Ухвала

від 02.07.2024 по справі 683/1094/24

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/1094/24

2/683/629/2024

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2024 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої судді Кутасевич О.Г.,

за участі секретаря судового засідання Братенка В.В.,

представника позивача ОСОБА_1

розглядаючи у судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинові клопотання відповідача про закриття провадження у справі № 683/1094/24 за позовом акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» в особі Старокостянтинівського РЕМ до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної шкоди,

в с т а н о в и в:

У квітні 2024 року АТ «Хмельницькобленерго» в особі Старокостянтинівського РЕМ звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 19661,42 грн. шкоди, нанесеної поза обліковим використанням електроенергії, виявленим 15 червня 2023 року в складському приміщенні по АДРЕСА_1 , яке перебуває в користуванні відповідача.

В обґрунтування позову позивач вказував, що ОСОБА_2 є користувачем послуг на підставі договорів, укладених між ним та ТВО начальника РЕМ ОСОБА_3 про користування електричною енергією в господарському приміщенні по АДРЕСА_1 . 15 червня 2023 року працівниками Старокостянтинівського РЕМ за вказаною адресою виявлено факт порушення Правил роздрібного ринку електричної енергії , а саме втручання в роботу приладу обліку типу СА-4У-4672М №989996 шляхом розриву пломби оператора системи розподілу на шафі обліку електролічильника та на засіданні комісії 23 червня 2023 року згідно п.8.4.9 ПРРЕ проведено розрахунок завданої шкоди.

ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, оскільки вказаний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Зазначив, що він є фізичною-особою підприємцем, здійснює господарську діяльність, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 30 червня 20216 року, складське приміщення по АДРЕСА_1 призначене для господарської діяльності та не належить відповідачу. Відтак, спір містить усі ознаки господарського спору, бо його сторонами є юридична особа та фізична особа підприємець.

У судове засідання відповідач не з`явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутності.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_4 пояснила, що у 2015 році на час укладення договору про користування електричною електроенергією відповідач вів особисте селянське господарство без створення юридичної особи та чинне на той час законодавство передбачало для такої категорії громадян такі ж тарифи по користування електроенергією, як і для фізичних осіб. Спірним складським приміщенням відповідач користується з 2015 року як фізична особа та із клопотанням про переукладення договору і з ним, як із фізичною особою-підприємцем не звертався, незважаючи на те, що у 2024 році йому був надісланий відповідний припис. Уважала, що вказаний спір не є господарським, а тому просила у задоволенні заяви відмовити.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про таке.

Відповідно до ст.19 ЦПК Українисуди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Тобто законодавством запроваджено такі правила розмежування юрисдикції судів: загальна (цивільна) юрисдикція є всеохоплюючою; якщо справа не віднесена до юрисдикції інших (адміністративних чи господарських) судів, то вона підлягає розгляду загальним (цивільним) судом. Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне, а по-друге суб`єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

ВПВС неодноразово у своїх постановах вказувала критерії розмежування судової юрисдикції. Такими критеріями є передбачені законом умови, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, як-то: суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівкау законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.

Відповідно до ст.4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ст.20ГПК Українигосподарські судирозглядають справиу спорах,що виникаютьу зв`язкуіз здійсненнямгосподарської діяльності(крімсправ,передбачених частиноюдругою цієїстатті),та іншісправи увизначених закономвипадках,зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Під господарською діяльністю потрібно розуміти діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Господарська діяльність може здійснюватись і без мети одержання прибутку (некомерційна господарська діяльність).

Судом установлено, що ОСОБА_2 є користувачем електричної енергії відповідно до договорів №1623595 27 червня 2015 року та 25 січня 2019 року в господарському приміщенні по АДРЕСА_1 , що підтверджується копіями вказаних договорів та актами про встановлення, заміну, пломбування, технічної перевірки вузла обліку, встановленого на об`єкті споживача.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців від 30 червня 20216 року ОСОБА_2 зареєстрований як фізична особа-підприємець, що здійснює роздрібну торгівлю з лотків на ринках.

Велика Палата Верховного Суду у пунктах 5.16-5.18 постанови від 25.02.2020 у справі №916/385/19 виклала висновки, які полягають у тому, що фізична особа, яка бажає реалізувати своє конституційне право на підприємницьку діяльність, після проходження відповідних реєстраційних та інших передбачених законодавством процедур за жодних умов не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи-підприємця (далі ФОП) сам по собі не впливає на будь-які правомочності фізичної особи, зумовлені її цивільною право і дієздатністю, та не обмежує їх. Набуття статусу ФОП не означає, що усі подальші правовідносини за участю цієї особи мають ознаки господарських, а спори з її участю належать до господарських, адже фізична особа продовжує діяти як учасник цивільних відносин, зокрема, укладаючи правочини для забезпечення власних потреб, придбаваючи нерухоме та рухоме майно. Отже, вирішення питання про юрисдикційність спору за участю ФОП залежить від того, виступає чи не виступає фізична особа як сторона у спірних правовідносинах суб`єктом господарювання, та чи є ці правовідносини господарськими.

Звертаючись в суд з позовом до ОСОБА_2 АТ «Хмельницькобленерго» просило стягнути з відповідача шкоду, завдану поза обліковим використанням електроенергії, яка йому надавалась на підставі договорів, укладених із ним як із фізичною особою.

У судовому засіданні представник позивача зазначила, що на момент укладення договору на користування електроенергією ОСОБА_2 був головою особистого селянського господарства, однак оскільки така діяльність не потребувала створення юридичної особи, договір укладений із ним саме як із фізичною особою та протягом усього часу і до моменту звернення до суду нараховувалась плата за користування електроенергією як фізичній особі.

Такі твердження позивача підтверджуються матеріалами справи, зокрема копіями договорів, а також протоколом засідання Комісії про розгляд актів про порушення ПРРЕЕ від 28 липня 2023 року, яким при обрахунку обсягу та вартості не облікованої електричної енергії використано тарифи для фізичної особи.

На переконання суду, відповідачем не доведено, що він користувався господарським приміщенням по АДРЕСА_1 саме як фізична особа- підприємець для здійснення своєї господарської діяльності.

Ураховуючи викладене, керуючись ст. 255 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про закриття провадження у справі за позовом акціонерного товариства «Хмельницькобленерго» в особі Старокостянтинівського РЕМ до ОСОБА_2 про стягнення заподіяної шкоди відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя