Рішення

від 02.07.2024 по справі 918/388/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" липня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/388/24

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Торчинюк В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи

за позовом: Фізичної особи-підприємця Барда Лілія Миколаївна

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006"

про стягнення 1 165 458 грн 46 коп.

Сторони не забезпечили явку уповноважених представників.

Описова частина:

В квітні 2024 року Фізична особа - підприємець Барда Лілія Миколаївна звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" про стягнення в сумі 1 165 458 грн 46 коп.

Ухвалою суду від 16 квітня 2024 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд якої постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 14 травня 2024 року.

13 травня 2024 року через відділ канцелярії та документального забезпечення суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" надійшло клопотання № 07/05-24-1 від 07 травня 2024 року, в якому останнє просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату та продовжити строк для подання відзиву.

14 травня 2024 року на електронний суд від Фізичної особи - підприємця Барди Лілії Миколаївни надійшла заява, в якій остання просить суд проводити розгляд справи без участі позивача.

Ухвалою суду від 14 травня 2024 року розгляд справи відкладено на 28 травня 2024 року.

21 травня 2024 року через відділ канцелярії відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому останній вказує на невідповідність первинних бухгалтерських документів чинному законодавству. також визнає основну суму боргу, просить суд відмовити у стягненні інфляційних втрат та зменшити розмір штрафних санкцій до 1 відсотка від заявленої суми.

27 травня 2024 року через відділ канцелярії відповідачем подано клопотання в якому останній просить суд відкласти розгляд справи, у зв`язку із хворобою представника.

27 травня 2024 року через систему електронний суд від позивача надійшла відповідь на відзив, в якому останній вказує на безпідставність наведених відповідачем твердженнях, наголошує на ґрунтовності позову, просить суд позов задоволити в повному обсязі, також просив суд провести розгляд справи без участі уповноваженого представника.

Ухвалою суду від 28 травня 2024 року розгляд справи відкладено на 11 червня 2024 року.

11 червня 2024 року через систему електронний суд від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд проводити розгляд справи без уповноваженого представника останнього.

Ухвалою суду від 11 червня 2024 року закрито підготовче провадження у справі № 918/388/24. Призначено справу до судового розгляду по суті на 02 липня 2024 року.

11 червня 2024 року через відділ канцелярії від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, в якому наголошував на безпідставності позову в частині стягнення інфляційних втрат та штрафу.

02 липня 2024 року через систему електронний суд від позивача надійшла заява, в якій останній просить суд проводити розгляд справи без уповноваженого представника останнього.

У судовому засіданні 02 липня 2024 року позивач та відповідач не забезпечили явку уповноважених представників, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

Мотивувальна частина:

31 жовтня 2023 року між Фізичною особою-підприємцем Барда Лілією Миколаївною (надалі - орендар) та ТОВ "ІДЕК-2006" (надалі - суборендар), було укладено Договір №31/10/23 суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем (надалі - договір).

Згідно пункту 1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, орендар зобов`язується передати за плату суборендареві у строкове користування. а суборендар зобов`язується прийняти у строкове користування сільськогосподарську техніку, що визначена у цьому договорі та зобов`язується сплачувати орендареві орендну плату відповідно до умов цього договору.

За пунктом 1.2. договору відомості про об`єкт суборенди наведено у додатку №1 до цього договору, який є його невід`ємною частиною.

Сільськогосподарська техніка, що орендується, повинна використовуватися суборендарем виключно для виконання сільськогосподарських робіт (збирання урожаю) відповідно до вимог інструкції з експлуатації підприємтсва-виробника на окремих полях (пункт 2.1. договору).

Згідно з Додатком №1 від 31 жовтня 2023 р. до Договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №31/10/23 від 31 жовтня 2023 року, об`єктом суборенди виступало наступне майно: 1. Жниварка марки JOHN DEERE - 2 шт. 2. Комбайн сільськогосподарський зернозбиральний, що використовувався, марки JOHN DEERE 9770 STS - 2 шт. 3.Пристрій для перевезення жниварки - 2 шт.

Також, у відповідності до вказаного Додатку №1 до Договору суборенди, було визначено: 1. строк суборенди, який складав 15 календарних днів; 2. орендна плата за один день суборенди, яка складала 78 730.76 грн., що становило еквівалент суми в розмірі 2055,63 доларів США; 3. загальна сума орендної плати, яка складала 1 180 961,35 грн., що становило еквівалент суми в розмірі 30 834,50 доларів США.

Відповідно до пункт 5.1. договору суборенди, визначено, що розмір орендної плати за користування об`єктом суборенди вказується у Додатку №1 до цього Договору та залежить від відпрацьованих гектарів за допомогою об`єкту суборенди або кількості днів суборенди.

Із вказаного слідує, що сторони погодили, що вартість визначена в Додатку № 1 не є фіксованою, та може бути змінена в залежності від кількості відпрацьованих гектарів, без укладення будь-яких додаткових угод до Договору суборенди.

Згідно з Додатком №2 від 31 жовтня 2023 року до Договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №31/10/23 від 31 жовтня 2023 року, було визначено склад екіпажу, який здійснюватиме управління технікою, яка передана в користування Відповідачу.

Як свідчать матеріали справи, 01 листопада 2023 року ФОП Барда Л.М. здійснила передачу сільськогосподарської техніки по Договору суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем №31/10/23 від 31 жовтня 2023 року, про що свідчить підписаний Акт №1 прийому-передачі об`єкта суборенди до Договору №31/10/23 суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем від 31 жовтня 2023 року.

15 листопада 2023 року Фізичною особою-підприємцем Барда Лілією Миколаївною було спрямовано на адресу ТОВ "ІДЕК-2006", Рахунок на оплату №2 та Акт надання послуг №2, який був підписаний ТОВ "ІДЕК-2006".

Отже, відповідно до Рахунку на оплату № 2 та Акту надання послуг № 2 від 15.11.2023 року, у ТОВ "ІДЕК-2006", виникло зобов`язання щодо сплати на користь ФОП Барда Л.М. орендної плати в сумі 638 323 грн 10 коп.

30 листопада 2023 року Фізичною особою-підприємцем Барда Лілією Миколаївною було спрямовано на адресу ТОВ "ІДЕК-2006", Рахунок на оплату №3 та Акт надання послуг №3, який був підписаний ТОВ "ІДЕК-2006". Відповідно до Рахунку на оплату № 3 та Акту надання послуг № 3 від 30.11.2023 року, у ТОВ "ІДЕК-2006", виникло зобов`язання щодо сплати на користь ФОП Барда Л.М. суми орендної плати в розмірі 415 482 грн 24 коп.

22 грудня 2023 року Фізичною особою-підприємцем Барда Лілією Миколаївною було спрямовано на адресу ТОВ "ІДЕК-2006", Рахунок на оплату №6 та Акт надання послуг №6, який був підписаний ТОВ "ІДЕК-2006". Відповідно до Рахунку на оплату № 6 та Акту надання послуг № 6 від 22.12.2023 року, у ТОВ "ІДЕК-2006", виникло зобов`язання щодо сплати на користь ФОП Барда Л.М. суми орендної плати в розмірі 127 156 грн 00 коп.

Отже, станом на 22 грудня 2023 року у Відповідача існували фінансові зобов`язання перед позивачем на загальну суму 1 180 961 грн 34 коп.

У відповідності до матеріалів справи, за карткою рахунком 361 за грудень 2023 - березень 2024, на банківський рахунок ФОП Барда Л.М., на підставі Рахунку на оплату № 2 та Акту надання послуг № 2 від 15.11.2023 року, від ТОВ "ІДЕК-2006" 28 грудня 2023 року надійшли грошові кошти в сумі 100 000 грн 00 коп.

У відповідності до умов пункту 5.4. Договору суборенди орендна плата сплачується Орендарем протягом 14 календарних днів після підписання Акту прийому-передачі наданих послуг, на умовах, узгоджених Сторонами, які наведено в Додатку № 1 до цього Договору, в безготівковому порядку на поточний рахунок Орендодавця, на підставі рахунків, які надаються Орендарем.

Отже, рахунок № 2 від 15 листопада 2023 року мав бути сплачений на суму 638 323 грн 10 коп. в строк до 29 листопада 2023 року включно, рахунок№3 від 30 листопада 2023 року мав бути сплачений на суму 415 482 грн 24 коп. в строк до 14 грудня 2023 року включно, рахунок № 6 від 22 грудня 2023 року мав бути сплачений на суму 127 156 грн 00 коп. в строк до 05 січня 2024 року включно.

Разом з тим, як вказувалося вище, відповідачем частково було виконане зобов`язання на загальну суму 100 000 грн 00 коп., в іншій частині зобов`язання залишилося не виконаним.

Також, згідно пункту 8.1. Договору суборенди, об`єкт суборенди повинен бути повернений Орендареві не пізніше 3 (трьох) днів після закінчення строку користування об`єктом суборенди, який визначений у Додатку №1 до цього Договору, у справному стані з урахуванням нормального фізичного зносу, що виник у період експлуатації.

Однак Відповідачем було порушено зазначене положення Договору, та акт повернення майна з користування так не було підписано сторонами. При цьому майно Позивачу було повернуто.

Отже, свої зобов`язання з оплати суборенди сільськогосподарської техніки з екіпажем ТОВ "ІДЕК-2006" не виконало в повному обсязі, на момент розгляду справи заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 1 080 961 грн 34 коп. Вказані обставини не спростовані відповідачем, зокрема доказів оплати заборгованості не надано.

Крім того, у відзив на позовну заяву, відповідачем визнано основну суму заборгованості в розмірі 1 080 961 грн 34 коп.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог і викладених сторонами доводів та заперечень, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч. 1 ст. 628 вказаного Кодексу зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом; а також у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору (ст. 652 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи зазначені норми законодавства, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача основної суми заборгованості в розмірі 1 080 961 грн 34 коп. є обґрунтованими та доведеними, а тому підлягають до задоволення.

Окрім того, через неналежне виконання умов договору, позивач нарахував для відповідача штраф в розмірі 59 048 грн 07 коп.

Відповідно до підпункту 9.2.1 Договору суборенди у випадку невиконання/несвоєчасного виконання грошового зобов`язання, що визначено умовами цього Договору, Суборендар сплачує Орендарю штраф у розмірі 5% від суми, що визначена в Додатку № 1 цього Договору.

Як вже було вказано вище, ТОВ "ІДЕК-2006", мав здійснити погашення боргу в сумі 1 080 961 грн 34 коп., проте ним було порушено зазначене зобов`язання, отже у ТОВ "ІДЕК-2006" виникло зобов`язання щодо сплати штрафу, зокрема в сумі 59 048 грн 07 коп. (1 080 961 грн 34 коп. * 5%).

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно приписів ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Враховуючи викладене, позовна вимога щодо стягнення із відповідача на користь позивача штрафу є обґрунтованою та доведеною, а тому позов в цій частині підлягає до задоволення.

Також, приймаючи рішення, судом було враховано клопотання відповідача, щодо необхідності зменшення розміру штрафної санкції на 99 відсотків заявлене у відзиві на позовну заяву.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

При цьому, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд об`єктивно оцінює, чи є даний випадок винятком, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Норми матеріального права, а саме ст. 233 ГК України, яка цілком кореспондується із ч.3 ст. 551 ЦК України встановлює, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Правовий аналіз названих статей свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. В чинному законодавстві України відсутній перелік таких виняткових випадків, за наявності яких господарським судом може бути зменшено неустойку. Судом при цьому враховуються фактичні обставини справи та надається оцінка наявним доказам, якими заявник обґрунтовує свої заперечення.

Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов`язання.

Із матеріалів справи судом встановлено, що заявлений до стягнення розмір штрафу, не є надмірно великим у порівнянні із сумою основного боргу, а отже не є джерелом додаткового фінансового надходження для позивача, а є виключно мірою відповідальності за бездіяльність відповідача.

Також суд враховує, що на момент розгляду справи відповідач основну суму боргу не погасив, та не вказав виключних обставин, при яких слід зменшити розмір штрафної санкції, задоволення вказаного клопотання матиме наслідком порушення балансу інтересів сторін (інтерес відповідача буде поставлений вище інтересів позивача).

З огляду на вказане суд відмовляє в клопотанні ТОВ "ІДЕК-2006" про зменшення розміру штрафу на 99 відсотків.

Також, через неналежне виконання грошового зобов`язання, позивач нарахував для відповідача 3 відсотка річних в сумі 10 492 грн 71 коп та інфляційні втрати в розмірі 14 956 грн 34 коп.

На особу, яка допустила неналежне виконання зобов`язання, покладаються додаткові юридичні обов`язки, в тому числі передбачені статтею 625 Цивільного кодексу України.

Згідно із ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата 3% річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.

Індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, який визначається виключно Держкомстатом і його найменший період визначення становить місяць, а тому прострочка платежу за менший період не тягне за собою нарахування інфляційних втрат, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що мала місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Враховуючи зазначені норми законодавства, перевіривши надані позивачем розрахунки судом встановлено, що останні здійснені арифметично вірно із визначенням вірних періодів, а тому позов в частині стягнення інфляційних втрат та 3 відсотка річних є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Також, приймаючи рішення, судом були враховані твердження відповідача щодо неможливості стягнення інфляційних втрат, оскільки позивачем та відповідачем було визначено еквівалент суми заборгованості в іноземній валюті, зокрема долар США.

Суд критично ставиться до таких тверджень відповідача, оскільки рахунки на оплату послуг згідно договору, визначені у національній валюті - гривня, також частковий розрахунок проводився у національній валюті гривня, враховуючи те що інфляційні нарахування, є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, суд не приймає до уваги твердження відповідача, як безпідставні та надумані.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно з пунктом 4 частини 3 статті 129 Конституції України та статями 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Враховуючи вищевикладене, надавши відповідну юридичну оцінку всім наявним в матеріалах справи доказам, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" на користь ФОП Барда Л.М. суму грошових коштів в розмірі 1 165 458,46 грн., з яких: 1 080 961 грн 34 коп. основну суму боргу; 59 048 грн 07 коп. сума штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання; 14 956 грн 34 коп. інфляційні збитки; 10 492 грн 71 коп. 3% річних.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторін пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи ту обставину, що позов задоволено в повному обсязі, судовий збір в розмірі 17 481 грн 88 коп. покладається на відповідача.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІДЕК-2006" (35825, Рівненська обл., Рівненський р-н., с. Верхів, вул. Центральна, буд. 22, ідентифікаційний код: 33840626) на користь Фізичної особи-підприємця Барда Лілія Миколаївна суму грошових коштів в розмірі 1 165 458,46 грн., з яких: 1 080 961 (один мільйон вісімдесят тисяч дев`ятсот шістдесят одну) грн 34 коп. основну суму боргу, 59 048 (п`ятдесят дев`ять тисяч сорок вісім) грн 07 коп. сума штрафу за несвоєчасне виконання зобов`язання, 14 956 (чотирнадцять тисяч дев`ятсот п`ятдесят шість) 34 коп. інфляційні збитки, 10 492 (десять тисяч чотириста дев`яносто дві) грн 71 коп. 3% річних та 17 481 (сімнадцять тисяч чотириста вісімдесят одну) грн 88 коп. суму понесених судових витрат.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення через господарський суд, що прийняв рішення або безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Вебадреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст рішення складено та підписано 08 липня 2024 року.

Суддя Вадим Торчинюк