Ухвала

від 08.07.2024 по справі 308/8113/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення позовної заяви

08 липня 2024 рокум. Ужгород№ 308/8113/20

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Луцович М.М., розглянувши матеріали позовної заяви в адміністративній справі за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

14 серпня 2020 року Ужгородська місцева прокуратура звернулася до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, ОСОБА_1 , яким просила:

1) визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Ужгородської районної державної адміністрації від 13.06.2008 за №297 про затвердження проекту із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту с Кінчеш, Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», площею 4 га;

2) скасувати запис про державну реєстрацію зміни цільового призначення на земельну ділянку за кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, площею 4 га, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с. Кінчеш Ужгородського району.

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15.06.2021 позов Ужгородської окружної прокуратури задоволено: 1) визнано незаконним і скасовано розпорядження голови Ужгородської РДА від 13.06.2008 № 297 про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 зі зміною її цільового призначення із особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту с. Кінчеш Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», площею 4 га; 2) скасовано запис про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, площею 4 га, здійснений у Державному земельному кадастрі від 20.06.2008, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с. Кінчеш Ужгородського району.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 14.05.2024 задоволено частково апеляційну скаргу ОСОБА_1 та скасовано рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 червня 2021 року. Провадження у справі № 308/8113/20 за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки закрито.

Ухвалою Закарпатського апеляційного суду від 07.06.2024 задоволено заяву Ужгородської окружної прокуратури про направлення за встановленою юрисдикцією справи № 308/8113/20. Справу № 308/8113/20 за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки направлено за встановленою юрисдикцією до Закарпатського окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 червня 2024 року справу №308/8113/20 передано на розгляд головуючому судді Луцович М.М.

Ухвалою суду від 24.06.2024 року позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення ухвали для усунення недоліків шляхом подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з доказами поважності такого пропуску.

На виконання вимог вказаної ухвали позивач через канцелярію суду 04 липня 2024 року подав заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду. В обгрунтування поважності пропуску строку звернення до суду позивач вказує, що відсутність кінцевого рішення суду у кримінальному провадженні № 42019071030000111 до 23.06.2020 об`єктивно перешкоджала прокурору звернутись з відповідним позовом до суду, адже реєстрація кримінального провадження у липні 2019 року за відповідним фактом свідчила лише про наявність приводів та підстав для початку досудового розслідування кримінального правопорушення, визначених ст. 214 КПК України, при цьому факт вчинення даного кримінального правопорушення вищевказаною особою повинен був бути підтверджений в установленому законом порядку в ході досудового розслідування та судового розгляду відповідного кримінального провадження. Крім того зазначає, що відповідно до пояснювальної записки до проекту зазначеного Закону № 460-ІХ, для захисту права на правову визначеність запроваджується правило, що у випадку закриття провадження судом апеляційної чи касаційної інстанції у зв`язку із непідсудністю спору, такий суд направляє справу до суду першої інстанції правильної юрисдикції. Вказане нівелює можливість пропуску особою строку позовної давності через помилкове визначення судом юрисдикції такого спору чи через зміну судової практики щодо юрисдикції розгляду справ.

Надаючи оцінку приведеним доводам, суд зазначає наступне.

Згідно вимог статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Таким чином, законодавством регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду за захистом її прав, свобод та законних інтересів, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на суд.

Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.

День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.

Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 у справі № 809/1087/17 та від 22.11.2018 у справі №815/91/18.

Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з`ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з`ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

Позивач звернувся до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області з позовом 14.08.2020, заявив позовні вимоги про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади від 13.06.2008 за №297 та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки.

При цьому у позовній заяві позивач вказав, що про порушення вимог закону та необхідність їх захисту в судовому порядку прокурору стало відомо у липні 2019 року, тобто з моменту початку досудового розслідування кримінального провадження №42019071030000111.

Натомість у заяві про поновлення строку звернення до суду від 04.07.2024 позивач наголошує на тому, що право на звернення прокурора до суду виникло лише після набрання законної сили судовим рішенням у кримінальному провадженні № 42019071030000111, тобто з 23.06.2020.

З такими твердженнями та підставами для поновлення строку звернення до суду суд не погоджується з огляду на наступне.

Підставами звернення позивача до суду у серпні 2020 року слугувало те, що позивачем вивчено стан дотримання вимог земельного законодавства в частині правомірності зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення за кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с.Кінчеш. Вказує, що головою Ужгородської районної державної адміністрації ОСОБА_2 , 08 квітня 2008 року видано розпорядження за №173 щодо надання ОСОБА_1 дозволу на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення, із власних земель сільськогосподарського призначення для будівництва та обслуговування житлових будинків. У подальшому, 13 червня 2008 року, в порушення вимог ст. ст. 38, 39, 118, 122 Земельного кодексу України, якими визначено, що використання земель житлової та громадської забудови здійснюється виключно у відповідності до генерального плану населеного пункту, а також, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки виключно в межах населеного пункту, головою Ужгородської районної державної адміністрації, на підставі розпорядження за №297 затверджено проект із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною їх цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд площею 4 га, за межами населеного пункту с.Кінчеш, на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош». Звертає увагу на порушення головою Ужгородської районної державної адміністрації п.п. 8, 9 постанови Кабінету Міністрів України № 502 «Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11.04.2002.

Тобто з позовної заяви вбачається, що позивач просить визнати нечинним та скасувати розпорядження від 13.06.2008 за №297 з підстав порушення вимог Земельного кодексу України та постанови Кабінету Міністрів України № 502 «Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11.04.2002.

У кримінальній справі №308/2543/20 згідно обвинувального акту ОСОБА_3 обвинувачувався у тому, що він перебуваючи на посаді Голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області, будучи службовою особою та наділений організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими функціями, умисно, протиправно, зловживаючи своїм службовим становищем, використовуючи службове становище всупереч вимог ст.ст. 38,39,118 Земельного кодексу України п.п. 8.9 постанови Кабінету Міністрів України №502 «Про затвердження порядку з міни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» видав і підписав розпорядження за №297 яким, ствердив проект із землеустрою, щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту Кінчеш, Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», чим забезпечено вилучення земельної ділянки площею 4 га із земель сільськогосподарського призначення, в результаті чого завдано збитків у розмірі 912 983,85 грн.

Відповідно до ч. 6 ст. 78 КАС України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Тобто, у даному випадку наявність чи відсутність кінцевого рішення в межах справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства щодо наявності чи відсутності в діях службової (посадової) особи РДА складу кримінального правопорушення не може бути покладено в основу рішення суду у справі, що розглядається в порядку адміністративного судочинства про оскарження рішення (розпорядження) РДА з підстав його невідповідності вимогам земельного законодавства чи компетенції суб`єкта владних повноважень на вчинення такого рішення з точки зору встановлених судом обставин в межах кримінальної справи в силу вимог ч. 6 ст. 78 КАС України, а відтак доводи позивача щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду з підстав очікування ним завершення розгляду кримінальної справи про обвинувачення голови Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення жодним чином не доводить неможливості одночасного звернення до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним і скасування спірного розпорядження в межах строку передбаченого ст. 122 КАС України починаючи з липня 2019 року, тобто з часу коли позивачеві з його ж слів стало відомо про наявність оскаржуваного розпорядження, винесеного всупереч нормам земельного законодавства.

Окрім того, позивачу ніщо не перешкоджало звернутися до суду з позовом про оскарження розпорядження від 13.06.2008 за №297 в межах строку звернення до суду передбаченого ст.122 КАС України та подати клопотання про зупинення провадження до вирішення кримінальної справи, якщо на його думку існує об`єктивна неможливість розгляду справи №308/8113/20 до вирішення справи №308/2543/20.

Однак, як вже було зазначено вище, позивач звернувся до суду лише 14.08.2020, тобто з порушенням шестимісячного строку звернення до суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.

Щодо посилання позивача на те, що не є пропуском строку звернення до суду помилкове визначення судом юрисдикції спору чи зміна судової практики щодо юрисдикції розгляду справ суд вказує, що ухвалою від 24.06.2024 про залишення позовної заяви без руху визначено пропуск строку звернення позивача до суду з даним позовом саме з липня 2019 року до серпня 2020 року, без врахування періоду розгляду даної справи у суді загальної юрисдикції.

За загальним правилом поважними причинами визнаються ті обставини, існування яких є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з даним позовом.

Позивачем не надано жодних належних доказів наявності об`єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду та не наведено поважних обставин, які не залежали від його волевиявлення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.

Суд наголошує, що за умови виявлення належної активності та небайдужості, у позивача існувала об`єктивна можливість реалізувати своє право на оскарження у встановлений законом строк.

З огляду на вищевказане, суд не визнає поважними підстави пропуску строку звернення до суду, наведені позивачем у заяві про поновлення строку звернення до суду від 04.07.2024 та відмовляє позивачу у поновленні строку звернення до суду як такого, що пропущений без поважних причин.

За приписами пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Зазначені представником позивача причини пропуску строку звернення до суду не є поважними. Тому позовну заяву належить повернути.

Згідно частини 8 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст.ст. 133, 169, 248, 256 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву за адміністративним позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки повернути позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя М.М. Луцович