Ухвала

від 14.05.2024 по справі 308/8113/20

ЗАКАРПАТСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 308/8113/20

У Х В А Л А

Іменем України

14 травня 2024 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд у складі:

головуючої судді Кожух О.А.,

суддів Мацунича М.В., Джуги С.Д.

за участі секретаря Гусоньки З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 червня 2021 року (повний текст рішення складено 18.06.2021, головуючий суддя Шумило Н.Б.) у справі №308/8113/20 за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки,

в с т а н о в и в :

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2020 року Ужгородська місцева прокуратура звернулася до суду з позовом до Ужгородської районної державної адміністрації Закарпатської області (далі Ужгородська РДА), ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що Ужгородською місцевою прокуратурою вивчено стан дотримання вимог земельного законодавства в частині правомірності зміни цільового призначення земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с. Кінчеш.

Вказував, що розпорядженням голови Ужгородської РДА Колібаби А.В. від 08.04.2008 № 173 надано громадянину ОСОБА_1 дозвіл на складання проекту із землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення із власних земель сільськогосподарського призначення під будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд.

Надалі розпорядженням голови Ужгородської РДА Колібаби А.В. від 13.06.2008 № 297 затверджено громадянину ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення, а саме з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, за межами населеного пункту с. Кінчеш, на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош».

Цим розпорядженням забезпечено вилучення земельної ділянки площею 4га із земель сільськогосподарського призначення.

Прокурора вважає, що таке розпорядження вчинено з порушення вимог статей 38, 39, 118, 122 ЗК України, підпунктів 8, 9 постанови Кабінету міністрів України № 502 «Про затвердження порядку зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб» від 11.04.2002.

Зазначав, що органи Держгеокадастру не наділені повноваженнями щодо звернення із позовами до суду про вжиття заходів реагування шляхом оскарження розпорядження голови Ужгородської РДА з метою усунення порушень земельного законодавства, а сама Ужгородська РДА позбавлена процесуальної можливості виступати у цьому випадку і позивачем, і відповідачем у справі, а тому прокуратура в силу вимог статті 131-1 Конституції України, статті 56 ЦПК України та статті 3 Закону України «Про прокуратуру» наділена повноваженнями щодо самостійного звернення до суду з метою захисту інтересів держави у сфері регулювання земельних відносин та охорони землі шляхом усунення порушень і набуває статусу позивача.

Оскільки вилучення земельної ділянки із земель сільськогосподарського призначення здійснено всупереч суспільним інтересам на підставі розпорядження голови Ужгородської РДА, то звернення прокурора до суду в інтересах держави є обґрунтованим і свідчить про наявність виключних підстав, спрямованих на відновлення законності при вирішенні суспільно-значимого питання щодо порядку та правомірності вилучення земель із сільськогосподарського призначення шляхом скасування відповідного розпорядження.

Посилаючись на дані обставини, уточнивши позовні вимоги (а.с. 161 т. 1), позивач остаточно просив суд:

1) визнати поважними причини пропуску прокурором строку позовної давності для звернення до суду та поновити цей строк;

2) визнати незаконним і скасувати розпорядження Ужгородської РДА від 13.06.2008 № 297 про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 зі зміною її цільового призначення з особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, за межами населеного пункту с. Кінчеш Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», площею 4 га;

3) скасувати запис про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, площею 4 га, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с. Кінчеш Ужгородського району, здійснений у Державному земельному кадастрі від 20.06.2008.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24.05.2021 залучено до участі у справі правонаступника позивача Ужгородську окружну прокуратуру.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15.06.2021 позов Ужгородської окружної прокуратури задоволено.

Визнано незаконним і скасовано розпорядження голови Ужгородської РДА від 13.06.2008 № 297 про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 зі зміною її цільового призначення із особистого селянського господарства під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд, за межами населеного пункту с. Кінчеш Ужгородського району, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», площею 4 га.

Скасовано запис про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, площею 4 га, здійснений у Державному земельному кадастрі від 20.06.2008, що знаходиться на території Коритнянської сільської ради за межами населеного пункту с. Кінчеш Ужгородського району.

Стягнуто з Ужгородської РДА на користь Закарпатської обласної прокуратури 2 102,00 грн судового збору. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Закарпатської обласної прокуратури 2 102,00 грн судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зміна цільового призначення спірної земельної ділянки відбулася із земель сільськогосподарського призначення на землі житлової та громадської забудови, однак при цьому така зміна не була пов`язана із наступним використанням цієї ділянки для сільськогосподарських потреб, ведення лісового і водного господарства. Крім того, під час розгляду справи не надано доказів, що зміна цільового призначення земельної ділянки (ріллі), яка належить на праві власності ОСОБА_1 та знаходиться за межами населеного пункту, пов`язана з будівництвом об`єкту, призначеного для обслуговування населення членів територіальних громад району. У зв`язку з цим суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження Ужгородською РДА було допущено порушення Порядку встановлення та зміни цільового призначення земель. Крім того, оспорюване розпорядження Ужгородської РДА від 13.06.2008 № 297 прийняте з порушенням діючого земельного законодавства та поза межами його повноважень. Також проаналізувавши норми матеріального права, суд дійшов висновку, що позовна вимога про скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки у Державному земельному кадастрі є обґрунтованою.

Суд відхилив доводи відповідача щодо пропуску позивачем строку позовної давності, оскільки про порушене право позивачу стало відомо лише при проведенні прокуратурою розслідування у кримінальному провадженні № 42019071030000111, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25.07.2019, а тому звернувшись до суду з цим позовом 14.08.2020, позивач не пропустив такий строк.

Щодо представництва прокурором інтересів держави у суді, суд зазначив, що прокурор підтвердив підстави для представництва інтересів держави у цій справі та звернувся до суду як самостійний позивач, навівши такі підстави у позовній заяві та обґрунтувавши порушення цих інтересів, визначивши Ужгородську РДА одним із співвідповідачів у справі та заявивши вимогу про визнання незаконним і скасування її розпорядження. Крім того, суд зазначив, що спірна земельна ділянка є земельною ділянкою приватної власності, у зв`язку із зміною цільового призначення не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Держгеокадастр як орган, який наділений повноваженнями нагляду та контролю за використанням та охороною земель всіх категорій та форм власності, у цьому разі не наділений такими повноваженнями, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгеокадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.

Короткий зміст рішень інших інстанції

На рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 15 червня 2021 року подав апеляційну скаргу ОСОБА_1 .

Справа розглядалася судами різних інстанцій.

Постановою Закарпатський апеляційний суд від 19.04.2022 апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15.06.2021 скасовано. У задоволенні позову Ужгородської окружної прокуратури відмовлено.

Постанову було мотивовано тим, що належним позивачем у подібних спірних правовідносинах має бути орган Держгеокадастру, а не сам прокурор, тому останній є неналежним позивачем, що є самостійною підставою для відмови у задоволенні позову. Апеляційний суд посилався на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 01.06.2021 в справі № 925/929/19.

Постановою Верховного Суду від 21.06.2023 касаційну скаргу Закарпатської обласної прокуратури задоволено частково. Постанову Закарпатського апеляційного суду від 19.04.2022 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Касаційний суд вказав, зокрема, що прокурор належним чином обґрунтував наявність підстав для звернення до суду за захистом інтересів держави, висновок суду апеляційної інстанції про те, що прокурор є неналежним позивачем у цій справі є помилковими, а висновки суду про відмову у задоволенні позовних вимог передчасними.

Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення місцевого суду зводяться до такого:

- ОСОБА_1 не був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, наявні конверти із судовими повістками повернуті до суду за закінченням терміну зберігання;

- звернувшись до суду з позовом у серпні 2020 прокурор пропустив строк позовної давності, оскільки про порушення зміни цільового призначення земельної ділянки прокуратура мала дізналася 27.02.2013, тобто з моменту внесення до ЄРДР відомостей про кримінальне провадження № 12013007010000420 за ч. 1 ст. 364 КК України щодо ОСОБА_2 , який зловживаючи службовим становищем, шляхом видачі розпорядження, передав у власність ОСОБА_3 незаконно земельну ділянку площею 1,4999 га для ведення особистого селянського господарства за межами населеного пункту Циганівці на території Великолазівської сільської ради Ужгородського району;

- прокурор мав можливість протягом трьох років перевірити всі розпорядження ОСОБА_2 , зокрема стосовно ОСОБА_1 , та своєчасно пред`явити позов у даній справі;

- у справі, що розглядається прокурор жодним чином не захищає інтереси держави, оскільки земельна ділянка продовжує залишатися у власності ОСОБА_1 та не повертається у власність держави;

- на момент ухвалення оскаржуваного судового рішення у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 925/929/19 була викладена правова позиція, що належним позивачем у подібних спірних правовідносинах має бути орган Держгеокадастру, а не сам прокурор, відтак останній є неналежним позивачем, що є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Позиція інших учасників справи

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Ужгородська окружна прокуратура просила апеляційну скаргу залишити без задоволення. Узагальнені заперечення зводяться до законності та обґрунтованості рішення суду першої інстанції і безпідставності доводів апеляційної скарги.

Фактичні обставини справи

Встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 19.09.2007 ОСОБА_1 видано державний акт про право власності на земельну ділянку серії ЯД №534209, згідно якого він, на підставі договору міни № 1832 ВЕХ № 456408 від 23.08.2007, є власником земельної ділянки площею 5,2500 га, яка розташована за межами населеного пункту на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», з цільовим використанням для ведення особистого селянського господарства (т. 1 а. с. 38).

Вказаній земельній ділянці був присвоєний кадастровий номер 2124883600:02:002:0066 (т. 1 а. с. 39).

29.02.2008 ОСОБА_1 звернувся до Ужгородської РДА із заявою, у якій просив надати дозвіл на виготовлення проекту відведення зі зміною цільового використання власної земельної ділянки загальною площею 5,25 га, яка знаходиться в урочищі «Фіяталош». З них: 1,25 га для комерційного використання (будівництва супермаркету будматеріалів), 4 га для будівництва та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд (т. 1 а. с. 17).

Відповідно до протоколу засідання комісії щодо відбору і відведення земельних ділянок для державних та громадських потреб при Ужгородській райдержадміністрації від 03 березня 2008 року ОСОБА_1 надано дозвіл на зміну цільового призначення земельної ділянки площею 5,25 га (згідно державного акту на земельну ділянку серія ЯД 534209) із ведення особистого селянського господарства, з яких: 1,25 га під комерційну діяльність (будівництво супермаркету будматеріалів) та 4,0 га під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд, яка знаходиться в урочищі «Фіяталош» за межами населеного пункту Кінчеш на території Коритнянської сільської ради (т. 1 а. с. 18).

Розпорядженням голови Ужгородської РДА Колібаби А.В. «Про затвердження матеріалів детального обстеження ґрунтів земельної ділянки на території Коритнянської сільської ради» від 02.04.2008 № 164 затверджено технічний звіт детального обстеження ґрунтів земельної ділянки площею 5,2500 га (ріллі), наміченої до відведення громадянину ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлових будинків господарських будівель та споруд, яка знаходиться в контурі НОМЕР_1 , в урочищі «Фіяталош», за межами населеного пункту с. Кінчеш на території Коритнянської сільської ради (т. 1 а. с. 43).

Розпорядженням голови Ужгородської РДА Колібаби А. В. від 08.04.2008 №173 ОСОБА_1 надано дозвіл на складення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення (т. 1 а. с. 19).

Розпорядженням голови Ужгородської РДА Колібаби А. В. від 13.06.2008 №297 затверджено громадянину ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення із власних земель, для ведення особистого селянського господарства, під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд загальною площею 4 га, земель сільського господарського призначення в урочищі «Фіяталош» за межами населеного пункту с. Кінчеш на території Коритнянської сільської ради (т. 1 а. с.10).

На підставі цього розпорядження від 13.06.2008 №297 ОСОБА_1 видано державний акт від 20.06.2008 серії ЯЕ 448346 (а.с. 162-163 т. 1).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 08.06.2021 № НВ-0006958642021 земельна ділянка з кадастровим номером 2124883600:02:002:0101, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площею 4 га, належить до категорії земель житлової та громадської забудови, цільове призначення 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), дата державної реєстрації земельної ділянки 20.06.2008.

Таким чином, земельна ділянка кадастровий номер 2124883600:02:002:0066 площею 5,2500 га, розташована за межами населеного пункту, яка належала на праві приватної власності ОСОБА_1 , була поділена на дві земельні ділянки площею 1,25 га та 4,0 га, останній присвоєно кадастровий номер 2124883600:02:002:0101, цільове призначення під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель і споруд. Отже, така земельна ділянка належить на праві приватної власності ОСОБА_1 . Документ який є підставою для виникнення права рішення органу виконавчої влади - Ужгородська РДА - від 13.06.2008 № 297, документ, що посвідчує право державний акт від 20.06.2008 серії ЯЕ 448346.

Застосовані норми права

Відповідно до ч. 1 ст. 20 ЗК України (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно з ч. 2 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування,вилучення(викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об`єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Відповідно до ч. 3 ст. 20 ЗК України зміна цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, здійснюється за ініціативою власників земельних ділянок у порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Механізм щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка перебуває у власності громадянина або юридичної особи на момент виникнення спірних правовідносин, врегульовано Порядком зміни цільового призначення земель, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.2002 № 502 (далі Порядок № 502), в якому визначено повноваження та порядок дій як органів місцевого самоврядування, так і органів виконавчої влади при розгляді питань щодо зміни цільового призначення земельних ділянок.

Відповідно до п. 2 Порядку № 502 (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) зміна цільового призначення земельної ділянки, яка розташована за межами населеного пункту, проводиться за поданням заяви (клопотання) її власника до районної держадміністрації, яка, в подальшому, розглядає подані проектні матеріали та приймає рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки, яка знаходиться за межами населеного пункту, відповідно до зазначеного Порядку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Зазначена конституційна норма втілює загально-правовий принцип законності, що є визначальним в діяльності держави та її органів і посадових осіб. Цей принцип застосовується у всіх правовідносинах, незалежно від того, з чиєї ініціативи вони виникли. Зважаючи на це, не має правового значення та не впливає на правову оцінку рішення той факт, що ініціатором зміни цільового призначення був власник земельної ділянки.

Отже, рішення про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою належить, зокрема, до повноважень районної держадміністрації, і такі рішення, дії або бездіяльність вказаних органів про затвердження або відмову у затвердженні проекту землеустрою можуть бути оскаржені до суду.

Поняття дискреційних повноважень наведене у Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, яка прийнята Комітетом Міністрів 11.03.1980 на 316-й нараді, відповідно до якої під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Пунктами 1.6, 2.4 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 23.06.2010 № 1380/5 передбачено, що дискреційні повноваження - сукупність прав та обов`язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.

Затвердження проекту землеустрою є складною процедурою, яка залежить не тільки від того, чи було особою надано всі необхідні документи, а й від того чи отримано всі необхідні погодження від законодавчо визначених органів влади, чи відповідає проект землеустрою вимогам чинного законодавства, містобудівній документації.

Подібна правова позиція викладена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 13.01.2022 у справі № 200/13539/19-а, від 18.05.2022 у справі № 160/11256/19.

Правова процедура щодо зміни цільового призначення земельної ділянки є лише способом дій відповідного органу, в той час як застосування повноваження змінювати цільове призначення земельної ділянки вимагає дотримання вимог закону, пов`язаних з погодженням документації із землеустрою.

Подібна правова позиція наведена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 29 липня 2022 року у справі №320/5667/18, в якій вирішувалося питання щодо визнання протиправними та скасування рішень про зміну цільового призначення земельних ділянок.

Судова юрисдикція це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Предметна юрисдикція це розмежування компетенції цивільних, кримінальних, господарських та адміністративних судів. Кожен суд має право розглядати і вирішувати тільки ті справи (спори), які віднесені до їх відання законодавчими актами, тобто діяти в межах встановленої компетенції.

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Згідно із частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають, зокрема, з цивільних та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У частині першій статті 1 ЦК України) вказано, що цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Отже, у порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Разом з тим, за приписами частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір це спір, у якому, зокрема хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій (пункт 2 частини першої статті 4 КАС України).

Публічно-правовий характер спору визначається тим, що вказані суб`єкти наділені владно-управлінськими повноваженнями у сфері реалізації публічного інтересу.

Характерною ознакою публічно-правових спорів є сфера їх виникнення публічно-правові відносини, тобто передбачені нормами публічного права суспільні відносини, що виражаються у взаємних правах та обов`язках їх учасників у різних сферах діяльності суспільства, зокрема пов`язаних з реалізацією публічної влади.

Публічно-правовим вважається також спір, який виник з позовних вимог, що ґрунтуються на нормах публічного права, де держава в особі відповідних органів виступає щодо громадянина не як рівноправна сторона у правовідносинах, а як носій суверенної влади, який може вказувати або забороняти особі певну поведінку, надавати дозвіл на передбачену законом діяльність тощо.

Суб`єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 5КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхомвизнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядку судового провадження.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв`язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

З аналізу наведених процесуальних норм убачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, якщо один з його учасників суб`єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції або владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їхні права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор, зокрема, просив, визнати незаконним і скасувати розпорядження Ужгородської РДА від 13.06.2008 № 297, яким затверджено ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок із зміною їх цільового призначення із власних земель, для ведення особистого селянського господарства, під будівництво та обслуговування житлових будинків, господарських будівель та споруд загальною площею 4 га, в урочищі «Фіяталош» за межами населеного пункту с. Кінчеш, на території Коритнянської сільської ради.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикційної належності спору, предметом якого є оскарження рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування про надання або відмову в наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Так, у постановах від 21.03.201 (справа № 536/233/16-ц), 24.04.2018 (справа № 401/2400/16-ц), 30.05.201 (справа № 826/5737/16), 19 червня 2018 року (справа № 922/864/17) Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що спір, який виник між сторонами, повинен розглядатися в порядку адміністративного судочинства, оскільки орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у відповідних правовідносинах реалізовував свої контрольні функції у сфері управлінської діяльності, що підпадає під юрисдикцію адміністративного суду.

Адміністративні суди розглядають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів.

Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на земельну ділянку, то спір стосується приватноправових відносин і підлягає розгляду в порядку цивільного чи господарського судочинства залежно від суб`єктного складу сторін спору.

Вказані висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 19 жовтня 2022 року у справі №447/232/22.

Висновки апеляційного суду

У даній справі оскаржується розпорядження органу виконавчої влади, яке випливає із владно-розпорядчих функцій райдержадміністрації як органу, уповноваженого вирішувати питання про зміну цільового призначення земельних ділянок. Внаслідок прийняття оскаржуваного розпорядження ОСОБА_1 не набував речового права, оскільки таке право у нього уже існувало земельна ділянка перебувала у його приватній власності, а ним виключно порушувалося питання щодо зміни цільового призначення земельної ділянки, яка залишалась у його приватній власності.

У разі визнання незаконним і скасування розпорядження Ужгородської РДА від 13.06.2008 № 297 про затвердження проекту із землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 зі зміною її цільового призначення, та, відповідно, задоволення похідної позовної вимоги - скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 2124883600:02:002:0101 у Державному земельному кадастрі - право приватної власності ОСОБА_1 на таку земельну ділянку не буде припинено.

Отже, питання, пов`язаного з визнанням чи припиненням права власності на земельну ділянку, або оспорювання такого права у межах спору не виникало.

Встановивши ту обставину, що земельна ділянка площею 5,2500 га, яка розташована на території Коритнянської сільської ради в урочищі «Фіяталош», з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства вже перебувала у власності ОСОБА_1 , яким перед суб`єктом владних повноважень було ініційовано питання зміни її цільового призначення, за наслідком розгляду такої заяви було прийнято розпорядження Ужгородської районної держадміністрації від 13.06.2008 № 297 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 зі зміною її цільового призначення, а земельна ділянка і надалі перебуває у власності ОСОБА_1 , колегія суддів вважає, що у цій справі спір, який виникає з цивільних правовідносин - відсутній, а дослідженню підлягають виключно владне управлінське рішення Ужгородської РДА, яка у межах спірних відносин діяла як суб`єкт владних повноважень, що свідчить про те, що ця справа відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Отже, суд цивільної юрисдикції у даній справі не є судом, що встановлений законом в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основополоджних свобод.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до частини першої статті 377 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтею 255 цього Кодексу.

Суд першої інстанції дійшов помилкових висновків про належність розгляду цієї справи за правилами цивільного судочинства - такий спір підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. А отже, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі. В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України, позивач має право протягом десяти днів з дня отримання ним цієї постанови звернутися до Закарпатського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись ст.ст. 255 ч. 1 п. 1, 256 ч. 1, 374 ч. 1 п. 3, 377 ч.ч. 1, 2 ЦПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 15 червня 2021 року скасувати.

Провадження у справі № 308/8113/20 за позовом Ужгородської окружної прокуратури до Ужгородської районної державної адміністрації, ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження органу державної влади та скасування запису про державну реєстрацію зміни цільового призначення земельної ділянки закрити.

Роз`яснити Ужгородській окружній прокуратурі, що розгляд даної справи відноситься до юрисдикції адміністративного суду.

Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддями. Касаційну скаргу на ухвалу може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20 травня 2024 року.

Головуюча:

Судді: