Ухвала

від 09.07.2024 по справі 640/4748/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

09 липня 2024 року

м. Київ

справа №640/4748/19

адміністративне провадження №К/990/43027/23

Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О., розглянувши клопотання Київської Митрополії Української Православної Церкви про зупинення провадження у справі №640/4748/19,

УСТАНОВИВ:

Київська Митрополія Української Православної Церкви (далі - позивач 1) звернулася до суду з позовом до Міністерства культури України (далі - відповідач), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури України від 25.01.2019 №37 "Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації";

- визнати протиправними дії Міністерства культури України щодо розміщення 26.01.2019 на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання "Урядовий кур`єр" Переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та інформації Міністерства культури України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, стосовно переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку;

- зобов`язати Міністерство культури України негайно відкликати публікацію, розміщену 26.01.2019 на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання "Урядовий кур`єр", переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації" та інформації Міністерства культури України - центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері релігії, стосовно переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації", яким необхідно внести зміни до свого статуту (положення) та подати їх на реєстрацію у встановленому порядку шляхом опублікування оголошення про відкликання публікації на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання "Урядовий кур`єр".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 відкрито провадження у справі № 640/4748/19 та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Почаївська Свято-Успенська Лавра (далі - позивач 2) також звернулася до суду з позовом Міністерства культури України (далі - відповідач), у якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства культури України від 25.01.2019 №37 "Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації";

- визнати протиправними дії Міністерства культури України щодо проведення релігієзнавчої експертизи щодо встановлення Переліку релігійних організацій (об`єднань, які підпадають під дію норм частини сьомої та восьмої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації";

- визнати протиправними дії Міністерства культури України в частині розміщення на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання "Урядовий кур`єр" інформації щодо включення Почаївської Свято-Успенської Лаври (в переліку "Почаївська Успенська Лавра УПЦ) до Переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації";

- зобов`язати Міністерство культури України відкликати, розміщену на офіційному сайті Міністерства культури України та через офіційне видання "Урядовий кур`єр" інформацію щодо включення Почаївської Свято-Успенської Лаври (в переліку "Почаївська Успенська Лавра УПЦ) до Переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.04.2019 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/7082/19 та вирішено здійснювати її розгляд в порядку загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 у справі №640/4748/19 об`єднано в одне провадження адміністративну справу № 640/4748/19 за позовом Київської Митрополії УПЦ до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії та адміністративну справу № 640/7082/19 за позовом Почаївської Свято-Успенської лаври до Міністерства культури України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії; об`єднаним справам присвоєно номер справи 640/4748/19; змінено процесуальний статус Почаївської Свято-Успенської Лаври з третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на другого позивача.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 04.05.2023 прийнято адміністративну справу №640/4748/19 до провадження та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023, в задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю; скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.04.2019.

Не погоджуючись із прийнятими судовими рішеннями Київська Митрополія УПЦ звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою.

Ухвалою Верховного Суду від 15.01.2024 відкрите касаційне провадження за касаційною скаргою Київської Митрополії УПЦ на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15.05.2023 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.11.2023 у справі № 640/4748/19.

22.03.2024 Київською Митрополією УПЦ на підставі пункту 3 частини першої статті 236 КАС України подано до Суду клопотання про зупинення провадження у справі № 640/4748/19 до набрання законної сили рішенням у справі № 320/26027/23.

В обґрунтування клопотання заявник вказує, що оскаржувані судові рішення у цій справі були прийняті на підставі висновку релігієзнавчої експертизи, затвердженого наказом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27 січня 2023 року № Н-8/11, що наразі оскаржується у пов`язаній справі № 320/26027/23.

За твердженнями заявника умови за яких оскаржуваний у справі № 320/26027/23 висновок релігієзнавчої експертизи, затверджений наказом від 27.01.2023 № Н-8/11 може бути визнаний нечинним в судовому порядку знаходяться в безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку із дотримання первинної процедури прийняття Міністерством культури України оскаржуваного у цій справі наказу від 25.01.2019 № 37 "Про затвердження релігієзнавчої експертизи щодо встановлення переліку релігійних організацій (об`єднань), які підпадають під дію норм частин сьомої і восьмої статті 12 Закону України "Про свободу совісті та релігійні організації".

Отже, задоволення позовних вимог Київської Митрополії УПЦ у справі № 320/26027/23, на думку заявника, виключає можливість задоволення об`єднаних позовних вимог Київської Митрополії УПЦ та Почаївської Свято-Успенської лаври до Міністерства культури України про визнання протиправним і скасування наказу Міністерства культури України від 25.01.2019 № 37 в рамках цього провадження.

Відповідно до частини третьої статті 44 КАС України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до пункту 2 частини першої та частини другої статті 340 КАС України, суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує письмово заявлені клопотання учасників справи. Усі рішення, ухвалені суддею-доповідачем під час підготовки справи до касаційного розгляду, викладаються у формі ухвали.

Частиною четвертою наведеної статті встановлено, що підготовчі дії, визначені пунктом 2 частини першої цієї статті, вчиняються з дотриманням прав всіх учасників справи подати свої міркування та заперечення щодо їх вчинення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвалою Верховного Суду від 03.04.2024 встановлено учасникам справи десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання своїх міркувань та/або заперечень щодо заявленого заявником касаційної скарги клопотання про зупинення провадження у справі №640/4748/19.

Від Релігійної організації Свято-Флорівського жіночого монастиря м. Києва Київської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д5 від 19.04.2024), Сумської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д7 від 24.04.2024), Кам`янець-Подільської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д8 від 25.04.2024), Одеської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д9 від 25.04.2024), Тульчинської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д10 від 25.04.2024), релігійної організації «Свято-Пантелеймонівський жіночий монастир Київської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д11 від 25.04.2024), релігійної організації «Управління Балтської єпархії Української Православної Церкви» Управління Бердянської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д12 від 26.04.2024), релігійної громади парафія на честь ікони Божої Матері «живоносне джерело» Бориспільської єпархії Української Православної Церкви м. Бориспіль Київської області (вх. К/990/43027/23-Д13 від 26.04.2024), Управління Уманської єпархії УПЦ (вх. К/990/43027/23-Д14 від 29.04.2024), Управління Тернопільської єпархії УПЦ (вх. К/990/43027/23-Д15 від 29.04.2024), Управління Запорізької єпархії УПЦ (вх. К/990/43027/23-Д16 від 29.04.2024), Свято-Успенського жіночого монастиря Київської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д17), релігійної організації Управління Чернівецько-Буковинської єпархії УПЦ (вх. К/990/43027/23-Д18 від 30.04.2024), чоловічого монастиря Святих рівноапостольних Костянтина і Єлени Миколаївської єпархії УПЦ (вх. К/990/43027/23-Д19 від 30.04.2024), Свято-Успенського чоловічого монастиря Одеської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д20 від 30.04.2024), Свято-Іллінського чоловічого монастиря Одеської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д21 від 30.04.2024), Управління Миколаївської єпархії УПЦ (вх. К/990/43027/23-Д22 від 01.05.2024), Одеської духовної семінарії Української Православної Церкви (вх.К/990/43027/23-Д23 від 02.05.2024), Управління Черкаської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д25 від 03.05.2024), Свято-Пантелеймонівського чоловічого монастиря Одеської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д26), Свято-Іверського чоловічого монастиря Одеської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д28 від 08.05.2024), Свято-Константино-Єленинського чоловічого монастиря Одеської єпархії УПЦ (вх. К/990/43027/23-Д29 від 17.05.2024), Свято-Воскресенського жіночого монастиря Одеської єпархії УПЦ (вх.К/990/43027/23-Д30 від 23.05.2024) до Верховного Суду надійшли пояснення, за змістом яких сторони підтримали заявлене клопотання Київською Митрополією УПЦ про зупинення провадження у справі №640/4748/19 та просили його задовольнити.

Від Почаївської Свято-Успенської Лаври до Верховного Суду надійшли заперечення (вх. К/990/43027/23-Д24 від 03.05.2024) на клопотання Київською Митрополією УПЦ про зупинення провадження у цій справі, де сторона просить відмовити у задоволенні заявленого клопотання з підстав відсутності об`єктивної неможливості розгляду справи № 640/4748/19, оскільки висновок релігієзнавчої експертизи, затверджений наказом Державної служби України з етнополітики та свободи совісті від 27.01.2023 № Н-8/11 не міг бути покладений в основу рішень судів нижчих інстанцій у цій справі, адже він лежить поза межами предмету та обставин вказаної справи, не був покладений в основу оскаржуваних дій та вчинених рішень. Також, звертає увагу на різний суб`єктивний склад у цій справі та справі № 320/26027/23, а також на нормативно-правові документи на підставі, яких була проведена релігієзнавча експертиза та зроблений висновок, об`єкт експертизи та її мету.

Копія ухвали Верховного Суду від 03.04.2024 були направлені релігійній організації «Управління Бориспільської єпархії УПЦ» (штрихкодовий ідентифікатор 0600259305087), релігійній організації «чоловічий монастир на честь архістратига Михаїла Київської єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259462450), Київській духовній академії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259418639), Київській духовній семінарії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259418647), Свято-Миколаївському Самарському пустинному чоловічому монастирю Дніпропетровської єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259578687), Свято-Троїцькому жіночому монастирю Кам`янець-Подільської єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259647794), Управлінню Ізюмської єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259305192), Управлінню Харківської єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259358580), Ржищівському монастирю Спасо-Преображенський жіночий (штрихкодовий ідентифікатор 0600259648499), Управлінню Шепетівської єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259358857), Свято-Іоанним-предтеченському чоловічому монастирю Хмельницької єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259419368), Свято-Николо-Тихвінському жіночому монастирю Київської єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259647964), Свято-Преображенському жіночому монастирю Львівської єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259648294), Свято-Покровському жіночому монастирю Криворізької єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259579098), Управлінню Хмельницької єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259358601), Свято-Покровському чоловічому монастирю Харківської єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259647530), чоловічому монастирю на честь Почаївської ікони Божої Матері закарпатської єпархії УПЦ Київського патріархату (штрихкодовий ідентифікатор 0600259748485), жіночому монастирю святого Іосифа обручника Дніпропетровської єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259462301), проте конверти повернулися з відміткою «за закінченням терміну зберігання»

Також копія ухвали Верховного Суду від 03.04.2024 були направлені Святому Священномученику Володимиру чоловічого монастира Криворізької єпархії УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259578881), церкві Різдва Богородиці УПЦ (штрихкодовий ідентифікатор 0600259748353), релігійній організації «Грушівський архангела Михаїла чоловічий монастир» (штрихкодовий ідентифікатор 0600259462859), проте конверти повернулися з відміткою «адресат вибув».

Відповідно до довідок про неможливість надіслання поштових відправлень копії ухвал від 03.04.2024 у справі № 640/4748/19 учасникам справи місцезнаходження яких є: с. Войкове, Автономна Республіка Крим; м. Севастополь; с. Корсунка, Херсонська обл.; м. Макіївка, Донецька обл.; с. Учебне, Автономна Республіка Крим; м. Старобільськ, Луганська обл.; м. Донецьк; с. Старий Айдар, Луганська обл.; м. Алушта, Автономна Республіка Крим; м. Інкерман, Автономна Республіка Крим; с. Варварівка, Луганська обл.; с. Першозванівка, Луганська обл.; с. Чугинка, Луганська обл.; с. Верхній Токмак, Запорізька обл.м. Луганськ; м. Ровеньки, Луганська обл.; м. Нова Каховка, Херсонська обл.; м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим; м. Сєвєродонецьк, Луганська обл.; м. Керч, Автономна Республіка Крим; м. Бердянськ, Запорізька обл.; м. Горлівка, Донецька обл.; м. Джанкой, Автономна Республіка Крим; м. Токмак, Запорізька обл.; м. Кремінна, Луганська обл.; м. Мелітополь, Запорізька обл.; м. Бахчисарай, Автономна Республіка Крим; с-ще Комиш-Зоря, Запорізька обл.; с. Морозівка, Автономна Республіка Крим не могли бути направлені, оскільки пересилання поштових відправлень не здійснюється на підставі розпорядження Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р та відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309.

Інші учасники справи належним чином повідомленні своїм правом надання міркувань та/або заперечень щодо заявленого заявником касаційної скарги клопотання про зупинення провадження у цій справі, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень, однак таким правом не скористалися.

Проаналізувавши викладені у клопотанні про зупинення провадження доводи заявника та матеріали адміністративної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 236 КАС України суд зупиняє провадження в разі об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Висновки щодо застосування вищезгаданої норми процесуального права неодноразово висловлювалися Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постанові від 16.10.2019 у справі №800/330/17, відповідно до яких, з огляду на зазначені вимоги закону для вирішення питання про зупинення провадження у справі, адміністративний суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати:

- чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається адміністративним судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку іншого провадження;

- чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи.

Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з`ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають значення для справи, провадження у якій зупинено.

Під об`єктивною неможливістю розгляду справи до розгляду іншої справи розуміється те, що обставини, які розглядаються у «іншій» справі, не можуть бути встановлені адміністративним судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливістю розгляду тотожної справи, певної черговості розгляду вимог тощо. Не існує об`єктивної неможливості розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду (речення друге пункту 3 частини першої статті 236 КАС України).

Ця справа розглянута з постановленням рішення по суті спору, яке набрало законної сили у відповідності до частини другої статті 255 КАС України у зв`язку з прийняттям постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Межі перегляду судом касаційної інстанції визначені статтю 341 КАС України, відповідно до частини першої якої суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Доповнити чи змінити касаційну скаргу із наведенням обґрунтувань необхідності таких змін чи доповнень особа, яка її подала, може лише протягом строку на касаційне оскарження (частина перша статті 337 КАС України).

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається (частина четверта статті 341 КАС України).

Виходячи з визначених процесуальним законом меж, предметом касаційного перегляду можуть бути виключно питання права, а не факту.

Доводи заявника в обґрунтування заявленого клопотання про зупинення провадження у справі №640/4748/19 зводяться до необхідності врахування Верховним Судом під час касаційного перегляду цієї справи висновків судів попередніх у справі № 320/26027/23, у межах якої заявлені предмет та підстави позову, які не були заявлені у цій справі.

Однак висновки судів у справі № 320/26027/23 з огляду на визначені процесуальним законом межі не матимуть значення для касаційного перегляду справи № 640/4748/19.

Оскільки на момент розгляду справи судами попередніх інстанцій у матеріалах справи були наявні докази, які дозволяли встановити та оцінити обставини цієї справи, які є предметом цього спору, підстави для зупинення провадження у цій справі відсутні.

Отже клопотання про зупинення провадження у цій справі до розгляду справи № 320/26027/23 є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 340 КАС України суддя-доповідач в порядку підготовки справи до касаційного розгляду вирішує інші питання, необхідні для касаційного розгляду справи, про що за приписами частини другої цієї ж статті постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 236, 340 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні клопотання Київської Митрополії Української Православної Церкви про зупинення провадження у справі № 640/4748/19.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

...........................

Л.О. Єресько

Суддя Верховного Суду