Ухвала

від 05.06.2024 по справі 626/1948/17

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

Справа № 626/1948/17

Провадження 1-кп/991/69/23

ВИЩИЙ АНТИКОРУПЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2024 року м.Київ

Вищий антикорупційний суд колегією суддів у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , обвинуваченого ОСОБА_6 , захисника ОСОБА_7 , розглянувши заяву захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів у кримінальному провадженні № 42017000000001569 від 19 травня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Вищого антикорупційного суду перебуває кримінальне провадження № 42017000000001569 від 19 травня 2017 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України (далі - Кримінальне провадження).

Під час судового засідання адвокат ОСОБА_7 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 , усно заявив відвід колегії суддів від участі у Кримінальному провадженні (далі - Заява). Заява мотивована тим, що згідно практики Верховного Суду суд має перевірити чи була провокація вчинення злочину, чи ні, разом з цим колегія суддів відмовилася від перевірки заяви сторони захисту про провокацію злочину шляхом відмови у задоволенні клопотання захисника про допит свідків у судовому засіданні, показання яких підтверджують факт провокації, а за такого існують достатні підстави вважати, що має місце упередженість колегії суддів при розгляді Кримінального провадження. Зазначив, що суд зобов`язаний досліджувати матеріали справи та орієнтуватися в них, а не перекладати на сторону захисту обов`язок шукати у яких томах справи знаходяться певні докази, положення КПК України не зобов`язують сторону захисту бути обізнаною у яких томах справи перебувають ті чи інші докази.

Обвинувачений ОСОБА_6 підтримав позицію захисника.

Прокурор ОСОБА_5 заперечував проти доводів Заяви, просив відмовити у її задоволенні. Зазначив, що клопотання сторони захисту про допит свідків є необґрунтованим, захисник фактично перекладає обов`язок доведення обґрунтованості клопотання на суд.

Дослідивши Заяву, заслухавши думку учасників Кримінального провадження, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ч.2 ст. 344 КПК України питання про відвід вирішується судом згідно зі статтями 75-81 цього Кодексу.

Частинами 1, 5 ст. 80 КПК України визначено, що за наявності підстав, передбачених ст.75 КПК України, особами, які беруть участь у кримінальному провадженні, може бути заявлено відвід судді, який повинен бути вмотивований.

Відповідно до положень ч.3 ст. 80 КПК України заяви про відвід можуть бути заявлені під час судового провадження. Заяви про відвід під час судового провадження подаються до початку судового розгляду. Подання заяви про відвід після початку судового розгляду допускається лише у випадках, якщо підстава для відводу стала відома після початку судового розгляду.

З огляду на зміст усної Заяви, про існування підстав вважати щодо упередженості колегії суддів стало відомо адвокату під час вирішення питання щодо допиту свідків у судовому засіданні за клопотанням сторони захисту, заявленого адвокатом у ході судового засідання.

З огляду на положення ч. 1 ст. 81 КПК України у разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду.

Пунктом 4 частини 1 статті 75 КПК України, на підставі якої захисник заявив відвід колегії суддів, передбачено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950p., яка закріплює право на справедливий суд, кожна людина має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

У відповідності до положень п. 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів, суддя підлягає відводу від участі в розгляду справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.

Як зазначив Європейський суд у справі «Мироненко і Мартенко проти України» (рішення від 10 грудня 2009 року), наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного (рішення у справі Веттштайна (Wettstein), п. 43).

Захисник просить відвести колегію суддів у Кримінальному провадженні у зв`язку із наявністю обставин, які викликають сумнів у неупередженості колегії суддів, посилаючись на те, що колегія суддів відмовилася від перевірки заяви сторони захисту про провокацію злочину шляхом відмови у задоволенні клопотання захисника про допит свідків у судовому засіданні, показання яких підтверджують факт провокації, при цьому зазначаючи, що колегія суддів не орієнтується у матеріалах справи, а покладає на сторону захисту обов`язок шукати у яких томах справи знаходяться певні докази, що положеннями КПК України не передбачено.

Зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відноситься змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (п.15ч.1ст.7 КПК України)

Кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом (ч.ч. 1,2 ст. 22 КПК України).

Сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом (ч.ч.1,3 ст. 26 КПК України).

Відтак, з огляду на вказані норми, саме на сторону захисту, яка заявляє клопотання про допит свідків у судовому засіданні, покладено обов`язок довести заявлені у такому клопотанні доводи щодо необхідності допиту відповідних свідків.

Разом з тим, захисником було усно заявлено клопотання про допит свідків, а на підтвердження своїх доводів він послався на певні матеріали справи (клопотання/ухвала), зазначивши номер тому та аркушу справи, за результатом дослідження яких колегією суддів було встановлено відсутність документів, на які послався захисник. Інших доказів на підтвердження заявлених доводів щодо необхідності допиту свідків захисником надано не було.

При цьому, суд не уповноважений відповідно до положень КПК України здійснювати пошук необхідних доказів, які містяться у матеріалах справи, аби сприяти стороні захисту у доведеності переконливості заявлених нею доводів, як про це зазначає захисник, оскільки це суперечить засаді змагальності сторін. З огляду на положення ст.ст. 94, 357,358 суд уповноважений дослідити надані сторонами докази та надати їм відповідну оцінку.

Стороною захисту відповідних доказів на підтвердження заявленого клопотання не було надано.

Оскільки доказів на підтвердження обґрунтованості доводів щодо необхідності допиту таких свідків, що їх показання мають значення для Кримінального провадження, суду надано не було, колегією суддів було відмовлено у задоволенні клопотання захисника з відповідних підстав та роз`яснено право повторного звернення з таким клопотанням у відповідності до положень ст. 350 КПК України.

Таким чином, колегія суддів діяла у межах свої повноважень та згідно вимог КПК України. Відповідні дії не свідчать про упередженість колегії суддів.

Згідно до ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим.

Отже, для відводу колегії суддів необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість. Обставини, які були покладені в основу заяви про відвід, повинні бути доведеними. Відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Якщо він не вмотивований, це є підставою для відмови у його задоволенні.

Разом з тим, зазначені у Заяві обставини, на які адвокат посилається як на підтвердження факту упередженості колегії суддів, фактично зводяться до незгоди з процесуальними діями та рішеннями колегії суддів у ході розгляду справи, що само по собі не може бути підставою для відводу.

Та обставина, що захисник внаслідок суб`єктивних міркувань не погоджуються з рішенням колегії суддів щодо відмови у задоволенні його клопотання, не свідчить про упередженість колегії суддів і, як наслідок, не тягне за собою відводу колегії суддів.

Сумніви адвоката щодо неупередженого ставлення колегії суддів до сторони захисту та доводи про те, що колегія суддів відмовляється від перевірки заяви сторони захисту про провокацію злочину, мають суб`єктивний, а не об`єктивний характер, жодними належними та допустимими доказами не підтверджуються.

Заява не містить належних, конкретних та підтверджених даних, які б свідчили про існування обставин, які викликають обґрунтовані сумніви в неупередженості колегії суддів, та які б унеможливлювали в подальшому здійснювати колегією суддів розгляд Кримінального провадження.

Таким чином, судом не встановлено та захисником не доведено наявність правових підстав для задоволення Заяви про відвід, а тому у задоволенні Заяви слід відмовити.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 75, 80, 81, 344, 372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви захисника ОСОБА_7 про відвід колегії суддів відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3