Ухвала

від 10.07.2024 по справі 910/6490/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 910/6490/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жайворонок Т. Є. - головуючого, Ємця А. А., Колос І. Б.,

розглянувши матеріали заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Енергоконсалтинг»

про роз`яснення постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 04.06.2024

у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Енергоконсалтинг»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма "Трейдінвестбуд"»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Транс Сервіс»

про визнання недійсним договору відступлення права вимоги,

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Подільський Енергоконсалтинг» (далі - позивач, заявник, ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг») звернулось до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма "Трейдінвестбуд"» (далі - відповідач-1, ТОВ БФ «Трейдінвестбуд») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Форест Транс Сервіс» (далі - відповідач-2, ТОВ «Форест Транс Сервіс»), в якому просило визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 08.12.2021 № 08122021/2, укладений між відповідачами.

Господарський суд міста Києва рішенням від 03.10.2023, залишеним без змін Північним апеляційний господарським судом у постанові від 21.02.2024, позов задовольнив. Визнав недійсним договір відступлення права вимоги від 08.12.2021 № 08122021/2, укладений між відповідачами.

Не погоджуючись з постановою апеляційного суду від 21.02.2024 та рішенням суду першої інстанції від 03.10.2023, ТОВ «Форест Транс Сервіс» звернулось до Верховного Суду з двома касаційними скаргами, в яких просило скасувати оскаржувані судові рішення, постановити нове рішення про відмову у задоволення позову. Ці скарги Верховний Суд розглянув як одну скаргу, враховуючи тотожність їх форми та змісту.

Верховний Суд постановою від 04.06.2024 касаційну скаргу ТОВ «Форест Транс Сервіс» задовольнив. Постанову апеляційного суду від 21.02.2024 та рішенням суду першої інстанції від 03.10.2023 скасував та ухвалив нове рішення про відмову у задоволенні позову. Стягнув з ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» на користь ТОВ «Форест Транс Сервіс» 4 026,00 грн судового збору, сплаченого за подання апеляційної скарги, та 5 368,00 грн судового збору, сплаченого за подання касаційної скарги.

Верховний Суд, посилаючись, зокрема на правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21 щодо питання застосування ст. 512-514, 519 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) у сукупності зі ст. 215 цього Кодексу, виходив з того, що сама лише недійсність вимоги не зумовлює недійсності відповідного договору між первісним кредитором та новим кредитором. Недійсність вимоги зумовлює відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором. У таких випадках передання недійсної вимоги за правовою природою є невиконанням чи неналежним виконанням договору, за яким було відчужено недійсну вимогу. Недійсність вимоги не зумовлює недійсність відповідного договору, за яким була передана така вимога, а має наслідком відповідальність первісного кредитора перед новим кредитором, врегульовану положеннями ЦК України. Договір про відступлення права вимоги може бути визнаний недійсним у випадку наявності відповідної правової підстави (ст. 229-231 ЦК України тощо).

З огляду на наведене Верховний Суд зазначив що, навіть якщо право вимоги не виникло або було припинене до моменту відступлення, то це є підставою для відповідальності первісного кредитора перед новим кредитором, а не підставою недійсності відповідного договору, за яким була передана така вимога, чого суди попередніх не врахували при задоволенні позову.

Також за висновками Верховного Суду, звертаючись до суду з позовом про визнання недійсним договору відступлення права вимоги, позивач, який не є його стороною, обрав неефективний спосіб захисту, який не дозволить захистити його права та законні інтереси, що є самостійною підставою для відмови у позову.

Після ухвалення Верховним Судом постанови від 04.06.2024 ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг» звернулося до Верховного Суду із заявою про її роз`яснення в частині визначення ефективного способу захисту прав позивача.

Обґрунтовуючи заяву позивач зазначив, що:

- постанова Верховного Суду підлягає виконанню в частині стягнення судового збору за подання відповідачем-2 апеляційної та касаційної скарг, станом на момент звернення із цією заявою не виконана, тому підлягає роз`ясненню в порядку ст. 245 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України);

- Верховний Суд неправомірно застосував при вирішення справи правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.08.2023 у справі № 910/19199/21, оскільки правовідносини у ній не є подібними до правовідносин у справі, яка розглядалася;

- виснуючи про обрання позивачем неефективного способу захисту порушеного права при зверненні до суду з вимогою про визнання недійсним договору про відступлення права вимоги, Верховний Суд не зазначив, який спосіб захисту прав позивача буде ефективним в даному випадку, що породжує стан невизначеності між сторонами та потребує додаткового роз`яснення в цій частині.

Перевіривши заяву ТОВ «Подільський Енергоконсалтинг», Суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 245 ГПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.

Зі змісту наведеної норми права вбачається, що роз`яснення судового рішення - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта. Тобто йдеться про викладення судового рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Необхідність такого роз`яснення випливає з обставин неоднозначного розуміння рішення суду з метою його виконання.

Верховний Суд виходить з того, що, здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, або фактично про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд відмовляє в роз`ясненні рішення.

Окрім того, роз`яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповідь на нові вимоги або на невирішені вимоги, він лише пояснює положення постановленого ним рішення, які нечітко сформульовані або є незрозумілими для заінтересованих осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 245 ГПК України встановлено, що подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути пред`явлене до примусового виконання.

Суд неодноразово та послідовно вказував на те, що в силу приписів ч. 2 ст. 245 ГПК України роз`ясненню підлягають не всі судові рішення, а лише ті, які підлягають виконанню, порядок здійснення якого визначено Законом України «Про виконавче провадження».

Положеннями ч. 3 ст. 245 ГПК України визначено порядок розгляду судом заяви про роз`яснення судового рішення, яке може бути об`єктом роз`яснення в розумінні ч. 2 ст. 245 цього Кодексу, тобто судового рішення, яким вирішено спір по суті; розгляд судом заяви про роз`яснення судово рішення, що може бути об`єктом роз`яснення, завершується постановленням ухвали про роз`яснення судового рішення або ухвали про відмову в роз`ясненні судового рішення (ч. 4 цієї статті).

Водночас, у разі подання, зокрема учасником справи заяви про роз`яснення судового рішення, яке не може бути об`єктом роз`яснення в розумінні ч. 2 ст. 245 ГПК України, така заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства, тому господарський суд відмовляє у прийнятті її до розгляду ухвалою на підставі п. 1 ч. 1 ст. 175 ГПК України.

Постанова Верховного Суду від 04.06.2024 у справі № 910/6940/23 підлягає виконанню лише в частині стягнення судового збору з позивача на користь відповідача-2 за розгляд касаційної скарги (апеляційної скарги). Таке стягнення було наслідком ухвалення Верховним Судом рішення про задоволення касаційної скарги (апеляційної скарги) відповідача-2 та здійснено на підставі п. 14 ст. 129 ГПК України, відповідно до якого якщо суд, зокрема касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, зокрема ухвалює нове рішення, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Постанова Верховного Суду в частині стягнення судового збору є чіткою, зрозумілою, не викликає труднощів в її розумінні та не припускає кілька варіантів її тлумачення, а отже не потребує роз`яснення, тим паче, заявник не ставить питання про роз`яснення постанови Верховного Суду в цій частині, не зазначає, в чому полягає неясність судового рішення та не наводить обставин неоднозначного розуміння рішення суду в цій частині з метою його виконання.

В іншій частині, в якій заявлено про роз`яснення (в частині визначення ефективного способу захисту його прав), постанова суду касаційної інстанції від 04.06.2024 не є тим судовим рішенням, право на роз`яснення якого передбачено ст. 245 ГПК України, оскільки по суті не належить до такого, що підлягає виконанню у порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження», враховуючи ухвалення рішення про відмову в позові про визнання недійсним договору, і обґрунтування протилежного заявник не навів.

З урахуванням наведеного Суд дійшов до висновку, що постанова Верховного Суду від 04.06.2024 у справі № 910/6490/23 не може бути об`єктом роз`яснення у розумінні господарського процесуального закону, адже не підлягає примусовому виконанню, що є підставою для відмови у прийнятті до розгляду заяви про роз`яснення постанови касаційного суду відповідно до ст. 245 ГПК України та поверненні її заявнику.

Керуючись статтями 175, 234, 235, 245 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у прийнятті до розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Подільський Енергоконсалтинг» про роз`яснення постанови Верховного Суду від 04.06.2024 у справі № 910/6490/23.

2. Заяву і додані до неї документи повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Подільський Енергоконсалтинг».

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя Т. Є. Жайворонок

Судді: А. А. Ємець

І. Б. Колос