Постанова

від 24.06.2024 по справі 398/4203/22

КРОПИВНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 червня 2024 року м. Кропивницький

справа № 398/4203/22

провадження № 22-ц/4809/40/24

Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Чельник О. І.,

секретар судового засідання Діманова Н. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Приватного акціонерноготовариства «Українськастрахова компанія «Княжа Лайф Вієнна ІншурансГруп» на рішення Олександрійськогоміськрайонного суду Кіровоградської областівід 01 травня 2023 року у складі головуючого судді Стручкової Л. І.

УСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції.

30.11.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп» (далі відповідачаПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ») про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої злочином.

Позовна заява мотивована тим, що 28.10.2018 року близько 15 години, ОСОБА_1 на належному йому на праві приватної власності автомобілі марки «Citroen C4», 2012 року виробництва, реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухався з м. Києва до м. Олександрія Кіровоградської області по автомобільній дорозі національного значення в Україні «Київ - Знам`янка» (Н01).

В цей час, відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2 , рухався по вул. Соборності, м. Миронівка, Київської області, в напрямку нерегульованого перехрестя дороги «Київ - Знам`янка», що на виїзді з м. Миронівка, Київської області. Під`їхавши до вказаного перехрестя, ОСОБА_2 виїхав з другорядної дороги на головну, а саме на смугу руху дороги «Київ - Знам`янка» в напрямку м. Києва, не надав перевагу в русі транспортним засобам, які їхали по головній дорозі, в результаті чого допустив зіткнення з автобусом марки «Vauxhall Movano», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по зазначеній автомобільній дорозі в напрямку м. Києва та автомобілем марки «Citroen C4» під керуванням ОСОБА_1 . Вказаним, відповідач ОСОБА_2 грубо порушив вимоги Правил дорожнього руху України, а саме : - п. 1.5. « дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків » ; - п. 2.3. « для забезпечення безпеки дорожнього руху водій з обов`язаний: б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну ..., технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі; д) не створювати своїми діями загрози безпеці дорожнього руху »; - п. 16.11 « на перехресті нерівнозначних доріг водій транспортного засобу, що рухається по другорядній дорозі, повинен дати дорогу транспортним засобам, які наближаються до даного перехрещення проїзних частин по головній дорозі, незалежно від напрямку їх подальшого руху »; - п. 16.3 « у разі необхідності надання переваги в русі транспортним засобам, які рухаються по перехрещуваній дорозі, водій повинен зупинити транспортний засіб перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінією) або 1.13, світлофором так, щоб бачити його сигнали, а якщо вони відсутні перед краєм перехрещуваної проїзної частини, не створюючи перешкод для руху пішоходів ».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 та іншим особам були заподіяні тілесні ушкодження та пошкоджено автомобіль.

За вказаним фактом 28.10.2018 року зареєстроване повідомлення в журналі єдиного обліку заяв і повідомлень про вчинення кримінального правопорушення та інші події Миронівського ВП ГУНП в Київській області за № 3894, а 29.10.2018 року внесено відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018110000000623 по ч.1 ст. 286 КК України.

Висновком Київського НДЕКЦ МВС України № 12-1/2509 від 16.01.2020 року встановлено, що належний ОСОБА_1 автомобіль «Citroen C4» на момент настання ДТП перебував у працездатному стані, несправностей, що могли б викликати погіршення або відмову у роботі транспортного засобу, не виявлено. Відповідно до висновку № 13-3/578 від 05.12.2019 року, складеного судовим експертом Київським НДЄКЦ МВС України Левченко С.Ю., ринкова вартість автомобіля «Citroen C4», станом на 28.10.2018 року, становила 250770 грн. 00 коп., вартість відновлювального ремонту станом на вказаний час 805231грн. 49 коп. Оскільки вартість відновлювального ремонту досліджуваного автомобіля, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, значно перевищує ринкову вартість цього ж транспортного засобу в неушкодженому стані на момент настання ДТП, визначити його залишкову вартість не вдається за можливе. Транспортний засіб вважається знищеним. В результаті отриманих під час дорожньо-транспортної пригоди тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , в період з 29.10.2018 року по 19.11.2018 року, перебував на стаціонарному лікуванні у міському комунальному лікувально-профілактичному закладі-міська лікарня № 1 м. Олександрії. Згідно висновку експерта № 94 від 18.06.2019 року, складеного судово-медичним експертом КЗ КОР « Київське обласне бюро судово-медичних експертиз» Коваленко О.М., ОСОБА_1 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому основної фаланги 1-го пальця лівої стопи; забої і садна тулуба, голови, кінцівок. Ушкодження у вигляді перелому основної фаланги 1-го пальця лівої стопи викликає розлад здоров`я більше 21-го дня і відносяться до ушкоджень середньої тяжкості, а забої і садна до легких тілесних ушкоджень. Вищеперераховані тілесні ушкодження могли виникнути за обставин вказаних в ухвалі слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва про призначення судово-медичної експертизи від 13.02.2019 року.

Під час проведення всього досудового розслідування, старший слідчий відділення поліції № 2 Обухівського районного управління поліції ГУ НП України в Київській області Тимошенко Т.А. не проводив необхідні слідчі дії, умисно порушував строки проведення досудового розслідування, в результаті чого 01.12.2021 року кримінальне провадження №12018110000000623 було ним закрите. В ухвалі від 01.12.2021 року слідчий суддя Миронівського районного суду Київської області Поліщук А.С., звертає увагу на вищевказані порушення слідчого. Копії матеріалів кримінального провадження за № 12018110000000623 від 29.10.2018 року ОСОБА_1 було надано лише 28.11.2022 року.

В результаті неправомірних дій ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було завдано матеріальну шкоду і він був вимушений нести матеріальні витрати, а відповідач, який може відшкодувати її добровільно, в цьому ніяким чином не був зацікавлений.

Враховуючи результати висновку Київського НДЕКЦ МВС України № 13-3/578 від 05.12.2019 року, відшкодуванню підлягає шкода за пошкодження автомобіля «Citroen C4» в сумі 250770 грн. 00 коп. З метою транспортування свого автомобіля до автомобільної стоянки, ОСОБА_1 витратив особисті кошти на виклик автомобіля евакуатора в сумі 800 грн. 00 коп. Крім того, під час перебування на стаціонарному лікуванні, в період з 29.10.2018 року по 19.11.2018 року, у міському комунальному лікувально-профілактичному закладі-міська лікарня № 1 м. Олександрії, ОСОБА_1 на необхідні медикаменти було витрачено особисті кошти в сумі 5487 грн. 41 коп.

Вказана подія має ознаки страхового випадку.

ОСОБА_1 не мав змоги у передбачений законодавством термін, з моменту настання страхового випадку, звернутись до страхової компанії про страхове відшкодування, оскільки на той час проводилось досудове розслідування і в нього не було необхідних документів, тобто це було обумовлене обставинами, які не залежали від його волі. ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» в особі Львівської обласної дирекції, застраховано цивільно-правову відповідальність ОСОБА_2 , що підтверджується договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/9108821. Відповідно до вказаного договору, строк його дії з 00 годин 00 хвилин 03.08.2018 року по 02.08.2019 року включно. Згідно ч.ч. 4 і 5 договору, страхова сума ( ліміт відповідальності ) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну здоров`ю, становить 200000 ( двісті тисяч ) грн 00 коп., а за шкоду, заподіяну майну 100000 ( сто тисяч) грн 00 коп. При укладенні договору добровільного страхування транспортного засобу, сторони погодили між собою всі істотні умови договору, страхові ризики, страхові випадки та порядок їх виплати.

11.10.2021 року, ще під час проведення досудового розслідування, ОСОБА_1 направлено до ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» заяву про страхове відшкодування, яку страхова компанія отримала 18.10.2021 року. З вказаного часу ніякої відповіді від страхової компанії ОСОБА_1 не надходило.

Окрім матеріальної шкоди, неправомірними діями ОСОБА_2 , ОСОБА_1 було завдано і моральну шкоду яка полягає перш за все в перенесеному великому фізичному болю в різних частинах тіла і душевних стражданнях в зв`язку з отриманими в ДТП тілесними ушкодженнями. В результаті отриманих тілесних ушкоджень він був вимушений тривалий час лікуватись, витрачались особисті непомірні кошти на придбання необхідних медикаментів, виникла необхідність просити сторонніх осіб допомагати у елементарних побутових потребах. В зв`язку з викладеним, значно змінився його звичний життєвий уклад і сімейно-побутові відносини, у тому числі з близькими та родичами. Внаслідок заподіяних ОСОБА_1 тілесних ушкоджень, він переніс значні моральні та фізичні страждання, що виразилося в болі як під час заподіяння тілесних ушкоджень, так і в подальшому, при лікуванні. На даний час в нього також з`являються болі. Моральна шкода полягає також в тривалому лікуванні та неможливості повноцінно продовжувати свою життєву діяльність, в порушенні звичайних життєвих зв`язків, в необхідності тривалої реабілітації. З моменту заподіяння шкоди по теперішній час він не може в повній мірі виконувати фізичні навантаження та займатись фізичною домашньою роботою, що супроводжується нервозністю і переживанням за своє здоров`я. Душевні страждання також полягають у розумінні безповоротної втрати здоров`я, що визвало відповідні зміни в його житті. Позивач, завдану йому неправомірними діями ОСОБА_2 моральну шкоду, оцінює в 50000 грн 00 коп. Враховуючи безпідставну надмірну тривалість, понад чотири роки, умисного не відшкодування завданої відповідачем внаслідок дорожньо-транспортною пригодою шкоди, відбулося знецінення грошової суми, яка підлягає стягненню з відповідача, зниження їхньої купівельної спроможності. При цьому іншого порядку компенсації грошових коштів, у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено. Проведеними розрахунками індексу інфляції та 3% річних (ст. 625 ЦК України) за період з 01.12.2019 року до 30.11.2022 року ( на дату подання позовної заяви до суду ) із застосуванням строку позовної давності ( три роки ) позивачем розраховано, що інфляційні витрати становлять 112 904 грн 79 коп., а три проценти річних від простроченої суми 23 156 грн 29 коп.

Посилаючись на ст.ст. 22, 23, 979, 1166, 1167, 1187, 1194 ЦК України, з урахуваннямзаяви прозбільшення позовнихвимог (а.с.72-73т.1), ОСОБА_1 просив стягнути з ОСОБА_2 завдану майнову шкоду в розмірі 150770 грн, витрати за виклик автомобіля евакуатора і транспортування автомобіля в сумі 800 грн, інфляційні втрати 112904,79 грн, три проценти річних від простроченої суми 23156,29 грн та моральну шкодув сумі 50000 грн, з відповідачаПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» в межах страхової сумиматеріальну шкоду 100000 грн, витрати на лікування в розмірі 5487,41 грн.

Рішенням Олександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 01 травня 2023 року позов задоволено частково (а.с.222-227 т.1).

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 150770 грн - матеріальної шкоди; 800 грн - витрати за виклик автомобіля евакуатора і транспортування автомобіля; 112904,79 грн - інфляційні втрати; 23156,29 грн - три проценти річних від простроченої суми; 30 000 грн моральної шкоди; 1488,60 грн - понесених ним судових витрат.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 100000 грн матеріальної шкоди; 5487,41 грн - витрати на лікування.

В іншій частині заявлених позовних вимог відмовлено.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Задовольняючи частковопозов,суд першоїінстанції виходивз того,щовнаслідок порушення відповідачем ОСОБА_2 Правил дорожнього руху України, 28.10.2018 сталася ДТП, в якій автомобілю та здоров`ю позивача ОСОБА_1 завдано шкоду.

Суд дійшов висновку, що оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача, як володільця транспортного засобу була застрахована за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів з ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» на користь позивача підлягає стягненню частина завданої матеріальної шкоди в межах лімітів відповідальності страховика -100000 грн шкоди, заподіяної майну та 5487,41 грн шкоди, заподіяної здоров`ю. Решташкоди заподіяної майну позивача ОСОБА_1 (вартості відновлювального ремонту автомобілю) у розмірі 150770 грн підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 .

Також суд вважав, що з ОСОБА_2 на користь позивача підлягають стягненню 800 грн витрат, понесених на транспортні послуги по перевезенню після ДТП автомобіля «CitroenC4», реєстраційнийномер НОМЕР_1 .

Зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої статті 625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та 3 % річних від простроченої суми є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди, суд урахував, що позивач внаслідок ДТП зазнав моральних страждань, ушкодження здоров`я та фізичний біль, йому спричинені значні душевні страждання, порушенно його звичайний життєвий уклад та спосіб життя і сімейно-побутові відносини, у тому числі з близькими та родичами, він тривалий час знаходився на лікуванні, відчував нестерпний біль, що було викликано переломами, забоями і саднами тулуба, голови, кінцівок, які прикували його до лікарняного ліжка, з моменту заподіяння шкоди по теперішній час він не може в повній мірі виконувати фізичні навантаження та займатись фізичною домашньою роботою, що супроводжується нервозністю і переживанням за своє здоров`я, і виходячи з принципу розумності та справедливості стягнув з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 30 000,00 грн на відшкодування моральної шкоди, вважаючи таку грошову компенсацію моральної шкоди розумною та достатньою для відновлення життєдіяльності та справедливості.

Суд вважав, що позивачем не пропущено позовної давності, врахував, що початок перебігу позовної давності для потерпілого у кримінальному провадженні за вимогами про відшкодування шкоди співпадає з моментом появи у кримінальному провадженні особи у статусі підозрюваного чи обвинуваченого, тобто коли у потерпілого виникає право на пред`явлення позову до конкретної особи. Під час досудового розслідування по кримінальному провадженню за №12018110000000623 не було пред`явлено підозру будь-якій особі. 01.12.2021 старший слідчий відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції ГУ НП України в Київській області Тимошенко Т. А. виніс постанову про закриття кримінального провадження №12018110000000623.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

ОСОБА_1 подав до Кропивницького апеляційного суду апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про часткове скасування судового рішення в частині розміру заподіяної моральної шкоди та стягнути з ОСОБА_2 завдану моральну шкоду в сумі 50000 грн, в іншій частині рішення залишити без змін (а.с.8-9 т.2).

Вказує, що зазнав моральних страждань внаслідок ушкодження здоров`я та фізичного болю спричинених ДТП, що завдало значних душевних страждань, порушили звичайний життєвий уклад та спосіб життя.

У результаті отриманих тілесних ушкоджень після ДТП життя кардинально змінилось, позивач не міг тривалий час самостійно пересуватись так як відчував нестерпний біль, що було викликано переломами, забоями і саднами тулуба, голови, кінцівок, які прикували до лікарняного ліжка. На даний час періодично з`являються болі в кінцівках, що обмежує пересування. Позивач під час перебування на стаціонарному лікуванні в медичному закладі так і під час подальшої реабілітації був вимушений тривалий час лікуватись, на необхідні медикаменти витрачались особисті непомірні кошти, просити сторонніх осіб допомагати у елементарних побутових потребах. Значно змінився його звичний життєвий уклад і сімейно - побутові відносини, у тому числі з близькими та родичами. З моменту заподіяння шкоди по теперішній час не може в повній мірі виконувати фізичні навантаження та займатись фізичною домашньою роботою, що супроводжується нервозністю і розумінні безповоротної втрати здоров`я, що викликало відповідні зміни в його житті.

Також посилається на висновок №13-3/578 від 05.12.2019, відповідно до якого належний йому автомобіль Сitroen С4 в результаті причиненого ОСОБА_2 вважається знищеним. Позивача фактично протиправно позбавлено права власності на рухоме майно.

Судом не було враховано відношення ОСОБА_2 до наслідків скоєної ним дорожньо - транспортної пригоди і здоров`я потерпілих. Протягом майже п`яти років він жодного разу не поцікавився станом здоров`я позивача та добровільно не намагався відшкодувати хоча б невеликий відсоток заподіяної ним шкоди. Тобто фактично самоусунувся від вирішення проблеми.

Вважає, що саме сума в розмірі 50000 грн буде розумною, справедливою і мінімальною компенсацією за втрати, яких зазнав позивач в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Представник ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» адвокат Пилипець А. Ю. також подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про часткове скасування рішення суду в частині стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» майнової шкоди у розмірі 100 000 грн, та ухвалення нового рішення у цій частині, яким у задоволені позову в частині стягнення з ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» матеріальної шкоди у розмірі 100 000 грн відмовити. В іншій частині рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 01.05.2023 просив залишити без змін (а.с.13-19 т.2).

Вказує, що згідно висновку №13-3/578 від 05.12.2019 ринкова вартість транспортного засобу складає 250 770,00 грн, вартість відновлювального ремонту складає 805 231,49 грн.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість транспортного засобу - отже проведення відновлювального ремонту транспортного засобу є економічно недоцільним, а такий транспортний засіб вважає економічно знищеним.

Тому розрахунок страхового відшкодування має здійснюватися за правилами ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Отже, за правилами ст. 30 Закону, для розрахунку суми страхового відшкодування необхідно належним чином визначити ринкову вартість транспортного засобу як до, так і після ДТП.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_2 адвокат ГіричГ.М.подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставить питання про скасування судового рішення в частині задоволених вимог до ОСОБА_2 та ухвалення в цій частині нового рішення, яким у позовні вимоги залишити без задоволення (а.с.24-32 т.2).

Зокрема зазначив, що спір стосується деліктних правовідносин, відшкодування шкоди, де необхідно встановити вину, як одну з обов`язкових підстав цивільно-правової відповідальності.

Позивачем не подано в рамках кримінальної справи цивільний позов до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та немайнової шкоди, завданої внаслідок ДТП, а також позивач в межах річного та трирічного строку до страховика та/або до суду не звертався, поважних причин пропуску строку позовної давності (хвороба, тяжке матеріальне становище, тощо) у позові не зазначає, доказів до позовної заяви не надав.

Після ДТП в період з 28.10.2018 по 01.11.2018 ОСОБА_2 повідомив про ДТП страховикаПАТ "Українськастрахова компанія"Княжа ЛайфВієнна Іншуранс Груп", з яким був укладений договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності полісАК9108821,тобто діявдобросовісно.

Позивач звернувся до страховика 11.10.2021, поза межами річного строку, тобто діяв недобросовісно. Така заява позивача у даній справі, не перериває відліку позовної давності в розумінні ч. 1, 2 статті 264 ЦК України, де передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Позовна давність переривається у разі пред`явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.

В судовому засіданні встановлено, що позивачу було відомо про відповідача ОСОБА_2 як винуватця ДТП у 2018 році.

Однак, із даним позовом позивач звернувся до суду лише 30 листопада 2022 року, після спливу загального трирічного строку позовної давності, навіть при обчисленні його з найпізнішої дати - 20 листопада 2018 року (час перебування позивача на лікуванні).

Тому відповідач ОСОБА_2 вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню через сплив позовної давності.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи.

ОСОБА_4 подав відзиви на апеляційні скарги ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» і ОСОБА_2 , в яких просить про залишення апеляційної скарги без задоволення, а рішення суду в оскарженій відповідачами частині без змін.

Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними.

Іншими учасниками справи відзиви на апеляційні скарги не подано.

Представник ОСОБА_2 адвокат Гірич Г. М. подавав апеляційному суду заяви про розгляд справи без його та відповідача участі.

Відповідачі повідомлені про дату, час і місце розгляду справи відповідно до вимог ст. 128-131 ЦПК України, в судове засідання не з`явились.

Частиною 2 статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Позиція апеляційного суду.

Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи єінші фактичнідані,які маютьзначення длявирішення справи,та доказина їхпідтвердження; якіправовідносини сторінвипливають ізвстановлених обставин; якаправова нормапідлягає застосуваннюдо цихправовідносин; числід позовзадовольнити абов позовівідмовити; якрозподілити міжсторонами судовівитрати; чиє підставидопустити негайневиконання судовогорішення; чиє підставидля скасуваннязаходів забезпеченняпозову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Заслухавши пояснення позивача, який підтримав доводи поданої ним апеляційної скарги і заперечував проти доводів інших апеляційних скарг, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а оскаржене судове рішення - зміні.

Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом.

Позивачу ОСОБА_1 на праві власності належить автомобіль«CitroenC4», 2012 року випуску,номер шасі НОМЕР_4 , колір червоний,реєстраційний номер НОМЕР_1 (а.с.8 т.1).

Автомобіль «Honda CR-V», 2008 року випуску, номер шасі НОМЕР_5 , колір сірий, реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві власності ОСОБА_5 (а.с.11-12 т.1).

Суд першої інстанції, задовольняючи частково позовні вимоги, вважав встановленим, що 28.10.2018 приблизно о 15 год. відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по автомобільній дорозі місцевого значення сполученням «Росава-Миронівка», допустив порушення ПДР, під`їхавши до перехрестя з автомобільною дорогою сполученням «Київ - Знам`янка», не дотримався вимог пунктів 1.5, 2.3, 16.11, 16.3 ПДР і розпочав здійснювати виїзд з другорядної дороги на головну, а саме на смугу руху в напрямку м. Києва, де допустив зіткнення з автобусом марки «Vauxhall Movano», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по зазначеній дорозі автомобільній дорозі в напрямку м. Києва, та після зіткнення виїхав на зустрічну смугу руху і зіткнувся з автомобілем «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухався у напрямку м. Знам`янка (а.с.15-25 т.1).

Матеріали справи містять копію протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди, згідно якого 28.10.2018 приблизно о 15:38 году денну пору доби ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по автомобільній дорозі місцевого значення сполученням «Росава-Миронівка» та під`їхавши до перехрестя з автомобільною дорогою сполученням «Київ - Знам`янка», розпочав здійснювати виїзд з другорядної дороги на головну, а саме на смугу руху в напрямку м. Києва, де допустив зіткнення з автобусом марки «Vauxhall Movano», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по зазначеній дорозі автомобільній дорозі в напрямку м. Києва, та після зіткнення виїхав на зустрічну смугу руху і зіткнувся з автомобілем «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухався у напрямку м. Знам`янка. Місце ДТП знаходиться 103-800 км автодороги Київ - Знам`янка перехрестя Росава-Миронівка- Київ - Знам`янка, стан покриття сухе, на проїзній частині нанесені розмітка для розділення зустрічних потоків транспорту, місце пригоди знаходиться у зоні дії дорожніг знаків «Головна дорога», «Проїзд без зупинки заборонений», «Дати дорогу» (а.с.15-16 т.1, а.с.141-144 т.2).

Вказаний протокол огляду містить й інші дані щодо ДТП, зокрема схему та копії фотознімків місця події (а.с.15-25 т.1, а.с.145-162 т.2).

Згідно письмових пояснень ОСОБА_1 в момент ДТП в його автомобілі CitroenC4 пребувало два пасажири, в автмобілі Honda CR-V крім водія знаходилося ще чотири особи, в автобусі Vauxhall Movano крім водія перебувало 11 пасажирів. Він рухався зі швидкістю близько 60 км, межі населеногопункту РосаваМиронівського районуКиївської областіпо автомобільнійдорозі Н-01«Київ -Знам`янка»було встановленодорожніми знаками5.49ПДР -Початок населеногопункту та5.50ПДР -Кінець населеногопункту (ділянка км102+140-км 104+460),поздовжній нахилпроїзної частиниавтодороги Київ-Знам`янкав районімісця ДТПвідсутній (а.с. 229-230 т.2).

У матеріалах справи також наявна копія протоколу допиту свідка від 14.11.2018 ОСОБА_2 , які містять інформацію про фактичні обставини ДТП, яка трапилася 28.10.2018, так останній пояснив, зокрема, що на автомобілі «Honda CR-V», в салоні якого перебували четверо пасажирів, рухався по центральній вулиці м. Миронівка» в напрямку автодороги Київ-Знам`янка, з невеликою швидкістю близько 30-40 км, він не бачив дорожніх знаків які вказують на під`їзд до автодороги, не бачив знак «Дати дорогу», в якийсь момент побачив з правого боку чорний автомобіль, який рухався в поперек, наближаючись до нього, зрозумів що знаходиться на перехресті, почав гальмувати в цей час побачив, що з ліва до нього наближається автобус, через мить відбулося зіткнення (а.с.42-44 т.1, а.с.112-114 т.2).

Відповідно до висновку №13-3/578 від 05.12.2019, складеного судовим експертом Київським науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром МВС України Левченко С. Ю., ринкова вартість автомобіля «CitroenC4», реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,станом на 28.10.2018 року, становила 250770 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «CitroenC4», станом на 28.10.2018 складає 805231,49 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту досліджуваного автомобіля, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, значно перевищує ринкову вартість цього ж транспортного засобу в неушкодженому стані на момент настання ДТП, визначити його залишкову вартість не вдається за можливе. Транспортний засіб вважається фізично знищеним (а.с.37-41т.1).

29.10.2018до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості за фактом вказаної вище ДТП, номер кримінального провадження №12018110000000623, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст. 286 КК України (а.с.14 т.1).

01.12.2021 постановою старшого слідчого відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції ГУ НП України в Київській області Тимошенко Т. А. закрито кримінальне провадження №12018110000000623 на підставі ч. 1 ст. 286 КК України, у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення (а.с.48-52 т.1).

Згідно вказаної постанови 28.10.2018 приблизно о 15 год ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по автомобільній дорозі місцевого значення сполученням «Росава-Миронівка» та під`їхавши до перехрестя з автомобільною дорогою сполученням «Київ - Знам`янка», розпочав здійснювати виїзд з другорядної дороги на головну, а саме на смугу руху в напрямку м. Києва, де допустив зіткнення з автобусом марки «Vauxhall Movano», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по зазначеній дорозі автомобільній дорозі в напрямку м. Києва, та після зіткнення виїхав на зустрічну смугу руху і зіткнувся з автомобілем «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухався у напрямку м. Знам`янка.

Згідно копії висновку експерта №94 від 18.06.2019 ОСОБА_1 заподіяні тілесні ушкодження у вигляді перелому основної фаланги 1-го пальця лівої стопи; забої і садна тулуба, голови, кінцівок. Ушкодження у вигляді перелому основної фаланги 1-го пальця лівої стопи викликає розлад здоров`я більше 21-го дня і відносяться до ушкоджень середньої тяжкості. Ушкодження у вигляді забоїв та саден до легких тілесних ушкоджень. Вищеперераховані тілесні ушкодження могли виникнути за обставин вказаних в ухвалі слідчого судді(а.с.32-35 т.1).

Відповідно до висновку №13-3/578 від 05.12.2019, складеного судовим експертом Київським науково-дослідницьким експертно-криміналістичним центром МВС України Левченко С. Ю., ринкова вартість автомобіля «CitroenC4», реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,станом на 28.10.2018 року, становила 250770 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля «CitroenC4», станом на 28.10.2018 складає 805231,49 грн. Оскільки вартість відновлювального ремонту досліджуваного автомобіля, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу, значно перевищує ринкову вартість цього ж транспортного засобу в неушкодженому стані на момент настання ДТП, визначити його залишкову вартість не вдається за можливе. Транспортний засіб вважається фізично знищеним (а.с.37-41т.1).

Згідно копії висновку від 31.08.2021 №5502/19-52/26880/21-52, складеного за результатами проведення судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи у кримінальному провадженні №1201811000000623, зіткнення автомобіля Honda CR-V та автомобіля Vauxhall Movano сталось в межах смуги, що призначена для руху в напрямку м. Києва, в свою чергу, зіткнення автомобіля Honda CR-V та автомобіля CitroenC4 відбулось на смузі, що призначена для руху в напрямку м. Знам`янка, в момент первинного контакту поздовжні осі автомобілів Honda CR-V і Vauxhall Movano знаходились під гострим кутом величиною близько 70 був розкритий по ходу годинникової стрілки відносно поздовжньо: автомобіля Honda CR-V. В момент первинного контакту поздовжні осі автомобілів знаходив під гострим кутом, що був розкритий по ходу годинникової стрілки відносно поздовжньої осі автомобіля CitroenC4, більш точно встановити взаємне розташування автомобілів Honda CR-V та CitroenC4 в момент первинного контакту в рамках даного дослідження неможливо, в рамках даного дослідження визначити швидкість руху автомобілів Honda CR-V та Vauxhall Movano не можливо з причин, вказаних в дослідницькій частині (а.с.115-135 т.2).

Матеріали справи також містять схему організації дорожнього руху на автодорозі Н-01 Київ-Знам`янка на ділянці км 103-545 - км 104-245, та 102-845 км 103-545, та фотознімок дорожнього знака (а.с.107-107 а, 109 т.2).

Згідно листа служби відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області межі населеного пункту Росава Миронівського району Київської області по автомобільній дорозі Н-01 Київ - Знам`янка було встановлено дорожніми знаками 5.49 «Початок населеного пункту» та 5.50 «Кінець населеного пункту» (ділянка км 102+140-км 104+460) (а.с. 203 т.2).

Службою відновлення та розвитку інфраструктури у Київській області від 07.12.2023 надано копію схеми організації дорожнього руху ділянки автомобільної дороги Н-01 Київ - Знам`янка км 103-545 - км 104+945 станом на 2018 рік, на якій зазначено якими дорожніми знаками було облаштоване перехрестя доріг, де сталася ДТП (а.с.16-18 т.3).

Внаслідок ДТП ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження, та в період з 29.10.2018 по 19.11.2018 перебував на стаціонарному лікуванні у міському комунальному лікувально-профілактичному закладі-міська лікарня №1 м. Олександрії, витрати на лікування склали 5487,41 грн (а.с.30-35, 60-63 т.1).

Під час дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_1 не перебував у стані алкогольного сп`яніння (а.с.36 т.1).

ОСОБА_1 понесено витрати у сумі 800 грн на транспортні послуги по перевезенню автомобіля «CitroenC4», реєстраційнийномер НОМЕР_1 (а.с.56-59 т.1).

Згідно договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/9108821 цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу автомобілю«Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ», страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну здоров`ю, становить 200000 грн, а за шкоду заподіяну майну 100000 грн (а.с.168 т.1).

Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд.

Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК).

Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК).

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України).

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення шкоди ,завданої злочином.

Суд першої інстанції погодився з доводами позовної заяви і врахував, що згідно договору страхування страхова сума (ліміт відповідальності ) на одного потерпілого за шкоду, заподіяну здоров`ю, становить 200000 (двісті тисяч ) грн 00 коп., а за шкоду, заподіяну майну 100000 (сто тисяч) грн 00 коп. Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача як володільця транспортного засобу була застрахована за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів з ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» на користь позивача підлягає стягненню частина завданої матеріальної шкоди в межах лімітів відповідальності страховика, яка складає100000 грн шкоди, заподіяної майну (вартості відновлювального ремонту автомобілю) та 5487,41 грн. шкоди заподіяної здоров`ю (витрати на лікування). Решташкоди, заподіяної майну позивача ОСОБА_1 (вартості відновлювального ремонту автомобілю) у розмірі 150770 грн. підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 , окрім цього, з ОСОБА_2 підлягають стягненню 800 грн. витрат, які позивачу довелося понести на транспортні послуги по перевезенню автомобіля «CitroenC4», реєстраційнийномер НОМЕР_1 .

Згідно протоколу огляду місця ДТП, 28.10.2018 приблизно о 15 год відповідач ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , по автомобільній дорозі місцевого значення сполученням «Росава-Миронівка» та під`їхавши до перехрестя з автомобільною дорогою сполученням «Київ - Знам`янка», розпочав здійснювати виїзд з другорядної дороги на головну, а саме на смугу руху в напрямку м. Києва, де допустив зіткнення з автобусом марки «Vauxhall Movano», реєстраційний номер НОМЕР_3 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався по зазначеній дорозі автомобільній дорозі в напрямку м. Києва, та після зіткнення виїхав на зустрічну смугу руху і зіткнувся з автомобілем «Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , що рухався у напрямку м. Знам`янка (а.с.15-25 т.1).

Суд першої інстанції вважав доведеною вину відповідача ОСОБА_2 , посилався на те, що 29.10.2018до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відповідні відомості за фактом вказаної вище ДТП, номер кримінального провадження №12018110000000623, правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.1 ст. 286 КК України (а.с.14 т.1), а 01.12.2021 постановою старшого слідчого відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції ГУ НП України в Київській області Тимошенко Т. А. закрито кримінальне провадження №12018110000000623 (а.с.48-52 т.1).

При цьому суд не врахував, що вказаною постановою від 01.12.2021 кримінальне провадження №12018110000000623 закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, тому безпідставно погодився з доводами ОСОБА_1 щодо заподіяннямайнової таморальної шкоди внаслідоккримінального правопорушення(злочину),скоєного звини ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч.1 та 2 ст.1187 ЦК України, джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: 1) шкода, завдана одній особі звини іншої особи, відшкодовується винною особою; 2) за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується; 3) за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч.2 ст. 76 ЦПК).

Вирішуючи спір, суд з урахуванням вказаних норм матеріального права повинен виконати вимоги процесуального права щодо повного та всебічного з`ясування обставин справи та не перевірки їх, зокрема, встановити обставини ДТП, наявність вини у діях кожного із учасників ДТП у її вчиненні та заподіянні шкоди, встановити ступінь їх вини, хто і в якому розмірі повинен нести відповідальність за завдану шкоду, надати належну оцінку цим обставинам та зробив висновок про обґрунтованість позову.

Головуючий відповідно до завдання цивільного судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи (ч. 2 ст. 214 ЦПК).

Головуючий з`ясовує обізнаність учасників справи з їхніми правами та обов`язками та роз`яснює їх у разі необхідності, крім випадків, коли учасника справи представляє адвокат (ст. 221 ЦПК).

Відповідно до норм ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 78 ЦПК).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК).

Відповідно до ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. Суд з урахуванням обставин справи має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок щодо них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Згідно статті 104 ЦПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

Якщо суд доручає проведення експертизи кільком експертам чи експертним установам, суд в ухвалі призначає провідного експерта або експертну установу.

У разі необхідності суд може заслухати експерта щодо формулювання питання, яке потребує з`ясування, та за його клопотанням дати відповідні роз`яснення щодо поставлених питань. Суд повідомляє учасників справи про вчинення зазначених дій, проте їх неявка не перешкоджає вчиненню цих дій.

Колегія суддів дійшла висновку, що у зв`язку тим, що судом першої інстанції не роз`яснено сторонам право на заявлення клопотання про призначення у справі експертизи, не забезпечено здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав, з метою повного і об`єктивного з`ясування обставин справи, належної перевірки доводів позивача та заперечень відповідача щодо причинно-наслідкового зв`язку між ДТП та шкодою, наявності вини відповідача ОСОБА_2 у ДТП, для з`ясування питання наявності вини у діях кожного із учасників ДТП у її вчиненні та заподіянні шкоди, встановити ступінь їх вини.

Задля прийняття законного і справедливого рішення по суті спору, необхідні спеціальні знання, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 27.02.2024, за клопотанням позивача у справі призначено судову інженерно-транспортнуекспертизу, за результатами якої 08.05.2024 Кропивницьким відділенням Київського НДІСЕ МЮУ складено висновок №496/24-27 (а.с.82-88 т.3), на вирішення якої поставлені питання:

1). Як ОСОБА_2 - водій автомобіля «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2 , повинен був діяти у даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

2). Чи відповідали дії ОСОБА_2 - водія автомобіля «Honda CR-V», державний номер НОМЕР_2 , технічним вимогам Правил дорожнього руху?

3). Як ОСОБА_3 - водій автобуса «Vauxhall Movano», реєстраційний номер НОМЕР_3 , повинен був діяти у даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

4). Чи відповідали дії ОСОБА_3 - водія автобуса «Vauxhall Movano», реєстраційний номер НОМЕР_3 , технічним вимогам Правил дорожнього руху?

5). Як ОСОБА_1 - водій автомобіля «Citroen C4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , повинен був діяти у даній дорожній обстановці, згідно з технічними вимогами Правил дорожнього руху?

6). Чи відповідали дії ОСОБА_1 - водія автомобіля «Citroen C4», реєстраційний номер НОМЕР_1 , технічним вимогам Правил дорожнього руху?

7). Чи мали учасники даної дорожньо-транспортної пригоди технічну можливість запобігти дорожньо-транспортній пригоді з моменту виникнення небезпеки для руху або з моменту виявлення перешкоди для руху?

8). Невідповідність яким вимогам Правил дорожнього руху України та яких саме учасників даної пригоди з технічної точки зору знаходяться у причинному зв`язку з даною дорожньо-транспортною пригодою?

Для проведення у справі судової інженерно-транспортної експертизи надано в розпорядження судового експерта Кропивницького відділення Київського науково-дослідний інститут судових експертиз матеріали цивільної справи, у яких містяться дані щодо обставин ДТП, зокрема: - копію протоколу огляду місця дорожньо-транспортної, у якому викладені дані щодо обставин ДТП, зокрема схема та копії фотознімків місця події (а.с.15-25 т.1); - копія протоколу допиту свідка від 14.11.2018 ОСОБА_2 , які містять інформацію про фактичні обставини ДТП (а.с.42-44 т.1); - постанова старшого слідчого відділення поліції №2 Обухівського районного управління поліції ГУ НП України в Київській області Тимошенко Т. А. від 01.12.2021 (а.с.48-52 т.1); - копія висновку експерта №94 від 18.06.2019 ОСОБА_1 (а.с.32-35 т.1); - висновок №13-3/578 від 05.12.2019 Київського науково-дослідницького експертно-криміналістичного центру МВС України Левченко С. Ю. (а.с.37-41т.1); - копія висновку від 31.08.2021 №5502/19-52/26880/21-52 судової транспортно-трасологічної та авто технічної експертизи у кримінальному провадженні №1201811000000623 (а.с.115-135 т2); - схему організації дорожнього руху на автодорозі Н-01 Київ-Знам`янка на ділянці км 103-545 - км 104-245, та 102-845 км 103-545, та фотознімок дорожнього знака (а.с.106-107 а, 109 т.2); - копію схеми організації дорожнього руху ділянки автомобільної дороги Н-01 Київ - Знам`янка км 103-545 - км 104+945 (а.с.16-18 т.3).

Згідно висновку експерта судової інженерно-транспортної експертизи від 08.05.2024встановлено, що:

1 В розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 , регламентувалися вимогами дорожнього знаку 2.1 «Дати дорогу» та п. 2.3 (б), 16.11 та 16.3 ПДР (текст вимог ПДР надано в дослідницькій частині висновку).

2 Враховуючи, що водій автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та не виконав вимоги п. 16.11 ПДР, слід заключити про невідповідність дій водія автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 вимогам дорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та вимогам п. 16.11 ПДР. Оцінка дій водія по виконанню ним вимог п. 2.3 (б) та п, 16.3 ПДР не потребує застосування спеціальних пізнань в області автотехніки.

3 В розглянутій дорожній обстановці дії водія автобуса Vauxhall Movano Литвина В.І. регламентувались вимогами п. 12.3 та 12.4 ПДР (текст вимог ПДР надано в дослідницькій частині висновку).

4 Оскільки перед ДТП автобус Vauxhall Movano рухався зі швидкістю біля 60 км/год., можна заключити про невідповідність дій його водія ОСОБА_3 вимогам п. 12.4 ПДР.

Враховуючи, що водій автобуса Vauxhall Movano ОСОБА_3 при виконанні вимог п. 12.3 ПДР не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Нопсіа СЯ-У, з експертної точки зору не вбачається невідповідності його дій вимогам п. 12.3 ПДР.

5 В розглянутій дорожній обстановці дії водія автомобіля Citroen C4 ОСОБА_1 регламентувались вимогами п. 12.3 та 12.4 ПДР (текст вимог ПДР надано в дослідницькій частині висновку).

6 Оскільки перед ДТП автомобіль Citroen C4 рухався зі швидкістю біля 60 км/год., можна заключити про невідповідність дій його водія ОСОБА_1 вимогам п. 12.4 ПДР.

Враховуючи, що водій автомобіля Citroen C4 ОСОБА_1 при виконанні вимог п. 12.3 ПДР не мав технічної можливості запобігти зіткненню з автомобілем Honda CR-V, з експертної точки зору не вбачається невідповідності його дій вимогам п. 12.3 ПДР.

7 В розглянутій дорожній обстановці при умові виконання вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та п. 2.3 (б) і 16.11 ПДР, водій а/м Honda CR-V ОСОБА_2 , мав технічну можливість уникнути зіткнення з автобусом Vauxhall Movano та з автомобілем Сіїгоеп С4.

В розглянутійдорожній обстановціводій автобусаVauxhallMovano Литвина В.І. та водій автомобіля Citroen C4 ОСОБА_1 при русі з припустимою швидкістю (виконуючи вимоги п. 12.4 ПДР) та при своєчасному виконанні вимог п.12.3 ПДР (застосувавши екстрене гальмування з моменту виникнення небезпеки для руху) не мали технічної можливості зупинити керовані ними транспорті засоби до місця зіткнення і тим самим не мали можливості уникнути зіткнення з автомобілем Honda CR-V.

8В розглянутихдорожніх умовахв причинномузв`язкуз фактомзіткнення транспортнихзасобів знаходятьсяневідповідні вимогамдорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та п. 2.3 (б) і 16.11 ПДР дії водія автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 .

Проведеним дослідженням встановлено, що при умові виконання вимог дорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та п. 2.3 (б) і 16.11 ПДР, водій а/м Honda CR-V, ОСОБА_2 , мав технічну можливість уникнути зіткнення з автобусом Vauxhall Movano та з автомобілем Сіїгоеп С4.

При цьому з моменту виїзду автомобіля Honda CR-V на перехрестя, водій а/м Vauxhall Movano ОСОБА_3 та водій автомобіля Citroen C4 ОСОБА_1 не мали можливості своїми однобічними діями запобігти зіткнення з автомобілем Honda CR-V.

Отже, дії водія автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 всупереч вимогам дорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та п. 2.3 (б) і 16.11 ПДР України з технічної точки зору були необхідними та достатніми умовами настання розглянутого події, а, отже, є технічною причиною його настання.

Результати проведеного експертного дослідження технічної можливості у водіїв запобігти настання ДТП, яка розглядається, означають, що в причинному зв`язку з фактом зіткнення транспортних засобів знаходяться невідповідні вимогам дорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та п. 2.3 (б) і 16.11 ПДР дії водія автомобіля Honda CR-V ОСОБА_2 .

З урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, в тому числі висновку судової інженерно-транспортної експертизи, суд вважає доведеним належними і допустимими доказами, що ДТП, за наслідками якої позивачеві заподіяно майнову і моральну шкоду, трапилася з вини відповідача ОСОБА_2 , який рухаючись на автомобілі Honda CR-V, порушив ПДР України не виконав вимоги дорожнього знаку 2.1 ПДР («Дати дорогу») та п. 2.3 (б) і 16.11 ПДР.

Статтею 1194 ЦК Українипередбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 04.07.2018 у справі №755/18006/15-ц, відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Висновком експерта№13-3/578 від 05.12.2019 визначено ринкову вартість автомобіля «CitroenC4», реєстраційнийномер НОМЕР_1 ,станом на 28.10.2018 - 250770 грн, вартість відновлювального ремонту цього автомобіля 805231,49 грн. Транспортний засіб вважається фізично знищеним (а.с.37-41 т.1).

Цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу автомобілю«Honda CR-V», реєстраційний номер НОМЕР_2 , на момент ДТП була застрахована в ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» (а.с.168 т.1).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (Закон № 1961-IV).

Згідно з статтею 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Страхові виплати за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності обмежуються страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування (пункт 9.4 статті 9 Закону № 1961-IV).

Страхова сума це грошова сума, у межах якої страховик зобов`язаний здійснити виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування (пункт 9.1 статті 9 Закону № 1961-IV).

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (абзац перший пункту 22.1 статті 22 Закону № 1961-IV).

Страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою (абзац перший пункту 36.1 статті 36 Закону № 1961-IV).

Велика Палата Верховного Суду вже виснувала про те, що у випадках, коли деліктні відносини поєднуються з відносинами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, боржником у деліктному зобов`язанні у межах ліміту відповідальності страховика (страхової суми) є страховик завдавача шкоди (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (пункт 35), від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц, від 19 червня 2019 року у справі № 465/4621/16-к, від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (пункт 96)).

Шкода,заподіянаврезультаті ДТПмайнупотерпілого,цешкода,пов`язана:з пошкодженнямчи фізичнимзнищенням транспортногозасобу;з пошкодженнямчи фізичнимзнищенням доріг,дорожніх споруд,технічних засобіврегулювання руху;зпошкодженням чифізичнимзнищенняммайна потерпілого;зпроведенням робіт,якінеобхідні дляврятуванняпотерпілих урезультатіДТП;з пошкодженнямтранспортного засобу,використаного длядоставкипотерпілогодо відповідногозакладуохорониздоров`я,чи забрудненнямсалонуцьоготранспортного засобу;з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП (стаття 28 Закону № 1961-IV).

Володілець транспортного засобу має право застрахувати свою відповідальність, передавши обов`язок відшкодування шкоди, спричиненої за участю його транспортного засобу, страховій компанії (страховику).

Особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням) (стаття 1194 ЦК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі №147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказано, що: «з огляду на те, що пропуск річного строку звернення із заявою до страховика (страхової компанії) не зазначений у законодавстві (стаття 12 ЦК України) як підстава для припинення матеріального права, цей строк не може бути розцінений як преклюзивний і такий, що припиняє існуюче право на отримання відшкодування шкоди в розмірі регламентних виплат взагалі.

Аналізуючи норми законодавства стосовно добросовісної поведінки всіх учасників правовідносин (стаття 13 ЦПК України) та принципу повного відшкодування шкоди (стаття 1166 ЦК України), Велика Палата Верховного Суду з огляду на відсутність норми закону, що передбачає припинення в цьому випадку цивільного права на відшкодування, та з урахуванням із загального права особи на захист права в суді (стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод) дійшла висновку, що при добросовісній поведінці потерпілої особи та доведеності, що річний строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, особа може отримати таке відшкодування, пред`явивши вимогу до страховика (страхової компанії) в судовому порядку протягом строку позовної давності.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, крім зазначених вище випадків, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Відтак, аналізуючи зазначене законодавство в сукупності з загальними принципами цивільного права, як то добросовісність поведінки та спрямованість на відновлення порушеного права, слід дійти висновку, що потерпіла особа при відмові страховика (страхової компанії) у виплаті регламентних платежів у зв`язку з пропуском річного строку, має право на пред`явлення вимоги до страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи про відшкодування шкоди в межах страхової суми протягом строку позовної давності.

У випадку, якщо потерпіла особа звернеться до страховика (страхової компанії) за відшкодуванням шкоди з пропуском встановленого річного строку, однак доведе, що нею здійснено розумних заходів для отримання відшкодування за рахунок страховика, та строк пропущено через незалежні від потерпілої особи причини, вона має право на відшкодування шкоди в межах страхової суми за рахунок страховика (страхової компанії) винної у спричиненні шкоди особи, у тому числі у судовому порядку».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2021 року в справі №147/66/17 (провадження №14-95цс20) зазначено, що: «внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов`язки, пов`язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов`язок виплатити відповідне відшкодування за Законом №1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом №1961-IV випадках МТСБУ) та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом №1961-IV не має обов`язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ). Тому висновок апеляційного суду про абсолютність права потерпілого на відшкодування шкоди саме за рахунок особи, яка завдала шкоди, є помилковим.

Враховуючи розподіл у деліктному зобов`язанні між винуватцем ДТП (страхувальником) і страховиком (МТСБУ) обов`язку з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації наземних транспортних засобів, а також те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем має визначені законом межі та порядок реалізації, Велика Палата Верховного Суду відступає від висновку Верховного Суду України про те, що право потерпілого на відшкодування шкоди її заподіювачем є абсолютним, і суд не вправі відмовити в такому позові з тих підстав, що цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди застрахована (постанови Верховного Суду України від 20 січня 2016 року у справі №6-2808цс15, від 14 вересня 2016 року у справі №6-725цс16, від 26 жовтня 2016 року у справі №6-954цс16).

З огляду на зазначене, уточнення правових позицій, висловлених у пунктах 149,150 цієї постанови, Велика Палата Верховного Суду вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про альтернативне право потерпілого в цій справі обирати особу, до якої можна звернутись із вимогою про виплату відшкодування.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 04 липня 2018 року у справі №755/18006/15-ц (провадження №14-176цс18) (пункт 59), від 03 жовтня 2018 року у справі №760/15471/15-ц (провадження №14-316цс18) неодноразово звертала увагу на те, що у справах про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної страхувальником за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у межах ліміту страхового відшкодування належним відповідачем буде страховик.

Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно, якщо такої різниці немає та шкода покрита в повному обсязі страховою виплатою, в такому випадку в цій справі відсутні підстави для покладення відповідальності на страхувальника».

Оскільки на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність відповідача ОСОБА_2 , як володільця транспортного засобу була застрахована за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів з відповідача ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» на користь позивача підлягає стягненню частина завданої матеріальної шкоди в межах лімітів відповідальності страховика, у загальному розмірі 100 000 грн шкоди завданої майну та 5487,41 грн шкоди завданої здоров`ю.

Різниця завданої позивачу матеріальної шкоди у розмірі 150770,00 грн, та 800,00 грн витрат на транспортування автомобіля підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_2 .

Враховуючи тривалість періоду, продовж якого ОСОБА_2 не здійснив відшкодування завданої ОСОБА_1 дорожньо-транспортною пригодою шкоди, позивач у поданому позові просив стягнути з відповідача моральну шкоду у розмірі 50000 грн, 112904,79 грн інфляційних втрат, та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 23156,29 грн. До позову додано розгіхунок індексу інфляції та 3 % річних (а.с.74-75 т.1).

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Індекс споживчих цін (індекс інфляції) - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.

Відповідно до статті 3 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

При цьому іншого порядку компенсації грошових коштів, у зв`язку з їх знеціненням, окрім встановленого індексу інфляції (індексу споживчих цін), чинним законодавством України не передбачено.

Втрати від інфляції розраховуються за формулою: Втрати від інфляції = (сума боргу)х(індекс інфляції) /100-(сума боргу).

Три проценти річних розраховуються за формулою: (сума боргу) ? (процентна ставка (%)) / 100% ? (кількість днів) / (кількість днів у році).

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другої ст.625 ЦК України, як спеціального виду цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання.

Відповідачем ОСОБА_2 та його представником не надано суду свого розрахунку індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми заподіяної ОСОБА_1 шкоди, в порядку ст. 625 ЦК України, а тому з відповідача на користь позивач підлягає стягненню 112904,79 грн інфляційних втрат, та 23156,29 грн три відсотки річних від простроченої суми.

Щодо позовної давності

Позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу (частина перша статті 256 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Зокрема, розділ ХІІ «Прикінцеві положення» ЦПК України доповнено пунктом 3 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину».

Надалі, з метою удосконалення норм Господарського процесуального кодексу України, ЦПК України, Кодексу адміністративного судочинства України в частині перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), Верховна Рада України ухвалила Закон України від 18 червня 2020 року № 731-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)» (дата набрання чинності 17 липня 2020 року), у якому зокрема зазначено, що процесуальні строки, які були продовжені відповідно до пункту 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, в редакції Закону № 540-IX, закінчуються через 20 днів після набрання чинності цим Законом.

Подібний правовий висновок сформульовано у постанові Верховного Суду від 20 вересня 2023 року у справі № 758/6777/21.

Щодо відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування заявленого розміру моральної шкоди позивач у позовній заяві та апеляційній скарзі посилався на те, що внаслідок ушкодженняздоров`я тафізичного болюспричинених ДТП,зазнав моральнихстраждань,значних душевнихстраждань,порушення звичайнийжиттєвий укладта способужиття,у результатіотриманих тілеснихушкоджень післяДТП життякардинально змінилось,позивач неміг тривалийчас самостійнопересуватись такяк відчувавнестерпний біль,що буловикликано переломами,забоями ісаднами тулуба,голови,кінцівок,які прикувалидо лікарняноголіжка.На данийчас періодичноз`являються болів кінцівках,що обмежуєпересування.Позивач підчас перебуванняна стаціонарномулікуванні вмедичному закладітак іпід часподальшої реабілітаціїбув вимушенийтривалий часлікуватись,на необхіднімедикаменти витрачалисьособисті непомірнікошти,просити сторонніхосіб допомагатиу елементарнихпобутових потребах.Значно змінивсяйого звичнийжиттєвий укладі сімейно-побутові відносини,у томучислі зблизькими тародичами.З моментузаподіяння шкодипо теперішнійчас неможе вповній мірівиконувати фізичнінавантаження тазайматись фізичноюдомашньою роботою,що супроводжуєтьсянервозністю ірозумінні безповоротноївтрати здоров`я,що викликаловідповідні змінив йогожитті.Позивача фактичнопротиправно позбавленоправа власностіна рухомемайно -автомобіль СitroenС4,який вважаєтьсязнищеним.ОСОБА_2 протягом майже п`яти років жодного разу не поцікавився станом здоров`я позивача, добровільно не намагався відшкодувати заподіяну ним шкоду, фактично самоусунувся від вирішення проблеми. Вважає, що саме сума в розмірі 50000 грн буде розумною, справедливою і мінімальною компенсацією за втрати, яких зазнав позивач в результаті дорожньо-транспортної пригоди.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, завдання моральної шкоди іншій особі (пункт 3 частини другої статті 11 ЦК України).

Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути відшкодування моральної (немайнової) шкоди (пункт 9 частини другої статті 16 ЦК України).

Особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я (частина перша та пункт 1 частини другої статті 23 ЦК України).

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (абзац другий частини третьої статті 23 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Частиною 2 ст. 1167 ЦК України передбачені спеціальні випадки відшкодування моральної шкоди, коли на відміну від загальних правил, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини особи, яка її завдала, серед яких і випадок відшкодування моральної шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди, виходячи із принципу розумності та справедливості, суд врахував, що позивач ОСОБА_1 внаслідок ДТП отримав ушкодження здоров`я та фізичний біль, тривалий час не міг самостійно пересуватись, перебував на лікуванні через отримання тілесні ушкодження, втратив майно - автомобіль Сitroen С4, у зв`язку з чим зазнав моральних страждань, що полягає у значних душевних страждань, душевних хвилюваннях, порушенні звичайного життєвого уклад та способу життя позивача, тривалість розгляду справи, у зв`язку з чим останній продовжує морально страждати, визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди в сумі 30000,00 грн є розумним та обґрунтованим, справедливою і мінімальною компенсацією за втрати, яких зазнав позивач в результаті дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_2 , який байдуже поставився до наслідків скоєного й ухилився від надання будь-якої допомоги, зокрема матеріальної.

З урахуванням обставин справи, які встановив суд, розмір грошового відшкодування моральної шкоди, який визначено згідно з наведеними ними критеріями, є розумним і справедливим. Доводи позивача про те, що є підстави для збільшення такого розміру, не знайшли свого підтвердження, оскільки не спростовують висновків суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення суду підлягає зміні з викладенням мотивувальної частини в редакції цієї постанови.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України,пропорційно до розміру задовлених вимог на користь ОСОБА_1 з відповідача ОСОБА_6 підлягає стягненню 8077,65 грн витрат на проведення судової інженерно-транспортноїекспертизи, з ПрАТ «УСК «Княжа ЛВІГ» - 4038,82 грн витрат на проведення судової інженерно-транспортноїекспертизи.

Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп» задовольнити частково.

Рішення Олександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 01 травня 2023 року змінити, виклавши його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

В іншій частині рішення Олександрійського міськрайонногосуду Кіровоградськоїобласті від 01 травня 2023 року залишити без змін.

В порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8077,65 грн витрат на проведення судової інженерно-транспортноїекспертизи.

В порядкурозподілу судовихвитрат стягнутиз Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Лайф Вієнна Іншуранс Груп» на користь ОСОБА_1 4038,82 грн витрат на проведення судової інженерно-транспортноїекспертизи.

Постанова апеляційного судунабирає законноїсили здня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий С. М. Єгорова

Судді О. Л. Карпенко

О. І. Чельник