Постанова

від 09.07.2024 по справі 350/1085/24

РОЖНЯТІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 350/1085/24

Номер провадження 3/350/372/2024

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2024 року селище Рожнятів

Суддя Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області Пулик М.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),

в с т а н о в и в:

І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи :

ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння.

Адміністративне правопорушення вчинено за таких обставин:

18.06.2024 о 18 год. 09 хв. у смт. Рожнятів вул.Рильського, ОСОБА_1 керував автомобілем «Citroen C4» з н.з. НОМЕР_1 в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився в медичному закладі КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня РСР» висновок №15 від 18.06.2024, чим порушив вимоги п.2.9 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.

ІІ. Позиція особи, яка притягається до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, хоч про час розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.

Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, повинна добросовісно використовувати надані їй процесуальні права, не зловживати ними та зобов`язана демонструвати готовність брати участь у судовому розгляді й утримуватися від використання методів, які пов`язані зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби, передбачені Законом для прискорення процедури слухання.

Оскільки, в матеріалах справи наявне підтвердження, щодо повідомлення ОСОБА_1 про необхідність прибути в судове засідання, то суд приходить до переконання, що його неявка в судове засідання, направлена на затягування розгляду справи, з метою уникнення адміністративної відповідальності, а тому, суд вважає за необхідне справу розглянути у відсутності останнього. Крім того, при розгляді справ за ч.2 ст.130 КУпАП присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов`язковою.

ІІІ. Досліджені в судовому засіданні письмові докази та відеозаписи:

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, доводиться такими дослідженими в судовому засіданні наступними доказами:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №585385 від 18.06.2024 (а.с.1), який за своєю суттю є основоположним документом, на підставі якого особу можна притягнути до адміністративної відповідальності, в якому, окрім іншого, зазначено відомості про посадову особу, яка склала протокол та особу, відносно якої він складений, суть вчиненого водієм адміністративного правопорушення та стаття, якою воно регламентоване;

- актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 2);

- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого огляд у медичному закладі відносно ОСОБА_1 проводився (а.с. 4);

- висновком №15 щодо результатів медичного огляду КНП «Рожнятівська багатопрофільна лікарня РСР», згідно якого в ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп`яніння (морфін) (а.с.5)

- копією постанови Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 13.03.2024 (а.с.6-9), відповідно до якої суд визнав винуватим ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та наклав на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік;

- рапортом інспектора СРПП ВП №2 (сел. Рожнятів) від 18.06.2024, який за своїм правовим змістом є службовим документом, яким поліцейський інформує начальника ВП №2 (сел. Рожнятів) Калуського районного відділу поліції ГУНП в Івано-Франківській області про законність своїх дій. Однак враховуючи, що дані рапорту узгоджуються з іншими належними та допустимими доказами в розумінні ст.251 КУпАП, суд вважає такий рапорт належним та допустимим доказом винуватості ОСОБА_1

- відеозаписом, що міститься на багатофункціональному цифровому «DVD-RW» диску, на якому зафіксовано обставини вчинення правопорушення, а також, що поліцейським процедура зупинки транспортного засобу під керуванням ОСОБА_1 та огляд на визначення стану наркотичного сп`яніння проведена з дотриманням вимог законодавства.

Зокрема встановлено, що працівник поліції, виявивши у ОСОБА_1 низку ознак наркотичного сп`яніння,запропонував йому пройти огляд в лікувальному закладі, де й було проведено огляд на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку.

ІV. Застосовані норми права та оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, оцінивши всі докази, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до таких висновків.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.62 Конституції України, ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Положеннями ст.251 КУпАП передбачено, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Оцінка доказів, відповідно до ст.252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення, та ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.

Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті" звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

Згідно з ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Як визначено п.1 ст.247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення.

Склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об`єктивних і суб`єктивних ознак, за наявності яких діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Об`єктивна сторона адміністративного правопорушення знаходить свій прояв у дії чи бездіяльності, що заборонені адміністративним правом, та залежить від місця, часу, обставин і способу скоєння адміністративного правопорушення тощо, а також від причинного зв`язку між діянням і шкідливими наслідками цього діяння, вчинення протиправного діяння в минулому, його системності.

Суддя не вправі вийти за межі визначені протоколом про адміністративне правопорушення та самостійно змінити як виклад фактичних обставин правопорушення, так і його юридичну кваліфікацію.

Протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №585385 від 18.06.2024 (а.с.1) ОСОБА_1 поставлено у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки він порушив п.2.9 Правил дорожнього руху.

Відповідальність за ч.2 ст.130 КУпАП наступає за повторне протягом року керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння.

Відповідно до вимог п. 2.9 ПДР, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

За своєю юридичною конструкцією диспозиції вищезазначених частин відповідних статей КУпАП є бланкетними, тобто нормами, які лише називають або описують правопорушення, а для повного визначення їх ознак відсилають до інших нормативних актів, зокрема ПДР.

Як визначено в п 1.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Аналізуючи здобуті в судовому засiданнi докази, які є належними, допустимими та достовірними, а їх сукупність є достатньою для того, щоб прийти до висновку, що дії ОСОБА_2 правильно квалiфiковано за ч.5 ст.126, ч.2 ст.130 КУпАП, оскільки як встановив суд, він повторно протягом року керував транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння, а також повторно протягом року керував транспортним засобом, будучи особою, яку позбавлено права керування транспортними засобами, чим порушив вимоги пунктів п.п. 2.1 а, 2.9 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306.

Відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність

Обставин, що згідно із ст.34 КУпАП пом`якшують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, суд не встановив.

Обставин, що згідно із ст.35 КУпАП обтяжують відповідальність ОСОБА_1 за вчинене ним адміністративне правопорушення, судом також не встановлено.

Враховую вищевикладене, а також характер вчиненого правопорушення, особу порушника, який ігноруючи вимоги законодавства та наражаючи себе та інших учасників дорожнього руху на небезпеку, сів за кермо транспортного засобу в стані наркотичного сп`яніння будучи позбавленим права керування транспортним засобом та вчинив грубі, суспільно-небезпечні порушення ПДР, внаслідок якого могли настати тяжкі наслідки, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом`якшують відповідальність, а також обставини, які обтяжують відповідальність, вважаю за доцільне призначити адміністративне стягнення в межах санкції ч.2 ст.130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

На переконання суду такий вид адміністративного стягнення відповідно до ст.23 КУпАП, буде мірою відповідальності, достатньою для досягнення мети виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими водіями.

Щодо адміністративного стягнення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП у виді оплатного вилучення транспортного засобу, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із ст.28 КУпАП оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.

Враховуючи, що уповноваженим органом, який направив матеріали про адміністративне правопорушення до суду, не надано доказів належності транспортного засобу «Citroen C4» з н.з. НОМЕР_1 , особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, приходжу до висновку про неможливість застосування до ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки він не знаходиться у приватній власності порушника.

V. Вирішення питання судових витрат:

Згідно із ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. Розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 % розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, оскільки суд прийшов до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, тому з останнього на користь держави підлягає стягненню судовий збір в у розмірі 0,2 % прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Керуючись ст.ст. ст. 40-1, 283, 284 КУпАП, суд

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 Кодексу України про адміністративне правопорушення та застосувати до нього адміністративне стягнення за ч.2 ст.130 КУпАП - у виді штрафу у розмірі двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 34000 (тридцять чотири тисячі) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Штраф сплатити на рахунок № UA148999980313070149000009001, отримувач коштів: КУК в Ів.-Франк.об/21081300, код отримувача: ЄДРПОУ 37951998, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п`ять) гривень 60 копійок.

Судовий збір сплатити на рахунок: UA908999980313111256000026001; отримувач коштів: Державна судова адміністрація України «Судовий збір»/22030106, код отримувача: ЄДРПОУ 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 22030106.

Роз`яснити особі, яка притягнута до адміністративної відповідальності, що відповідно до ч.1 ст.307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ч.1 ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у встановлений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

Згідно із ч. 2 ст. 308 КУпАП у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з порушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, витрати на облік зазначеного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Івано-Франківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня винесення постанови через Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області.

В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Суддя :