Постанова

від 20.06.2024 по справі 908/78/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024 року м.Дніпро Справа № 908/78/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії

головуючого судді: Мороза В.Ф. (доповідач),

суддів: Коваль Л.А., Чередко А.Є.

секретар судового засідання Жолудєв А.В.

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 (суддя Азізбекян Т.А.)

у справі № 908/78/23

за позовом: Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

до відповідача 1: Товариства з обмеженою відповідальністю "Віолсі"

до відповідача 2: ОСОБА_2

до відповідача 3: ОСОБА_1

про стягнення суми

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області звернулось Акціонерне товариство Комерційний банк Глобус з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Віолсі, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення строкової заборгованості основного боргу (кредиту) в сумі 201152,00 грн, простроченої заборгованості основного боргу (кредиту) в сумі 226183,79 грн, строкової заборгованості за процентами в сумі 3,99 грн за кредитним договором № 400/ЮК-21МСБ Авто в кредит від 30.07.2021, договором поруки № 400-1/ЮПОР-21МСБ від 30.07.2021 та договором поруки № 400-2/ЮПОР-21МСБ від 30.07.2021.

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 позов задоволено. Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОЛСІ, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ГЛОБУС заборгованість за Кредитним договором №400/ЮК-21МСБ Авто в кредит від 30.07.2021, у розмірі 427 339,78 грн. (чотириста двадцять сім тисяч триста тридцять дев`ять) грн 78 коп., яка включає в себе: строкову заборгованість основного боргу (Кредиту) у розмірі 201152 (двісті одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 00 коп, прострочену заборгованість основного боргу (Кредиту) у розмірі 226183 (двісті двадцять шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 79 коп., строкову заборгованість за процентами у розмірі 3 (три) грн. 99 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ГЛОБУС заборгованість за Кредитним договором №400/ЮК-21МСБ Авто в кредит від 30.07.2021, у розмірі 427 339,78 грн. (чотириста двадцять сім тисяч триста тридцять дев`ять) грн 78 коп., яка включає в себе: строкову заборгованість основного боргу (Кредиту) у розмірі 201152 (двісті одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 00 коп, прострочену заборгованість основного боргу (Кредиту) у розмірі 226183 (двісті двадцять шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 79 коп., строкову заборгованість за процентами у розмірі 3 (три) грн. 99 коп.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ГЛОБУС заборгованість за Кредитним договором №400/ЮК-21МСБ Авто в кредит від 30.07.2021, у розмірі 427 339,78 грн. (чотириста двадцять сім тисяч триста тридцять дев`ять) грн 78 коп., яка включає в себе: строкову заборгованість основного боргу (Кредиту) у розмірі 201152 (двісті одна тисяча сто п`ятдесят дві) грн. 00 коп, прострочену заборгованість основного боргу(Кредиту) у розмірі 226183 (двісті двадцять шість тисяч сто вісімдесят три) грн. 79 коп., строкову заборгованість за процентами у розмірі 3 (три) грн. 99 коп.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю ВІОЛСІ на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ГЛОБУС 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) грн. 70 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ГЛОБУС 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) грн. 70 коп. судового збору.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК ГЛОБУС 2136 (дві тисячі сто тридцять шість) грн. 70 коп. судового збору.

Не погодившись з вказаним рішенням ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу, згідно якої просить скасувати рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 по справі №908/78/23 та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.

В обґрунтування поданої апеляційної скарги апелянт зазначає, що згідно п. 4.1. Кредитного договору №400/ЮК-21МСБ «Авто в кредит» від 30.07.2021 повернення Кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на рахунок IBAN НОМЕР_1 в АТ КБ ГЛОБУС, код ЄДРПОУ 35591059. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка повернення заборгованості (додаток № 1 до цього Договору). Проте виписка АТ "КБ "ГЛОБУС" по вказаному рахунку IBAN НОМЕР_1 до позовної заяви Позивачем не надана. У постановах Верховного Суду неодноразово зазначалося, що доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Банківські виписки з рахунків позичальника є належними га допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Таким чином, виписка по рахунку IBAN НОМЕР_1 як первинний документ є належним доказом щодо розміру заборгованості Відповідача за Кредитним договором №400/ЮК-21МСБ «Авто в кредит» від 30.07.2021р. і повинна досліджуватися в сукупності з іншими доказами. В той же час, наданий Позивачем «Детальний розрахунок заборгованості ТОВ «ВІОЛСІ» згідно Кредитного договору 400/ЮК-21МСБ від 30.07.2021» станом на 05.12.2022 не є документом первинного бухгалтерського обліку, а є одностороннім арифметичним розрахунком стягуваних сум, який відповідно повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони, в даному випадку Позивача.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 по справі №908/78/23.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, згідно якого зазначає, що не погоджується з доводами представника Відповідача 3. Дотримуючись вимог ст. 162 ГПК України, Позивач додав до позовної заяви (додатки 17- 20) Виписки по особовим рахункам Відповідача за період 30.07.2021 по 02.12.2022. Відповідно до вищевказаних Виписок по особовим рахункам Відповідача, Позивачем документально підтверджується факт надання кредитних коштів Відповідачу, перенесення простроченого кредиту, нарахування процентів та перенесення прострочених процентів. Позивач стверджує, що його діяльність та додані документи до позовної заяви, повністю відповідають вимогам Закону України «Про банки і банківську діяльність», зокрема вимог ст.68, де зазначено, що банки зобов`язані вести бухгалтерський облік та складати фінансову звітність відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та міжнародних стандартів фінансової звітності. Також, правовою основою в діяльності Банку є дотримання вимог викладених в Постановах Правління Національного Банку України. Форма та вимоги засвідчення виписок по рахунках клієнтів банківських установ передбачено Постановою Правління Національного Банку України «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» від 04.07.2018 №75. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Верховний Суд в постановах від 16 вересня 2020 року у справі № 200/5647/18 (провадження № 61 -9618св 19), від 25 травня 2021 року у справі № 554/4300/16-ц (провадження № 61 -3689св21), від 26 травня 2021 року у справі № 204/2972/20 (провадження № 61-168св21), від 13 жовтня 2021 року у справі № 209/3046/20 (провадження № 61-9207св21), від 01 грудня 2021 року у справі № 752/14554/15-ц (провадження № 61 -14046св21), від 01 червня 2022 року у справі № 175/35/16-ц (провадження № 61-648св21, ЄДРСРУ № 104644740) зробив висновок, що виписка з рахунка особи, яка відповідає зазначеним вимогам та надана відповідно до вимог закону, є документом, який може бути доказом і який суду необхідно оцінити відповідно до вимог цивільного процесуального закону при перевірці доводів про реальне виконання кредитного договору. Окрім того позивач звертає увагу, що у Виписці по особовому рахунку, що є поточним рахунком ТОВ «ВІОЛСІ», IBAN НОМЕР_2 , яка підтверджує факт надання Відповідачеві кредитних коштів у сумі 603 456,00 грн, відображено рух коштів з рахунку IBAN НОМЕР_1 , з якого було проведено платежі. Отже в рішенні судом правильно та всебічно було досліджено надані документи до позовної заяви Позивачем.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.02.2024 розгляд справи №908/78/23 призначено на 20.06.2024.

В судове засідання 20.06.2024 представники сторін не з`явилися.

Були повідомлені про час розгляду справи.

Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 28.10.2021 у справі №11-250сап21 акцентувала увагу на тому, що ЄСПЛ неодноразово висловлював позицію, згідно з якою відкладення розгляду справи має бути з об`єктивних причин і не суперечити дотриманню розгляду справи у розумні строки. Так, у рішенні у справі «Цихановський проти України» (Tsykhanovsky v. Ukraine) ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні. Суд нагадує, що він зазвичай визнає порушення пункту 1 статті 6 Конвенції у справах, які порушують питання, подібні до тих, що порушуються у цій справі. Аналогічну позицію висловлено у рішеннях ЄСПЛ «Смірнова проти України» (Smirnov v. Ukraine, Application N 36655/02), «Карнаушенко проти України» (Karnaushenko v. Ukraine, Application N 23853/02).

Відповідно до ч. 11 ст. 270 ГПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, стосовно якого немає відомостей щодо його повідомлення про дату, час і місце судового засідання, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки будуть визнані судом поважними.

Як відзначив Верховний Суд у постанові від 12.03.2019 у справі №910/12842/17 відповідач, як учасник судового процесу, не позбавлений права і можливості забезпечити участь у судовому засіданні будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функцій щодо представництва інтересів у суді. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В свою чергу, Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 року у справі №361/8331/18 зробив правовий висновок, що якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Таким чином відкладення розгляду справи можливе з об`єктивних причин, як-то неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні чи недостатність матеріалів для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення; при цьому не повинні створюватися в зайвий раз передумови для порушення процесуальних строків розгляду справи.

Враховуючи те, що суд визнав необов`язковою явку учасників справи, а в матеріалах справи містяться докази належного їх повідомлення про час та місце проведення судового засідання, колегія суддів вважає можливим здійснити розгляд апеляційної скарги за наявними матеріалами.

Апеляційний господарський суд, дослідивши наявні у справі докази, повноту їх дослідження місцевим господарським судом, перевіривши правильність висновків суду першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено господарським судом 30.07.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк ГЛОБУС (Банк) та ТОВ ВІОЛСІ (Позичальник, Боржник) укладено Кредитний договір №400/ЮК-21МСБ Авто в кредит (Кредитний договір), відповідно до умов якого Банк надає Позичальнику кредит, в грошовій формі, на придбання нового автомобіля в сумі 603 456,00 грн. строком на 24 місяці, кінцевою датою повернення Кредиту сторонами визначено 29.07.2023 включно, зі сплатою процентів за користування кредитом в період з 30.07.2021 по 29.07.2023 у розмірі 0,01 % (нуль цілих одна сота) процентів річних.

В забезпечення виконання зобов`язань п.п. 3.1.1. п. 3.1. Кредитного договору, між Позичальником та АТ КБ ГЛОБУС 30.07.2021 укладено Договір застави транспортного засобу №400/ЮЗК-21МСБ (Договір застави), згідно якого Кредитний договір забезпечується, зокрема, але не виключно, заставою рухомого майна, а саме:

- автомобіль загальний легковий універсал, марки Hyundai, тип ТМ/АSDА2/D81СЕ1 комерційний опис Santa Fe, рік випуску 2021, ідентифікаційний номер транспортного засобу НОМЕР_3 , колір Білий, реєстраційний номер НОМЕР_4 (предмет застави), що належить на праві власності Позичальнику.

Також, відповідно до положень п.п. 3.1.2. п. 3.1. Кредитного договору, Кредитний договір забезпечується порукою ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 , ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 , у зв`язку з чим, 30.07.2021 між ОСОБА_2 (Поручитель), ОСОБА_1 (Поручитель) та АТ КБ ГЛОБУС укладено Договір поруки №400-1/ЮПОР-21/МСБ та Договір поруки № 400-2/ЮПОР-21МСБ (Договір поруки).

Відповідно до п. 1.1. Договорів поруки, в порядку та на умовах визначених цим договором Поручитель (Відповідач 2) та Поручитель (Відповідач 3) поручаються перед Кредитором за виконання ТОВ ВІОЛСІ, зобов`язань за Кредитним договором, що укладений між Банком та ТОВ ВІОЛСІ, з метою забезпечення належного виконання Позичальником/Відповідачем 1/Боржником умов Кредитного договору.

Пунктами 1.3., 1.4. Договорів поруки, Поручитель/Відповідач 2 та Поручитель/Відповідач 3 підтверджують, що їм відомі всі умови Кредитного договору. У випадку внесення Позичальником/Відповідачем 1 /Боржником та Банком/Позивачем змін та доповнень до Кредитного договору Поручитель/Відповідач 2 та Поручитель/Відповідач 3 дають свою згоду на збільшення розміру забезпеченого порукою за цим Договором зобов`язання Позичальником/Відповідачем 1/Боржником, що може виникнути в майбутньому, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

У разі порушення ТОВ ВІОЛСІ зобов`язань, передбачених Кредитним договором, ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та Позичальник (Боржник) відповідають перед Банком як солідарні боржники.

На виконання п. 2.2. Кредитного договору 30.07.2021 АТ КБ ГЛОБУС здійснено безготівкове перерахування кредитних коштів з кредитного рахунку на поточний рахунок ТОВ ОЛІМП МОТОР (код ЄДРПОУ 40468480) IВАN НОМЕР_7 , відкритий в АТ КБ ГЛОБУС на виконання умов Договору купівлі-продажу транспортного засобу № 401 від 18.06.2021, що підтверджується випискою з позичкового рахунку за період з 30.07.2021 по 02.12.2022 (Виписка по особовим рахункам з 30.07.2021 по 02.12.2022 по рахунку IВАN НОМЕР_8 містится в матеріалах справи) - надання кредитних коштів.

Пунктом 4.1. Кредитного договору встановлено, що повернення Кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на рахунок IВАN НОМЕР_9 в АТ КБ ГЛОБУС, Код ЄДРПОУ Банку 35591059. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка повернення заборгованості (додаток №1 до цього Договору).

Відповідно до п.п 4.2., 4.3. Кредитного договору проценти за користування Кредитом нараховуються за період з дня надання Кредиту по день повного виконання (сплати) боргових зобов`язань на суму фактичної заборгованості за Кредитом, при цьому день надання Кредиту включається до розрахунку. При розрахунку процентів у місяці приймається фактична кількість календарних днів у місяці та році. Нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється у валюті Кредиту щомісячно та у день остаточного повернення Кредиту.

Нарахування процентів Банком за користування кредитом здійснюється у валюті кредиту щомісячно за період з 01 (першого) числа місяця по останнє число місяця (включно) та у день остаточного повернення Кредиту. День повернення кредитних коштів в часовий інтервал при розрахунку процентів та комісій не включається.

Пунктом 4.4. Кредитного договору передбачено, що сплата Позичальником процентів здійснюється щомісячно в строк по 10 (десяте) число (включно) кожного місяця, наступного за місяцем їх нарахування на рахунок зазначений у п. 4.1. цього Договору.

Якщо 10 (десяте) число місяця припадає на вихідний, святковий або інший не робочий день, сплата переноситься на наступний робочий день.

У випадку порушення Позичальником встановлених цим пунктом Договору строків сплати процентів, сума несплачених в строк процентів, вважається простроченою, переноситься Банком на рахунки для обліку прострочених нарахованих доходів.

В той же час, п. 4.6. Кредитного договору визначено, що у разі несвоєчасного повернення заборгованості по Кредиту, у строки, передбачені п.1.1. та п.4.1. Кредитного договору, Позичальник сплачує проценти з розрахунку процентної ставки, 45 (сорок п`ять) процентів річних, що нараховуються на суму простроченої заборгованості з дати її виникнення до дати її повного погашення. Зміна процентної ставки здійснюється Банком без додаткового узгодження з Позичальником.

Пунктом 6.1.4. Кредитного договору визначено, що грошові кошти на виконання зобов`язань, передбачених цим Договором, спрямовуються в наступній черговості:

1) на сплату штрафу за кожне допущене прострочення платежу;

2) на сплату прострочених процентів за користування Кредитом;

3) на сплату прострочених комісій;

4) на сплату простроченої заборгованості по Кредиту;

5) на сплату нарахованих процентів за користування Кредитом;

6) на сплату нарахованих комісій;

7) на сплату строкової заборгованості по Кредиту;

8) на сплату штрафних санкцій(пені);

9) на сплату інших платежів за цим Договором.

Відповідно до пункту 6.1.3. Договору Позичальник зобов`язаний достроково повернути всю заборгованість за цим Договором, а саме: повернути всю суму Кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявністю), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим Договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п.9.1., 9.2 цього Договору.

Згідно п. 9.2. Кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або іншими особами, що є поручителями Позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов цього Договору та/або угод (договорів), укладених у забезпечення виконання Позичальником зобов`язань (Договорів забезпечення) за цим Договором, а Позичальник зобов`язаний протягом 10 (десяти) календарних днів, а у випадку, якщо зобов`язання Позичальника за цим Договором забезпечуються заставою майнових прав на грошові кошти, розміщені на депозитному рахунку в АТ КБ ГЛОБУС - не пізніше наступного робочого дня, з дати надіслання Банком відповідної вимоги повернути суму заборгованості по Кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, інші платежі за цим Договором та штрафні санкції, а також відшкодувати збитки, завдані Банку, у разі настання будь якого з наступних випадків: 9.2.1. порушення Позичальником строків (термінів) платежів, що встановлені цим Договором.

У зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань щодо своєчасної сплати платежів за кредитним договором Позивачем було надіслано на адреси відповідачів Вимоги щодо дострокового повернення кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені договором № 400/ЮК-21МСБ від 30.07.2021 за вих. №1-1585 від 07.11.2022, вих. №1-1586 від 07.11.2022, вих. № 1-1587 від 07.11.2022.

Неповернення суми кредиту та процентів і стали причиною спору у даній справі та зверненням позивача з вимогами про солідарне стягнення з відповідачів строкової заборгованості основного боргу (кредиту) в сумі 201152,00 грн, простроченої заборгованості основного боргу (кредиту) в сумі 226183,79 грн, строкової заборгованості за процентами в сумі 3,99 грн.

Однією із підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, за приписами ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України (ЦК України), є договір.

Відповідно до статей 626 - 629 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до приписів ст.509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до частини 1 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За частиною 1 статті 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, як це передбачено ч.1 ст.546 ЦК України

Згідно ч. ч.1,2 ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України, у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

Згідно зі статтею 547 Цивільного кодексу України правочин щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до п. 4.1 Кредитного договору повернення Кредиту Позичальником здійснюється шляхом перерахування коштів із свого поточного рахунку на рахунок IВАN НОМЕР_9 в АТ КБ ГЛОБУС, Код ЄДРПОУ Банку 35591059. Заборгованість за Кредитом повертається Позичальником у відповідності до Графіка повернення заборгованості (додаток №1 до цього Договору).

Згідно Кредитного договору №400/ЮК-21МСБ від 30.07.2021 кінцева дата повернення кредиту 29.07.2023.

Відповідно до пункту 6.1.3. Договору Позичальник зобов`язаний достроково повернути всю заборгованість за цим Договором, а саме: повернути всю суму Кредиту, сплатити усі нараховані проценти, комісії, штрафні санкції (за наявністю), а також сплатити всі інші платежі, передбачені цим Договором, у випадках, строки та в порядку, передбачених п.п.9.1., 9.2 цього Договору.

Згідно п. 9.2. Кредитного договору Банк має право зупинити подальше кредитування Позичальника та/або вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати процентів, комісій та штрафних санкцій, що передбачені цим Договором, а також відшкодування збитків завданих Банку внаслідок невиконання або неналежного виконання Позичальником та/або іншими особами, що є поручителями Позичальника (в т.ч. гарантами, майновими поручителями, заставодавцями та ін.), умов цього Договору та/або угод (договорів).

Вимоги банку про дострокове повернення кредиту було надіслано відповідачам 10.11.22022, про що в матеріали справи надано відповідні докази.

Відповідачами не надано доказів виконання зобов`язання щодо повернення кредитних коштів у повному обсязі.

Проаналізувавши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані письмові докази у їх сукупності, господарській суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія погоджується з висновком господарського суду, вважає його правильним і обґрунтованим.

Щодо доводів апеляційної скарги, що наданий Позивачем «Детальний розрахунок заборгованості ТОВ «ВІОЛСІ» згідно Кредитного договору 400/ЮК-21МСБ від 30.07.2021» станом на 05.12.2022 не є документом первинного бухгалтерського обліку колегія зазначає, що окрім вказаного розрахунку в матеріалах справи наявні виписки по особовим рахункам, в яких, у тому числі міститься інформація і щодо рахунку IВАN НОМЕР_9 в АТ КБ ГЛОБУС, який передбачений умовами договору для повернення суми кредиту.

Господарським судом, подані позивачем докази, було досліджено та оцінено у їх сукупності. При цьому апелянтом не надано доказів виконання умов договору, не надано будь-яких заперечень, доказів невідповідності розрахунку умовам договору чи контррозрахунку у разі незгоди з заявленою до стягнення сумою.

З огляду на зазначене, колегія відхиляє доводи апеляційної скарги вважає їх безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до частин третьої-четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша). Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно зі статтею 77 вказаного кодексу обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина перша).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (стаття 76 ГПК України).

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

Згідно зі статтею 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

У розумінні положень наведеної норми на суд покладено обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17). Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". … Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів. Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів, що запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України щодо відсутності у жодного доказу заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо, а також вірогідності і взаємного зв`язку доказів у їх сукупності.

У пунктах 1 - 3 частини 1 статті 237 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

Звертаючись з апеляційною скаргою, апелянт не спростував висновків суду першої інстанції та не довів порушення ним норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого ним рішення.

В силу приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Враховуючи встановлені обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд вбачає підстави, передбачені статтею 276 Господарського процесуального кодексу України, для залишення рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційної скарги - без задоволення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 275, 276, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 по справі №908/78/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Запорізької області від 12.12.2023 по справі №908/78/23 залишити без змін.

Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на ОСОБА_1 .

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови підписано 09.07.2024

Головуючий суддяВ.Ф. Мороз

СуддяА.Є.Чередко

СуддяЛ.А.Коваль