Ухвала

від 09.07.2024 по справі 916/1993/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1993/24

Господарський суд Одеської області у складі судді Желєзної С.П., розглянувши заяву товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія (вх. №2-1139/24 від 08.07.2024) про вжиття заходів забезпечення позову, подану по справі,

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія

до відповідача:державного підприємства Адміністрація морських портів України,

про визнання договору продовженим.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія (далі по тексту ТОВ Зерновий термінал Кілія) звернулось до господарського суду з позовною заявою до державного підприємства Адміністрація морських портів України (далі по тексту ДП «АМПУ») про визнання договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу за №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021, укладеного між позивачем та відповідачем, продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 1 рік, а саме до 31.12.2024.

Ухвалою суду від 22.05.2024 дана справа була призначена до розгляду за правилами загального позовного провадження.

08.07.2024 до суду від ТОВ Зерновий термінал Кілія надійшла заява про вжиття заходів забезпечення позову, відповідно до якої позивач просить суд заборонити ДП «АМПУ» та Філії Усть-Дунайськ ДП «АМПУ» вчиняти дії щодо припинення/обмеження надання ТОВ «Зерновий термінал Кілія» послуги доступу до причалу № 1 за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4 у порто-пункті Кілія, порту Усть-Дунайськ, що забезпечує можливість здійснення господарської діяльності по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден, у порядку передбаченому обов`язковими постановами порту Усть-Дунайськ та зводом звичаїв порту Усть-Дунайськ, до набрання законної сили судовим рішенням за позовом ТОВ «Зерновий термінал Кілія» до ДП «АМПУ» про визнання договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу за № 44-П- АМПУ-21 від 10.06.2021 року продовженим з 31.12.2023 року по 31.12.2024 рік.

В обґрунтування поданої заяви ТОВ Зерновий термінал Кілія зазначає, що відповідачем без жодних правових підстав було направлено на адресу позивача листа № 2249/10-09- 02/вих. від 13.07.2023 про небажання продовжувати дію договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу № 44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021 та фактичне припинення дії договору з 01.01.2024.

ТОВ Зерновий термінал Кілія стверджує, що фактично з 01.01.2024 року відповідач в односторонньому порядку відмовився надавати послуги доступу портового оператора до причалу та фактично припинив виконання договору №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021. При цьому, позивач посилається на непослідовну поведінку відповідача, який вибірково погоджує нотіси про підхід суден бо відмовляє у їх погодженні з підстав відсутності між сторонами укладеного договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу.

Викладені обставини стали підставою для звернення позивача до суду із заявою про забезпечення позову, оскільки ТОВ Зерновий термінал Кілія не може планувати свою господарську діяльність у нормальному режимі. При цьому, вартість заходу суден до порту є дуже великою, а отже, непогодження нотісів з боку ДП «АМПУ» може призвести до значних збитків, які можуть бути понесені позивачем.

ТОВ Зерновий термінал Кілія просить врахувати постанови Верховного Суду від 17.04.2023 по справі № 910/11021/22, від 04.02.2019 по справі № 910/8245/18, у яких підтверджено можливість застосування обраного заходу забезпечення позову.

Розглянувши заяву ТОВ Зерновий термінал Кілія про забезпечення позову, господарський суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. ст. 136, 137 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачу вчиняти певні дії.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому судових рішень і задоволених вимог позивача. Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача чи інших учасників справи для того, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь особи, яка звернулась з позовом, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.

Згідно зі ст. 140 ГПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має оцінювати обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв`язку між конкретним заходом щодо забезпечення позову і змістом позовних вимог та обставинами, на яких вони ґрунтуються, та доказами, які наведені на їх підтвердження, а також положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, подаючи позов.

Верховний Суд у постанові від 16.08.2018 по справі №910/1040/18 дійшов висновку, що у випадку звернення позивача до суду з немайновою позовною вимогою, судове рішення у разі задоволення якої не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку повинна застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся, а не підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе відновити свій правовий стан, який існував до імовірного порушення його прав.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 також зазначила, що у випадку звернення особи до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, то в такому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову, як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Водночас у таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, оскільки позивач не зможе їх захистити в межах одного судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Враховуючи звернення ТОВ Зерновий термінал Кілія до суду з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення яких не вимагатиме примусового виконання, судом має бути досліджено питання наявності обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся. При цьому, суду також необхідно встановити чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову господарський суд зобов`язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.

Слід зазначити, що законом не визначається перелік відповідних доказів, які повинна надати особа до суду під час звернення з заявою про забезпечення позову, а тому суди у кожному конкретному випадку повинні оцінювати їх на предмет достатності, належності, допустимості та достовірності.

Водночас, для встановлення наявності правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову та вжиття відповідних заходів має значення правильне визначення предмета спору.

Разом з цим, при дослідженні наявності або відсутності підстав для забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті та не вирішується ним під час розгляду клопотання про забезпечення позову (аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17.12.2018 у справі № 914/970/18, від 10.11.2020 у справі № 910/1200/20).

Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту. Суд зазначає, що відмова у задоволенні заяви про забезпечення позову за певних обставин може повністю нівелювати результати судового процесу. Позиція суду з даного питання відповідає висновкам, до яких дійшов Верховний Суд у постанові від 11.10.2023 по справі № 922/1533/23, постанові від 11.09.2023 по справі № 910/7974/23.

Відповідно до ч. 11 ст. 137 ГПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Господарський суд зазначає, що під час розгляду заяви про забезпечення позову суд не надає оцінку обґрунтованості заявленого ТОВ Зерновий термінал Кілія позову. Проте, слід вказати, що всі наведені позивачем доводи, зокрема, про припинення дії договору №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021, або про фактичне продовження договірних відносин між сторонами наразі є лише правовою позицією позивача, якій не може бути надана оцінка за правилами ст. ст. 73, 74, 86 ГПК України до вирішення спору по суті.

Підстави для надання оцінки умовам договору №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021 або повідомленню відповідача про відсутність наміру продовжувати строк дії договору та припинення дії договору 31.12.2023, та встановлення обставин припинення строку договору на ту або іншу дату або пролонгації дії договору відсутні, оскільки надання правової оцінки вказаним доказам фактично матиме наслідком вирішення спору по суті.

Предметом заявленого ТОВ Зерновий термінал Кілія до ДП «АМПУ» позову є вимога про визнання договору про забезпечення доступу портового оператора до причалу за №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021, укладеного між позивачем та відповідачем, продовженим на тих самих умовах та на той самий строк, тобто на 1 рік, а саме до 31.12.2024. Таким чином, у випадку задоволення заявленого позову договір вважатиметься продовженим з 01.01.2024 до 31.12.2024.

Разом з тим, вочевидь на момент вирішення спору по суті або набрання рішенням суду законної сили більша частина строку або навіть весь строк, тобто один рік, сплине. Суд зазначає, що за даної ситуації правовим механізмом, який може забезпечити отримання ТОВ Зерновий термінал Кілія послуг за договором №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021 до моменту набрання рішенням суду законної сили є вжиття заходів забезпечення позову.

Неможливість отримання послуг за договором №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021 у випадку визнання його дії продовженим до 31.12.2024 фактично матиме наслідком порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту прав позивача, оскільки якщо у ДП «АМПУ» і виникне обов`язок надати послуги за договором №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021, то вочевидь на строк, який не буде дорівнювати одному року.

Верховний Суд у постанові від 22.11.2018 по справі № 902/402/18, предметом позовних вимог у межах якої були вимоги позивача до відповідача про визнання недійсними результатів проведеної процедури закупівлі та договору про закупівлю, погодився із позицією суду апеляційної інстанції про необхідність забезпечення позову шляхом заборони виконувати договір, оскільки у разі фактичного виконання сторонами зобов`язань за оскаржуваним у справі договором, майбутнє рішення суду не матиме правового сенсу, оскільки у такому випадку у відповідача вже не буде необхідності в послугах позивача.

Господарський суд зазначає, що постановою Південно-західного господарського суду від 14.05.2024 по справі №916/3030/23 було залишено без змін рішення суду першої інстанції від 15.02.2024, яким було зобов`язано ДП «Морський торговельний порт УСТЬ-ДУНАЙСЬК», ТОВ ,,Еліксир Україна» усунути перешкоди у здійсненні ТОВ Зерновий термінал Кілія права користування своїм майном шляхом зобов`язання відповідачів утриматись від вчинення дій, що перешкоджатимуть позивачу у праві проходу, проїзду через прохідну літ. «Т» загальною площею 20,8 кв.м, що входить до складу 93/100 частин будівель та споруд, а також користування автомобільними шляхами, мостінням території, які ведуть до причалу №1 на підставі та у порядку, передбаченим договором № 44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021р., на території портового пункту Кілія філії ,,Усть-Дунайськ» ДП ,,Адміністрація морських портів України» (Адміністрація морського порту ,,Усть-Дунайськ»), розташованого за адресою: Одеська область, м. Кілія, вул. Портова, 4; визнано укладеним між ТОВ «Еліксир Україна» та ТОВ Зерновий термінал Кілія договір про спільне використання технологічно пов`язаних об`єктів портової інфраструктури.

Зі змісту постанови Південно-західного господарського суду від 14.05.2024 по справі №916/3030/23 слідує, що ТОВ Зерновий термінал Кілія належить на праві власності нерухоме майно, яке є необхідним для здійснення господарської діяльності, як портовим оператором.

Суд зазначає, що вказані обставини, з урахуванням укладення між сторонами договору №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021 свідчать, що ТОВ Зерновий термінал Кілія протягом тривалого часу є портовим оператором - суб`єктом господарювання, що здійснює експлуатацію морського термінала, проводить вантажні операції, а також інші пов`язані з цим види господарської діяльності. Таким чином, відмова ДП «АМПУ» надавати послуги до вирішення спору по суті фактично має наслідком неможливість для позивача використовувати власне майно для здійснення господарської діяльності.

В умовах воєнного стану в Україні морські вантажні перевезення в Україну і так скоротились, що з урахуванням створення окремими юридичними особами штучних перешкод у веденні господарської діяльності для суб`єктів господарювання впливає на розмір надходжень до державного бюджету.

За таких обставин суд зазначає, що діяльність ТОВ Зерновий термінал Кілія як портового оператора, який протягом тривалого часу здійснює діяльність у даній сфері та, як вбачається з наявних в матеріалах справи доказів, у 2022 році надав послуги з перевезення вантажів у загальній кількості 90 034,97 тис. тонн зернових, у 2023 році 188 009,83 тонн зернових, є послідовною та систематичною.

Слід також вказати, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 по справі № 754/5683/22 дійшла висновку, що як характер спору (майновий або немайновий), так і те, чи підлягає судове рішення у конкретній справі примусовому виконанню, не мають вирішального значення при дослідженні судом питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову. Ключовим є встановлення судом: 1) наявності спору між сторонами; 2) ризику незабезпечення ефективного захисту порушених прав позивача, який може проявлятися як через вплив на виконуваність рішення суду у конкретній справі, так і шляхом перешкоджання поновленню порушених чи оспорюваних прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду; 3) співмірності обраного позивачем виду забезпечення позову з пред`явленими позовними вимогами та 4) дійсної мети звернення особи до суду з заявою про забезпечення позову, зокрема, чи не є таке звернення спрямованим на зловживання учасником справи своїми правами. Наявність або відсутність підстав для забезпечення позову суд вирішує в кожній конкретній справі з урахуванням установлених фактичних обставин такої справи та загальних передумов для вчинення відповідної процесуальної дії.

У даній справі судом було встановлено, що між сторонами наявний спір, невжиття заходів забезпечення позову може повністю нівелювати суть звернення ТОВ Зерновий термінал Кілія до суду з даним позовом, обраний захід є співмірним з пред`явленими позовними вимогами, звернення позивача до суду з заявою про забезпечення позову направлено на продовження здійснення господарської діяльності, яку позивач здійснює протягом тривалого періоду часу та не носить ознак зловживання позивачем своїми правами.

При цьому, суд зазначає, що забезпечення позову може мати наслідком надання ТОВ Зерновий термінал Кілія такого обсягу послуг, надання яких було погоджено у договорі №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021, зобов`язання за яким виконувались сторонами принаймні 2,5 роки, тобто заходи забезпечення позову безпосередньо пов`язані з предметом даного спору та не передбачають отримання позивачем благ або переваг, надання яких не передбачено договором №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021. Оскільки ДП «АМПУ» було укладено з позивачем спірний договір, відсутні підстави стверджувати, що при виконанні сторонами своїх зобов`язань будуть порушені права та обов`язки осіб, які не є сторонами договору, зокрема, держави.

З огляду на викладене господарський суд доходить висновку, що задоволення заяви ТОВ Зерновий термінал Кілія та застосування заходів забезпечення позову у даній справі відповідає вимогам процесуального законодавства, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом спору та по суті спрямовані на збереження існуючого стану речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Згідно зі ст. ст. 73, 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи вищенаведене, враховуючи звернення ТОВ Зерновий термінал Кілія до суду з позовом про визнання договору №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021 продовженим до 31.12.2024, тобто з позовними вимогами немайнового характеру, судове рішення у разі задоволення якого не вимагатиме примусового виконання, враховуючи можливість спливу строку, визначеного позивачем у позові, на момент набрання судовим рішенням законної сили у випадку задоволення позову, що призведе до неможливості справедливого та ефективного захисту прав позивача, враховуючи відсутність у суду повноважень на надання оцінки умовам договору та повідомленню відповідача про припинення дії договору на стадії розгляду заяви про забезпечення позову, господарський суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ Зерновий термінал Кілія.

При цьому, оскільки стороною договору №44-П-АМПУ-21 від 10.06.2021, а також відповідачем за даним позовом виступає ДП «АМПУ», підстави для зазначення в резолютивній частині ухвали про заборону ДП «АМПУ» в особі філії припиняти /обмежувати надання послуг за договором відсутні.

Згідно ч. 6 ст.140 ГПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Враховуючи застосований судом захід забезпечення позову, підстави для вжиття заходів зустрічного забезпечення відсутні.

Керуючись ст. ст. 136, 137, 140, 144, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Заяву товариства з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія про забезпечення позову задовольнити частково.

2.Заборонити державному підприємству Адміністрація морських портів України вчиняти дії щодо припинення/обмеження надання товариству з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія (м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31; код ЄДРПОУ 43098924) послуг доступу до причалу № 1 за адресою: м. Кілія, вул. Портова, 4 у порто-пункті Кілія, порту Усть-Дунайськ, що забезпечує можливість здійснення господарської діяльності по проведенню вантажно-розвантажувальних робіт, обслуговування та зберігання вантажів, обслуговування суден, у порядку передбаченому обов`язковими постановами порту Усть-Дунайськ та зводом звичаїв порту Усть-Дунайськ до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Стягувачем за ухвалою є товариство з обмеженою відповідальністю Зерновий термінал Кілія (м. Одеса, вул. Спиридонівська, буд. 31; код ЄДРПОУ 43098924)

Боржником за ухвалою є державне підприємство Адміністрація морських портів України (01135, м. Київ, проспект Берестейський, будинок 14; код ЄДРПОУ 38727770).

Ухвала набрала законної сили 09.07.2024 та підлягає негайному виконанню.

Ухвала дійсна для пред`явлення у строк, передбачений ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції згідно із Законом N 1404-VІІІ від 02.06.2016р.).

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її підписання.

Суддя Желєзна Світлана Петрівна