Рішення

від 08.07.2024 по справі 916/1759/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" липня 2024 р.м. Одеса Справа № 916/1759/24

Господарський Одеської області у складі:

судді Малярчук І.А.,

розглянувши у спрощеному провадженні без виклику сторін справу №916/1759/24 за позовом Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (54029, м. Миколаїв, просп. Центральний 24- Р, код ЄДРПОУ 34927126) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АНДСЕР" (65009, м. Одеса, Гагарінське плато, буд. 5- Б, 20-й поверх, код ЄДРПОУ 24542639) про стягнення 667395,44грн,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальних дій суду:

Позивач у позові в обґрунтування позовних вимог зазначає, що 15.05.2018 між сторонами було укладено договір телекомунікаційних послуг №45/18 предметом якого є надання виконавцем телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційного обладнання, що входить до складу мережі регіонального мультиплексу, яке забезпечує діяльність Замовника, згідно ліцензії. Так, з 11.05.2022 позивачем було призупинено надання відповідачу телекомунікаційних послуг за договором №45/18 від 15.05.2018 на виконання листа відповідача №05-10/01 від 10.05.2022. Між тим, позивачем у період з лютого по травень 2022 року було надано відповідачу телекомунікаційні послуги на загальну суму 489 311, 58 грн, що підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) та відповідними рахунками, яку відповідачем було оплачено частково у розмірі 40000,00грн, у зв`язку з чим у останнього утворилась заборгованість на суму 449 311, 58 грн.

20.05.2024 за вх.№ 20260/24 до суду надійшов відзив на позовну заяву від ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АНДСЕР", в якому останній посилається на лист Торгово-промислова палата України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1., виниклі форс-мажорні обставини, у зв`язку із початком військової агресії Російської Федерації проти України та постійні ракетні обстріли м. Одеси у період з лютого по травень 2022 року. Так, з 28.02.2022 наказом директора ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АНДСЕР" запроваджено дистанційну роботу та припинено діяльність телеканалу А1, власником якого є відповідач, а з 10.05.2022 повністю було зупинено діяльність відповідача. Відтак, з урахуванням відсутності експлуатації відповідачем телекомунікаційного обладнання, ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АНДСЕР" вважає, що позивачем не надавались відповідачу передбачені договором №45/18 від 15.05.2018 послуги з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційного обладнання, яке забезпечує діяльність відповідача згідно ліцензії.

23.05.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив за вх.№ 20868/24, де вказано, що за умовами договору №45/18 від 15.05.2018 передбачено у разі неотримання рахунку та акту до 15 числа місяця, який настає після розрахункового періоду замовник у письмовій формі повідомляє про це виконавця, а у разі відсутності повідомлення від замовника, акт та рахунок вважаються отриманими.

Ствердження відповідача щодо існування об`єктивних обставин непереборної сили не отримання послуги, а відтак відсутності обов`язоку оплатити такі послуги позивач вважає необґрунтованими, оскільки відповідач звернувся до позивача з проханням призупинити надання телекомунікаційних послуг лише з 11.05.2022, що викладено у листі №05-10/01 від 10.05.2022.

Також, позивач відмічає, що Верховний Суд у постанові від 01.06.2021 у справі №910/9258/20 та у постанові від 09.11.2021 року у справі №913/20/21 відзначення, що форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона повинна довести, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного випадку виконання зобов`язання.

Ухвалою суду від 29.04.2024 залишено без руху позовну заяву від 23.04.2024 за вх.№1806/24 Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення до ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АНДСЕР" про стягнення 667395,44грн, встановлено позивачу строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для подання до суду заяви про усунення недоліків позовної заяви, які були усунені заявою від 02.05.2024 за вх.№17936/24, що мали наслідком винесення судом ухвали суду від 07.05.2024 про відкриття провадження у справі №916/1759/24 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:

15.05.2018 між Одеською філією Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (виконавець) та ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АНДСЕР" (замовник) було укладено договір №45/18, предметом якого є надання виконавцем телекомунікаційних послуг з технічного обслуговування і експлуатації телекомунікаційного обладнання, що входить до складу мережі регіонально мультиплексу, яке забезпечує діяльність замовника згідно ліцензії (п.п. 1.1. договору).

Пунктами 3.1., 3.2. договору №45/18 від 15.05.2018 передбачено, що ціна договору визначається згідно додатку №1, який є невід?ємною частиною договору. Вартість наданих послуг за місяць визначається актом здавання-приймання фактично наданих послуг.

Відповідно до п.п. 4.2., 4.3., 4.4., 4.5., 4.6.,4.8. договору №45/18 від 15.05.2018 виконавець щомісячно, не пізніше 6-го числа наступного місяця, складає акт здавання-приймання та рахунок на оплату наданих послуг, після чого надсилає або надає особисто представнику замовника два примірники акту здавання- приймання та рахунок замовнику. Замовник у триденний строк після отримання акту здавання-приймання розглядає його, і у випадку відсутності зауважень або заперечень уповноважена особа підписує акт, скріплює печаткою і повертає другий примірник виконавцю. За наявності зауважень або заперечень до акту здавання-приймання замовник протягом трьох днів після його отримання, складає протокол зауважень та/або заперечень, направляє його Виконавцю та скликає оперативну нараду сторін для врегулювання розбіжностей, що виникли. В разі недосягнення згоди сторонами на оперативній нараді, спірні питання вирішуються в судовому порядку. У разі неотримання виконавцем протоколу зауважень та/або заперечень від замовника в зазначений п. 4.4. строк - сума, зазначена в акті здавання-приймання, вважається узгодженою сторонами і підлягає оплаті. Зміна суми зазначеної в акті здавання-приймання, в односторонньому порядку не дозволяється. Оплата здійснюється за фактичний час надання телекомуційних послуг за кожний місяць. Замовник зобов`язується до 15 числа поточного місяця самостійно перерахувати аванс у розмірі 30% вартості послуг у попередньому місяці. Не пізніше 15 числа наступного місяця проводиться остаточний розрахунок за надані послуги з урахуванням авансу. У перший місяць надання послуг аванс сплачується від суми послуг зазначеної у додатку №1 даного договору. У разі неотримання рахунку та акту здавання-приймання до 10 числа місяця, що настає після розрахункового періоду, замовник здійснює остаточний розрахунок на протязі 5 банківських днів, з дня отримання відповідного рахунку. В разі неотримання замовником рахунку та акту здавання-приймання до 15 (п?ятнадцятого) числа місяця, що настає після розрахункового періоду, замовник у письмовій формі повідомляє про це виконавця. В разі відсутності повідомлення від Замовника, акт та рахунок вважаються отриманими.

Пунктами 5.2., 5.3. договору №45/18 від 15.05.2018 встановлено, що замовник сплачує Виконавцю пеню за несвоєчасно оплачені послуги в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. У разі прострочення виконання грошового зобов?язання замовник зобов?язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також проценти річних від простроченої суми в розмірі зазначеному у ст. 625 ЦКУ.

Додатком №1 до договору №45/18 від 15.05.2018 встановлено середньомісячну вартість послуг за договором, додатковими угодами №1 від 04.12.2019, №2 від 29.01.2021, №3 від 01.04.2021, від 01.07.2021, №4 від 01.12.2021 до договору №45/18 від 15.05.2018 також врегульовано середньомісячну вартість послуг за договором, продовжено строк дії договору до 31.12.2022 та замінено сторону договору Одеську філію Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення на Миколаївську філію Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення.

На підтвердження виконання умов договору та надання телекомунікаційних послуг за договором №45/18 від 15.05.2018 позивачем надано до суду наступні докази: рахунки на сплату №113 від 28.02.2022 на суму 139023,70грн, №330 від 31.03.2022 на суму 152667,37грн, №471 від 30.04.2022 на суму 148249,44грн, №599 від 31.05.2022 на суму 49371,07грн; акти виконаних робіт №113 від 28.02.2022 на суму 139023,70грн, №330 від 31.03.2022 на суму 152667,37грн, №471 від 30.04.2022 на суму 148249,44грн, №599 від 31.05.2022 на суму 49371,07грн; платіжну інструкцію №468 від 08.02.2022 про сплату відповідачем послуг на суму 40000,00грн.

В матеріалах справи також містяться вимоги позивача до відповідача про сплату заборгованості від 17.11.2022 за №136/02 та від 06.02.2023 за №23/07-1 з відсутніми доказами направлення останніх.

10.05.2022 ТОВ "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АНДСЕР" звернувся до позивача з листом №05-10/01, в якому виклав прохання про призупинення надання телекомунікаційних послуг з 11.05.2022 за договором №45/18 від 15.05.2018.

Відповідачем також надано до суду фото зруйнувань, відношення яких до договору №45/18 від 15.05.2018 суд не взмозі встановити.

Наказом ТОВ "ТРК"АНДСЕР" н було призупинено діяльність телеканалу ТОВ "А-1" у період з 28.02.2022 по 28.05.2022.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши правові позиції сторін, їх мотивовані оцінки кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (п. 1 ст.626, ст.627, п.1 ст. 628 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Положеннями ч.ч.1, 2 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Як передбачено ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).

Отже, як свідчать наявні у справі докази, зокрема, договір №45/18 від 15.05.2018, рахунки на сплату №113 від 28.02.2022, №330 від 31.03.2022, №471 від 30.04.2022, №599 від 31.05.2022, акти виконаних робіт №113 від 28.02.2022, №330 від 31.03.2022, №471 від 30.04.2022, №599 від 31.05.2022, платіжна інструкція №468 від 08.02.2022 позивачем було надано відповідачу послуги на загальну суму 489 311, 58 грн, які відповідачем були оплачені частково на суму 40000,00грн, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем в сумі 449 311, 58 грн, яка і підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в повному розмірі.

Щодо посилання відповідача на виникнення форс-мажорних обставин, із посиланням на сертифікат Торгово-промислової палати України №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, суд зазначає наступне.

Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) на своєму сайті в мережі Інтернет розмістила лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, що адресований «Всім кого це стосується», згідно якого на підставі ст. ст. 14, 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», Статуту ТПП України, цим листом засвідчила форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військову агресію Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, відповідно до Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні». Враховуючи це, ТПП України підтвердила, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення, є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

За висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.01.2022 у справі №904/3886/21 форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер, а зацікавленій стороні необхідно довести факт їх виникнення; те, що обставини є форс-мажорними для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд й у постанові від 16.07.2019 в справі №917/1053/18, зазначивши, що лише посилання сторони у справі на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ч. 1 ст. 617 Цивільного кодексу України).

Доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.

При цьому, сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом про їх існування, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі №926/2343/16, від 16.07.2019 у справі №917/1053/18 та від 25.11.2021 у справі №905/55/21). Адже визнання сертифіката торгово-промислової палати беззаперечним та достатнім доказом про існування форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) без надання судом оцінки іншим доказам суперечить принципу змагальності сторін судового процесу (пункт 77).

Так, загальний офіційний лист ТПП України від 28.02.2022 не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, контракту, угоди тощо, виконання яких стало неможливим через наявність зазначених обставин.

Отже, вказаний лист ТПП України не може слугувати абсолютним доказом неможливості виконати зобов`язання для всіх без виключення суб`єктів господарювання. Слід зазначити, що в самому листі є застереження про те, що обставини є надзвичайними та невідворотними за зобов`язаннями, виконання яких стало неможливим у встановлений термін, але аж ніяк не для всіх зобов`язань.

Поряд із цим, суд також не бере до уваги надані відповідачем фото зруйнувань, адже суд невзмозі встановити їх відношення до спірного договору.

Внаслідок існуючого прострочення виконання відповідачем грошового зобов`язання на загальну суму 449 311, 58 грн позивач нарахував до стягнення з товариства 99316,59грн пені за загальний період з 16.03.2022 по 16.12.2022.

За положеннями ч.1 ст.199 ГК України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов`язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

У відповідності до приписів ст.546, п. 1 ст. 547 Цивільного кодексу України виконання зобов`язань може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Правочин, щодо забезпечення виконання зобов`язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до п.п.1, 3 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Суд, перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені встановив, що його позивачем проведено вірно.

Між тим, ч.ч. 1, 2 ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Враховуючи скрутне становище відповідача та призупинення ним діяльності у період з 28.02.2022 по 28.05.2022 у сфері телевізійного мовлення на підставі наказу №1-К від 28.02.2022, у зв`язку із повномасштабним вторгненням рф на територію України та запровадження воєнного стану, суд вбачає підстави для зменшення розміру розрахованої пені до п`ятдесяти відсотків від суми нарахованої позивачем пені у розмірі 99316,59грн, а саме до 49658,30грн, яка і підлягає стягненню судом з відповідача на користь позивача.

Крім цього, позивачем заявлено до стягнення з відповідача три проценти річних за загальний період з 16.03.2022 по 22.04.2024 в сумі 26844,68 грн та інфляційних втрат за загальний період з 16.03.2022 по 18.04.2024 в сумі 91922,59грн, розраховані із загальної суми 449 311, 58 грн.

Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши надані позивачем обрахунки, суд встановив, що їх розраховано позивачем вірно, а отже, нараховані позивачем до стягнення з відповідача три проценти річних за загальний період з 16.03.2022 по 22.04.2024 в сумі 26844,68 грн та інфляційні втрати за загальний період з 16.03.2022 по 18.04.2024 в сумі 91922,59 грн підлягають судом стягненню з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1, п. 3 ч.4 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 10010,93грн, які підлягають відшкодуванню йому за рахунок відповідача у розмірі 9266,06грн внаслідок часткового задоволення позовних вимог позивача.

Керуючись ст.ст.123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити частково позов Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (54029, м. Миколаїв, просп. Центральний 24- Р, код ЄДРПОУ 34927126) до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АНДСЕР" (65009, м. Одеса, Гагарінське плато, буд. 5- Б, 20-й поверх, код ЄДРПОУ 24542639) про стягнення 667395,44грн.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕЛЕРАДІОКОМПАНІЯ "АНДСЕР" (65009, м. Одеса, Гагарінське плато, буд. 5- Б, 20-й поверх, код ЄДРПОУ 24542639) на користь Миколаївської філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (54029, м. Миколаїв, просп. Центральний 24- Р, код ЄДРПОУ 34927126) 449311 (чотириста сорок дев`ять тисяч триста одинадцять) грн 58 коп заборгованості, 49658 (сорок дев`ять шістсот п`ятдесят вісім) грн 30 коп пені, 26844 (двадцять шість тисяч вісімсот сорок чотири) грн 68 коп три проценти річних, 91922 (дев`яносто одну тисячу дев`ятсот двадцять дві) грн 59 коп інфляційних втрат, 9266 (дев`ять тисяч двісті шістдесят шість) грн 06 коп судового збору.

3. Відмовити Миколаївській філії Концерну радіомовлення, радіозв`язку та телебачення (54029, м. Миколаїв, просп. Центральний 24- Р, код ЄДРПОУ 34927126) у решті частини заявлених позовних вимог.

Рішення господарського суду набирає законної сили згідно зі ст.241 ГПК України, після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Відповідно до п.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 08 липня 2024 р.

Суддя І.А. Малярчук