Рішення

від 10.07.2024 по справі 484/1059/24

ПЕРВОМАЙСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 484/1059/24

Провадження № 2/484/649/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого - судді Маржиної Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство Зелені Кошари» Селекційного-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, ціна позову 439 030 грн. 98 к., -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.02.2024 року звернувся до суду з наданим позовом до ДП «Дослідне господарство Зелені Кошари» Селекційного-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» про стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, середнього заробітку за час затримки розрахунку та моральної шкоди, яка спричинена невиплатою заробітної плати, мотивуючи тим, що з 22.03.2023 року він працював на зазначеному підприємстві на посаді виконуючого обов`язки директора. 12.10.2023 року він був звільнений. В день звільнення з підприємства з ним не було проведено розрахунку при звільненні, йому не виплачена заробітна плата з 01.10.2023 року. На його та адвокатські запити підприємство не надало довідку про розмір заборгованості та середнього заробітку, тож він отримав таку інформацію з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування ПФ України і з`ясував, що сума невиплаченої заробітної плати без відрахування податків та інших обов`язкових платежів становить 76002 грн. 50 к. Крім того, вважає, що підприємство має сплатити йому середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні. На час звернення до суду кількість робочих днів складає 96, середньоденна зарплата складає 3677 грн. 38 к., тож середній заробіток за час затримки складає 353028 грн. 48 к. Також зазначив, що внаслідок незаконних дій відповідача йому завдано моральної шкоди, яка виражається в тому, що у зв`язку із несвоєчасним отриманням заробітної плати він залишився без засобів існування, що призвело до стресу, який був пов`язаний із неможливістю самореалізації, внутрішньої рівноваги, сенсу соціального буття і завдавало почуття незахищеності. За таких обставин просить стягнути з відповідача на його користь невиплачену заробітну плату в розмірі 76002 грн. 50 к., середній заробіток за час затримки розрахунку в сумі 353028 грн. 48 к. та моральну шкоду в сумі 10000 грн.

Разом з позовною заявою позивач подав клопотання про витребування доказів від відповідача, в якому просив зобов`язати його надати належним чином засвідчені копії документів, а саме: довідку про нараховану та не виплачену заробітну плату ОСОБА_1 (у тому числі з податками та зборами, нарахованими та сплаченими/не сплаченими), про інші суми, нараховані та виплачені/не виплачені із зазначенням кожного виду виплат, на день звільнення та на день надання інформації; довідку про доходи ОСОБА_1 (помісячну) за весь час перебування на посаді; довідку про середньоденну заробітну плату ОСОБА_1 (за останні 2 місяці роботи, що передували звільненню); табелі обліку робочого часу ОСОБА_1 ; відомості про нарахування заробітної плати ОСОБА_1 ; докази про проведення з ОСОБА_1 повного розрахунку при звільненні.

Ухвалою суду від 29.02.2024 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження в цивільній справі та призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін на 02.04.2024 року. Сторонам роз`яснено порядок розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження; подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів. Надіслано сторонам копії ухвали про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження в цивільній справі; відповідачу - копію позовної заяви з додатками.

Ухвалою суду від 29.02.2024 року клопотання позивача задоволено, документи витребувано.

Ухвалою суду від 02.04.2024 року розгляд справи відкладено на 02.05.2024 року за клопотанням відповідача для надання додаткового строку для подання відзиву на позов.

19.04.2024 року від голови ПК ДП «ДГ «Зелені Кошари» Мартиняка О.В. надійшло письмове звернення, в кому він від імені працівників господарства просив прийняти до уваги те, що позивач, будучи виконуючим обов`язки директора підприємства, довів його до жахливого стану, залишив його з боргами та пустими складами, вивіз все зерно, а працівників залишив без засобів існування. Всі працівники обурені ситуацією, яка склалась в господарстві завдяки роботі ОСОБА_1 .

Крім того, представник відповідача адвокат Рябченко К.П. на виконання ухвали суду від 29.02.2024 року надала витребувані докази.

Представник відповідача ОСОБА_2 30.04.2024 року надала до суду відзив на позовну заяву разом з доказами направлення позивачу, в якому просила позов задовольнити частково, а саме визнати за ДП «ДГ Зелені Кошари» СГІ-НЦНС» суму заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі в розмірі 61182 грн. 01 к.; розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні визначити з урахуванням скрутного фінансового стану підприємства, пов`язаного зі збитковістю, заборгованістю по заробітній платі в цілому та заборгованістю платежів по бюджету. На підтвердження скрутного фінансового стану підприємства надала довідку про збитковість підприємства, форму 31 «Баланс» від 30.09.2023 року, форму № 2 «Звіт про фінансові результати за 9 місяців 2023 року». Просила застосувати принцип співмірності щодо визначення розміру середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, оскільки сума середнього заробітку в розмірі 353028 грн. 48 к. носить надкомпенсаційний характер відповідальності в порівнянні з орієнтовним розміром майнових втрат позивача через недоотримання ним при звільненні заробітної плати. З приводу стягнення з відповідача на користь позивача моральної шкоди заперечувала.

01.05.2024 року в.о. директора ДП «ДГ Зелені Кошари» СГІ-НЦНС» Кривець А. надіслав до суду клопотання, в якому просив долучити до матеріалів справи копію платіжного доручення від 01.05.2024 року № 240501РВ000040298856 про виплату заробітної плати ОСОБА_1 та при винесенні рішення врахувати відсутність заборгованості по заробітній платі.

02.05.2024 року позивач через систему «Електронний суд» надіслав відповідь на відзив, в якій зазначив, що 01.05.2024 року відповідачем був проведений розрахунок з ним стосовно заборгованості по заробітній платі в сумі 61182 грн. 01 к. Зазначив, що невиплата звільненому працівнику всіх сум, що належать йому, є триваючим правопорушенням, отже працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку. Вважає, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключають його вини в невиплаті належних звільненому працівнику коштів і не звільняють роботодавця від відповідальності, передбаченої ст. 117 КЗпП України. За таких обставин просив стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки розрахунку та моральну шкоду.

Ухвалою суду від 02.05.2024 року розгляд справи відкладено на 04.06.2024 року з метою забезпечення права відповідача на ознайомлення з відповіддю на відзив, доказами та подання заперечень проти відповіді на відзив.

Ухвалою суду від 04.06.2024 року розгляд справи відкладено на 10.07.2024 року у зв`язку із зайнятістю головуючого - судді Маржиної Т.В. в колегіальному розгляді кримінальної справи № 484/4407/23, провадження № 1-кп/484/93/24 та кримінальної справи № 467/155/22, провадження № 1-кп/484/48/24.

09.07.2024 року від позивача на електронну пошту суду надійшла заява, в якій він просив закрити провадження в частині вимоги про стягнення заборгованості по нарахованій та не виплаченій заробітній платі в сумі 76002 грн. 50 к. у зв`язку з тим, що 01.05.2024 року така заборгованість була погашена.

10.07.2024 року позивач надіслав уточнену заяву, в якій відмовився від позову в частині стягнення заборгованості по нарахованій та не виплаченій заробітній платі у зв?язку з відсутністю предмету позову в цій частині, зазначив, що наслідки відмови від позову йому зрозумілі, просив закрити провадження в цій частині, інші позовні вимоги підтримав.

Ухвалою суду від 10.07.2024 року провадження в частині стягнення заборгованості по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі закрито у зв?язку з відмовою позивача від позову в цій частині.

Вирішуючи справу на основі наявних у справі письмових доказів, враховуючи позиції сторін, викладені у поданих ними заявах по суті справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 22.03.2023 року призначено на посаду виконуючого обов?язків директора Державного підприємства «Дослідне господарство Зелені Кошари» Селекційного-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», що підтверджується записами в його трудовій книжці (а.с.14), наказом Національної академії аграрних наук від 22.03.2023 року № 64-к (а.с.15) та наказом ДП «ДГ Зелені Кошари» СГІ-НЦНС» від 22.03.2023 року (а.с.16).

Наказом Національної академії аграрних наук від 12.10.2023 року № 292-к ОСОБА_1 звільнено на підставі п.2 ст. 36 КЗпП України (а.с.17).

В день звільнення позивача, відповідачем не було здійснено виплату всіх сум, що належать позивачу від підприємства.

Заробітна плата в сумі 61182 грн. 01 к. (з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів) перерахована на рахунок позивача 01.05.2024 року (а.с.102-103).

Відповідно до ч.1 ст.117КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений ч.1ст. 117 КЗпП Україниобов`язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені вст. 116 КЗпП України, і жодним чином не залежить від фінансового стану підприємства, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

За своєю суттю середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є компенсаційною виплатою за порушення права на оплату праці, яка нараховується в розмірі середнього заробітку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченоїст. 117 КЗпП України, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості сум, належних при звільненні, роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченоїст. 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Крім того, слід зазначити, що невиплата звільненому працівникові всіх сум, що належать йому від власника або уповноваженого ним органу, є триваючим правопорушенням, а отже, працівник може визначити остаточний обсяг своїх вимог лише на момент припинення такого правопорушення, яким є день фактичного розрахунку, що узгоджується з правовою позицією, викладеною в рішенні Конституційного Суду України від 22.02.2012 року у справі № 1-5/2012.

Суму середнього заробітку, що підлягає стягненню на користь позивача, слід обраховувати з дати звільнення, тобто з 13.10.2023 року, за весь час затримки, тобто до 01.05.2024 року - по день фактичного розрахунку.

Крім того, суд враховує правову позицію, викладену у Постанові Верховного Суду України від 14.09.2016 року у справі № 6-419цс16, згідно якої основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка визначається діленням заробітної плати за останні два календарні місяці роботи на число відпрацьованих робочих днів (годин) за цей період. Середній заробіток працівника визначається відповідно достатті 27 Закону України «Про оплату праці»за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженогопостановою КабінетуМіністрів Українивід 8лютого 1995року №100 (далі - Порядок).

З урахуванням абзацу 4 пункту 2 розділу ІІ Порядку середньомісячна заробітна плата працівника обчислюється виходячи з виплат за останні два календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов`язана виплата, тобто дню звільнення працівника з роботи.

Відповідно до пункту 5 розділу ІV Порядку основою для визначення загальної суми заробітку, що підлягає виплаті, є середньоденна (середньогодинна) заробітна плата працівника, яка згідно з пунктом 8 цього Порядку визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством,календарних днів за цей період.

Після визначення середньоденної заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплат працівнику здійснюється нарахування загальної суми середнього заробітку, яка обчислюється шляхом множення середньоденної заробітної плати на середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді (абзац 3 пункту 8 Порядку).

Середньомісячне число робочих днів розраховується діленням на 2 сумарного числа робочих днів за останні два календарні місяці згідно з графіком роботи підприємства, установи, організації, встановленим з дотриманням вимог законодавства (абзац 4 пункту 8 Порядку).

Крім того, положеннями розділу ІІІ Порядку передбачені виплати, які підлягають і не підлягають урахуванню (зокрема, одноразові виплати, соціальні виплати, окремі види премій тощо) при обчисленні середньої заробітної плати як розрахункової величини для нарахування виплати за час затримки розрахунку при звільненні.

Сума середнього заробітку за час затримки розрахунку, яку просить стягнути позивач складає 353028 грн. 48 к., однак вона розрахована неправильно, тому що для її обрахування береться день фактичного розрахунку - 01.05.2024 року, а не день звернення до суду з позовом 23.02.204 року.

Заробітна плата позивача у серпні та вересні 2023 року складає 80902 грн. 50 к. за відпрацьовані 44 робочих дні. Тож середньоденна заробітна плата за цей період складає (80902 грн. 50 к. + 80902 грн. 50 к.) : (23+21) = 3677 грн. 38 к.

За таких обставин кількість робочих днів, за які необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку, становить 144 робочих дні.

Тобто 3677 грн. 38 к. х 144 = 529542 грн. 72 к.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути середній заробітокза часзатримкирозрахунку позаробітнійплатіпри звільненні, що становить 529542 грн. 72 к. з відрахуванням із вказаної суми податків та інших обов`язкових платежів.

Щодо відшкодування моральної шкоди суд зазначає наступне.

Згідност.23ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів та у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч.1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Особи, які зазнали порушення своїх, гарантованих Конституцією прав, нерідко високо оцінюють свої страждання. У зв?язку з чим розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

При встановленні розміру грошового відшкодування моральної шкоди, завданої позивачу, суд виходить з принципів розумності та справедливості, враховує фактичні обставини справи, а саме глибину, характер і тривалість страждань, наявність вимушених змін у та побуті позивача, обсяг душевних страждань.

З урахуванням конкретних обставин справи суд вважає, що сума у 1000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди відповідатиме обставинам справи та вимогам розумності і справедливості.

Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно дост. 77 ЦПК Україниналежними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з положеннями ч.ч.1, 5-6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

В силу вимог ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково.

Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати, в даному випадку витрати по сплаті судового збору в розмірі 3630 грн. 28 к.

Крім того, оскільки з відповідача стягнуто середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні більше на 167514 грн. 24 к., то в частині, що перевищує витрати позивача по сплаті судового збору за звернення до суду з наданим позовом, з відповідача на рахунок держави слід стягнути судовий збір в розмірі 1675 грн. 14 к.

Керуючись ст.ст. 3, 12, 13, 81, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство Зелені Кошари» Селекційного-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 529 542 (п?ятсот двадцять дев?ять тисяч п?ятсот сорок дві) грн. 72 к. з відрахуванням податків та інших обов`язкових платежів.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство Зелені Кошари» Селекційного-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 1 000 (одна тисяча) грн.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство Зелені Кошари» Селекційного-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» на користь ОСОБА_1 судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 3 630 (три тисячі шістсот тридцять) грн. 28 к.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство Зелені Кошари» Селекційного-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення» на користь держави судові витрати, пов`язані зі сплатою судового збору в розмірі 1 675 (одна тисяча шістсот сімдесят п?ять) грн. 14 к.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Державе підприємство «Дослідне господарство Зелені Кошари» Селекційного-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення», код ЄДРПОУ 20877828, адреса: с. Зелені Кошари, Первомайський район, Миколаївська область, 55276.

Повний текст рішення виготовлено 10.07.2024 року.

СУДДЯ: