Ухвала

від 11.07.2024 по справі 462/4380/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

справа № 462/4380/24

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 липня 2024 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С. вивчивши матеріали позовної заяви розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Залізничнетеплоенерго» про визнання протиправною бездіяльність Львівського міського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» зобов`язання до вчинення дій,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить:

- звільнити його від сплати судового збору;

-визнати протиправну бездіяльність Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» щодо невиконання та порушення вимог ст. 19, 40 Конституції України, Закону України «Про інформацію», ст. 18-20 Закону України «Про звернення громадян»;

-зобов`язати Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» розглянути запит ОСОБА_1 від 29.03.2024 року та надати письмову відповідь із підтверджуючими копіями документів.

Частиною 4 ст. 177 ЦПК України передбачено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, у зв`язку з важким майновим становищем.

Згідно ч.3 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, у порядку передбаченому законом, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Майновий стан сторони (належні стороні майнові права та обов`язки) має визначатися судом у світлі конкретних обставин певної справи, включаючи спроможність заявника сплатити. Отже, визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони.

При цьому, звільнення сторони від сплати судового збору, зменшення його розміру, розстрочення або відстрочення його сплати є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Особа, яка звертається із відповідним клопотанням, повинна навести обставини, які свідчать про її незадовільне (скрутне) матеріальне становище, та подати суду відповідні докази (документи про рівень доходу позивача; документи про заборгованість перед іншими особами; документи про стягнення заборгованості з позивача в межах виконавчого провадження; документи про наявність утриманців тощо).

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Із змісту п. 29 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014р. «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» вбачається, що відповідно до ст. 8 Закону № 3674-VI єдиною підставою для відстрочення, розстрочення або звільнення від сплати судового збору, є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, склад сім`ї, наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

Верховний Суд у постанові від 30 березня 2021 року у справі № 338/158/19, провадження № 61-11548св20, зауважив, що єдиною підставою для відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати фізичної особи є врахування судом її майнового стану.

Отже, єдиною підставою для звільнення, розстрочки, відстрочки від сплати судового збору є незадовільний майновий стан сторони фізичної особи. Звільнення сторони від сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду.

На підтвердження свого майнового стану позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.02.2024 року за період з першого кварталу 2023 року по четвертий квартал 2023 року, з яких вбачається, що інформація про доходи відсутня, а також довідку по рахунку з АТ «Акцент-Банк» про відсутність коштів на картці ОСОБА_1 станом на 13.05.2024.

Водночас, вказані відомості не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки жодним чином не характеризують майновий стан позивача на момент подання позовної заяви. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір отриманої пенсії, довідка управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про розмір отриманої допомоги, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Таким чином, відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела / суми виплачених доходів та утриманих податків (копія яких була долучена позивачем як доказ скрутного матеріального становища) не виключають можливості отримання особою інших доходів, зокрема, від Пенсійного фонду України, Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості.

Зазначене узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловлену в ухвалі від 04.04.2023 року у справі №901/988/18.

Зі огляду на зазначене, заявнику необхідно надати інші докази на підтвердження зазначених ним обставин щодо важкого майнового стану або документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року у справі №320/2083/21 зазначив, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи («FC Mretebi v. Georgia», № 38736/04, п. 47).

З наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

Відповідно до позовних вимог, позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру.

Згідно з ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на час звернення із позовом складає 1211,20 грн.

Відповідно до ч.3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, судовий збір за подання даної позовної заяви становить 2422,40 грн.

Відповідно до п.4 ч.3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною бездіяльність ЛКП «Залізничнетеплоенерго» щодо невиконання і порушення вимог ст. 19, 40 Конституції України, Закону України «Про інформацію», ст. 18-20 Закону України «Про звернення громадян»; зобов`язати Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» розглянути запит ОСОБА_1 від 29.03.2024 року та надати письмову відповідь із підтверджуючими копіями документів.

Однак, позивачем у прохальній частині позовної заяви не конкретизовано, в чому полягає бездіяльність ЛКП «Залізничнетеплоенерго», яку позивач просить визнати протиправною та не вказано які підтверджуючі документи позивач просить надати.

Також, на виконання вимог п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України в позовній заяві не зазначено щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.

Відповідно до ст. 185 ЦПК України, суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху та надає строк для усунення недоліків.

Виходячи з наведеного та враховуючи, що позовна заява подана без додержання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, то таку слід залишити без руху і надати позивачу строк, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення ухвали, для усунення вказаних недоліків позовної заяви.

Керуючись ст.175, 185, 259-261 ЦПК України, суд

постановив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ЛКП «Залізничнетеплоенерго» про визнання протиправною бездіяльність Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго», зобов`язання до вчинення дій -залишити без руху.

Надати позивачу строк протягом п`яти днів з вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.

У разі невиконання ухвали суду в зазначений строк, позовна заява буде вважатись неподаною та повертається позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Суддя: І.С. Мруць