Ухвала

від 16.08.2024 по справі 462/4380/24

ЗАЛІЗНИЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 462/4380/24

УХВАЛА

16 серпня 2024 року м. Львів

Суддя Залізничного районного суду м. Львова Мруць І.С. вивчивши матеріали позовної заяви розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ЛКП «Залізничнетеплоенерго» про визнання протиправною бездіяльність Львівського міського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» зобов`язання до вчинення дій,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом, у якому просить:

- звільнити його від сплати судового збору;

-визнати протиправну бездіяльність Львівського комунального підприємства «Залізничнетеплоенерго» щодо невиконання та порушення вимог ст. 19, 40 Конституції України, Закону України «Про інформацію», ст. 18-20 Закону України «Про звернення громадян»;

-зобов`язати Львівське комунальне підприємство «Залізничнетеплоенерго» розглянути запит ОСОБА_1 від 29.03.2024 року та надати письмову відповідь із підтверджуючими копіями документів.

У позовній заяві ОСОБА_1 просить звільнити його від сплати судового збору, у зв`язку з важким майновим становищем.

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 11.07.2024 року позовну заяву залишено без руху та вказано недоліки, які позивачу слід усунути, надано строк для усунення недоліків.

06.08.2024 року надійшла заява ОСОБА_1 про усунення недоліків, відповідно до якої ОСОБА_1 отримав 03.08.2024 року ухвалу суду від 11.07.2024 року, долучив довідку про те, що він не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області і пенсію не отримує, вказав, повідомив, що оригінали письмових доказів знаходяться у відповідача, просив звільнити його від сплати судового збору.

При вирішенні питання про відкриття провадження у справі судом встановлено, що позивачем не виконано вказані в ухвалі суду від 11.07.2024 року недоліки.

Так, в ухвалі суду від 11.07.2024 року вказано, що на підтвердження свого майнового стану позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 21.02.2024 року за період з першого кварталу 2023 року по четвертий квартал 2023 року, з яких вбачається, що інформація про доходи відсутня, а також довідку по рахунку з АТ «Акцент-Банк» про відсутність коштів на картці ОСОБА_1 станом на 13.05.2024.

Водночас, вказані відомості не можуть вважатись достатньою підставою для звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору, оскільки жодним чином не характеризують майновий стан позивача на момент подання позовної заяви. Такими документами, наприклад, можуть бути довідки про доходи (зокрема і фіскальних органів), довідка фіскального органу про перелік розрахункових та інших рахунків, довідка органу Пенсійного фонду України про розмір отриманої пенсії, довідка управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про розмір отриманої допомоги, довідка про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.

Зі огляду на зазначене, заявнику необхідно надати інші докази на підтвердження зазначених ним обставин щодо важкого майнового стану або документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Натомість, усуваючи вказані недоліки, ОСОБА_1 , будучи особою, яка не досягла пенсійного віку, подає суду довідку про те, що він не перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Львівській області і пенсію не отримує, що не є доказом майнового стану особи працездатного віку та достатніми відомостями для звільнення від сплати судового збору, оскільки подані документи не виключають можливості отримання особою інших доходів, зокрема, від Управління праці та соціального захисту населення, Державного центру зайнятості, тощо.

Причин неможливості подання інших доказів, які підтверджують його майновий стан, позивачем не зазначено.

Як зазначалося, положенням ч.2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається. Водночас конструкція наведених правових норм дає підстави для висновку, що зменшення судових витрат, якого зазнає сторона, є не обов`язком суду, а саме його повноваженням як формою суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.

Крім цього, законодавець визначив вичерпний перелік умов, за наявності яких можливе зменшення судових витрат, яких зазнає сторона.

Зокрема, особа, яка звертається до суду, має право подати відповідне клопотання, в якому навести обставини щодо її майнового стану, за наявності підстав, з якими закон пов`язує можливість реалізації судом повноважень зменшити розмір судових витрат стосовно сплати судового збору, якого зазнає сторона. Такі обставини мають бути підтверджені належними, допустимими, достатніми та достовірними доказами.

При цьому, ЦПК України покладає на суд обов`язок розглянути заявлені сторонами клопотання та з врахуванням кожного окремого випадку навести мотиви щодо їх задоволення чи відмови у їх задоволенні відповідно до норм чинного законодавства.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 року у справі №420/1582/19, від 17.09.2020 року у справі №460/3138/19.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначено про відсутність у даному випадку, обставин, які б відповідали критеріям, визначеним у ст. 8 Закону України «Про судовий збір», узгоджувались з наведеними законодавчими приписами в контексті визначених законодавцем умов та підстав для звільнення від сплати судового збору, й могли б зумовити вчинення такої процесуальної дії.

Окрім того, суддею надано позивачеві можливість звернутися до суду та надати інші докази на підтвердження свого скрутного матеріального становища. Проте, позивач жодних інших доказів на адресу суду не надав.

Слід зазначити, що Верховний Суд у постанові від 02.02.2023 року у справі №320/2083/21 зазначив, що оцінюючи фінансове становище особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (пункт 44 рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.2005 у справі «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland»), заява № 71731/01; пункти 63- 64 рішення Європейського суду з прав людини від 26.07.2005 у справі «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland»), заява № 73547/01).

При розгляді справ ЄСПЛ встановлює, чи був, з однієї сторони, дотриманий баланс між інтересом держави у стягненні судового збору за розгляд справи, та з іншої - правом заявника на доступ до правосуддя, зокрема, правом представити свою позицію по суті та захистити інтереси в суді; для того, щоб гарантувати такий справедливий баланс, та, власне, зберегти безперебійне функціонування судової системи, суди мають можливість звільнити від судового збору тих заявників, які можуть довести свою погану фінансову ситуацію ("Шишков проти Росії", № 26746/05, п. 111). Крім того, на переконання ЄСПЛ, при оцінюванні розміру судового збору слід обов`язково враховувати питання фінансової спроможності заявника його сплатити, а також обставини конкретної справи та стадію провадження (Kreuz v. Poland, № 28249/95, п. 60); підставою для рішення суду про звільнення від сплати судового збору може бути майновий (фінансовий) стан особи («FC Mretebi v. Georgia», № 38736/04, п. 47).

Із наведеного слідує, що саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.

За таких обставин, повторне клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 185 ЦПК України заява вважається неподаною і повертається позивачеві у випадку, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом.

У зв`язку з тим, що позивачем не у повній мірі усунуто вказані в ухвалі недоліки у встановлений строк, суд приходить до висновку, що позовну заяву слід вважати неподаною та повернути позивачу.

Керуючись ст. 185 ЦПК України,

постановив:

позовну заяву ОСОБА_1 до ЛКП«Залізничнетеплоенерго» провизнання протиправноюбездіяльність Львівськогоміського комунальногопідприємства «Залізничнетеплоенерго»зобов`язання довчинення дій - визнати неподаною та повернути позивачу.

Роз`яснити позивачу, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://court.gov.ua/.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвала, як така, що постановлена поза межами судового засідання, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: І.С. Мруць