Постанова

від 11.07.2024 по справі 728/3474/23

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

іменем України

11 липня 2024 року м. Чернігів

Унікальний номер справи № 728/3474/23

Головуючий у першій інстанції Пархоменко П. І.

Апеляційне провадження № 22-ц/4823/883/24

Чернігівський апеляційний суд у складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючої-судді: Шитченко Н.В.,

суддів: Мамонової О.Є., Онищенко О.І.,

із секретарем: Зіньковець О.О.,

позивач: ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 ,

відповідач: ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Служба у справах дітей Бахмацької міської ради Чернігівської області,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного провадження з повідомленням учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні.

У С Т А Н О В И В:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , в якому просив зобов`язати відповідача усунути перешкоди у його спілкуванні з малолітньою сестрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення відповідачу обов`язку вчиняти наступні дії:

- кожної суботи з 10 год передавати ОСОБА_5 позивачу, і така передача повинна бути зафіксована за допомогою фотознімка; Злата повинна бути одягнута відповідно до сезону; адреса передачі: АДРЕСА_1 ; зустрічі повинні відбуватися без присутності біологічного батька (відповідача у справі) або іншого родича зі сторони біологічного батька;

- кожної суботи до 20 год забезпечити приймання ОСОБА_2 від позивача; передача повинна відбуватися по прибуттю ОСОБА_1 та зафіксована за допомогою фотознімка за адресою: АДРЕСА_1 ;

- забезпечити телефонний зв`язок між позивачем та ОСОБА_4 в період з 10 до 20 год не менше, ніж два рази на добу; при зміні номера телефону відповідачем останній повинен письмово проінформувати позивача за допомогою смс-повідомлення;

- на період шкільних канікул не пізніше трьох днів після початку канікул передавати ОСОБА_5 позивачу; передача повинна відбуватися по прибуттю позивача та повинна бути зафіксована за допомогою фотознімка; Злата повинна бути одягнута відповідно до сезону та з відповідним комплектом одягу та засобів гігієни на весь період канікул; адреса передачі: АДРЕСА_1 ;

- не раніше двох днів до закінчення шкільних канікул прийняти ОСОБА_5 від позивача; передача повинна відбутися по прибуттю відповідача та повинна бути зафіксована за допомогою фотознімка; Злата повинна мати як мінімум комплект одягу за засобів гігієни, з яким була передана; адреса передачі: АДРЕСА_2 або АДРЕСА_3 за вибором позивача.

Мотивуючи заявлені вимоги, зазначав, що його матір, ОСОБА_6 12 липня 2014 року уклала шлюб з відповідачем. У цьому шлюбі ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася дочка ОСОБА_7 , яка є його неповнорідною сестрою. Шлюб подружжям 10 травня 2019 року розірвано, а дівчинка залишилася проживати разом з матір`ю та позивачем. Відповідач батьківських обов`язків щодо утримання дитини належним чином не виконував, тому на підставі судового рішення з нього були стягнути аліменти на утримання ОСОБА_7 .

Указував, що ІНФОРМАЦІЯ_3 під час пожежі його матір загинула. Рішенням виконкому Коцюбинської селищної ради вирішено передати ОСОБА_5 рідному батьку, і 30 березня 2023 року дитину передано відповідачу.

Посилався на те, що на час звернення з цим позовом ОСОБА_7 проживає у м. Бахмач з батьком, який не дає можливості позивачу спілкуватися з сестрою та брати участь у її вихованні, що зумовило звернення до суду.

Рішенням Бахмацького районного суду від 17 квітня 2024 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні задоволено частково. Визначено спосіб спілкування ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення графіку спілкування брата з сестрою за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_1 : у першу та третю суботу місяця в період часу з 10 год до 12 год 30 хв. в присутності батька ОСОБА_3 , після попереднього погодження з ним; інші дні за взаємною домовленістю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Зобов`язано відповідача не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у визначений судом спосіб. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , не погоджуючись з судовим рішенням, просить скасувати його та ухвалити нове, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Доводи апеляційної скарги зводяться до помилковості висновку суду першої інстанції про те, що обрані судом способи спілкування позивача із сестрою відображатимуть саме той справедливий баланс між інтересами сторін і дитини та не виходитимуть за межі позовних вимог, оскільки охоплюються їх змістом.

Позивач зазначає, що відповідач навмисно руйнує сімейні зв`язки між братом та сестрою, зокрема, не надає Златі інформації про брата, не забезпечує дівчинці можливості бачитись з братом та спілкуватися з ним як особисто, так і засобами комунікації, зокрема, телефонним чи інтернет-зв`язком.

Наголошує на тому, що саме суд, з врахуванням чисельних рішень Європейського суду з прав людини, судової практики розгляду Верховним Судом справ аналогічної категорії, а також положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конвенції про права дитини має визначати такі способи участі у спілкуванні та вихованні дитини, які відповідатимуть якнайкращим інтересам малолітньої дитини його сестри Злати. Визначені судом лише п`ять годин на місяць спілкування позивача та його сестри у присутності двох сторін, між якими наявні неприязні відносини, не може відповідати якнайкращим інтересам малолітньої дитини.

Вважає, що спілкування з сестрою сприятиме відновленню та покращенню сімейних зв`язків, зокрема, спілкуванню з родичами по лінії матері, оскільки право позивача та його сестри на сім`ю гарантовано Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцією України та має найвищу прерогативу відносно до права батька Злати на її проживання разом з ним, у зв`язку з чим у суду наявні всі передбачені законом підстави для зобов`язання відповідача усунути перешкоди у спілкуванні позивача з ОСОБА_4 та її вихованні саме тими способами і в тому обсязі, які визначені у позові.

Відповідачем та органом опіки та піклування відзив на апеляційну скаргу у встановлений термін не подавався.

Ухвалою Чернігівського апеляційного суду від 17 червня 2024 року справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні з повідомленням учасників справи на 09 липня 2024 року о 13 год (а.с. 156).

Порядок направлення судових повісток та повідомлень визначений ст. 128 ЦПК України. Так, відповідно до ч. 5 даної норми судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно.

За правилами ч. 6 ст. 128 ЦПК України судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи (ч. 2 ст. 372 ЦПК України).

08 липня 2024 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_1 надіслав заяву про розгляд справи без його участі, в якій зазначив, що повністю підтримує апеляційну скаргу (а.с. 162).

Судова повістка на ім`я ОСОБА_3 надіслана 18 червня 2024 року за адресою: АДРЕСА_1 , проте повернулася не врученою у зв`язку з відсутністю адресата за вказаною адресою, що підтверджується довідкою Укрпошти про причини повернення (а.с. 161).

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Судова повістка представнику відповідача адвокату Савенецькій-Фурс Т.В., яка здійснює представництво ОСОБА_3 в Чернігівському апеляційному суді на підставі ордеру серії АА № 1281228 від 20 червня 2023 року (а.с. 39 зворот), доставлена до електронного кабінету адвоката 18 червня 2024 року (а.с. 159).

У судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України та наведених обставин вважаються належним чином повідомленими про час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Рішення суду першої інстанції в повній мірі таким вимогам не відповідає.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що позивач має право на спілкування зі своєю сестрою, що гарантовано як положеннями міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини, так і нормами національного права.

Визначаючи способи спілкування ОСОБА_1 з сестрою, районний суд урахував думку ОСОБА_2 , яку вислухано під час обстеження умов проживання дитини та викладено в акті обстеження умов проживання від 27 березня 2024 року, та позицію служби у справах дітей про можливість участі позивача у спілкуванні з дитиною у присутності батька, і, беручи до уваги вік дитини, її індивідуальності, створення безпечних умов для проживання, дійшов висновку, що участь позивача у спілкуванні з сестрою повинна здійснюватись за місцем її проживання і у присутності батька.

Суд апеляційної інстанції частково погоджується з наведеним висновком суду, зважаючи на таке.

У справі встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Його батьками записані ОСОБА_8 та ОСОБА_6 , що підтверджується копією свідоцтва про народження та копією паспорта (а.с. 109, 13).

ОСОБА_6 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_3 та змінила прізвище на прізвище чоловіка « ОСОБА_9 ». Наведені обставини сторонами не оспорюються.

ІНФОРМАЦІЯ_2 народилася ОСОБА_10 , батьками якої є ОСОБА_11 та ОСОБА_3 (а.с. 144 зворот).

З довідки виконавчого комітету Борзнянської міської ради від 06 жовтня 2021 року вбачається, що позивач станом на дату видачі довідки проживав в АДРЕСА_4 (без реєстрації) разом з матір`ю, ОСОБА_11 та сестрою, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 20 зворот).

Згідно з повідомленням Ніжинського РУ ГУ ДСНС України у Чернігівській області 25 лютого 2023 року виникла пожежа житлового будинку за адресою: АДРЕСА_4 . Внаслідок пожежі вогнем знищено окремі конструктивні елементи перекриття, меблі, майно, пошкоджено внутрішнє облицювання стін (а.с. 15).

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_11 померла,що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 12).

Згідно з виданою 16 листопада 2023 року директором Борзнянського аграрного фахового коледжу характеристикою ОСОБА_1 з 01 вересня 2021 року навчається у навчальному закладі, характеризується позитивно (а.с. 13).

Відповідно до витягу з реєстру Бахмацької територіальної громади від 07 березня 2023 року (а.с. 54) ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 07 березня 2023 року зареєстрована в АДРЕСА_1 .

Власником житлового будинку по АДРЕСА_1 являється відповідач, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 09 березня 2023 року (а.с. 103).

Відповідно до акту щодо місця проживання від 13 грудня 2023 року позивач з березня 2023 року проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 (а.с. 63).

Власником квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , являється ОСОБА_12 , що підтверджується копією свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 23 жовтня 2009 року (а.с. 64) та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 108).

Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання позивача від 22 березня 2023 року встановлено, що квартира АДРЕСА_5 складається з 3-х кімнат. Умови проживання задовільні, в квартирі зроблений сучасний ремонт, наявна вся необхідна побутова техніка та меблі. В квартирі створені всі необхідні умови для виховання та розвитку дитини (а.с. 105).

Питання щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_2 в родині ОСОБА_13 розглядалося на засіданні комісії з питань захисту прав дитини сел. Коцюбинське, що підтверджується протоколом засідання комісії № 4 від 27 березня 2023 року (а.с. 49-50). Комісією було прийнято рішення відмовити гр-ці ОСОБА_13 у визначенні місця проживання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з нею за адресою: АДРЕСА_2 , та вирішено передати дитину в присутності членів комісії батьку, ОСОБА_3 .

Згідно з повідомленням служби у справах дітей та сім`ї Коцюбинської селищної ради Бучанського району Київської області від 11 січня 2024 року, скерованого представнику відповідача (а.с. 52-53), після засідання комісії з питань захисту прав дитини 27 березня 2023 року, на якому було вирішено передати ОСОБА_5 її батьку, ОСОБА_1 разом з сестрою ОСОБА_7 зник в невідомому напрямку, на численні телефонні дзвінки не відповідав. До розшуку дитини були залучені правоохоронні органи. Дівчинку знайшли в родині ОСОБА_14 за адресою: АДРЕСА_2 , де безпосередньо знаходився і брат малолітньої ОСОБА_1

13 березня 2024 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини виконавчого комітету Бахмацької міської ради обговорювалося питання щодо участі ОСОБА_1 у вихованні ОСОБА_2 , що підтверджується витягом з протоколу № 3 (а.с. 99-100). Комісією вирішено відмовити ОСОБА_1 у визначенні способів участі у вихованні ОСОБА_2 , а службу у справах дітей Бахмацької міської ради зобов`язано підготувати проект рішення, у якому вказати наступне: спілкування з ОСОБА_4 неповнорідним братом розпочати після завершення судової справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відібрання дитини та після надання ОСОБА_1 копій документів, що підтверджують його родинні зв`язки з дитиною; визначити ОСОБА_1 наступний спосіб спілкування з ОСОБА_4 після попереднього погодження з батьком, ОСОБА_3 у першу та третю суботу місяця з 10 до 12 год під контролем (за участю) батька дитини та за місцем проживання дитини.

Рішенням виконавчого комітету Бахмацької міської ради від 15 березня 2024 року № 50 (а.с. 95) визначено ОСОБА_1 спосіб спілкування з дитиною ОСОБА_4 : після попереднього погодження з батьком ОСОБА_3 (з метою з`ясування стану здоров`я дитини) у першу та третю суботу місяця з 10 до 12 год під контролем (за участю) батька дитини та за місцем проживання дитини (м. Бахмач Ніжинського р-ну Чернігівської обл.).

27 березня 2024 року начальником служби у справах дітей Бахмацької міської ради та фахівцями з соціальної роботи КУ «ЦНСП» здійснено обстеження умов проживання родини ОСОБА_9 по АДРЕСА_1 з метою проведення бесіди з дитиною ОСОБА_4 щодо її спілкування з неповнорідним братом ОСОБА_1 (а.с. 112). У складеному акті зазначено, що стосунки в родині хороші, люблячі, є взаєморозуміння, підтримка одне одного. В ході проведеної з ОСОБА_4 бесіди дитина висловилася, що має бажання спілкуватися з братом ОСОБА_15 .

Згідно з наданою медичною довідкою, виданою 04 серпня 2023 року терміном до 03 серпня 2024 року, ОСОБА_1 , 2005 року народження, придатний до керування транспортними засобами (а.с. 110).

Звернувшись з вимогою про усунення перешкод та визначення способу участі у спілкуванні з дитиною, ОСОБА_1 зазначав, що відповідач смвідомо чинить йому перешкоди у спілкуванні з неповнорідною сестрою та участі у її вихованні.

Згідно зі ст. 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частиною 1 ст. 3, ч. 1 ст. 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яку ратифіковано постановою ВР № 789-XII від 27 лютого 1991 року визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Батьки несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

На рівні внутрішнього законодавства України принцип урахування найкращих інтересів дитини викладено у п. 8 ст. 7 СК України та у ст. 11 ЗУ «Про охорону дитинства», згідно з якими регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини; предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів дитини.

Згідно з ч. 2 ст. 2 СК України Сімейний кодекс України регулює сімейні особисті немайнові та майнові відносини між бабою, дідом, прабабою, прадідом та внуками, правнуками, рідними братами та сестрами, мачухою, вітчимом та падчеркою, пасинком.

Статтею 259 СК України визначені права братів та сестер на спілкування. Так, права та обов`язки, встановлені законом для братів та сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри. Брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, мають право на спілкування. Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов`язані сприяти їхньому спілкуванню. Повнолітні особи мають право брати участь у вихованні своїх неповнолітніх братів та сестер, незалежно від місця їхнього проживання.

За змістом ст. 263 СК України спір щодо участі баби, діда, прабаби, прадіда, брата, сестри, мачухи, вітчима у вихованні дитини вирішується судом відповідно до ст. 159 цього Кодексу.

Статтею 159 СК України встановлено, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами (ч. 1, 2 ст. 159 СК України).

Відповідно до ст. 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського Суду як джерело права.

Повага до приватного і сімейного життя є важливими правами, захист яких гарантується Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. У прецедентній практиці ЄСПЛ поняття «сімейне життя» у розумінні статті 8 Конвенції отримало достатньо широке тлумачення, не обмежується лише шлюбними відносинами, а може охоплювати й інші фактичні «сімейні зв`язки», зокрема, відносини між дитиною та близькими родичами (наприклад, братом та сестрою), оскільки останні можуть відігравати суттєву роль у сімейному житті (п. 36 рішення ЄСПЛ по справі «Moustaquim v. Belgium» від 18 лютого 1991 року, заява 12313/86 [1], п. 19 рішення ЄСПЛ по справі «Mustafa and Armaрan Akэn v. Turkey» від 06 квітня 2010 року, заява № 4694/03 [2]).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Проаналізувавши в повній мірі вищенаведені норми та вивчивши матеріали справи, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність правових підстав для задоволення вимоги про зобов`язання ОСОБА_3 не чинити перешкод ОСОБА_1 у його спілкуванні з малолітньою неповнорідною сестрою, оскільки позивач має право на особисте спілкування з нею, що гарантовано, як положеннями міжнародних стандартів у сфері захисту прав людини, так і нормами національного права, а відповідач не має права перешкоджати цьому.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач указував на те, що відповідач, будучи батьком його неповнорідної сестри ОСОБА_2 , після смерті матері дитини спочатку проявляв байдужість до життя та виховання дочки, а згодом, забравши дитину до себе, почав чинити перешкоди у спілкуванні з нею, що стало підставою для захисту позивачем у судовому порядку законних прав та інтересів малолітньої сестри.

За матеріалами справи встановлено, що позивач ОСОБА_1 , 2005 року народження, та ОСОБА_10 , 2016 року народження є неповнорідними братом і сестрою по лінії матері, ОСОБА_11 , які народжені у різних шлюбах. Після народження Злати позивач проживав разом з матір`ю та її чоловіком, ОСОБА_3 , а після розлучення матері та до дня її смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) ОСОБА_1 , матір та сестра мешкали окремо.

Після смерті матері позивача малолітню ОСОБА_7 на певний час забрала до себе родина ОСОБА_13 , яка мешкає в смт Коцюбинське Бучанського району Київської області. Питання щодо визначення місця проживання дитини за заявою ОСОБА_13 та питання про визначення способів участі у вихованні малолітньої ОСОБА_2 за клопотанням ОСОБА_1 виносилися на розгляд комісій з питань захисту прав дитини, за результатами розгляду яких дитину остаточно повернуто батькові.

З наявних у ЄДРСР для вільного доступу даних вбачається, що у квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 про відібрання дитини, мотивуючи його тим, що після повернення Злати до батька відбувся розрив сім`ї двох дітей. Позивач вважав, що ОСОБА_3 ухилявся від виконання батьківських обов`язків відносно доньки, а проживання дитини у м. Києві буде кращим для її майбутнього, ніж проживання в м. Бахмач.

Рішенням Бахмацького районного суду Чернігівської області від 23 січня 2024 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. Постановою Чернігівського апеляційного суду від 01 травня 2024 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. У грудні 2023 року до остаточного вирішення справи про відібрання дитини, ОСОБА_1 звернувся з цим позовом про усунення перешкод у спілкуванні з сестрою та її вихованні.

Заперечуючи проти заявлених вимог, ОСОБА_3 у відзиві на позовну заяву (а.с. 43-48) стверджував, що ОСОБА_1 та родина ОСОБА_14 нанесли Златі психологічну травму, незаконно вивізши її від батька в іншу місцевість. Наголошував, що позивачем не надано доказів наявності між ним та сестрою усталених контактів та прихильності один до одного, а примусові зустрічі проти волі Злати не відповідатимуть принципам якнайкращого забезпечення інтересів дитини, тому запропонований позивачем спосіб зустрічі (побачень) з сестрою без присутності батька є неприйнятним.

Наведені обставини у сукупності свідчать про наявність між сторонами гострого конфлікту, що триває більше року, з приводу визначення місця проживання малолітньої Злати та визначення способів участі позивача у спілкуванні з нею.

Колегія суддів виходить з того, що одним із найважливіших прав дитини є право на сімейне виховання. Право дитини на сімейне виховання включає також право на спілкування з іншими членами сім`ї: дідом, бабою, братами, сестрами, іншими родичами. Право на повагу до сімейного життя, гарантоване ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, охоплює щонайменше зв`язки між близькими родичами, оскільки такі родичі можуть відігравати у сімейному житті важливу роль.

Таким чином, установивши наявність перешкод у вільному спілкуванні між позивачем та його сестрою, врахувавши інтереси та вік ОСОБА_2 , її бажання бачитися зі старшим братом, позицію служби у справах дітей та сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди у спілкуванні ОСОБА_1 з малолітньою сестрою, що відповідатиме якнайкращим інтересам дитини. Наявність конфлікту та неприязних відносин між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 не є підставою для обмеження права останнього на спілкування з сестрою.

Ні судом першої інстанції, ні апеляційним судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що спілкування позивача з сестрою зашкодить їй, буде суперечити її інтересам та перешкоджатиме нормальному розвитку дитини. Колегія суддів ураховує, що інтересам малолітньої Злати відповідає збереження родинних зв`язків, у тому числі, родинних зв`язків як з братом, так і з іншими родичами по лінії матері.

Апеляційний суд погоджується з тим, що, ураховуючи вік дитини, її індивідуальність, необхідність створення безпечних умов, участь позивача у спілкуванні з сестрою повинна здійснюватись за місцем її проживання і у присутності батька. Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про необхідність визначення зустрічей з сестрою за відсутності відповідача, оскільки, як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 вже намагався самовільно забрати ОСОБА_7 від батька, що спричинило розшук дитини, в тому числі правоохоронними органами, а також звертався з позовом до нього про відібрання Злати.

Встановлюючи спосіб спілкування позивача з сестрою, суд першої інстанції врахував інтереси дитини та визначив графік зустрічей саме за місцем її проживання, який, з огляду на вік дівчинки, не буде порушувати режиму її дня, часу перебування в освітньому закладі та позашкільних гуртках, не відриватиме її від звичайного для дитини середовища та не заважатиме нормальній життєдіяльності. Доводи апеляційної скарги цих висновків не спростовують. Самі по собі твердження позивача про те, що визначені ним у позові способи участі у спілкуванні з дитиною відповідатимуть її найкращим інтересам, без належного обґрунтування не можуть бути покладені в основу судового рішення. У випадку задоволення позову повністю Злата не проводитиме жодної суботи, що є днем відпочинку для дитини, за місцем свого проживання, та жодних шкільних (осінніх, зимових, весняних та літніх) канікул з родиною батька або друзями, що, на думку суду, очевидно не відповідає якнайкращим інтересам дівчинки.

Є хибними твердження позивача про те, що визначені судом лише п`ять годин на місяць спілкування позивача з сестрою у присутності двох сторін, між якими наявні неприязні відносини, не може відповідати якнайкращим інтересам малолітньої дитини. Суд першої інстанції визначив можливість спілкування дівчинки з братом і в інші дні за взаємною домовленістю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 . Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи, що найкращим інтересам Злати відповідатиме не загострення конфлікту між її батьком та братом, а налагодження стосунків між ними з метою створення у дівчинки відчуття родини та, як наслідок, збільшення зустрічей брата з сестрою.

У позові ОСОБА_1 просив також визначити можливість періодичного телефонного спілкування зі Златою. Ні орган опіки, ні суд першої інстанції, визначаючи способи участі ОСОБА_1 у спілкуванні з ОСОБА_4 , не зазначили, чому вважають неприйнятними такі вимоги. Ураховуючи те, що сторони проживають у різних населених пунктах, телефонне спілкування позивача з сестрою сприятиме поглибленню їх родинного зв`язку та не становитиме для обох сторін надмірного навантаження у вигляді переїзду до іншої місцевості для спілкування. Апеляційний суд вважає, що за обставинами справи не встановлено перешкод для спілкування позивача з сестрою у наведений ним спосіб, а отже ці позовні вимоги мають бути частково задоволені з огляду на звичайний розпорядок дитини.

Вказані способи участі позивача у вихованні сестри не є остаточними і можуть бути у подальшому змінені відповідним судовим рішенням у разі зміни обставин справи з урахуванням досягнення дитиною підліткового віку, щільності зустрічей сестри з братом та більшої прихильності до нього, перебуванням на навчанні, тощо.

Ураховуючи наведене вище у сукупності, відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України, колегія суддів вважає необхідним змінити рішення суду першої інстанції в частині визначення способу участі позивача у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_4 , додавши до нього спілкування за допомогою телефонного зв`язку. В іншій частині рішення, що оскаржується, ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстави для його скасування чи зміни відсутні.

Керуючись ст. 367, 374, п. 4 ч. 1 ст. 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року змінити, доповнивши пункт другий резолютивної частини рішення наступним реченням:

«- спілкування за допомогою телефонного зв`язку три рази на тиждень (кожного понеділка, середи та п`ятниці) з 16 до 18 год, не порушуючи звичайного розпорядку дня та відпочинку дитини.»

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 11 липня 2024 року.

Головуюча: Н.В. Шитченко

Судді: О.Є. Мамонова

О.І. Онищенко