Ухвала

від 20.09.2024 по справі 728/3474/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

20 вересня 2024 року

м. Київ

справа № 728/3474/23

провадження № 61-12112ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ситнік О. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та

ВСТАНОВИВ:

30 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

Касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду, оскільки подана з пропуском строку на касаційне оскарження.

Частиною першою статті 390 Цивільного процесуального кодексу України

(далі - ЦПК України) визначено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Згідно з частиною другою статті 390 ЦПК України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини третьої статті 390 ЦПК України строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, - за наявності.

11 липня 2024 року Чернігівським апеляційним судом ухвалено оскаржувану постанову, датою складення повного тексту постанови вказано 11 липня 2024 року.

З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що надання загального доступу до оскаржуваної постанови надано 15 липня 2024 року.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить про поновлення строку на касаційне оскарження.

Клопотання обґрунтовано тим, що вперше подану ним касаційну скаргу на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2024 року повернуто судом касаційної інстанції 23 серпня 2024 року. Впродовж 26-28 серпня 2024 року Україна зазнала масованих ракетних обстрілів, постраждала енергосистема, а тому в найкоротший строк він не зміг звернутися з касаційною скаргою вдруге.

Необхідно відмовити у задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року та постанови Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2024 року, з огляду на таке.

У висновку Верховного Суду в постанові від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23) зазначено, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження, у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 08 жовтня 2020 року в справі

№ 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку з пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

У постанові Верховного Суду від 20 березня 2024 року в справі № 560/14349/23 зазначено, що Верховний Суд у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що під поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З матеріалів касаційного оскарження та Єдиного державного реєстру судових рішень встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 21 серпня 2024 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2024 року повернуто заявнику, оскільки ним не зазначені конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження судових рішень, визначені пунктом 3 частини другої статті 389 ЦПК України, їх нормативно-правове обґрунтування.

Встановлено, що ухвалу Верховного Суду від 21 серпня 2024 року ОСОБА_1 отримав в системі «Електронний суд» 23 серпня 2024 року.

Отже, повернення поданої ОСОБА_1 касаційної скарги, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, не може вважатися поважною причиною пропуску строку на касаційне оскарження, не свідчить про наявність підстав для поновлення пропущеного строку.

Повернення касаційної скарги відбулося із причин, які повністю залежали від заявника, що позбавляє суд можливості оцінювати такі причини пропуску строку в відповідності до висновків, наведених у постанові Верховного Суду

від 24 липня 2023 року в справі № 200/3692/21 (провадження № К/990/17155/23).

Не заслуговують на увагу і доводи клопотання про поновлення строку у зв`язку з ракетними ударами по країні, від яких постраждала енергосистема України та були застосовані віялові відключення енергопостачання.

Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Заявником не надано доказів відключення електроенергії в місці його перебування, що позбавило його можливості вчасно звернутися з касаційною скаргою.

Суд не може стимулювати неправомірну поведінку і зловживання процесуальними правами заявника.

У зв`язку з тим, що підстави пропуску строку на касаційне оскарження є неповажними, а безпідставне поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, касаційну скаргу необхідно залишити без руху, а особі, яка її подала, надати строк для усунення вказаних недоліків, а саме: направити до суду касаційної інстанції заяву про поновлення процесуального строку на касаційне оскарження судових рішень, в якій навести інші підстави для поновлення цього строку та надати відповідні докази.

Відповідно до частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу (залишення заяви без руху), про що суддею постановляється відповідна ухвала. Касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті касаційного провадження на підставі пункту 4 частини другої статті 394 цього Кодексу.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення цих недоліків.

Суд роз`яснює, якщо у зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для його поновлення, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Керуючись статтями 390, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Визнати наведені в клопотанні ОСОБА_1 підстави пропуску строку на касаційне оскарження рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року та постанови Чернігівського апеляційного суду

від 11 липня 2024 року неповажними.

Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2024 рокузалишити без руху.

Надати строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Ситнік