Ухвала

від 04.12.2024 по справі 728/3474/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

04 грудня 2024 року

м. Київ

справа № 728/3474/23

провадження № 61-12112ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ситнік О. М. (суддя-доповідач), Ігнатенка В. М., Фаловської І. М.

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2023 року ОСОБА_1 звернувся з позовом, у якому просив зобов`язати відповідача усунути якому перешкоди спілкуванні з малолітньою сестрою.

17 квітня 2024 року рішенням Бахмацького районного суду позов ОСОБА_1 до задоволено частково.

Визначено спосіб спілкування ОСОБА_1 з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , шляхом встановлення графіку спілкування брата з сестрою за місцем проживання останньої за адресою: АДРЕСА_1 : першої та третьої суботи місяця в період часу з 10 год. 00 хв. до 12 год. 30 хв. в присутності батька ОСОБА_3 , після попереднього погодження з ним; інші дні за взаємною домовленістю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

Зобов`язано відповідача не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з малолітньою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у визначений судом спосіб.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

11 липня 2024 року постановою Чернігівського апеляційного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року змінено, доповнено пункт другий резолютивної частини рішення наступним реченням:

«спілкування за допомогою телефонного зв`язку три рази на тиждень (кожного понеділка, середи та п`ятниці) з 16 до 18 год., не порушуючи звичайного розпорядку дня та відпочинку дитини.»

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

30 серпня 2024 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області від 17 квітня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 11 липня 2024 року, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

20 вересня 2024 року ухвалою Верховного Суду визнано наведені в клопотанні підстави пропуску строку на касаційне оскарження неповажними; відмовлено в задоволенні клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження; касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано заявнику десять днів з дня отримання копії ухвали для усунення вказаних у ній недоліків, а саме звернення до Верховного Суду із заявою про поновлення строку на касаційне оскарження, в якій необхідно було навести інші підстави для його поновлення та надати докази на їх підтвердження.

Роз`яснено, якщо в зазначений строк заявник не звернеться до суду касаційної інстанції із клопотанням (заявою) про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень із наведенням інших підстав для його поновлення, а також поданням доказів на їх підтвердження, у відкритті касаційного провадження буде відмовлено.

Копію ухвали направлено 25 вересня 2024 року ОСОБА_1 до електронного кабінету в системі «Електронний суд».

Касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.

У постанові від 03 липня 2023 року в справі № 761/2006/20 Верховний Суд виснував, що якщо учасник надав суду електронну адресу (хоча міг цього і не робити), зазначивши її в заяві (скарзі), то слід припустити, що учасник справи бажає, принаймні не заперечує, щоб ці засоби комунікації використовувалися судом. Це, зі свого боку, покладає на учасника справи обов`язок отримувати повідомлення і відповідати на них.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року в справі

№ 454/1883/22 суд виснував, що процесуальним законодавством передбачено два способи надсилання судового рішення - шляхом направлення рекомендованим листом з повідомленням про вручення та в електронній формі - через «Електронний кабінет», зокрема шляхом направлення листа на офіційну електронну пошту засобами підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної система (далі - ЄСІТС) у випадках, передбачених пунктом 37 глави 2 розділу ІІІ Положення про ЄСІТС.

Вимога про надіслання судового рішення через підсистеми ЄСІТС є обов`язковою для осіб, визначених пунктом 10 Положення про ЄСІТС (адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку), та тих осіб, які добровільно зареєстрували офіційні електронні адреси в ЄСІТС.

Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований в системі «Електронний суд» та звернувся з касаційною скаргою в ЄСІТС.

Тому направлення йому копії ухвали від 20 вересня 2024 року до електронного кабінету в системі «Електронний суд», яку він отримав 25 вересня 2024 року, вважається належним способом повідомлення останнього про ухвалене судом процесуальне рішення.

Станом на 04 грудня 2024 року вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху не виконано.

Ініціювавши судовий розгляд справи, заявник насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Необхідно також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), зокрема в справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

З часу подання в серпні 2024 року касаційної скарги заявник не цікавився ініційованим ним провадженням (скаргою), заяв, клопотань до Верховного Суду не подавав.

Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

ЄСПЛ зазначив, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (рішення ЄСПЛ від 07 липня 1989 року в справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії, № 11681/85, § 35).

ЄСПЛ зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ від 21 грудня 2010 року в справі Перетяка і Шереметьєв проти України, № 17160/06 та № 35548/06, § 34).

Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 28 квітня 2021 року в справі № 640/3393/19 (провадження

№ 11-24апп21), який є обов`язковим для застосування судами, процесуальне законодавство встановлює певний порядок дій суду під час виявлення недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.

Водночас неусунення певних недоліків скарги передбачають різні правові наслідки, а саме:

- повернення судом апеляційної інстанції скарги - у разі неусунення недоліків щодо її форми та змісту, визначених у статті 296 КАС України (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України), за таких обставин скаржник не позбавлений права знову подати апеляційну скаргу з дотриманням встановлених до неї законом вимог;

- відмова судом апеляційної інстанції у відкритті апеляційного провадження - у разі неусунення недоліків, пов`язаних із недотриманням вимог щодо дотримання строку та ініціюванням перед судом питання про його поновлення, що також є передумовою для відмови в подальшому у відкритті провадження за апеляційною скаргою цієї особи на це саме судове рішення (пункти 3, 4 частини першої статті 299 КАС України).

На переконання Великої Палати Верховного Суду, до поданої з пропуском строку скарги (без клопотання про його поновлення чи з визнанням судом вказаних у ньому підстав неповажними), яка, окрім цього, має інші недоліки і такі недоліки скарги після залишення її судом без руху не усунено, зокрема, не подано відповідного клопотання із зазначенням інших причин для поновлення строку, слід застосовувати наслідки, передбачені пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України.

Такий висновок застосовний і під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

15 грудня 2017 року набули чинності КАС України, ЦПК України та Господарський процесуальний кодекс України, які в основному є уніфікованими.

Так, підстави повернення апеляційної скарги в КАС України та ЦПК України є аналогічними, а підстави повернення касаційної скарги такі ж, як підстави повернення апеляційної скарги.

Так само є уніфікованими і підстави відмови у відкритті апеляційного провадження у КАС України та ЦПК України.

Тому під час вирішення питання про долю касаційної скарги, яка подана з порушенням строку на касаційне оскарження, необхідно враховувати, що абзац 2 частини третьої статті 393 ЦПК України в контексті пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України передбачає необхідність відмови у відкритті касаційного провадження, оскільки виключає можливість відкриття касаційного провадження за відсутності підстав для поновлення строку подання скарги.

Відповідно до пункту 4 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження в справі, якщо скаржникому строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними.

За таких обставин касаційний суд зобов`язаний відмовити ОСОБА_1 у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтею 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Бахмацького районного суду Чернігівської області

від 17 квітня 2024 року та постанову Чернігівського апеляційного суду

від 11 липня 2024 року в справі за позовом ОСОБА_1 , який діє в своїх інтересах та в інтересах малолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: О. М. Ситнік

В. М. Ігнатенко

І. М. Фаловська