Рішення

від 11.07.2024 по справі 917/681/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Капітана Володимира Кісельова, 1, м. Полтава, 36000, тел. (0532) 61 04 21

E-mail: inbox@pl.arbitr.gov.ua, https://pl.arbitr.gov.ua/sud5018/

Код ЄДРПОУ 03500004

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.07.2024 Справа № 917/681/24

Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., за участю секретаря судового засідання Сілаєвої О. Ф., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська облспоживспілка»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база»

про стягнення 1 673 314,00 грн

за участю представника позивача: Сорока В. Г., від відповідача: не з`явився

установив:

До Господарського суду Полтавської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська облспоживспілка» з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база» про стягнення 1 673 314,00 грн, з яких 1 340 408,71 грн інфляційних втрат та 332 905,29 грн - 3% річних.

В обґрунтування вимог позивач у позові посилається на нарахування відповідачу річних та інфляційних відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу за порушення строків сплати частки учасника в статутному капіталі товариства.

Відповідач у відзиві (вхід. № 6770 від 15.05.2024; а.с. 80-84) позов визнав частково в сумі 141 426,36 грн річних, нарахованих за період з 21.04.2022 по 22.04.2024, в іншій частині проти позову заперечує, посилаючись на те, що до моменту виходу із складу Товариства його учасники приймали рішення щодо відчуження майна Товариства та укладали фраудаторні правочини; позивач уклав догові відступлення права вимоги 08.06.2022 із СТ Кооператор-Луцьк щодо боргу на суму 2454048,00 грн; позивач безпідставно нарахував інфляційні та 3 % річних поза межами три річного строку.

Відповідач разом з додатковими поясненнями у справі (вхід. № 8283 від 12.06.202; а.с. 136-143) долучив до матеріалів справи додаткові докази.

Позивач подав заяву від 24.05.2024 (вхід. № 7330 від 24.05.2024; а.с. 118-121) про приєднання доказів та надав додаткові пояснення у справі (вхід. № 8591 від 18.06.2024, а.с. 147-153).

Відповідач подав заяву від 04.07.2024 про застосування строків позовної давності до заявлених вимог (а.с.163).

Позивач подав заперечення від 08.07.2024 проти застосування позовної давності, оскільки цей строк не пропущений (а.с.166).

Інших заяв по суті спору не надходило.

У цій справі були вчинені наступні процесуальні дії.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.04.2024 (а.с. 63) цей позов переданий на розгляд судді Безрук Т. М. за номером справи 917/681/24.

Ухвалою від 26.04.2024 (а.с. 67-68) суд залишив позовну заяву без руху та встановив строк для усунення недоліків. Позивач у встановлений судом строк виправив вказані недоліки (а.с. 72-73).

Ухвалою від 30.04.2024 (а.с. 75-76) суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження, призначив справу до розгляду у порядку загального позовного провадження в підготовче засідання, встановив сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Вказана ухвала суду надсилалась позивачу, представнику позивача та відповідачу в їх електронні кабінети у підсистемі Електронний суд та доставлена їм 30.04.2024 о 23:35 год (довідки про доставку електронного листа від 30.04.2024 - а.с. 77,78,79).

Відповідно до п. 2 ч. 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Отже, ухвала від 30.04.2024 доставлена сторонам в установленому порядку.

Ухвалою від 28.05.2024 суд продовжив строк проведення підготовчого провадження на 30 днів (а.с.130-131).

Ухвалою від 02.07.2024 суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.07.2024 о 09:40 год (а.с. 157-158).

Про час і місце розгляду справи по суті учасники справи повідомлені належним чином шляхом надсилання ухвали від 02.07.2024 позивачу, представнику позивача та відповідачу в їх електронні кабінети у підсистемі Електронний суд (довідки про доставку електронного листа від 02.07.2024 - а.с. 159, 160, 161).

Під час розгляду справи по суті суд дослідив всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

У судовому засіданні 11.07.2024 суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення згідно з ч. 6 ст. 233, ст. 240 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Як свідчать дані з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 08.02.2013 відбулася державна реєстрація Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" (код ЄДРПОУ 38527562); (а.с.46-50).

Згідно з п. 1.5. Статуту ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", затвердженого рішенням загальних зборів учасників, оформленого протоколом зборів учасників № 7 від 24.04.2017 (а.с.51-56), одним із засновником товариства є Волинська обласна спілка споживчих товариств (правонаступник ТОВ «Волинська облспоживспілка»).

Відповідно до п.3.2 Статуту, для забезпечення діяльності товариства за рахунок вкладу учасника шляхом внесення власних грошових коштів або майна створюється статутний капітал у розмірі 440 000,00 грн.

Вклад Волинської обласної спілки споживчих товариств до статутного (складеного) капіталу складає 105 600 грн та становить 24% статутного капіталу, що підтверджується копією Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база", затвердженого загальними зборами учасників, протокол №1 від 04.02.2013, копією статуту ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", затвердженого рішенням загальних зборів учасників, протокол зборів учасників № 7 від 24.04.2017.

Вказані обставини також встановлені у рішенні Господарського суду Волинської області від 09.06.2022 у справі № 903/1040/21 (а.с. 7-14) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська облспоживспілка» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база» про стягнення вартості частки учасника в розмірі 750 732,96 грн. у зв`язку з його виходом з числа засновників.

У цьому рішенні та постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 903/1040/21 (а.с. 15-33) були встановлені наступні обставини:

- 3 липня 2018 року Волинська облспоживспілка подала заяву про вихід із складу учасників ТОВ Ковельська оптово-торгова база;

- рішенням загальних зборів учасників ТОВ Ковельська оптово-торгова база, оформленим протоколом №9 від 31.07.2018р., вирішено задовольнити заяву Волинської облспоживспілки від 03.07.2018р. щодо виходу із складу учасників товариства та, відповідно до ст.24 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", виплатити вартість частки пропорційно до розміру оплаченої частини частки у статутному капіталі товариства. Дане рішення є чинним;

- з витягу з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вбачається, що державна реєстрація змін складу засновників (учасників) ТОВ Ковельська оптово-торгова база відбулася 01.08.2018;

- протоколом загальних зборів учасників ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", № 9 від 31.07.2018 задоволено заяву учасника товариства від 03.07.2018 про вихід із складу учасників, що не суперечить чинному на той час законодавству та статуту товариства;

- оскільки державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу..., зміна складу засновників (учасників) відбулася 01.08.2018, на наступний день після загальних зборів учасників товариства, доказів реєстрації виходу учасника - ВОССТ з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" 03.07.2018, 01.08.2018 чи 02.08.2018 відповідачем суду не надано, суд дійшов висновку, що, в даному випадку, відбулося виключення учасника товариства - Волинської обласної спілки споживчих товариств з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база", відповідно до рішення Загальних зборів від 31.07.2018, та 01.08.2018 в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відбулася державна реєстрація змін до відомостей про юридичну особу..., зміна складу засновників (учасників)...;

- таким чином, вартість частки визначається станом на день, що передував виключенню учасника з товариства, а саме станом на 30 липня 2018 року;

- в порушення вищезазначених норм закону відповідач не надав позивачу розрахунок вартості його частки в товаристві та не здійснив відповідної виплати.

У постанові Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 903/1040/21 (а.с. 15-33) зазначено наступне:

- враховуючи повернення позивачу суми у розмірі 105 600,00 грн., яку останній зарахував в рахунок оплати вартості частки, до стягнення з ТОВ "Ковельська оптово-торгова база" на користь позивача підлягає вартість його частки визначена виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства пропорційно до розміру частки такого учасника у розмірі 2 348 448,00 грн., виходячи з розрахунку: 2 454 048,00 грн. (10 225 200,00 грн. х 24%) - 105 600,00 грн. = 2 348 448,00 грн., а в частині стягнення 105 600,00 грн, відмовити;

- у зв`язку із виходом Волинської обласної спілки споживчих товариств зі складу учасників відповідача у позивача на підставі ст.24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» виникло право на отримання вартості частки у розмірі, встановленому ч. 8 ст. 24 цього Закону;

- згідно ч. 7 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати;

- в матеріалах справи відсутні докази, що визначений відповідною нормою строк виплати частки змінений у статуті товариства.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 в справі № 903/1040/21 колегія суддів ухвалила:

- рішення Господарського суду Волинської області від 09.06.2022 у справі № 903/1040/21 в частині відмови в позові про стягнення 1 124 304,00 грн, скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити. В решті рішення залишити без змін;.

- викласти резолютивну частину рішення Господарського суду Волинської області від 09.06.2022 у справі № 903/1040/21 у наступній редакції:

« 1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ковельська оптово-торгова база" (37840, Полтавська обл., Лубенський р-н, село Ковалі, Хорольська ТГ, вул. Миру, будинок 68, код ЄДРПОУ 38527562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Волинська облспоживспілка" (43016, Волинська обл., м. Луцьк, вул. Ковельська, буд. 13, код ЄДРПОУ 01743401) - 2 348 448,00 грн вартості частки учасника в статутному капіталі товариства, 35 226,72 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

3. В решті позову відмовити.».

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 28.03.2024 (а.с.34-43) закрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ «Ковельська оптово-торгова база».

Таким чином, постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 903/1040/21. що набрала законної сили, встановлено обов`язок відповідача виплатити позивачу 2348448,00 грн. у строк до 2 серпня 2019 року.

Позивач у позові вказує, що відповідач вказані кошти не повернув, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду із цим позовом про стягнення 3% річних та інфляційних втрат.

При вирішенні спору суд зазначає наступне.

Статтями 116 Цивільного кодексу України та статтею 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено право учасника товариства, частка якого у статутному капіталі товариства становить менша 50 відсотків, вийти з товариства у будь-який час без згоди інших учасників.

Відповідно до частин п`ятої-восьмої, десятої статті 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» учасник вважається таким, що вийшов з товариства, з дня державної реєстрації його виходу. Вихід учасник з товариства, внаслідок якого у товаристві не залишиться жодного учасника, забороняється.

Не пізніше 30 днів з дня, коли товариство дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, воно зобов`язане повідомити такому колишньому учаснику вартість його частки, надати обґрунтований розрахунок та копії документів, необхідних для розрахунку. Вартість частки учасника визначається станом на день, що передував дню подання учасником відповідної заяви у порядку, передбаченому Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань».

Товариство зобов`язане протягом одного року з дня, коли воно дізналося чи мало дізнатися про вихід учасника, виплатити такому колишньому учаснику вартість його частки. Статутом товариства, що діє на момент виходу учасника, може встановлюватися інший строк для здійснення такої виплати.

Вартість частки учасника визначається, виходячи з ринкової вартості сукупності всіх часток учасників товариства, пропорційно до розміру частки такого учасника (ч. 8 ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Товариство виплачує учаснику, який вийшов з товариства, вартість його частки або передає майно лише пропорційно до розміру оплаченої частини частки такого учасника.

З урахуванням приписів ст. 24 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» Волинська обласна спілка споживчих товариств вийшла з учасників ТОВ «Ковельська оптово-торгова база» - 01.08.2018 року, на підставі нотаріально завіреної заяви про вихід зі складу учасників ТОВ «Ковельська оптово-торгова база» від 01.08.2018 (а.с.120-121).

Отже, відповідач до 02.08.2019 зобов`язаний був виплатити позивачу вартість частки у статутному капіталі у сумі 2348448,00 грн. Проте, відповідач свого обов`язку щодо сплати вартості частки учасника в статутному капіталі товариства, у визначений законодавством строк, не виконав.

Вказані обставини встановлені Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 в справі № 903/1040/21, яка набрала законної сили.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

За ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказів сплати позивачу вартості частки у статутному капіталі у сумі 2348448,00 грн відповідач до матеріалів справи не надав.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір відсотків.

З посиланням на ч. 2 ст. 625 ЦК України позивач заявив вимоги про стягнення з відповідача інфляційних в розмірі 1 340 408,71 грн та 3 % річних - в розмірі 332 905,29 грн за період з 02.08.2019 по 22.04.2024 (розрахунок позивача - а.с. 44-45).

У відзиві на позов відповідач визнав позов в частині стягнення 3% річних в сумі 141423,36 грн, нарахованих за період з 21.04.2022 по 22.04.2024, та заперечує проти задоволення позовних вимог в іншій частині стягнення річних та інфляційних, вважає нарахування безпідставними, оскільки право на позов про стягнення коштів на підставі статті 625 ЦК України виникає у кредитора з моменту порушення грошового зобов`язання до моменту його усунення і обмежується останніми трьома роками, які передували подачі такого позову.

Відповідач подав заяву від 04.07.2024 про застосування строків позовної давності до заявлених вимог (а.с.163).

Позивач подав заперечення від 08.07.2024 проти застосування позовної давності, оскільки цей строк не пропущений (а.с.166).

Вказані відповідачем у відзиві правові позиції Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 08.11.2019 у справі 127/15672/16ц, стосуються застосування позовної давності до вимог про стягнення втрат від інфляції та 3% річних згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Проте після прийняття цієї постанови відбулися зміни у законодавстві.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 903/1040/21 встановлено обов`язок відповідача виплатити позивачу 2348448,00 грн у строк до 2 серпня 2019 року.

За статтею 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень п. 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020р. № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", прийнятої відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», на усій території України встановлений карантин з 12.03.2020, який, у свою чергу, постановами Кабінету Міністрів України неодноразово було продовжено.

Цей карантин був скасований з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 р. постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 р. № 651.

Крім того, у відповідності до Закону України від 15.03.2022 № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», внесено зміни до Цивільного кодексу України щодо строків давності. Згідно з п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, строки визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Відповідно до п. 1 Указу Президента України від 24.02.2022 р. №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч.1 ст. 106 Конституції України, Закону України Про правовий режим воєнного стану, введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24 лютого 2022 року, який продовжено відповідними Указами Президента України та діє на цей часі, а тому звернення позивача у квітні 2024 року з даним позовом було здійснене в межах строку позовної давності.

З огляду на зазначене, 3-х річний строк звернення позивачем з позовом до суду не сплив, а тому у суду відсутні підстави для застосування позовної давності.

Відповідач проти позову заперечує з посиланням на відступлення права вимоги за договором від 8 червня 2022 року (а.с.138-143), укладеним між ТОВ Волинська облспоживспілка (Первісний кредитор) та СТ Кооператор-Луцьк (Новий кредитор), відповідно до умов якого Первісний кредитор передає Новому кредитору право вимоги заборгованості Боржника перед Первісним кредитором у частині та у розмірі, що є еквівалентною 2454048,00 грн., а Новий кредитор приймає Право вимоги та сплачує винагороду Первісному кредитору на умовах, визначених у цьому Договорі. Відповідач вказує, що 8 червня 2022 року складено акт приймання-передачі права вимоги та первинної документації (а.с.142). На думку відповідача, Споживче товариство Кооператор-Луцьк є правонаступником Волинської обласної спілки споживчих товариств в частині права вимоги боргу відповідача в сумі 2 454 048,00 грн.

Проте вказані обставини були предметом дослідження та оцінки Північно-західного апеляційного господарського суду, який у постанові від 10.08.2022 року у справі №903/1040/21 (а.с.148-153) встановив наступне:

-ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.06.2022 відмовлено у задоволенні заяви Споживчого товариства Кооператор-Луцьк про заміну учасника справи правонаступником, оскільки, на момент подання СТ "Кооператор-Луцьк" заяви про заміну учасника справи правонаступником, позивачем у справі є Волинська обласна спілка споживчих товариств та судом не здійснювалося процесуального правонаступництва позивача в результаті перетворення юридичної особи позивача, суд дійшов висновку що заявник - СТ "Кооператор-Луцьк" звернувся до суду із заявою передчасно. Поряд з цим, замінено позивача - Волинську обласну спілку споживчих товариств (43016, Волинська обл., м.Луцьк, вул. Ковельська, 13, код ЄДРПОУ 01743401) на правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю Волинська облспоживспілка (43016, Волинська обл. Луцький р-н, м.Луцьк, вул. Ковельська, 13, код ЄДРПОУ 01743401).

- не погоджуючись з ухвалою Господарського суду Волинської області від 09.06.2022 Споживче товариство "Кооператор-Луцьк" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просила скасувати ухвалу Господарського суду Волинської області по справі №903/1040/21 від 09.06.2022 р. та ухвалити нове рішення, яким заяву Споживчого товариства "Кооператор-Луцьк" задовольнити, замінити позивача на правонаступника Споживче товариство "Кооператор-Луцьк".

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року апеляційну скаргу Споживчого товариства "Кооператор-Луцьк" на ухвалу Господарського суду Волинської області від 09.06.2022р. у справі №903/1040/21 залишено без задоволення, ухвалу Господарського суду Волинської області залишено без змін.

При цьому у постанові від 10.08.2022 у справі № 903/1040/21 суд апеляційної інстанції зазначив:

- право вимоги, яке передається за договором відступлення права вимоги від 8 червня 2022 року між ТОВ Волинська облспоживспілка (Первісний кредитор) та СТ Кооператор-Луцьк (Новий кредитор), не має характеру цивільно-правового зобов`язання, оскільки випливає з відносин корпоративного характеру, які виникають між учасниками товариства;

- на думку апеляційного суду, з цього також випливає пов`язаність цього зобов`язання (виплати частки учасника) з юридичною особою самого учасника товариства або його правонаступника, відтак в силу положень ст.515 ЦК України, нерозривно пов`язано з особою кредитора;

-також у спорі, який розглядається судом, предметом розгляду є виплата учаснику, який вийшов з товариства, належної йому частки у майні товариства, тобто питання про розмір такої частки також є предметом дослідження у справі і підлягає з`ясуванню і встановленню як необхідна обставина. Відтак, вимога про виплату установленого розміру частки учасника може вважатись дійсною лише внаслідок прийняття судом рішення про стягнення суми і набрання таки рішенням законної сили. Однак, на час відступлення вимоги спір щодо стягнення вартості частки учасника в розмірі 2 454 048 грн. у зв`язку з виходом Волинської обласної спілки споживчих товариств з числа засновників у судовому порядку не був вирішений;

-відповідно до положень статей 512, 514 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, у тому числі внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). При цьому до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом;

- отже, за приписами чинного законодавства відступлення права вимоги може здійснюватися лише стосовно дійсної вимоги, що існувала на момент переходу цих прав;

- таким чином, заява про залучення Споживчого товариства "Кооператор-Луцьк" у справу в якості правонаступника позивача Волинської обласної спілки споживчих товариств не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 10.08.2022 року в справі № 903/1040/21 встановлено преюдиційний факт про те, що право вимоги за договором від 08 червня 2022 року до Споживчого товариства «Кооператор-Луцьк» не перейшло.

У постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 903/1040/21 встановлено обов`язок відповідача виплатити саме позивачу (ТОВ «Волинська облспоживспілка») 2348448,00 грн у строк до 2 серпня 2019 року. При цьому апеляційний суд зазначив, що ТОВ «Волинська облспоживспілка» не вибула із правовідносин щодо виплати частки шляхом укладення між ТОВ Волинська та СТ Кооператор-Луцьк договору від 08.06.2022 про відступлення права вимоги.

Інші заперечення відповідача є намаганням спростувати обставини, які вже встановлені у судових рішеннях в справі № 903/1040/21.

Постановою Північно-Західного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 у справі № 903/1040/21 встановлено обов`язок відповідача виплатити саме позивачу - ТОВ «Волинська облспоживспілка» 2348448,00 грн.

Отже, 01.08.2018 є датою виходу Волинською обласною спілкою споживчих товариств з числа учасників ТОВ «Ковельська оптово-торгова база» на підставі нотаріально завіреної заяви про вихід зі складу учасників товариства.

Відповідно, кінцевою датою для виплати частки учасника в статутному капіталі товариства є 01.08.2019, а з 02.08.2019 почалось прострочення.

Відповідно до вимог частини 2 статті 625 ЦК України позивач правомірно провів розрахунок інфляційних в розмірі 1 340 408,71 грн та 3 % річних - в розмірі 332 905,29 грн за період з 02.08.2019 по 22.04.2024 (розрахунок позивача - а.с. 44-45).

Здійснивши пеервірку розрахунку інфляційних втрат та 3% річних суд встановив, що розмір вимог позивача в цій частині не перевищує розрахований судом, тому підлягає задоволенню повністю.

Перевірка правильності розрахунку 3% річних та втрат від інфляції здійснена за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій та розрахунок залучений до матеріалів справи.

Частиною 1 ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже, суд задовольняє позовну заяву про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база» на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Волинська облспоживспілка» 1340408,71 грн інфляційних втрат та 332905,29 грн - 3% річних за порушення строків сплати частки учасника в статутному капіталі товариства.

Позивач у позові прохає покласти на відповідача судові витрати, понесені ним у цій справі на сплату судового збору.

За подачу цього позову позивач сплатив 20 079,77 грн судового збору за платіжною інструкцією № 7211 від 27.04.2024 (а.с. 73). Надходження судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 30.04.2024 (а.с. 74).

Предметом розгляду даної справи є стягнення 1 673 314,00 грн річних та інфляційних, нарахованих за порушення строків сплати частки учасника в статутному капіталі товариства.

Враховуючи те, що позивач звернувся до суду із поданням цього позову в електронній формі, відповідно до п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 4 Закону України Про судовий збір розмір судового збору за розгляд цієї позовної заяви із застосуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору становить 20 079,77 грн (1 673 314,00 грн * 1,5% * 0,8).

Суд враховує, що відповідач у відзиві визнав позов в частині 141 426,36 грн, сума судового збору пропорційно визнаним відповідачем вимогам становить 1 697,12 грн.

Із суми не визнаних позовних вимог, які суд визнав правомірними (1 531 887,64 грн), судовий збір належить сплачувати в розмірі 18 382,65 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.

Оскільки відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов в частині стягнення 141 426,36 грн основного боргу, необхідно повернути позивачу з Державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого за стягнення цієї суми, а саме 848,56 грн (1697,12 грн * 50%).

В іншій частині судовий збір покладається на відповідача пропорційно задоволеним вимогам, тобто в сумі 19 231,21 грн (18 382,65 грн + 848,56 грн).

Суд роз`яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.

Керуючись ст. 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ковельська оптово-торгова база» (вул. Миру, буд. 68, с. Ковалі, Лубенський район, Полтавська область, 37840; ідентифікаційний код 38527562) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська облспоживспілка» (вул. Ковельська, буд. 13, м. Луцьк, 43016; ідентифікаційний код 01743401) 1 340 408 грн 71 коп. втрат від інфляції, 332 905 грн 29 коп. - 3 % річних, 19 231 грн 21 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.

Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.

3. Повернути з Державного бюджету України (рахунок ГУК у Полт.обл/тг м.Полтава / 22030101, рахунок UA798999980313121206083016719, Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ 37959255, код платежу 22030101) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинська облспоживспілка» (вул. Ковельська, буд. 13, м. Луцьк, 43016; ідентифікаційний код 01743401) 848 грн 56 коп. судового збору, сплаченого за платіжною інструкцією № 7211 від 27.04.2024, оригінал якої знаходиться в матеріалах справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду.

Дата складення повного судового рішення: 11.07.2024.

Суддя Т. М. Безрук