Ухвала

від 05.07.2024 по справі 490/4118/24

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Центральний районний суд м. Миколаєва

54607, м. Миколаїв, вул. Декабристів, 41/12, inbox@ct.mk.court.gov.ua

490/4118/24

н\п 1-кс/490/2158/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисників ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , власника майна ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Прокурор звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на вилучене в ході проведеного 23.05.2024 обшуку автомобілю MERCEDES-BENZ B180 CDI, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, який зареєстрований та належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проте фактично перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , майно.

В обґрунтування клопотання вказав, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №42023150000000094 від 15.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204 КК України.

В обґрунтування клопотання вказав, що вказане майно має суттєве значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні та може бути використане як доказ.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити. Надав протоколи НСРД від 19.04.2024 та 14.05.2024 року в яких містяться підтвердження, що даний автомобіль є знаряддям кримінального правопорушення, тобто використовувався для перевезення незаконної продукції.

Представники власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та власник майна ОСОБА_7 , заперечували проти задоволення клопотання, оскільки даний транспортний засіб належить ОСОБА_7 , яка не є підозрюваною у даному кримінальному провадженні. Також вказали, що у вказаному транспортному засобі ОСОБА_7 перевозила бочки з водою.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, приходжу до наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

В провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №42023150000000094 від 15.11.2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Миколаєва та Миколаївської області здійснюється масове зберігання з метою збуту, транспортування з цією метою та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що організатором незаконної діяльності, пов`язаної з незаконним виготовленням з метою збуту та збутом незаконно виготовлених алкогольних напоїв не маркованих марками акцизного податку України на території м. Миколаєва є ОСОБА_8 , який, розуміючи, що самостійно реалізувати злочинний план, направлений на незаконне збагачення ,шляхом незаконного виготовлення з метою збуту та збутом незаконно виготовлених алкогольних напоїв, не можливо, прийняв рішення залучити до його вчинення своїх знайомих ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 .

Проведеними УСР в Миколаївській області оперативно-розшуковими заходами, в ході виконання доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40, 41 КПК України встановлено, що ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично використовує у злочинній діяльності автомобіль MERCEDES-BENZ B180 CDI, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, який належить ОСОБА_7 .

17.05.2024 року до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання про надання дозволу на проведення обшуку автомобілю MERCEDES-BENZ B180 CDI, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , сірого кольору.

19.05.2024 року дане клопотання було задоволено та надано дозвіл на проведення обшуку автомобілю MERCEDES-BENZ B180 CDI, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , сірого кольору, який належить ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та фактично перебуває у користуванні ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

23.05.2024 року було проведено обшук вищевказаного автомобіля, в ході якого було вилучено цей самий автомобіль та ключі від нього.

Як вбачається з пояснень прокурора у судовому засіданні, в ході проведення обшуку в автомобілі MERCEDES-BENZ B180 CDI, VIN НОМЕР_1 , державний номер НОМЕР_2 , дійсно було знайдено бочки, які не містили запаху спирту. Також матеріали клопотання та надані суду матеріали НСРД не містять жодного доказу, що даний автомобіль використовувався для перевезення незаконної алкогольної продукції.

Враховуючи вищевикладене, прокурором не доведено, що вказаний автомобіль має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказам у кримінальному провадженні, за такого, оскільки правові підстави для накладення на нього арешту відсутні, вважаю необхідним у задоволенні клопотання відмовити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів.

Повний текст ухвали оголошено 09 липня 2024 року о 15 год. 00 хв.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_14