Ухвала

від 21.08.2024 по справі 490/4118/24

МИКОЛАЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2024 року м. Миколаїв

Миколаївський апеляційний суд в складі колегії суддів:

ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ОСОБА_3

за участю секретаря ОСОБА_4

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_5

третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт ОСОБА_6

представника третьої особи, щодо майна якої

вирішується питання про арешт адвоката ОСОБА_7

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна, - адвоката ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2024 року про арешт майна.

Короткий зміст рішення слідчого судді.

Ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2024 року накладено арешт на тимчасово вилучене, в ході проведеного обшуку автомобіля TOYOTA PRADO, д.н. НОМЕР_1 , який зареєстрований та належить ОСОБА_9 , майно, а саме на: транспортний засіб марки «TOYOTA PRADO» (VIN-код: НОМЕР_2 ), в яком містяться: 6 пластикових пляшок (баклаг) об`ємом 6л, з прозорою рідиною з різким запахом спирту, 1 пластикова пляшка (баклага) об`ємом 6л, з рідиною темного кольору з різким запахом спирту; ключ від транспортного засобу марки «TOYOTA PRADO» (VIN-код: НОМЕР_2 ).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги.

Представник третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт адвокат ОСОБА_8 , просить поновити строк на апеляційне оскарження та скасувати ухвалу слідчого судді про арешт майна.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

Вважає, що слідчий суддя помилково визначив, що автомобіль може бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, за яким підозрюється ОСОБА_10 .

Вважає, що рішення слідчого судді є неправильним, оскільки при вирішенні питання про арешт необхідно оцінювати окремо кожну річ, яка має значення для кримінального провадження.

Зазначив, що матеріали НСРД, які долучались прокурором та були досліджені в судовому засіданні, не містили відомості щодо обшуків АГК «Гавань», протоколи обшуків також не долучались.

Вказує, що строки, передбачені ч. 1 ст. 172 КПК України, слідчим суддею не додержано, оскільки клопотання про арешт майна подано 27.05.2024, перше засідання відбулось 04.06.2024, а рішення ухвалене 08.07.2024.

На думку апелянта, прокурором не надано жодних доказів, що вилучене вилучено під час обшуку майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України та не наведено, що дане майно має ознаки речових доказів.

Зазначив, що в ухвалі слідчого судді невірно вказаний державний номерний знак транспортного засобу.

Встановлені слідчим суддею обставини.

Прокурор звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене в ході проведеного 23.05.2024 обшуку автомобіля TOYOTA PRADO, д.н. НОМЕР_1 , який зареєстрований та належить ОСОБА_9 , майно, а саме на: транспортний засіб марки «TOYOTA PRADO» (VIN-код: НОМЕР_2 ), в яком містяться: 6 пластикових пляшок (баклаг) об`ємом 6л, з прозорою рідиною з різким запахом спирту, 1 пластикова пляшка (баклага) об`ємом 6л, з рідиною темного кольору з різким запахом спирту; ключ від транспортного засобу марки «TOYOTA PRADO» (VIN-код: НОМЕР_2 ).

В обґрунтування клопотання прокурор вказав, що в провадженні СУ ГУНП в Миколаївській області перебувають матеріали кримінального провадження №42023150000000094 від 15.11.2023 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 204 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території м. Миколаєва та Миколаївської області здійснюється масове зберігання з метою збуту, транспортування з цією метою та збут незаконно виготовлених алкогольних напоїв.

В ході проведення досудового розслідування встановлено, що організатором незаконної діяльності, пов`язаної з незаконним виготовленням з метою збуту та збутом незаконно виготовлених алкогольних напоїв не маркованих марками акцизного податку України на території м. Миколаєва є ОСОБА_10 , який, розуміючи, що самостійно реалізувати злочинний план, направлений на незаконне збагачення, шляхом незаконного виготовлення з метою збуту та збутом незаконно виготовлених алкогольних напоїв, не можливо, прийняв рішення залучити до його вчинення своїх знайомих ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 .

Проведеними УСР в Миколаївській області оперативно-розшуковими заходами, в ході виконання доручення слідчого, наданого в порядку ст. 40, 41 КПК України встановлено, що ОСОБА_10 фактично використовує у злочинній діяльності автомобіль TOYOTA PRADO, VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, який належить ОСОБА_16

17.05.2024 до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання про надання дозволу на проведення обшуку автомобілю TOYOTA PRADO, VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, який фактично перебуває у користуванні ОСОБА_10 .

Ухвалою слідчого судді від 19.05.2024 дане клопотання задоволено.

23.05.2024 проведено обшук зазначеного автомобіля, в ході якого було вилучено транспортний засіб марки «TOYOTA PRADO» (VIN-код: НОМЕР_2 ), в якому виявлено: 6 пластикових пляшок (баклаг) об`ємом 6л з прозорою рідиною з різким запахом спирту, 1 пластикова пляшка (баклага) об`ємом 6л з рідиною темного кольору з різким запахом спирту; ключ від транспортного засобу марки «TOYOTA PRADO» (VIN-код: НОМЕР_2 ).

Того ж дня ОСОБА_17 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України.

27.05.2024 до Центрального районного суду було подано клопотання про накладення арешту на автомобіль TOYOTA PRADO, VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, який зареєстрований та належить ОСОБА_16 , проте фактично перебуває у користуванні ОСОБА_10 .

Як встановлено з наданої відповіді з РСЦ ГСЦ МВС в Одеській, Миколаївській та Херсонській областях, транспортний засіб TOYOTA PRADO, державний номер НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_9 .

Посилаючись на дану обставину представники власника майна просили суд відмовити у задоволенні клопотання про арешт.

Однак вищевказаний транспортний засіб використовувався підозрюваним ОСОБА_10 на момент вчинення кримінального правопорушення, в якому останній підозрюється, що підтверджується матеріалами НСРД від 06.06.2024.

За такого, слідчий суддя дійшов висновку, що вилучене під час проведення обшуку майно має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, тобто є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Позиції учасників судового розгляду.

ОСОБА_6 та її представник - адвокат ОСОБА_7 , підтримали апеляційну скаргу, просили її задовольнити. Просили розглянути апеляційну скаргу без участі представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт - адвоката ОСОБА_8 .

Прокурор ОСОБА_5 вважав ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

Встановлені судомапеляційної інстанціїобставини. Мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників судового провадження, вивчивши матеріали судового провадження та обговоривши викладені в апеляційній скарзі доводи, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

З матеріалів провадження вбачається, СУ ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42023150000000094 від 15.11.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 204 КК України.

17.05.2024 до Центрального районного суду м. Миколаєва надійшло клопотання про надання дозволу на проведення обшуку автомобіля TOYOTA PRADO, VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , чорного кольору, який фактично перебуває у користуванні ОСОБА_10

19.05.2024 дане клопотання задоволено.

23.05.2024 проведено обшук автомобіля, в ході якого вилучено цей самий автомобіль, в якому містилися: 6 пластикових пляшок (баклаг) об`ємом 6л з прозорою рідиною з різким запахом спирту, 1 пластикова пляшка (баклага) об`ємом 6л з рідиною темного кольору з різким запахом спирту; та ключі від нього.

Того ж дня, ОСОБА_10 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 204 КК України.

27.05.2024 до Центрального районного суду подано клопотання про накладення арешту на автомобіль TOYOTA PRADO, VIN НОМЕР_2 , державний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований та належить ОСОБА_16 , проте фактично перебуває у користуванні ОСОБА_10 .

Клопотання про накладення арешту на майно обґрунтовано тим, що автомобіль використовувався як засіб вчинення кримінального правопорушення. Тому з метою збереження речових доказів виникла необхідність в накладенні арешту на майно.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно вимогам п. 1 ч. 2, ч. 3 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення, в тому числі, збереження речових доказів. У цьому випадку арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 167 КПК України тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває зазначене у частині другій цієї статті майно, можливості володіти, користуватися та розпоряджатися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення, або його спеціальну конфіскацію в порядку, встановленому законом.

Пунктом 1 частини 2 статті 167 КПК України тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі його сліди.

Ці вимоги закону враховані при прийнятті слідчим суддею рішення.

Всупереч доводам апелянта, у клопотанні прокурора міститься достатнє обґрунтування щодо необхідності арешту майна. Є достатні підстави вважати, що майно, на яке накладено арешт, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, для проведення повного та всебічного досудового розслідування кримінального провадження, та відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України.

Так,з матеріалівкримінального провадженнявбачається,що наявніпідстави вважати,що буловчинено кримінальнеправопорушення,передбачене ч.3ст.204 КК України.

Метою арешту вказаного в клопотанні прокурора майна є забезпечення збереження речових доказів, які можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні.

Накладення арешту сприятиме досягненню мети щодо швидкого, повного та неупередженого досудового розслідування.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності суд не вбачає.

Обставини кримінального провадження на час прийняття рішення вимагали вжиття такого методу державного регулювання, як накладення арешту на майно.

За такого, висновки слідчого судді про необхідність накладення арешту на зазначене майно є вмотивованими.

Щодо доводів апелянта, що ОСОБА_18 є власником майна та не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні, то ця обставина не є підставою для відмови у накладенні арешту. Колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ч. 3ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним устатті 98 КПК України.

Щодо доводів апелянта про порушення процесуального строку на розгляд слідчим суддею клопотання про арешт майна, то ці доводи не відповідають дійсності.

Відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України, клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності- також захисника, законного представника.

Встановлено, що клопотання про арешт тимчасово вилученого майна надійшло до суду 24.05.2024.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 27.05.2024, визначений склад суду головуючий суддя ОСОБА_19

18.06.2024 адвокатом заявлений відвід судді. У зв`язку з чим справа передана до канцелярії для визначення складу суду для розгляду заяви про відвід. 18.06.2024 протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначений головуючий суддя ОСОБА_20 .

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 20 червня 2024 року відмовлено у задоволенні заяви про відвід слідчого судді.

08.07.2024 клопотання про арешт майна слідчим суддею розглянуто.

За такого, слідчим суддею не порушено строків, визначених ст. 172 КПК України, після звернення до слідчого судді із відповідним клопотанням.

Щодо доводів апелянта, що слідчим суддею невірно вказаний державний номер транспортного засобу, колегія суддів констатує, що у резолютивній частині ухвали дійсно зазначається, що державний номер TOYOTA PRADO є НОМЕР_3 АТ (VIN-код: НОМЕР_2 ), що вочевидь є опискою.

Так, ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 19 травня 2024 року надано дозвіл на проведення обшуку автомобіля «TOYOTA PRADO», (VIN НОМЕР_2 ), д.н. НОМЕР_1 , чорного кольору, який фактично перебуває у користуванні ОСОБА_10 .

Відповідно до протоколу обшуку від 23.05.2024 об`єктом обшуку є транспортний засіб «TOYOTA PRADO», (VIN НОМЕР_2 ), д.н. НОМЕР_4 АТ.

Тобто, за матеріалами судового провадження автомобіль «TOYOTA PRADO» (VIN НОМЕР_2 ), в якому проводився обшук, є тим самим автомобілем, на який накладено арешт. Дана описка щодо державного номеру автомобіля не впливає на суть прийнятого рішення та може бути виправлена слідчим суддею шляхом винесення ухвали про виправлення описки.

Оскаржувана ухваласлідчого суддіє законною,обґрунтованою тавмотивованою,а тому підстав для задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. 407, 422, 424, 532 КПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника третьої особи, щодо майна якої вирішується питання про арешт майна - адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 08 липня 2024 року про арешт майна - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_21 ОСОБА_3