Постанова

від 09.07.2024 по справі 2-2217/10

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 09.07.2024 Справа № 2-2217/10

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 2-2217/10

Провадження №22-ц/807/1270/24

Головуючий в 1-й інстанції Жукова О.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 липня 2024 року місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого, судді-доповідачаКухаря С.В.,суддів:Крилової О.В., Полякова О.З.,секретарКамалова В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тивоненка Данила Руслановича на ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2022 року, постановлену у м. Запоріжжі у справі за заявою Акціонерного товариства «МетаБанк» про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, боржники ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 ,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року Акціонерне Товариство «МетаБанк» звернулося до суду із заявою, в якій просило поновити строк пред`явлення до виконання виконавчих листів, виданих Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 05.10.2021 року у справі № 2-2217/10 за позовом ПАТ «МетаБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 32-11-07/0112-МК від 12.07.2007 року. В обґрунтування заяви Акціонерне Товариство «МетаБанк» зазначило, що виконавчі листи було отримано після закінчення строку для пред`явлення їх до виконання, що є поважною причиною пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2022 року, заяву Акціонерного Товариства «МетаБанк» про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, задоволено.

Поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 05.10.2021 року у справі № 2-2217/10 за позовом ПАТ «МетаБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 23699,82 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 гривень та 237,00 гривень сплаченого судового збору.

Поновлено строк пред`явлення до виконання виконавчого листа, виданого Жовтневим районним судом м. Запоріжжя 05.10.2021 року у справі № 2-2217/10 за позовом ПАТ «МетаБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором щодо ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у сумі 23699,82 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 гривень та 237,00 гривень сплаченого судового збору.

Не погоджуючись з ухвалою суду, ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тивоненка Данила Руслановича подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив ухвалу суду скасувати.

Узагальненими доводами апеляційної скарги є те, що з моменту ухвалення рішення судом про стягнення заборгованості і звернення із заявою про видачу копії такого рішення і виконавчих листів минуло майже 11 років, що вказує на процесуальну бездіяльність з боку Банку, і вказані обставини не можуть бути визнані як поважні при вирішенні питання щодо поновлення строку на пред`явлення виконавчих листів до виконання.

Відповідно до відзиву на апеляційну скаргу Акціонерне товариство «МетаБанк», зазначає, що під час розгляду справи судом першої інстанції надано належну правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, з`ясовано їх правову природу та як наслідок винесено обґрунтоване та законне рішення, а доводи апеляційної скарги є безпідставними та необґрунтованими. В зв`язку з наведеним, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року у справі 2-2217/10 за позовом ПАТ «МетаБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 23 699,82 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 гривень та 237,00 гривень сплаченого судового збору.

Копію рішення суду та виконавчі листи позивач не отримував та лише 05 жовтня 2021 року представником АТ «МетаБанк» було отримано виконавчі листи. У вказаних виконавчих листах зазначено, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання до 20 листопада 2013 року.

Тобто, судом встановлено, що виконавчі листи отримано стягувачем вже з пропуском строку його пред`явлення до виконання.

На теперішній час рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року у справі 2-2217/10 не виконане.

З огляду на викладене, надаючи пріоритет положенням приписів Конституції України, а також Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, з урахуванням прецедентної практики Європейського суду з прав людини, зважаючи на обставини виконання рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року у справі 2-2217/10, а також на отримання стягувачем виконавчих листів лише 05 жовтня 2021 року, тобто вже після закінчення строку для пред`явлення його до виконання, суд першої інстанції вважав, що строк пред`явлення виконавчих листів, виданих 05 жовтня 2021 року, у цій справі було пропущено з поважних підстав. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року у справі 2-2217/10 набрало законної сили, є обов`язковим до виконання, і поновлення відповідного строку, з урахуванням обставин справи та з метою надання можливості стороні провадження для практичного виконання судового рішення, сприятиме дотриманню принципу верховенства права.

З вказаними висновками суду першої інстанції, колегія суддів апеляційного суду не погоджується, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Частинами 1, 2, 4 ст. 433 ЦПК України визначено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого судом, подається до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Заява про поновлення пропущеного строку для пред`явлення виконавчого документа, виданого іншими органами (посадовими особами), подається до суду за місцем виконання відповідного рішення. Про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання суд постановляє ухвалу.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку врегульовані Законом України «Про виконавче провадження».

Вказаним законом передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 21 Закону в редакції, чинній на момент набрання рішенням законної сили, виконавчі документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, з наступного дня після його постановлення.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання є одним із видів процесуальних строків, які передбачені статтею 120 ЦПК України.

Згідно зі статтею 127 ЦПК України суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.

При вирішенні питання про поновлення строку для пред`явлення до виконання виконавчого документа суд повинен з`ясувати питання щодо причин пропуску цього строку та залежно від характеру цих причин зробити висновок про їх поважність чи неповажність, дійти висновку про наявність чи відсутність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Поважними можуть бути визнані лише ті причини, що виникли внаслідок обставин, об`єктивно незалежних від волі заінтересованої особи, які безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк.

Питання про поважність пропуску строків є оціночним. Поважність причин може залежати від таких обставин як поведінка заявника (бездіяльність або незаінтересованість в питаннях звернення судового рішення до виконання), інших осіб, обставин, які безпосередньо унеможливлюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, які виникли об`єктивно, так і від чинників, що не пов`язані з людським фактором, що підтверджуються належними і допустимими засобами доказування (постанова Верховного Суду 10 серпня 2022 року у справі № 1522/12531/12).

Тобто причина пропуску строку є поважною, якщо відповідну процесуальну дію не вчинено у зв`язку з обставинами, що безпосередньо унеможливлювали або ускладнювали можливість вчинення процесуальних дій у визначений строк. Така обставина має існувати об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк і виникнути протягом строку, який пропущено. Зазначене повинно підтверджуватися належними і допустимими засобами доказування.

Отже законодавець обмежив строки пред`явлення виконавчого документу до виконання з метою захисту прав та інтересів боржників у виконавчому провадженні та недопущення зловживання своїми правами стягувачами, у зв`язку з чим для поновлення пропущеного строку пред`явлення виконавчого документу до виконання необхідна наявність причини, яка судом буде визнана поважною.

Суд не може безпідставно поновити строк пред`явлення виконавчого листа до виконання, оскільки це порушує гарантоване право на справедливий суд.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 листопада 2010 року у справі 2-2217/10 за позовом ПАТ «МетаБанк» до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було стягнуто солідарно з ФОП ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором у сумі 23 699,82 гривень, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 120,00 гривень та 237,00 гривень сплаченого судового збору.

Копію рішення суду та виконавчі листи позивач не отримував та лише 05 жовтня 2021 року представником АТ «МетаБанк» було отримано виконавчі листи. У вказаних виконавчих листах зазначено, що строк пред`явлення виконавчих листів до виконання до 20 листопада 2013 року.

Тобто, виконавчі листи отримано стягувачем вже з пропуском строку його пред`явлення до виконання.

Пасивна позиція стягувача, протягом більше ніж 11 років, а саме не вжиття жодних заходів щодо отримання та виконання рішення суду, вказують на те, що стягувач безпідставно відмовився від реалізації своїх прав у виконавчому провадженні.

Фактичні обставини справи свідчать про те, що впродовж досить тривалого періоду часу заявник байдуже ставився до своїх процесуальних прав і обов`язків як сторони виконавчого провадження, не сумлінно користувався усіма наданими йому правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій.

Заявник, подаючи заяву про поновлення строку на пред`явлення виконавчих документів до виконання, не дотримався вимог національного законодавства в частині надання відповідних, належних доказів поважності пропуску строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, а тому відсутні будь-які підстави для поновлення такого строку.

Факт отримання копії рішення суду та виконавчих листів після спливу строку пред`явлення останніх до виконання, не є поважною причиною у розумінні вимог законодавства, зважуючи на строк протягом якого вказані документи не отримувались, а також враховуючи те, що банк, як ініціатор справи у суді позивач, є юридичною особою, що має в штаті відповідних працівників юридичних підрозділів і зобов`язаний сумлінно дотримуватися відповідних процесуальних строків.

Враховуючи наведене, апеляційна скарга підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нового рішення щодо відмови у задоволенні вимог заяви, через їх недоведеність.

Частиною четвертою статті 10 ЦПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в особі представника адвоката Тивоненка Данила Руслановича задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 13 січня 2022 року у цій справі скасувати та прийняти нову постанову наступного змісту.

У задоволенні заяви Акціонерного товариства «МетаБанк» про поновлення строку пред`явлення виконавчих листів до виконання, боржники ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 відмовити.

Стягнути з Акціонерного товариства «МетаБанк» на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 484,48 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 11 липня 2024 року.

Судді: С.В. Кухар

О.В. Крилова

О.З. Поляков