Рішення

від 03.07.2024 по справі 921/201/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

03 липня 2024 рокуСправа № 921/201/24

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Кульчицька Д.О.

Розглянувши Заяву № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) представника позивача адвоката Гришко Івана Івановича

про ухвалення додаткового рішення у справі №921/201/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика», 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40, ідентифікаційний код 45352578;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн», м. Тернопіль, вул. Є. Петрушевича, буд. 10, кв. 1, ідентифікаційний код 39864030;

про: стягнення суми грошових коштів в розмірі 526 500,00 грн, перерахованих в якості оплати за договором № 0910 купівлі-продажу

За участю представників,які були присутні до виходу суду в нарадчу кімнату:

-позивача: не з`явився;

-відповідача: не з`явився;

Суть справи.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області знаходилася справа № 921/201/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» про стягнення суми грошових коштів в розмірі 526 500,00 грн., перерахованих в якості оплати за договором № 0910 купівлі-продажу.

Рішенням від 28.06.2024 у справі № 921/201/24 позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн», м. Тернопіль, вул. Є. Петрушевича, буд. 10, кв. 1, ідентифікаційний код 39864030, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика», 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40, ідентифікаційний код 45352578: 526 500,00 грн. заборгованості (сума грошових коштів перерахованих в якості оплати за договором №0910 купівлі-продажу від 09.10.2023); 6 318 грн.00 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

21.06.2024 через систему «Електронний суд» від представника позивача надійшла Заява № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд ухвалити додаткове судове рішення у справі №921/201/24, яким здійснити розподіл витрат на професійну правову допомогу, понесених позивачем у розмірі 50 000,00 грн.

Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 21.06.2024 Заяву № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) представника позивача адвоката Гришко Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення передано на розгляд судді Хома С.О.

Ухвалою від 24.06.2024 прийнято Заяву № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) представника позивача адвоката Гришко Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення до розгляду; судове засідання з розгляду Заяви № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) представника позивача адвоката Гришко Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення призначено на 03.07.2024 року на 16 год. 00 хв.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

В судове засідання представник відповідача не з`явився.

Участь представників сторін в судовому засіданні, призначеному ухвалою від 24.06.2024 на 03.07.2024 на 16 год. 00 хв. обов`язковою не визнавалась.

З урахуванням наведеного, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та відповідача.

Суд, розглянувши подану Заяву № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) представника позивача адвоката Гришко Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення, вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами частини 3 статті 244 ГПК України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ч.ч. 1, 3 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (ч.1 ст.124 ГПК України).

Згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позові, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 25 000,00 грн.

Відповідно до ч.2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Частиною 2 статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Зі змісту ч. 3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України випливає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч.1 ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до п.9 ч.1 ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Згідно п. 6 ч. 1 ст.1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу представник позивача надав до Заяви: копію акту здачі-приймання робіт (наданих послуг) від 20.06.2024; опису наданих послуг у справі № 921/201/24; Додаткову угоду № 1 до договору № 15/03-24 про надання правової допомоги.

Також у матеріалах справи наявна копія Договору № 15/03-24 про надання правової допомоги від 15.03.2024 та ордеру на надання правничої (правової) допомоги серія ВО №1170210 від 01.04.2024, адвоката Гришко Івана Івановича на представництво інтересів позивача.

Виходячи з аналізу положень ст.30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару відповідно до частини третьої статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" врахуванню підлягають складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, витрачений ним час, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини.

Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 9 червня 2017 року гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Водночас, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Отже, діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги.

Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (постанова Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі №922/1163/18).

Щодо змісту детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, то Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 вказала, що подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис. Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Суд встановив, що 15.03.2024 між Адвокатським об`єднанням «Аксіома» (Адвокатське Об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги № 15/03-24 від 15.03.2024, предметом якого, серед іншого, є те, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1. договору).

Розділом 4 договору визначено порядок здійснення розрахунків.

Відповідно до п.4.1 договору правову допомогу, що надається, Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує із розрахунку 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати за годину роботи адвоката.

Відповідно до п. 4.2 договору оплата за даним договором здійснюється не пізніше 3-х днів з моменту отримання клієнтом відповідного рахунку.

Згідно п.4.4. договору за результатами надання юридичної, допомоги, складається акт, що підписується представниками,кожної з сторін. В акті вказується, обсяг, наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість.

15.03.2024 між Адвокатським об`єднанням «Аксіома» (Адвокатське Об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» (Клієнт) було укладено Додаткову угоду № 1 до договору № 15/03-24 про надання правової допомоги стосовно наступного:

1) Сторони погодили вартість послуг за Договором, а саме - представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» в суді щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» (ідентифікаційний код юридичної особи: 39864030: місцезнаходження: м. Тернопіль, вул. Є. Петрушевича, буд. 10, кв. 1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» (ідентифікаційний код юридичної особи: 45352578; місцезнаходження: 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40) суми грошових коштів в розмірі 526 500,00 грн., перерахованих в якості оплати за договором № 0910 купівлі-продажу, в розмірі 50 000,00 гривень під час розгляду справи Господарським судом Тернопільської області.

В Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АО-65 складеному та підписаному, скріпленого печатками представниками Адвокатським об`єднанням «Аксіома» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика»» визначено, що загальна вартість робіт (послуг) складає 50 000,00 грн.

Отже, представник позивача надав суду докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.

Варто також зауважити, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, наприклад у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.

Оцінивши подані позивачем докази, суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 року у справі № 755/9215/15-ц, пункт 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 року у справі № 904/4507/18).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою ЄСПЛ заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України"). У рішенні ЄСПЛ у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим. Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

У відповідності до наведеної норми Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У свою чергу від відповідача Заперечень щодо Заяви № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) представника позивача адвоката Гришко Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №921/201/24 до матеріалів справи не надходило.

Беручи до уваги викладене та зважаючи на зазначені положення законодавства, оскільки позовні вимоги у цій справі задоволене повністю, то суд дійшов висновку про те, що Заява № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) представника позивача адвоката Гришко Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №921/201/24 підлягає до задоволення та слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.

Керуючись статтями 129, 232, 234, 235, 244, 253 - 259 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1.Заяву № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) представника позивача адвоката Гришко Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №921/201/24 - задовольнити.

2.Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн», м. Тернопіль,, вул. Є. Петрушевича, буд. 10, кв. 1, ідентифікаційний код 39864030 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика», 01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40, ідентифікаційний код 45352578:

- 50 000,00 грн. витрат на професійну правничу.

3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

4.Копію додаткового рішення направити:

-Товариству з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»);

-представнику позивача, адвокату Гришко Івану Івановичу (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»);

-Товариству з обмеженою відповідальністю «Адемн» (в Електронний кабінет підсистеми ЄСІТС «Електронний Суд»).

Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного додаткового рішення.

Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Додаткове рішення складено та підписано: 12 липня 2024 року.

Суддя С.О. Хома