Постанова

від 28.08.2024 по справі 921/201/24

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" серпня 2024 р. Справа №921/201/24

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого суддіО.С. Скрипчук

суддівН.М. Кравчук

О.І. Матущака,

секретар судового засідання В.Б. Лагутін,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» б/н від 22.07.2024 (вх. № 01-05/2089/24 від 23.07.2024)

на додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.07.2024 (повний текст рішення складено 12.07.2024, м. Тернопіль, суддя С.О. Хома)

у справі № 921/201/24

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика», м. Київ

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн», м. Тернопіль

про стягнення суми грошових коштів в розмірі 526 500,00 грн, перерахованих в якості оплати за договором № 0910 купівлі-продажу.

за участю представників:

від позивача: Гришко І. І.;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» звернулось до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» про стягнення суми грошових коштів в розмірі 526 500,00 грн, перерахованих в якості оплати за договором № 0910 купівлі-продажу.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 19.06.2024 у справі №921/201/24 позовні вимоги задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» 526 500, 00 грн заборгованості, 6 318, 00 грн - судового збору в повернення сплачених судових витрат.

В подальшому, додатковим рішенням Господарського суду Тернопільської області від 03.07.2024 заяву без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) представника позивача адвоката Гришко Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №921/201/24 - задоволено. Стягнуто з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» 50 000,00 грн витрат на професійну правничу.

Суд першої інстанції, оцінивши докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, зважаючи на задоволення позовних вимог, дійшов висновку про те, що заява № без номера, документ сформований в системі «Електронний суд» 21.06.2024 (вх. №4953 від 21.06.2024) представника позивача адвоката Гришко Івана Івановича про ухвалення додаткового рішення у справі №921/201/24 підлягає до задоволення та слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.

Не погодившись з додатковим рішенням суду Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» звернулось до Західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою б/н від 22.07.2024 (вх. № 01-05/2089/24 від 23.07.2024) у якій просить додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.07.2024 у справі №921/201/24 скасувати.

Апелянт вказує, що згідно із попереднім розрахунком судових витрат, наведеним у позові, очікувані витрати позивача на правову допомогу становлять 25 000,00 грн, які вказані адвокатом Гришко І.І.

Однак, позивачем не наведено, допустимих доказів які стали б підставою для збільшення витрат на правову допомогу на 25 000, 00 грн.

Дана обставина на переконання апелянта ставить під сумнів реальність таких витрат на правову допомогу так як позивачем та адвокатом було погоджено витрати на правову допомогу на 25 000, 00 грн а не 50 000, 00 грн, що є підставою для скасування або зменшення витрат.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» 14.08.2024 подало до суду відзив (Вх. №01-04/5332/24) на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.07.2024 без змін.

У судове засідання 28.08.2024 з`явився представник позивача, надав пояснення, проти доводів апеляційної скарги заперечив.

У судове засідання 28.08.2024 відповідача явки уповноваженого представника не забезпечив, хоча належним чином був повідомлений про час та дату розгляду справи.

Відповідно до п. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані сторонами докази на відповідність їх фактичним обставинам і матеріалам справи, судова колегія вважає за доцільне зазначити наступне.

Відповідно до частин першої та другої статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (частина восьма статті 129 ГПК України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 ГПК України).

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч. 5 ст. 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України»).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Колегія суддів Верховного Суду враховує також правову позицію, викладену в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, відповідно до якої частинами першою та другою статті 30 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі фіксованого розміру та погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Позивач просив стягнути з відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 50 000, 00 грн.

З матеріалів справи встановлено, що 15.03.2024 між Адвокатським об`єднанням «Аксіома» (Адвокатське Об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» (Клієнт) було укладено договір про надання правової допомоги № 15/03-24 від 15.03.2024, предметом якого, серед іншого, є те, що клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором (п. 1.1. договору).

Розділом 4 договору визначено порядок здійснення розрахунків.

Відповідно до п.4.1 договору правову допомогу, що надається, Адвокатським об`єднанням, клієнт оплачує із розрахунку 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день оплати за годину роботи адвоката.

Згідно п.4.4. договору за результатами надання юридичної, допомоги, складається акт, що підписується представниками,кожної з сторін. В акті вказується, обсяг, наданої Адвокатським об`єднанням правової допомоги і її вартість.

Відтак, сторони встановили гонорар у формі погодинної оплати.

Колегіє суддів з опису наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 15/03-24 від 15.03.2024 в справі №921/201/24 встановлено, що адвокатом Гришко І.І. надано наступні послуги: Консультування клієнта щодо судової справи, збір доказової бази у справі - 5 год; Аналіз судової практики щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обрання правових висновків Верховного суду, аналіз пов?язаних судових справ - 5 год; Підготовка позовної заяви - 5 год; Участь в судовому розгляді справи - 4 год; Підготовка заяви про ухвалення додаткового судового рішення - 3 год; Підготовка клопотань з процесуальних питань - 1 год; Всього 23 години.

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум на одну особу для працездатних осіб з 1 січня 2024 становить 3028 ,00 грн.

За таких обставин справи, враховуючи умови укладеного між сторонами договору, колегіє суддів встановлено, що адвокатом надано позивачу послуг на суму 34 822, 00 грн (3028, 00 ч 2 Ч 23 = 34 822, 00).

Однак, в Акті здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АО-65 Адвокатським об`єднанням «Аксіома» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика»» визначено, що загальна вартість робіт (послуг) складає 50 000,00 грн.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів вказує, що з огляду на гонорар встановлений у формі погодинної оплати, суд першої інстанції неправомірно взяв до уваги акт наданих послуг та стягнув з відповідача 50 000, 00 грн витрат на професійну правничу допомогу, тоді як дійсна вартість виконаних робіт, які підтверджені матеріалами справи складає 34 822, 00 грн.

Разом з тим, колегія суддів вказує, що аналіз судової практики щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, обрання правових висновків Верховного суду, аналіз пов?язаних судових справ і є підготовкою позовної заяви.

Окрім того, збір доказової бази у справі та складання позовної заяви (10 год) не потребувало значних зусиль, оскільки справа не є об`ємною, а позовна заява в своїй більшості містить посилання на норми закону.

Відтак, за результатом оцінки поданих доказів, зокрема, договору про надання правової допомоги від 15.03.2024, опису наданих послуг за договором про надання правової допомоги № 15/03-24 від 15.03.2024 в справі №921/201/24, додаткової угоди № 1, акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) № АО-65, колегія суддів дійшла висновку, що надані докази в їх сукупності підтверджують надання позивачу його адвокатом послуг професійної правничої допомоги при розгляді цієї справи на загальну суму 22 710, 00 грн.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Висновки, аналогічні відображеним вище, викладені в постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Проаналізувавши вище викладене в сукупності з матеріалами справи, апеляційною скаргою та відзивом на таку в контексті предмету спору, судова колегія апеляційного суду вважає обґрунтованою суму правових витрат в суді першої інстанції в розмірі 22 710, 00 грн, а не 50 000, 00 грн, які стягнуто оспорюваним рішенням.

Отже, додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.07.2024 року в даній справі слід частково скасувати.

Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 275, 277, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В :

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» б/н від 22.07.2024 (вх. № 01-05/2089/24 від 23.07.2024) задоволити частково.

2. Додаткове рішення Господарського суду Тернопільської області від 03.07.2024 у справі №914/201/24 скасувати частково.

3. Прийняти нове додаткове рішення, яким:

Заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №921/201/24 задовольнити частково.

Стягнути з відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Адемн» (м. Тернопіль,, вул. Є. Петрушевича, буд. 10, кв. 1, ідентифікаційний код 39864030) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Трейдінг фінанс Логістика» (01042, м. Київ, вул. Маккейна Джона, буд. 40, ідентифікаційний код 45352578) 22 710, 00 витрат на професійну правничу.

4.Місцевому господарському суду видати відповідний наказ.

5.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Повний текст постанови виготовлено 09.09.2024.

Головуючий суддя О.С. Скрипчук

СуддяН.М. Кравчук

Суддя О.І. Матущак