Ухвала

від 11.07.2024 по справі 907/772/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

11 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 907/772/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кондратової І.Д. - головуючої, суддів - Губенко Н.М., Студенця В.І.,

розглянув касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1

на рішення Господарського суду Львівської області

(суддя - Трускавецький В.П.)

від 02.04.2024

та постанову Східного апеляційного господарського суду

(головуючий - Плотніцький Б.Д., судді - Матущак О.І., Скрипчук О.С.)

від 19.06.2024

у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Герц"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Міністерства оборони України

про стягнення 732 670,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

1. Військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БК Герц" про стягнення 732 670,30 грн, які, на її думку, були безпідставно включені до вартості виконаних відповідачем будівельних робіт за договорами підряду № 18/06/19 від 21.06.2019; субпідряду № 25/10 від 25.10.2019; субпідряду № 30/10-1 від 30.10.2019; субпідряду № 23/12/19 від 19.12.2019; субпідряду № 27/12/19 від 27.12.2019, що спрямовані на виконання робіт по влаштуванню внутрішнього опорядження казарми № НОМЕР_3 військового містечка № НОМЕР_2 по АДРЕСА_1 .

2. Рішенням Господарського суду Львівської області від 02.04.2024, яке залишено без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024, у задоволенні позову відмовлено повністю.

3. Суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погодився суд апеляційної інстанції, що чинне законодавство України не покладає на виконавця робіт обов`язку після прийняття замовником цих робіт без зауважень та заперечень, у разі виявлення в процесі перевірки контролюючим органом завищення вартості робіт, обов`язку повернути відповідну суму завищення; за умови існування між сторонами договірних правовідносин, аудиторський звіт має оцінюватись у сукупності з іншими доказами; сам по собі аудиторський звіт та висновок, виконаний на замовлення контролюючого органу, не є підставою для безспірного і безумовного визначення наявності порушення в діях відповідача і підставою для стягнення коштів, отриманих на виконання договірних відносин; внутрішній аудит, як система контролю за діяльністю підконтрольних суб`єктів, створюється з метою ефективної оцінки та вдосконалення системи внутрішнього контролю та управління ризиками, тому обставини, які встановлені під час проведення внутрішнього аудиту, не можуть впливати на умови договірних відносин між позивачем та відповідачем, а тим більше їх змінювати, крім того, відповідно до частини третьої статті 632 Цивільного кодексу України зміна ціни в договорі після його виконання сторонами не допускається.

4. 09.07.2024 Військова частина НОМЕР_1 подала до Верховного Суду через систему "Електронний суд" касаційну скаргу, в якій просить судові рішення першої та апеляційної інстанцій скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.

5. Верховний Суд перевірив форму і зміст касаційної скарги та дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких мотивів.

6. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

7. Відповідно до пункту 9 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

8. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 287 цього Кодексу, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:

а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;

б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;

в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;

г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

9. Частина сьома статті 12 ГПК України визначає, що для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Позов у цій справі подано у 2023 році. При цьому, статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2023 встановлено у розмірі 2 684, 00 грн.

11. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 163 ГПК України у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.

12. Предметом позову у цій справі є стягнення 732 670,30 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (500 х 2 684,00 грн = 1 342 000, 00 грн) станом на час звернення з позовною заявою.

13. Скаржник у касаційній скарзі не зазначає жодних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а" - "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, а також не визначає та не обґрунтовує підстави касаційного оскарження судових рішень відповідно до частини другої статті 287 ГПК України.

14. Таким чином, Верховний Суд вважає, що скаржник не дотримав умову допуску справи до касаційного оскарження, у якій предметом позову є стягнення 732 670,30 грн, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

15. Верховний Суд звертає увагу, що учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

16. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

17. Зважаючи на те, що скаржник не зазначив підстави касаційного оскарження, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою позивача згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України, оскільки касаційну скаргу подано на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Керуючись нормами статті 234, пункту 2 частини третьої статті 287, пункту 1 частини першої статті 293 ГПК України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі № 907/772/23 за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Господарського суду Львівської області від 02.04.2024 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 19.06.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуюча І. Кондратова

Судді Н. Губенко

В. Студенець