Постанова

від 10.07.2024 по справі 916/3360/22

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 липня 2024 року

м. Київ

cправа № 916/3360/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М.,

за участі секретаря: Купрейчук С.П.,

за участі представників судового засідання відповідно протоколу судового засідання від 10.07.2024

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції касаційну скаргу Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю

на рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2023

та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024

у справі №916/3360/22

за позовом Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк Індастріс Юкрейн"</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство "Одеський консервний завод дитячого харчування"

про стягнення вартості безпідставного набутого майна у розмірі 2 333 244,66 грн,

ВСТАНОВИВ:

1. Спільне підприємство «Вітмарк-Україна» у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Позивач, СП «Вітмарк-Україна») звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Старк Індастріс Юкрейн"</a> (далі - Відповідач, ТОВ "Старк Індастріс Юкрейн") про стягнення вартості безпідставно набутого майна в розмірі 2 333 244,66 грн.

1.1. Позовні вимоги обґрунтовано таким:

-ТОВ "Старк Індастріс Юкрейн" з 08.07.2022 є власником нежилих будівель та споруд, що знаходяться за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Високий, будинок 22.

-На момент набуття Відповідачем вказаного нерухомого майна у власність воно перебувало в оренді у АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» на підставі Договору оренди нерухомого майна від 09.02.2022 № 09/02-1, укладеного з громадянином ОСОБА_1

-Частина цього орендованого майна перебувала у суборенді СП «Вітмарк-Україна» на підставі Договору суборенди нерухомого майна від 09.02.2022 № ЦО 090222, укладеного з АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування».

-СП «Вітмарк-Україна» зазначає, що у зв`язку із закінченням строку дії Договору суборенди нерухомого майна від 09.02.2022 № ЦО 090222, починаючи з 24.08.2022 воно почало вивезення власного рухомого майна із суборендованих приміщень.

-Однак, за твердженням Позивача, TOB "Старк Індастріс Юкрейн" за допомогою найнятої охоронної компанії «Зевс» з 25.08.2022 систематично перешкоджало у вивезенні належного СП «Вітмарк-Україна» рухомого майна: блокувало в`їзд та виїзд на територію транспортних засобів підприємства та найнятих ним транспортних засобів перевізників, не давало можливості виносити належне підприємству рухоме майно. З цього приводу СП «Вітмарк-Україна» подавало усні та письмові звернення до Національної поліції.

-Позивач зазначає, що відповідно до отриманої ним усної інформації від інших орендаторів, які продовжують орендувати частину нерухомого майна рухоме майно СП «Вітмарк-Україна», зазначене у таблиці в позовній заяві, згодом було порізано ТОВ "Старк Індастріс Юкрейн" та здано на металобрухт, тобто знищено.

-У позовній заяві СП «Вітмарк-Україна» наводить перелік зі 182 позицій рухомого майна (кондиціонери, обладнання, меблі тощо), зазначаючи його вартість, визначену для позицій з 1 по 141 на підставі накладних (видаткових накладних) за період з 27.05.2003 по 02.09.2021, а для позицій з 142 по 182 на підставі Звіту про оцінку від 31.12.2017, всього у розмірі 2 333 244,66 грн.

Встановлені під час судового розгляду обставини справи

2. Під час розгляду справи судами встановлено таке:

-09.02.2022 між громадянином України ОСОБА_1. (Орендодавець) і АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» (Орендар) укладено Договір оренди нерухомого майна № 09/02-1 (далі - Договір оренди від 09.02.2022). /т. І а.с. 18-23/.

- Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору оренди від 09.02.2022 Орендодавець передає Орендарю на період дії цього договору у платне користування нерухоме майно, зазначене в Додатку № 1 до цього договору (орендоване майно), для його використання у господарській діяльності. До складу орендованого майна входять електроустановки та інші невід`ємні складові такого майна, які розташовані в приміщеннях такого майна та забезпечують його використання за функціональним призначенням. Орендоване майно належить Орендодавцю на праві приватної власності та не передано в оренду третім особам.

-Пунктом 2.1 Договору оренди від 09.02.2022 передбачено, що передача орендованого майна Орендареві здійснюється Орендодавцем протягом трьох робочих днів з дати підписання договору на підставі акту приймання-передачі. Підписання сторонами актів приймання-передачі свідчить про фактичну передачу орендованого майна в оренду.

-Пунктами 2.2. 2.3 Договору оренди від 09.02.2022 визначено, що у випадку припинення цього договору Орендар зобов`язаний не пізніше останнього дня строку його дії звільнити орендоване майно від власного майна та повернути орендоване майно Орендодавцю за актом приймання-передачі. Орендоване майно повинно бути повернуте Орендодавцю у тому ж стані, в якому воно було передано в оренду, з урахуванням нормального зносу. У випадку, коли при поверненні орендованого майна буде виявлено його пошкодження, Орендар зобов`язується провести відновлювальні ремонтні роботи власними силами або сплатити Орендодавцеві протягом тридцяти банківських днів з дати отримання від Орендодавця відповідного рахунку на оплату вартість відновлювальних робіт згідно кошторису.

-Згідно із пунктом 4.1 Договору оренди від 09.02.2022 Орендодавець зобов`язаний, зокрема, у разі припинення цього договору прийняти орендоване майно від Орендаря за актом приймання-передачі.

-Пунктом 5.1 Договору оренди від 09.02.2022 встановлено обов`язок Орендаря, зокрема, у разі припинення цього договору повернути Орендодавцю орендоване майно у стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, за винятком нормального зносу.

-Відповідно до пункту 5.2 Договору оренди від 09.02.2022 Орендар має право, зокрема, без дозволу Орендодавця здавати орендоване майно в суборенду третім особам.

-Згідно із пунктом 8.1 Договору оренди від 09.02.2022 він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє по 31.08.2022.

-09.02.2022 ОСОБА_1 і АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» на виконання Договору оренди від 09.02.2022 складено та підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна. /т. І а.с. 24 -24а/.

-09.02.2022 між АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» (Орендодавець) і СП «Вітмарк-Україна» (Орендар) укладено Договір суборенди нерухомого майна № ЦО 090222 (далі - Договір суборенди від 09.02.2022). /т. І а.с. 27-31/.

-Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 Договору суборенди від 09.02.2022 Орендодавець передає Орендарю на період дії цього договору у платне користування (суборенду) нерухоме майно, зазначене в Додатку № 1 до цього договору (орендоване майно), для його використання у господарській діяльності, при цьому, за текстом договору суборенда може іменуватись як «оренда». Право на передання орендованого майна в оренду належить Орендодавцю на підставі договору оренди нерухомого майна № 09/02-1 від 09.02.2022, укладеного між Орендодавцем та власником орендованого майна.

-Пунктом 2.1 Договору суборенди від 09.02.2022 передбачено, що передача орендованого майна Орендареві здійснюється Орендодавцем протягом трьох робочих днів з дати підписання договору на підставі акту приймання-передачі. Підписання сторонами актів приймання-передачі свідчить про фактичну передачу орендованого майна в оренду.

-Пунктами 2.2. 2.3 Договору суборенди від 09.02.2022 визначено, що у випадку припинення цього договору Орендар зобов`язаний не пізніше останнього дня строку його дії звільнити орендоване майно від власного майна та повернути орендоване майно Орендодавцю за актом приймання-передачі. Орендоване майно повинно бути повернуте Орендодавцю у тому ж стані, в якому воно було передано в оренду, з урахуванням нормального зносу. У випадку, коли при поверненні орендованого майна буде виявлено його пошкодження, Орендар зобов`язується провести відновлювальні ремонтні роботи власними силами або сплатити Орендодавцеві протягом тридцяти банківських днів з дати отримання від Орендодавця відповідного рахунку на оплату вартість відновлювальних робіт згідно кошторису.

-Згідно із пунктом 4.1 Договору суборенди від 09.02.2022 Орендодавець зобов`язаний, зокрема, у разі припинення цього договору прийняти орендоване майно від Орендаря за актом приймання-передачі.

-Пунктом 5.1 Договору суборенди від 09.02.2022 встановлено обов`язок Орендаря, зокрема, у разі припинення цього договору повернути Орендодавцю орендоване майно у стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, за винятком нормального зносу.

-Відповідно до пункту 8.1 Договору суборенди від 09.02.2022 він набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє по 31.08.2022.

-09.02.2022 АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» і СП «Вітмарк-Україна» на виконання Договору суборенди від 09.02.2022 складено та підписано Акт приймання-передачі нерухомого майна. /т. І а.с. 32/.

-За Актом приймання-передачі нерухомого майна від 09.02.2022 Орендодавець передав, а Орендар прийняв в оренду (суборенду) нерухоме майно, що знаходиться за адресою: м. Одеса, пров. Високий, 22. А саме: 1) Заводоуправління та прохідна (В), інвентарний номер 2-07-00151 (39014) загальною площею 125,3 кв.м, в тому числі кім. 201, 202, 203, 204, 206, 212 на другому поверсі; 2) Лабораторія, інвентарний номер 2-07-00153 (39016), площею 205 кв.м.; 3) Будівля тенкового відділу (Н), інвентарний номер 2-07-00161 (39025), площею 340,3 кв.м.; 4) Цех фабрикатів (С6 С3), інвентарний номер 2-07-00162 (39003), площею 2 068,7 кв.м.; 5) Будівлі холодильника (И), інвентарний номер 2-07-00164 (39005), площею 54,9 кв.м.; 6) Транспортний цех (С1, С12), інвентарний номер 2-07-00613 (39061), площею 138,8 кв.м.

-08.07.2022 державним реєстратором Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області Ткаченком Є.Б. внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запис № 47309730 про право приватної власності ТОВ "Старк Індастріс Юкрейн" на нежитловий об`єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2335785051101) нежитлові будівлі та споруди загальною площею 31 534,2 кв.м., розташовані за адресою: Одеська область, м. Одеса, провулок Високий, будинок 22. Ця обставина підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.07.2022 № 304829723.

-Підставою для державної реєстрації зазначено: Акт приймання-передачі нерухомого майна від 08.07.2022 № 831, № 832 .

-Підстава для внесення запису: Рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 64158263 від 13.07.2022 державного реєстратора Петровірівської сільської ради Березівського району Одеської області Ткаченко Є.Б. /т. І а.с. 32а-33/.

-01.08.2022 комісією СП «Вітмарк-Україна» ТОВ складено Інвентаризаційний опис основних засобів, що знаходяться у його власності з місцезнаходженням: провулок Високий. Будинок 22, м. Одеса, орендодавець - АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування». Цей інвентаризаційний опис підписаний Головою комісії - бухгалтером з основних засобів Крохмаль А.М., членами комісії - начальником служби охорони та безпеки ОСОБА_2., провідним менеджером з охорони праці ОСОБА_3., а також представником орендодавця - начальником господарського відділу Рибак О.Р. Крім того, цей опис містить напис про перевірку його даних й розрахунків головним бухгалтером з проставленням підпису. /т. ІІ а.с. 8-48/.

-15.08.2022 між громадянином України ОСОБА_1 (Колишній орендодавець), ТОВ "Старк Індастріс Юкрейн" (Новий орендодавець) і АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» (Орендар) укладено Додаткову угоду до Договору оренди нерухомого майна № 09/02-1 від 09 лютого 2022 року. Згідно із пунктом 1 цієї Додаткової угоди, у зв`язку із відчуженням 08.07.2022 Колишнім орендодавцем орендованого майна на користь Нового орендодавця всі права та обов`язки Орендодавця по договору перейшли до нового орендодавця на дату такого відчуження. /т. І а.с. 34/.

-30.08.2022 СП «Вітмарк-Україна» ТОВ надіслано на адресу ТОВ "Старк Індастріс Юкрейн" Вимогу № 30/08-1, в якій повідомило про закінчення 31.08.2022 строку дії Договору суборенди від 09.02.2022, і про те, що 30 та 31 серпня 2022 року воно планує здійснювати вивезення належного йому рухомого майна, зокрема кондиціонерів, які перебувають на балансі підприємства. Також зазначило, що Відповідачем, як власником суборендованого нерухомого майна, з 25.08.2022 систематично чиняться перешкоди у вивезенні належного підприємству рухомого майна. Позивач вимагав припинити перешкоджання у вивезенні належних СП «Вітмарк-Україна» ТОВ кондиціонерів. До цієї Вимоги додано Балансову довідку станом на 30.08.2022. /т. І а.с. 43, 44-44а/.

-Вимога від 30.08.2022 № 30/08-1 була надіслана Позивачем на адресу ТОВ "Старк Індастріс Юкрейн": 65007, Одеська область, місто Одеса, провулок Високий, будинок 22, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення № 6501229340787 з відбитком календарного штемпеля відділення поштового оператора Укрпошта з датою 30.08.2022, поштовою накладною від 30.08.2022 № 6501229340787 та фіскальним чеком від 30.08.2022. /а.с. 45/.

-31.08.2022 СП «Вітмарк-Україна» ТОВ надіслано на адресу ТОВ "Старк Індастріс Юкрейн" «лист № 297, в якому повідомило про закінчення 31.08.2022 строку дії Договору суборенди від 09.02.2022, і про те, що 31.08.2022 буде здійснювати вивезення належного йому майна: шафа - 15, стіл - 25, ящик з документами маленький - 15, ящик з документами великий - 10, обігрівач - 5, стілець - 50, холодильник - 5, кондиціонер в зборі - 14, стелажна система 3-х ярусна - 1, ящик з МШП (малоцінні швидкозношувані предмети) - 5, фронтальний вантажник - 4, візок гідравлічний - 5, комп`ютер - 5. Також вказувалось, що інше майно СП «Вітмарк-Україна» ТОВ, зазначене у направлених балансових довідках і не вивезене із орендованого нерухомого майна у зв`язку із перепонами з боку Відповідача починаючи з 25.08.2022, планується до вивезення у строк не пізніше 15.09.2022. Просило не чинити перешкод у вивезенні зазначеного майна. /т. І а.с. 46/.

-Лист від 31.08.2022 № 297 був надісланий Позивачем на адресу ТОВ "Старк Індастріс Юкрейн": 65007, Одеська область, місто Одеса, провулок Високий, будинок 22, що підтверджується описом вкладення до поштового відправлення № 6501229347463, поштовою накладною від 31.08.2022 № 6501229347463 та фіскальним чеком від 31.08.2022. /а.с. 47/.

-31.08.2022 АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» (Орендодавець) і СП «Вітмарк-Україна» ТОВ (Орендар) складено Акт приймання-передачі до Договору суборенди нерухомого майна від 09.02.2022 № ЦО 090222 щодо повернення із суборенди нерухомого майна. /т. ІІ а.с. 49-52/.

-У пункті 3 Акта приймання-передачі нерухомого майна від 31.08.2022 зазначено, що у зв`язку із здійснюваними власником нерухомого майна (ТОВ "Старк Індастріс Юкрейн", код ЄДРПОУ 44703773) перешкодами у вивезенні Орендарем належних йому товарно-матеріальних цінностей, в приміщеннях нерухомого майна на момент складання цього Акту приймання-передачі залишилися товарно-матеріальні цінності Орендаря. При цьому наводиться перелік зі 329 позицій рухомого майна, що включає в себе й 182 позиції майна вказаного у позовній заяві.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2023, яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №916/3360/22, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

3.1. Судові рішення обґрунтовані тим, що позивачем не доведено жодними належними та допустимими доказами та судом не встановлено обставину заволодіння (набуття) саме Відповідачем рухомим майном переліченим у позовній заяві.

3.2. Судами відхилено надані Позивачем на підтвердження обставини заволодіння (набуття) Відповідачем рухомим майном, переліченим у позовній заяві, Інвентаризаційний опис основних засобів від 01.08.2022 і Акт приймання-передачі від 31.08.2022, оскільки вони не свідчать про перехід майна з такими кількісними та якісними характеристиками від СП «Вітмарк-Україна» до Відповідача.

3.3. Судами зазначено, що Акт приймання-передачі від 31.08.2022, складений АТ АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» і СП «Вітмарк-Україна» на виконання умов пункту 2.2 Договору суборенди від 09.02.2022, фактично посвідчує повернення нерухомого майна у володіння Третьої особи. А з урахуванням наведеного вище змісту пункту 3 цього акта, ці приміщення перейшли у володіння АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» разом із рухомим майном Позивача.

3.4. Судами відхилено надані Позивачем, на підтвердження обставини заволодіння (набуття) Відповідачем переліченим у позовній заяві рухомим майном, заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22.12.2022, оскільки вони не містять жодних відомостей про перехід майна з певними кількісними та якісними характеристиками від СП «Вітмарк-Україна» ТОВ до Відповідача.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

4. До Верховного Суду від Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю надійшла касаційна скарга, у якій заявлено вимогу скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 916/3360/22 повністю і передати справу на новий розгляд в Господарський суд Одеської області.

На виконання приписів пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України Спільне підприємство "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю посилається на пункт 3 частини 2 статті 287 ГПК України та зазначає, що на теперішній час висновок Верховного Суду щодо питання стягнення потерпілим вартості належного йому рухомого майна із особи, яка набула це майно внаслідок власної недобросовісної поведінки у орендних (суборендних) правовідносинах і не може повернути це майно в натурі, відсутній.

Вказує, що в порушення вимог статей 86, 89 ГПК України, суди першої та апеляційної інстанції не дослідили заяви свідків, які на погляд судів мали неповні відомості, чим не забезпечили всебічне, повне, об`єктивне та безпосереднє дослідження наявних у справі доказів.

Скаржник зазначає, що подані позивачем та третьої особою докази, всупереч статтям 86, 238 ГПК України, були оцінені судами вибірково, а щодо деяких доказів суд взагалі зазначив, що їх немає в матеріалах справи. В сукупності ж наявні в матеріалах справи докази судами не оцінювалися.

Позивач посилається на постанову Верховного Суду від 04.03.2021 у справі №908/1879/17 та зазначає, що відхилення судом апеляційного інстанції сумарно 21 доказу позивача та третьої особи на підтвердження факту набуття відповідачем рухомого майна позивача (деякі із цих доказів взагалі не відображені в рішенні) за відсутності жодного доказу відповідача на доведення протилежного є порушенням судом стандарту доказування "вірогідності доказів".

Спільне підприємство "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю вказує, що судами порушено вимоги ч. 3. ст. 198 та ч. 5 ст. 236 ГПК України, оскільки вони не прийняли в якості належних доказів подані позивачем документи про вартість його рухомого майна та не призначили судову експертизу у справі, у зв`язку з чим не забезпечили повне, всебічне та об`єктивне з`ясування обставин справи.

Також, як на підставу скасування оскаржуваних судових рішень скаржник посилається на п. 2. ч. 1 ст. 310 ГПК України та вказує, що в ухваленні судового рішення на стадії апеляційного оскарження брали участь судді, яким позивач заявив обґрунтований відвід.

Узагальнений виклад позиції інших учасників у справі

5. АТ "Одеський консервний завод дитячого харчування" подано пояснення на касаційну скаргу, у якому останнє просить її задовольнити.

6. "Старк Індастріс Юкрейн" подано відзив на касаційну скаргу з проханням залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення залишити без змін.

Провадження у Верховному Суді

7. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №916/3360/22 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого, Картере В.І., Огородніка К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.04.2024.

8. Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024, серед іншого, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю, яка подана на рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 року та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі № 916/3360/22 та призначено до розгляду касаційну скаргу Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю у справі №916/3360/22 на 29 травня 2024 року о 12:30 год. у відкритому судовому засіданні у приміщенні Касаційного господарського суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6, в залі судових засідань №330.

9. Ухвалою Верховного Суду від 29.05.2024 оголошено перерву в судовому засіданні у справі №916/3360/22 за касаційною скаргою Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю, яка подана на рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 до 10 липня 2024 року о 12:00 год. у приміщенні суду за адресою: м. Київ, вул. О.Копиленка, 6, зал № 330.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

10. Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти них, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржувані судові рішення слід залишити без змін, з огляду на таке.

11. Відповідно статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 310, частиною другою статті 313 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.

12. Як установили суди попередніх інстанцій та підтверджено матеріалами справи, предметом позову у ній є матеріально-правова вимога Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю про стягнення з відповідача в порядку статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, вартості безпідставно набутого майна.

13. Загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.

14. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

15. Передбачений інститутом кондикції вид позадоговірних зобов`язань виникає за таких умов: 1) набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали.

16. Отже предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права (подібні висновки Великої Палати Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (провадження №12-182гс18) та від 13.02.2019 у справі №320/5877/17 (провадження №14-32цс19)).

17. Відповідно до статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

18. Зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адміністративного акта, правочину або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

19. Основна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, бо отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на цій підставі тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

20. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

21. Тобто в разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, положення статті 1212 ЦК України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

22. Для виникнення зобов`язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: 1) збільшення майна в однієї особи (вона набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або звертає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння); 2) втрата майна іншою особою, тобто збільшення або збереження майна в особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою; 3) причинний зв`язок меж збільшенням майна в однієї особи i відповідною втратою майна іншою особою; 4) відсутність достатньої правової підстави для збільшення майна в однієї особи за рахунок іншої особи, тобто обов`язковою умовою є збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його в іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення (відповідний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 01.06.2021 у справі №916/2478/20, від 04.05.2022 у справі №903/359/21, від 05.10.2022 у справі №904/4046/20).

23. Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином (постанови Верховного Суду від 06.02.2020 у справі №910/13271/18, від 23.01.2020 у справі №910/3395/19, від 23.04.2019 у справі №918/47/18, від 01.04.2019 у справі №904/2444/18, від 16.09.2022 у справі №913/703/20).

24. Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

25. Розмір відшкодування вартості майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тобто береться до уваги ринкова вартість майна на момент подання позову, яка далі може бути переглянута на момент прийняття судом рішення.

26. Враховуючи, що Позивачем заявлені вимоги про стягнення вартості безпідставно набутого майна відповідно до норм частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України, до предмету доказування у цій справі входять: 1) набуття Відповідачем майна або його збереження за рахунок іншої особи (Позивача); 2) відсутність для цього правових підстав або якщо вони відпали; 3) неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно, зокрема, внаслідок його знищення, загублення або передачі його набувачем третій особі тощо; 4) вартість (ринкова) майна, що визначена на момент розгляду судом справи.

27. Обов`язок доказування таких обставин покладається на позивача, водночас відповідач має право спростувати такі обставини.

28. Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

29. Згідно з частинами першою та третьою статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

30. Відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

31. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.

32. Судами встановлено, що на підтвердження факту заволодіння майном Позивач, зокрема, надав копію інвентаризаційного опису основних засобів від 01.08.2022 та Акт приймання-передачі від 31.08.2022, які, як правильно зазначено судами, не свідчать про перехід майна з такими кількісними та якісними характеристиками від Позивача до Відповідача.

33. Так, відповідно до пунктів 15, 19, 20, 21 розділу ІІ Положення про інвентаризацію активів та зобов`язань, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 02.09.2014 № 879, інвентаризаційний опис застосовуються для фіксування наявності, стану та оцінки активів підприємства та тих активів, які належать іншим підприємствам і обліковуються поза балансом. Після закінчення інвентаризації оформлені інвентаризаційні описи (акти інвентаризації) здаються до бухгалтерської служби для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та цінові показники за даними бухгалтерського обліку проставляються проти відповідних даних інвентаризаційного опису і шляхом співставлення виявляються розходження між даними інвентаризації і даними обліку. Бухгалтерською службою складаються звіряльні відомості активів і зобов`язань, у яких відображаються розбіжності між даними бухгалтерського обліку і даними інвентаризаційних описів (актів інвентаризації).

34. Отже, призначенням Інвентаризаційного опису основних засобів від 01.08.2022 є виявлення розходження між даними інвентаризації (фіксації наявності) і даними бухгалтерського обліку СП «Вітмарк-Україна» ТОВ для його подальшого корегування. Цей опис лише фіксує наявність певних активів підприємства, зокрема, за адресою суборендованих приміщень, станом на момент проведення інвентаризації у період з 01.08.2022 по 03.08.2022.

35. Суди правильно встановили, що Інвентаризаційний опис не підтверджує наявність майна з певними кількісними та якісними характеристиками в конкретних приміщеннях і його перехід до Відповідача у майбутньому після 31.08.2022, дати закінчення строку дії Договору суборенди від 09.02.2022.

36. Акт приймання-передачі від 31.08.2022, складений АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» та Позивачем на виконання умов пункту 2.2 Договору суборенди від 09.02.2022, як правильно встановили суди попередніх інстанцій, фактично посвідчує повернення нерухомого майна у володіння Третьої особи. А з урахуванням наведеного вище змісту пункту 3 цього акта, ці приміщення перейшли у володіння АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» разом із рухомим майном Позивача.

37. Разом з тим, суди встановили відсутність у матеріалах справи аналогічного акта приймання-передачі складеного АТ «Одеський консервний завод дитячого харчування» і Відповідачем на виконання умов пункту 2.2 Договору оренди від 09.02.2022 № 09/02-1, який би містив відомості про залишення в орендованих приміщеннях рухомого майна суборендаря з певними кількісними та якісними характеристиками, тобто підтверджував визнання такої обставини Відповідачем.

38. Судами правильно відхилено посилання Позивача, на підтвердження обставини заволодіння (набуття) Відповідачем переліченим у позовній заяві рухомим майном, на заяви свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 22.12.2022, оскільки останні не містять жодних відомостей про перехід майна з певними кількісними та якісними характеристиками від Позивача до Відповідача.

39. Так, судами встановлено, що вказані заяви свідків містять лише загальні факти, щодо правовідносин, що виникли з договору оренди нерухомого майна, та стосувалися обставин звільнення такого майна Орендарем, після відмови продовжувати дію договору.

40. Також, суди правильно відхилили надані Позивачем у якості доказів заволодіння (набуття) Відповідачем переліченим у позовній заяві рухомим майном, фототаблиці і відеозаписи, оскільки вони не містять жодних відомостей про перехід майна з певними кількісними та якісними характеристиками від СП «Вітмарк-Україна» до відповідача, не є інформативними та не містять посвідчувальних та пояснювальних написів, які дозволили б достеменно визначити вид обладнання його найменування, інвентарні номери та місцезнаходження.

41. Крім того, судом другої інстанції у судовому засіданні 19.03.2024 досліджено надані Позивачем відеозаписи на CD-Диску, які містить лише інформацію про нетривале перешкоджання невідомими особами у доступі до робочих місць працівникам Позивача і фіксують момент проїзду транспортного засобу, проте, жодних відомостей про обставини, що входять до предмету доказування у цій справі вказані відеозаписи не містять.

42. Також, правильно відхилено судами у якості доказів, наданих Позивачем: копії талону-повідомлення №11087 від 25.08.2022 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення; фотофікцасії, довідки виїзду поліції, оскільки надані докази, як з`ясували суди попередніх інстанцій під час розгляду справи не містять підтвердження обставин заволодіння спірним майном Відповідачем, за відсутності доказів огляду поліцією огляду приміщення та встановлення факту перебування спірного майна саме в приміщенні за адресою: м. Одеса, пров. Високий, буд. 22.

43. Матеріали справи не містять доказів оскарження дій Національної поліції, щодо не складення протоколу огляду місця події з переліченням присутніх посадових осіб Відповідача, охорони, нерухомого майна, яке знаходилось в приміщенні.

44. Отже, слід погодитись із висновками, які зроблені судами попередніх інстанцій, під час розгляду справи, про не доведення Позивачем належними та допустимими доказами обставин заволодіння (набуття) саме Відповідачем рухомим майном, доказів визначення вартості спірного майна, саме станом на момент розгляду судом справи, а тим паче знищення Відповідачем майна Позивача, стягнення вартості якого, відповідно до норм частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України, просить відшкодувати Позивач у цьому спорі.

45. Доводи касаційної скарги зводяться передусім до переоцінки доказів, водночас у силу імперативних приписів статті 300 ГПК України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

46. Верховний Суд у прийнятті цієї постанови керується й принципом res judicata, базове тлумачення якого вміщено в рішеннях ЄСПЛ від 09.11.2004 у справі «Науменко проти України», від 19.02.2009 у справі «Христов проти України», від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України», в яких цей принцип розуміється як елемент принципу юридичної визначеності, що вимагає поваги до остаточного рішення суду та передбачає, що перегляд остаточного та обов`язкового до виконання рішення суду не може здійснюватись лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі, а повноваження судів вищого рівня з перегляду (у тому числі касаційного) мають здійснюватися виключно для виправлення судових помилок і недоліків. Відхід від res judicate можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини, наявності яких у даній справі скаржником не зазначено й не обґрунтовано.

47. Разом з тим ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

48. У справі «Трофимчук проти України» (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.

49. Верховний Суд з огляду на викладене зазначає, що учасникам справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують вказаного висновку.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

50. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

51. Відповідно до частини 1 статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

52. Враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК України, колегія суддів вважає, що викладені у касаційній скарзі доводи не отримали підтвердження під час касаційного провадження, не спростовують висновків попередніх судових інстанцій, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги та скасування оскаржуваних судових рішень.

Розподіл судових витрат

53. Судовий збір за подання касаційної скарги в порядку статті 129 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись статтями 240, 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Спільного підприємства "Вітмарк-Україна" в формі Товариства з обмеженою відповідальністю залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Одеської області від 18.07.2023 та постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №916/3360/22 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий С.В. Жуков

Судді В.І. Картере

К.М. Огороднік