Ухвала

від 10.07.2024 по справі 524/10385/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

10 липня 2024 року

м. Київ

справа № 524/10385/23

провадження № 61-8951ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Осіяна О. М.,

розглянув касаційну скаргу представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» - Кислянської Алли Петрівни, Олефіра Петра Петровича , на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» до ОСОБА_2 про покладення зобов`язання щодо повернення печатки та документів товариства,

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» (далі - ТОВ «Фірма «Берізка») звернулося до суду із позовом про припинення трудових відносин та зобов`язання директора ОСОБА_2 повернути фірмі печатку, доступ до електронної пошти, документи фірми та особові справи щодо персоналу товариства.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 січня 2024 року позовна заява залишена без руху для усунення недоліків щодо оформлення позовної заяви, а також для сплати судового збору.

Ухвалою місцевого суду від 22 січня 2024 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору, позовну заяву повторно залишено без руху для усунення вказаних недоліків. Додатково суд посилався на необхідність зазначення підстав для розгляду позову у порядку цивільного судочинства.

Усуваючи недоліки позовної заяви, позивач просив відкрити провадження у справі в частині позовних вимог про витребування від відповідача, як директора товариства, печатки та документів товариства, та повторно просив звільнити від сплати судового збору.

Ухвалою Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 лютого 2024 року, залишеною без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ТОВ «Фірма «Берізка».

Суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, посилаючись на висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 759/9008/19, дійшов висновку, що спір у вказаній справі підпадає під юрисдикцію господарського суду, оскільки вказані спірні правовідносини пов`язані з вирішенням корпоративного спору у спосіб покладення на колишнього директора товариства зобов`язання з повернення ним печатки підприємства та інших документів, які, на думку позивача, він протиправно продовжує утримувати, чим створює перешкоди у здійсненні господарської діяльності ТОВ «Фірма «Берізка».

Суд апеляційної інстанції відхилив за безпідставністю довід апеляційної скарги ТОВ «Фірма «Берізка», що ця справа є похідною від справи про звільнення колишнього директора ОСОБА_2 з посади, яка розглянута за правилами цивільного судочинства.

У червні 2024 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представників ТОВ «Фірма «Берізка» - Кислянської А. П., Олефіра П. П. , на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року.

У касаційній скарзі ТОВ «Фірма «Берізка», посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення.

Касаційна скарга мотивована тим, що ця справа підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства, адже є похідною від цивільної справи

№ 524/6878/13-ц, в якій суд звільнив директора ОСОБА_2 за власним бажанням, тобто розглянув таку справи за правилами цивільного судочинства.

Відповідно до вимог частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Згідно з положеннями частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення.

Із касаційної скарги вбачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновку щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення.

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Згідно з частиною першою статті 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Вирішуючи питання про те, чи є правовідносини господарськими, а відповідно, і спір - господарським, необхідно виходити з визначень, наведених у статті 2 та частині першій статті 3 Господарського кодексу України (далі - ГК України), відповідно до яких як господарську діяльність розуміють діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямовану на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Учасниками відносин у сфері господарювання є суб`єкти господарювання, споживачі, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, наділені господарською компетенцією, а також громадяни, громадські та інші організації, які виступають засновниками суб`єктів господарювання чи здійснюють щодо них організаційно-господарські повноваження на основі відносин власності.

Згідно зі статтею 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку.

Відповідно до статті 81 ЦК України юридична особа може бути створена шляхом об`єднання осіб та (або) майна. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення, поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб публічного права. Юридична особа приватного права створюється на підставі установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності товариств з обмеженою відповідальністю визначені Законом України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю».

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позов подано ТОВ «Фірма «Берізка» до ОСОБА_2 про зобов`язання повернути фірмі печатку, доступ до електронної пошти, документи фірми та особові справи щодо персоналу товариства.

Отже, колишній керівник товариства згідно з актом приймання-передачі має передати новопризначеному керівникові товариства всі документи, які знаходяться в діловодстві товариства.

З огляду на суб`єктний склад та зміст правовідносин спір між юридичною особою та фізичною особою - колишнім керівником щодо нездійснення повноважень як посадової особи і після припинення повноважень керівника цього господарства виник з корпоративних відносин.

Ураховуючи, що позивач заявив вимоги про повернення колишнім директором печатки, доступу до електронної пошти, документів фірми та особових справ щодо персоналу товариства, тобто щодо діяльності юридичної особи і такі вимоги безпосередньо пов`язані з можливістю здійснення керівництва товариством з обмеженою відповідальністю, а самим товариством - можливістю ведення діяльності, цей спір виник з корпоративних відносин та підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Аналогічні за змістом висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11 травня 2021 року у справі № 759/9008/19 (провадження № 14-35цс21) та постановах Верховного Суду від 27 жовтня 2021 року у справі № 501/2401/19 (провадження № 61-3798св21), від 08 грудня 2021 року у справі № 337/2055/20 (провадження № 61-12914св21), від 02 лютого 2022 року у справі № 387/603/20 (провадження № 61-12028св21).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Встановивши, що позовні вимоги ТОВ «Фірма «Берізка» спрямовані на зобов`язання колишнього директора товариства повернути печатку та документи, що пов`язано з господарською діяльністю юридичної особи, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, дійшов правильного висновку про відмову у відкритті провадження у справі у зв`язку з тим, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Верховний Суд вважає безпідставним посилання скаржника, що вимоги у цій справі є похідними від позовних вимог у справі № 524/6878/13-ц про звільнення відповідача з посади директора, у порядку цивільного судочинства, оскільки похідна позовна вимога є та, що заявлена у межах одного судового провадження, водночас, у будь-якому випадку, суд зобов`язаний встановити природу правовідносин, які склалися між сторонами та кваліфікувати їх до відповідного судочинства.

Інші доводи касаційної скарги зводяться до власного тлумачення норм права та не можуть бути підставами для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки ґрунтуються на незгоді з обставинами, встановленими судами, зводяться до переоцінки судами доказів, що у силу вимог статті 400 ЦПК України не входить до компетенції суду касаційної інстанції.

Європейський суд з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

З урахуванням наведеного вище, колегія суддів дійшла висновку про те, що правильність застосування судами норм права не викликає розумних сумнівів, а касаційна скарга ТОВ «Фірма «Берізка» на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року є необґрунтованою.

Оскільки, Верховний Суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у цій справі, відсутні підстави для вирішення клопотання про направлення справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

Керуючись частиною четвертою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представників Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» - Кислянської Алли Петрівни, Олефіра Петра Петровича , на ухвалу Автозаводського районного суду м. Кременчука від 05 лютого 2024 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 29 травня 2024 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Берізка» до ОСОБА_2 про покладення зобов`язання щодо повернення печатки та документів товариства.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді Н. Ю. Сакара

О. В. Білоконь

О. М. Осіян