Ухвала

від 11.07.2024 по справі 752/1320/24

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 липня 2024 року

м. Київ

справа № 752/1320/24

провадження № 51-3506 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 червня 2024 року,

встановив:

За ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року ОСОБА_5 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 05 серпня 2024 року включно.

Захисник ОСОБА_4 звернувся із апеляційною скаргою про перегляд ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року.

Київський апеляційний суд ухвалою від 21 червня 2024 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року повернув особі, яка її подала.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга захисника ОСОБА_4 , в якій він порушує питання про скасування ухвали апеляційного суду та призначення нового розгляду у суді апеляційної інстанції. Зазначає, що апеляційний суд безпідставно повернув апеляційну скаргу, оскільки, на його думку, він не пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року. Вказує, що копію ухвали місцевого суду він отримав 13 червня 2024 року, а обвинувачений ОСОБА_5 - 18 червня 2024 року. Вважає, що для нього, як для захисника, та для особи, яка перебувала під вартою, строк апеляційного оскарження обчислювався з 18 червня 2024 року, коли вони отримали оскаржуване судове рішення.

Перевіривши доводи касаційної скарги та додані до неї документи, колегія суддів дійшла висновку, що у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити з наступних підстав.

Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 428 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо з касаційної скарги, наданих до неї судових рішень та інших документів вбачається, що підстав для задоволення скарги немає.

Відповідно до вимог п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, про зміну іншого запобіжного заходу на запобіжний захід у виді тримання під вартою або про продовження строку тримання під вартою, постановлену під час судового провадження в суді першої інстанції до ухвалення судового рішення по суті - подається протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Частиною 3 ст. 395 КПК України визначено, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Тож, ст. 395 КПК України розмежовує строки апеляційного оскарження ухвали слідчого судді для осіб, які викликалися судом, та ухвали, постановленої без виклику особи, яка її оскаржувала. Для особи, яка оскаржує ухвалу слідчого судді, постановлену за її викликом, кримінальне процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку апеляційного оскарження ухвали слідчого судді з моменту її оголошення, а не з часом отримання копії судового рішення.

Пунктом 4 ч. 3 ст. 399 КПК України встановлено, що апеляційна скарга повертається, якщо вона подана після закінчення строку апеляційного оскарження і особа не порушує питання про поновлення цього строку або суд апеляційної інстанції за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.

Як убачається із ухвали Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року, якою задоволено клопотання прокурора та продовжено обвинуваченому ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, захисник ОСОБА_4 був присутній під час її ухвалення, а тому строк на апеляційне оскарження цієї ухвали для нього обраховується з 07 червня 2024 року.

Ураховуючи вищевказані приписи закону, строк на апеляційне оскарження вказаної ухвали становить п`ять днів з дня її оголошення. Отже, останнім днем такого строку було 12 червня 2024 року.

Водночас з апеляційною скаргою на ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року захисник ОСОБА_4 до суду апеляційної інстанції звернувся лише 13 червня 2024 року, тобто поза межами визначеного п. 1-1 ч. 2 ст. 395 КПК України строку на її оскарження і питання про поновлення пропущеного ним строку перед судом не ставив.

Тож, суд апеляційної інстанції, правильно встановивши, що строк на апеляційне оскарження пропущений і скаржник не порушує питання про його поновлення, дійшов обґрунтованого висновку про те, що апеляційна скарга підлягає поверненню, з чим погоджується і колегія суддів Верховного Суду.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції, повернувши апеляційну скаргу захисника ОСОБА_4 на вказану ухвалу Голосіївського районного суду м. Києва від 07 червня 2024 року, діяв відповідно до вимог кримінального процесуального закону, а тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги та вважає, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України.

Враховуючи викладене та керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою захисника ОСОБА_4 , який діє в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 21 червня 2024 року відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3