Рішення

від 18.06.2024 по справі 757/67104/21-ц

ПЕЧЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/67104/21-ц

Пр. № 2-2454/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2024 року Печерський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Соколова О.М.,

за участю секретаря судових засідань Ковтун К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу в порядку спрощеного провадження в приміщенні суду в м. Києві за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2021 року адвокат Лазарєва Ольга Володимирівна в інтересах ОСОБА_1 (далі-Позивач, Позикодавець), звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 (далі-Відповідач 1, Позичальник), ОСОБА_3 (далі-Відповідач 2) про стягнення заборгованості.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 18 грудня 2019 року Позивач та Відповідач 1 уклали договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цопіною Н.Л., за № 664 (далі - Договір).

Згідно п. 1 Договору в порядку та на умовах визначених цим Договором, Позикодавець передає, а Позичальник приймає у власність грошові кошти у сумі 525 705,60 (п`ятсот двадцять п`ять тисяч сімсот п`ять гривень 60 копійок), що за курсом Національного банку України на день підписання цього Договору (1 долар США 23,469) становить еквівалент 22.400 (двадцять дві тисячі чотириста) доларів США 00 центів (далі - Позика).

12 березня 2021 року Сторони уклали Договір про внесення змін і доповнень до Договору позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цопіною Н.Л., за № 51 (далі - Договір змін).

Так, строк повернення Позики вже закінчився, однак Відповідачем 1 у вказані строки за Договором змін сума у розмірі 19 000 дол. США 00 центів не були повернуті Позивачу. Зазначене підтверджується відсутністю заяви про повний розрахунок Сторін.

Таким чином, з 16 вересня 2021 року у Відповідача 1 утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі 19 000 дол. США 00 центів, яка продовжує існувати на день подання даного позову до суду.

Крім того, вказано, що враховуючи положення ч. 1 ст. 526 ЦК України та п. 8 Договору, Сторони прийшли згоди про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у випадку не повернення суми Позики в строки обумовлені положеннями Договору.

Відповідно до п. 15 Договору Договір укладено з урахуванням згоди дружини Позичальника, викладеної у формі заяви, справжність підпису якої засвідчено 18 грудня 2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цопіною Н.Л. за реєстровим № 663

Таким чином, Договір та Договір змін укладено в інтересах сімї Відповідача 1, отже солідарними боржниками за Договором та Договором змін є Відповідач 1 та Відповідач 2.

На підставі викладеного, просила суд, стягнути з відповідачів солідарно на користь Позивача борг за договором позики від 18 грудня 2019 року в сумі 517 069,80 грн, що на день звернення з позовом (за курсом 1 долар США дорівнює 27,2142 грн України) еквівалентно 19 000 доларів США, суму трьох відсотків річних у розмірі 5 287,76 грн та суму інфляційних втрат у розмірі 10 397,16 грн. та понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості залишено без руху.

28 липня 2022 року на виконання ухвали Печерського районного суду м. Києва від 19 липня 2022 року позивачем усунуто вказані недоліки.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 29 липня 2022 року відкрито провадження у цивільній справі №757/67104/21-ц за правилами спрощеного провадження, з повідомленням сторін.

Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 23 жовтня 2023 року у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лазарєвої О.В. про відвід судді Печерського районного суду м. Києва Соколова О.М. від розгляду цивільної справи № 757/67401/21-ц - відмовлено.

Позивач та представник позивача в судове засідання не з`явилися, про день та час розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили, проте представник позивача подала до суду заяву, в якій позов підтримала, просила його задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, про причини неявки суд не повідомили.

Згідно з ч. 1 ст. 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом, що є правом учасників справи. Як встановлено, ч. 4 вказаної статті Кодексу, у разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У встановлений судом строк відповідач відзив на позовну заяву не подав.

У відповідності до п.2 ч.1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.

З урахуванням ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Так, матеріалами справи встановлено, що 18 грудня 2019 року ОСОБА_1 та

ОСОБА_2 уклали договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цопіною Н.Л., за №664.

Згідно п. 1 Договору в порядку та на умовах визначених цим Договором, Позикодавець передає, а Позичальник приймає у власність грошові кошти у сумі 525 705,60 (п`ятсот двадцять п`ять тисяч сімсот п`ять гривень 60 копійок), що за курсом Національного банку України на день підписання цього Договору (1 долар США 23,469) становить еквівалент 22.400 (двадцять дві тисячі чотириста) доларів США 00 центів.

Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (стаття 1047 ЦК України).

Отже, за своїми правовими ознаками договір позики є реальним, одностороннім (оскільки, укладаючи договір, лише одна сторона позичальник зобов`язується до здійснення дії (до повернення позики), а інша сторона позикодавець стає кредитором, набуваючи тільки право вимоги), оплатним або безоплатним правочином, на підтвердження якого може бути надана розписка позичальника, яка є доказом не лише укладення договору, але й посвідчує факт передання грошової суми позичальнику.

Статтею 524 ЦК України визначено, що зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях.

Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Пунктом 2 Договору Позика передається Позикодавцем Позичальнику безпосередньо при підписанні Сторонами цього Договору готівкою і на момент підписання цього Договору вважається такою, що фактично отримана Позичальником в повному обсязі.

Позика за Договором є безпроцентною (п. 3 Договору).

12 березня 2021 року Сторони уклали Договір про внесення змін і доповнень до Договору позики, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цопіною Н.Л., за №51.

Згідно п. 1 Договору змін Сторони дійшли взаємної згоди викласти п. 5 Договору в наступній редакції: «5. Сторони домовилися, що Позичальник зобов`язаний повернути суму Позики в термін до 15 вересня 2021 року (включно). Повернення Позики за цим Договором підтверджується заявою про повний розрахунок Сторін.».

Крім того, у Договорі змін Сторони дійшли згоди та погодили наступний розрахунок за Договором, а саме: «Сторони дійшли згоди, що виконання зобов`язання щодо повернення позики Позичальником здійснюється наступним чином:

15 квітня 2021 року 83 245,80 (вісімдесят три тисячі двісті сорок п`ять гривень 80 коп.), що становить еквівалент 3 000,00 доларів США (три тисячі доларів США 00 центів) на дату розрахунку за офіційним курсом Національного банку України;

15 травня 2021 року 83 245,80 (вісімдесят три тисячі двісті сорок п`ять гривень 80 коп.), що становить еквівалент 3.000,00 доларів США (три тисячі доларів США 00 центів) на дату розрахунку за офіційним курсом Національного банку України;

15 червня 2021 року 83 245,80 (вісімдесят три тисячі двісті сорок п`ять гривень 80 коп.), що становить еквівалент 3.000,00 доларів США (три тисячі доларів США 00 центів) на дату розрахунку за офіційним курсом Національного банку України; - 15 липня 2021 року - 83 245,80 (вісімдесят три тисячі двісті сорок п`ять гривень 80 коп.), що становить еквівалент 3.000,00 доларів США (три тисячі доларів США 00 центів) на дату розрахунку за офіційним курсом Національного банку України;

15 серпня 2021 року 83 245,80 (вісімдесят три тисячі двісті сорок п`ять гривень 80 коп.), що становить еквівалент 3 000,00 доларів США (три тисячі доларів США 00 центів) на дату розрахунку за офіційним курсом Національного банку України;

15 вересня 2021 року - 110 994,40 (сто десять тисяч дев`ятсот дев`яносто чотири гривні 40 коп.), що становить еквівалент 4.000,00 доларів США (чотири тисячі доларів США 00 центів) на дату розрахунку за офіційним курсом Національного банку України.».

Згідно п. 5.2 Договору Сторони погодили, що у випадку зміни курсу гривні до долара США на момент сплати щомісячних платежів, сума гривні повинна бути еквівалентною сумі у доларах США, встановленій у п. 5.1 Договору, відповідно до курсу Національного банку України станом на день проведення розрахунку.

Частиною першою статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що строк повернення Позики вже закінчився, однак Відповідачем 1 у вказані строки за Договором змін сума у розмірі 19 000 дол. США 00 центів не були повернені Позивачу. Зазначене підтверджується відсутністю заяви про повний розрахунок Сторін.

Таким чином, з 16 вересня 2021 року у Відповідача 1 утворилася заборгованість перед Позивачем у розмірі 19 000 дол. США 00 центів.

У частині першій статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу. інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною першою статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України в разі порушення грошового зобов`язання боржник, який прострочив його виконання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За змістом цієї норми закону нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів у наслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 10 квітня 2018 року у справі № 910/10156/17 вказала, що приписи статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань.

Відповідно до п. 8 Договору при неповерненні суми Позики своєчасно Позикодавець має право пред`явити цей Договір до стягнення у строки і в порядку, передбаченим чинним законодавством України, та вимагати при цьому повернення йому частини позики, шо залишилась несплаченою, з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох відсотків від простроченої суми.

Таким чином, враховуючи положення ч. 1 ст. 526 ЦК України та п. 8 Договору Сторони прийшли згоди про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних у випадку не повернення суми Позики в строки, обумовлені положеннями Договору.

Згідно розрахунку, наданого представником позивача, загальна сума інфляційних втрат за Договором, яка підлягає стягненню становить 10 397,16 грн, сума відсотків за користування грошовими коштами за період з 16.04.2021 року по 01.12.2021 року складає 5 287,76 грн.

Вказаний розрахунок відповідачами не оспорювався.

З матеріалів справи вбачається, що Відповідач своїх зобов`язань за Договором позики належним чином не виконав та всупереч вимогам цивільного законодавства до цього часу не повернув борг за вказаними договорами, а даних, які б свідчили про повернення відповідачем суми заборгованості Позивачу судом не встановлено.

Щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідачів, суд вказує наступне.

Нормами ЦК України та СК України прямо не врегульовано питання поділу боргового зобов`язання між колишнім подружжям.

Відповідно до частини третьої статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 60 СК України визначено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частина перша статті 21 СК України визначає шлюбом сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до частини першої статті 36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов`язків подружжя.

Належність майна до об`єктів права спільної сумісної власності визначено статтею 61 СК України, згідно із частиною третьою якої якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Норма частини третьої статті 61 СК України кореспондує частині четвертій статті 65 цього Кодексу, яка передбачає, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї, створює обов`язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім`ї.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим із подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового (частина друга статті 65 СК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі № 638/18231/15- ц зазначений наступний правовий висновок: «51. За таких обставин за нормами сімейного законодавства умовою належності того майна, яке одержане за договором, укладеним одним із подружжя, до об`єктів спільної сумісної власності подружжя є визначена законом мета укладення договору інтереси сім`ї, а не власні, не пов`язані із сім`єю інтереси одного з подружжя. 52. Таким чином, якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то цивільні права та обов`язки за цим договором виникають в обох із подружжя. 56. Тлумачачи закон під час його застосування до конкретних правовідносин, суд повинен керуватися як завданням судочинства так і загальними засадами цивільного законодавства, серед яких, зокрема, визначені справедливість, добросовісність та розумність. 57. Відповідно до частини другої статті 73 СК України стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір був укладений одним із подружжя в інтересах сім`ї і те, що було одержане за договором. використано на її потреби. 58. Таким чином, за спільними зобов`язаннями подружжя останнє відповідає усім своїм майном.».

Відповідно до п. 15 Договору Договір укладено з урахуванням згоди дружини Позичальника ОСОБА_3 , викладеної у формі заяви, справжність підпису якого засвідчено 18.12.2019 року Цопіною Н.Л., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу за реєстровим № 663.

Таким чином, Договір та Договір змін укладено в інтересах сім`ї Відповідача 1, отже, солідарними боржниками за Договором та Договором змін є Відповідач 1 та Відповідач 2.

Висновки щодо можливості ухвалення судом рішення про стягнення боргу в іноземній валюті і порядку визначення у рішенні еквівалента суми боргу в національній валюті містяться у постанові ВП ВС від 4 липня 2018 року у справі № 761/12665/14-ц

Так, у разі зазначення в судовому рішенні про стягнення суми коштів в іноземній валюті з визначенням еквівалента такої суми у гривні стягувачеві має бути перерахована вказана у резолютивній частині судового рішення сума в іноземній валюті, а не її еквівалент у гривні».

Тобто повернення коштів здійснюється у валюті, в якій надавалася позика. Однак, враховуючи умови договору (п. 5.2 Договору) сума Позики на день її повернення має відповідати доларовому еквіваленту за офіційним курсом НБУ на момент передання Позикодавцем Позичальнику суми Позики.

Отже, суд прийшов до висновку стягнути суму заборгованості в розмірі 517 069,80 грн (п`ятсот сімнадцять тисяч шістдесят дев`ять грн. 80 коп.), що еквівалентно 19 000 доларів США станом на 01.12.2021 року.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем, всупереч положенню ч. 1 ст. 81 ЦПК України не надано належних та допустимих доказів своєчасної та у повному обсязі сплати заборгованості.

Враховуючи викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, підлягають задоволенню.

Оскільки, позовні вимоги підлягають задоволенню, відповідно до ст. 141 ЦПК України, витрати понесені позивачем з оплати судового збору в розмірі 5 327,60 грн підлягають стягненню з відповідача.

Керуючись ст.ст. 36,61,65,73 СК України, ст.ст. 524,526,533, 625-627, 1046-1047,1049 ЦК України,ст.ст. 3, 4, 10, 13, 76-82, 89, 141, 223, 259, 263-265, 268, 273, 280,354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики від 18 грудня 2019 року, посвідченого Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Цопіною Н.Л. за № 664, в сумі 517 069 (п`ятсот сімнадцять тисяч шістдесят дев`ять) грн 80 коп., що на день звернення з позовом (за курсом 1 долар США дорівнює 27,2142 гривень України) еквівалентно 19 000 доларів США, суму трьох відсотків річних у розмірі 5 287 (п`ять тисяч двісті вісімдесят сім) грн. 76 коп. та суму інфляційних втрат у розмірі 10 397 (десять тисяч триста дев`яносто сім) грн 16 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 5 327 (п`ять тисяч триста двадцять сім) грн. 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач 1: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Відповідач 2: ОСОБА_2 : АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ).

Повний текст рішення складено 18.06.2024 року.

Суддя О.М.Соколов