Рішення

від 15.07.2024 по справі 911/867/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2024 р. м. Київ Справа № 911/867/24

За заявою фізичної особи-підприємця Баламут Наталії Геннадіївни про ухвалення додаткового рішення в справі №911/867/24

за позовом фізичної особи-підприємця Баламут Наталії Геннадіївни

до Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос»

про стягнення 147 957,70 грн,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець Баламут Наталія Геннадіївна (надалі позивач) звернулась до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» (надалі відповідач) про стягнення 147 957,70 грн, з яких 112 245, 05 грн пеня, 12 057, 20 грн інфляційні втрати та 23 655, 45 грн 10% річних.

Рішенням Господарського суду Київської області від 17.06.2024 (повний текст рішення складено та підписано 25.06.2024) позов задоволено повністю, стягнуто з Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» на користь фізичної особи-підприємця Баламут Наталії Геннадіївни 112 245, 05 грн пені, 12 057, 20 грн інфляційних втрат, 23 655, 45 грн 10% річних та 3 028, 00 грн судового збору.

01.07.2024 позивачем подано заяву про ухвалення додаткового рішення про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/867/24. У поданій заяві позивач просить суд покласти на відповідача понесені ним витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 12 000, 00 грн.

05.07.2024 від позивача надійшла заява про поновлення процесуального строку, в обґрунтування якого посилається на те, що про ухвалення рішення в даній справі дізнався лише 25.06.2024.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 05.07.2024 задоволено клопотання позивача про поновлення процесуального строку та прийнято до розгляду заяву позивача про ухвалення додаткового рішення в справі.

11.07.2024 від відповідача надійшло клопотання про зменшення витрат позивача на оплату правничої допомоги до 1 000, 00 грн, в обґрунтування якого останній посилається на те, що витрати позивача в розмірі 12 000 , 00 грн є неспівмірними із ціною позову та складністю справи, витраченим адвокатом часом на надання послуг, не відповідають критерію реальності витрат на професійну правничу допомогу та розумності їх розміру.

Як встановлено у ч.1 ст.244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

За приписами ч.ч.3, 4 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Враховуючи, що розгляд справи №911/867/24 здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, суд вважає за необхідне розглянути заяву позивача про стягнення витрат у справі №911/867/24 без виклику сторін.

Суд зазначає, що при ухваленні рішення за наслідками розгляду справи №911/867/24 Господарським судом Київської області не було вирішено питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно із ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Позивачем на підтвердження понесення витрат на правову допомогу долучено до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги №01/03/24 від 01.03.2024, копію додаткової угоди №1 від 01.03.2024 до вказаного договору, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЧК №001232, ордер серії СА №1078686 від 02.04.2024, копію акта приймання-передачі послуг з надання правової допомоги від 26.06.2024 з описом робіт (наданих послуг) виконаних для надання правової допомоги на суму 12 000, 00 грн, рахунка-фактури №26/06/24 від 26.06.2024 на суму 12 000, 00 грн та копію платіжної інструкції №86 від 01.07.2024 про оплату послуг адвоката на суму 12 000, 00 грн.

Частини 1 та 2 ст.126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що:

- витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави;

- за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3 ст.126 Господарського процесуального кодексу України).

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Частина 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.5 ст.126 Господарського процесуального кодексу України ).

Відповідно до приписів ч.6 ст.126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

У постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 сформовано правовий висновок про те, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, приписами статей 123 - 130 Господарського процесуального кодексу України, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Суд акцентує, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (така ж правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2022 у справі №911/2737/17).

Відповідачем надано заперечення щодо стягнення витрат на правову допомогу, з посиланням на те, що такі витрати є не співмірними із складністю справи, оскільки позовні вимоги в даній справі про стягнення пені, інфляційних втрат та 10% річних, ґрунтуються на преюдиційних фактах встановлених судом у справі №911/2498/22, а тому в даній справі з боку позивача не потребувало зусиль для доведення позовних вимог або для збирання доказів, на думку відповідача витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають стягненню в розмірі 1 000, 00 грн.

Як вже наголошувалось вище, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на послуги адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи (правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19).

Суд зазначає, що подані позивачем документи на підтвердження факту понесення ним витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування їх в зазначеному розмірі з відповідача, адже цей розмір має бути не лише доведений, документально обґрунтований, а й відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Відповідні докази згідно ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд надає оцінку доводам відповідача про неспівмірність заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та зазначає, що дослідивши обсяг виконаних робіт представником позивача по наданню правової допомоги в даній справі, та приходить до висновку, що витрати на правову допомогу в сумі 12 000, 00 грн є надто завищеними та неспівмірними із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, зважаючи на складність справи.

Враховуючи викладене вище, враховуючи обґрунтування клопотання відповідача про зменшення витрат на правову допомогу, з огляду на спірні правовідносини, беручи до уваги рівень складності юридичної кваліфікації правовідносин у даній справі, обсяг і обґрунтованість підготовлених та поданих до суду позивачем документів, їх значення для вирішення спору, з урахуванням критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності і необхідності) та розумності їхнього розміру, враховуючи ціну позову, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача про стягнення витрат на правову допомогу, а саме в сумі 6 000, 00 грн, а отже, заява позивача про стягнення з відповідача понесених судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката підлягає задоволенню частково.

Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 240-242, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Заяву фізичної особи-підприємця Баламут Наталії Геннадіївни задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного сільськогосподарського підприємства «Колос» (07801, Київська область, Бучанський район, селище міського типу Бородянка(з), вулиця Центральна, будинок 224-А, ідентифікаційний код 30684507) на користь фізичної особи-підприємця Баламут Наталії Геннадіївни (20631, Черкаська область, Шполянський район, село Матусів, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

3. У задоволені іншої частини заяви відмовити.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

5. Додаткове рішення набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України і може бути оскаржено в порядку та строк, встановлені статтями 254, 256, 257 ГПК України.

Суддя В.М. Антонова