Постанова

від 12.07.2024 по справі 447/854/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року

м. Київ

справа № 447/854/23

провадження № 61-6398св24

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Синельникова Є. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідач - Галицький районний відділ Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 19 вересня 2023 року у складі судді Павліва В. Р. та постанову Львівського апеляційного суду від 30 січня 2024 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.

Зміст позовних вимог

1. У березні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Галицького районного відділу Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області про відшкодування моральної шкоди.

2. ОСОБА_1 зазначав, що він подає повторно позовну заяву про відшкодування моральної шкоди за бездіяльність слідчого Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області, правонаступником якого відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України став Галицький районний відділ Львівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справи України у Львівській області, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви про кримінальне правопорушення на підставі ухвали Галицького районного суду м. Львова від 14 вересня 2017 року (справа № 461/1618/17, провадження № 1кс/461/6074/17).

3. Посилаючись на те, що указаною бездіяльністю слідчого Галицького відділу поліції Головного управління Національної поліції у Львівській області нанесено йому моральну шкоду, як пенсіонеру, людині похилого віку, яка виражається в приниженні честі та гідності, а також ділової репутації,

ОСОБА_1 просив суд відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі

400 мільярдів гривень за рахунок Державного бюджету України.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

4. Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 19 вересня 2023 року позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду.

5. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки позивач повторно не з`явився у судове засідання, не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, наявні підстави, передбачені пунктом 3 частини першої статті 257 Цивільного процесуального кодексу України, для залишення його позову без розгляду.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

6. Постановою Львівського апеляційного суду від 30 січня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 19 вересня 2023 року залишено без змін.

7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для залишення позовної заяви ОСОБА_1 без розгляду, зазначивши, що позивач, будучи належним чином повідомленим про призначені судові засіданні 26 липня 2023 року, 28 серпня 2023 року та

19 вересня 2023 року, про що він самостійно зазначав у поданих до суду заявах про постановлення окремих ухвал, не з`явився для участі у розгляді справи та не подав заяву про розгляд справи по суті за його відсутності.

Узагальнені доводи касаційної скарги

8. 20 березня 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, з урахуванням поданих уточнень, просить суд скасувати ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 19 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції та постановити окремі ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р., суддів Львівського апеляційного суду

Цяцяка Р. П., Крайник Н. П., Левика Я. А., Шандри М. М. і секретаря цього ж суду Назар Х. Б.

9. Підставою касаційного оскарженняуказаних судових рішеньзазначає порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, посилається на неврахування судами висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах. Крім того, вказує, що суд апеляційної інстанції розглянув справу за відсутності заявника та колегією суддів не підписано постанову суду апеляційної інстанції.

10. У касаційній скарзі ОСОБА_1 посилається на неправильно встановлені судом першої інстанцій обставини щодо його повідомлення про дату, час та місце судового розгляду, а також щодо поданої ним заяви про розгляд справи без його участі. Зауважує про відсутність постановленої судом ухвали про відкладення розгляду справи на 12:00 год 14 червня 2023 року, як і доказів її отримання ним, а також про невідповідність наведених фактичних даних в ухвалі від 19 вересня 2023 року щодо кількості судових засідань, у яких він просив проводити розгляд за його відсутності (22 травня 2023 року). Вважає, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права не постановивши ухвали про відкладення розгляду справи, не направивши ухвал йому, а також не розглянувши його заяви про постановлення окремої ухвали відносно судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. та про передачу справи до вищестоящого суду в порядку частини шостої статті 31 ЦПК України. Крім того, посилається на те, що суд першої інстанції неправильно визначився із змістом заявлених ним вимог.

11. Заявник вказує, що у порушення положень частини першої статті 223 ЦПК України, не дивлячись на встановлений судом факт його належного повідомлення про судові засідання, призначені на 22 травня 2023, 05 липня

2023 року, розгляд справи без його участі не відбувся.

12. Вважає, що в ухвалі про закриття підготовчого провадження судом першої інстанції не було повно з`ясовано обставин, які мають значення для справи, не було вказано його прізвище, ім`я, по батькові, назви області Миколаївського районного суду, неправильно зазначено суть поданого ним позову.

13. Із зазначених підстав також вважає незаконною ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 05 липня 2023 року, якою було визнано його явку обов`язковою. Зауважує про відсутність правових підстав для вчинення зазначеної процесуальної дії з метою, як зазначив суд, надання особистих пояснень щодо спірних правовідносин, оскільки у справі було проведено підготовче судове засідання, строк для належної підготовки справи до розгляду продовжено не було, справа призначена до судового розгляду по суті.

14. Крім того, вважає, що судом апеляційної інстанції також порушено норми процесуального права при відкритті апеляційного провадження, його виклику на судове засіданні за допомогою повістки-повідомлення, а не судової повістки про виклик.

15. Додатково зауважує про незазначення у тексті постанови суду апеляційної інстанції місця її постановлення, неправильне зазначення змісту поданого ним повторного позову, статусу судді-доповідача, не передання справи для визначення підсудності справи в порядку, передбаченому частиною шостою статті 31 ЦПК України, ненаведення мотивів поданого ним позову, поданих ним процесуальних заяв у справі, обгрунтувань ухвали суду першої інстанції, апеляційної скарги. Зазначає, що у порушення норм процесуального права розгляд справи відбувся за його відсутності, колегією суддів не підписано оскаржувану постанову. Зазначене, на його думку, є підставою для постановлення окремої ухвали відносно колегії суддів Львівського апеляційного суду, а також голови Львівського апеляційного суду. Зауважує, що його заяви про постановлення окремих ухвал не були розглянуті.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

16. Ухвалою Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2024 року передано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського апеляційного суду від 14 лютого 2024 року у цій справі до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду для вирішення питання про її прийняття.

17. Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2024 року касаційну скаргу

ОСОБА_1 залишено без руху для усунення недоліків.

18. Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2024 року поновлено

ОСОБА_1 строк на касаційне оскарженняухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 19 вересня 2023 року та постанови Львівського апеляційного суду від 30 січня 2024 року, відкрито касаційне провадження у справі № 447/854/23, витребувано її матеріали з суду першої інстанції.

19. 25 червня 2024 року матеріали цивільної справи № 447/854/23 надійшли до Верховного Суду.

Відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшов

Фактичні обставини справи

20. У березні 2023 року до Миколаївського районного суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 .

21. Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 03 квітня 2023 року відкрито провадження у справі, підготовче судове засідання призначено на 12 квітня 2023 року о 16:00 год.

22. У матеріалах справи наявні зворотні повідомлення про вручення копії зазначеної ухвали суду сторонам у справі, відповідачу направлено також копію позовної заяви.

23. 12 квітня 2023 року на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. за порушення норм права при постановленні ухвали від 03 квітня 2023 року про відкриття провадження у справі. Крім того, заявлено клопотання про передання справи до вищестоящого суду в порядку частини шостої статті 31 ЦПК України.

24. Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, розгляд справи 12 квітня 2023 року відбувався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі. Розгляд справи відкладено на 03 травня 2023 року о 11:20 год., про що повідомлено сторін засобами поштового зв`язку.

25. Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 03 травня 2023 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22 травня 2023 року о 12:30 год.

26. Згідно з протоколом судового засідання № 1491416 від 03 травня 2023 року у судовому засіданні приймав участь позивач ОСОБА_1 .

27. 22 травня 2023 року на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 , у якій він, зокрема, просив проводити розгляд справи, призначений на 12:30 год 22 травня 2023 року, без його участі.

28. Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, розгляд справи 22 травня 2023 року відбувався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі. Розгляд справи відкладено на 14 червня 2023 року о 12:00 год., про що повідомлено сторін засобами поштового зв`язку.

29. 22 травня 2023 року суддя Миколаївського районного суду Львівської області Павлів В. Р. направив матеріали заяви ОСОБА_1 від 12 квітня

2023 року про постановлення окремої ухвали за належністю до Львівського апеляційного суду.

30. 24 травня 2023 року Львівським апеляційним судом була надана відповідь ОСОБА_1 щодо процесуальних підстав для розгляду та постановлення окремої ухвали, зазначено, що за наявності підстав така ухвала поставляється за наслідками розгляду справи апеляційним судом.

31. 07 червня 2023 року на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. за порушення норм права викликом до суду судовою повісткою від 12 квітня 2023 року на 11:20 год, 03 травня 2023 року та не розгляду справи, призначеної на 22 травня 2023 року, а призначення її на 12:00 год 14 червня 2023 року. Крім того, зауважено про необхідність розгляду його заяви про передання справи до вищестоящого суду в порядку частини шостої статті 31 ЦПК України.

32. 13 червня 2023 року головою Миколаївського районного суду Львівської області було надано відповідь ОСОБА_1 , у якій зазначено про відсутність правових підстав, передбачених частиною шостою статті 31 ЦПК України, для направлення справи до суду вищої інстанції для визначення підсудності, а також звернуто увагу на неодноразове роз`ясненого йому у листах-відповідях порядку постановлення окремих ухвал.

33. Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, розгляд справи 14 червня 2023 року відбувався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі. Розгляд справи відкладено на 05 липня 2023 року о 12:00 год., про що повідомлено сторін засобами поштового зв`язку.

34. 27 червня 2023 року на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. з аналогічних підстав, викладених у заяві від 07 червня 2023 року.

35. 30 червня 2023 року головою Миколаївського районного суду Львівської області було повідомлено ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для винесення розпорядження про передачу справи до суду вищої інстанції та про приєднання заяви про постановлення окремої ухвали до матеріалів справи для розгляду її Львівським апеляційним судом при перегляді справи в суді апеляційної інстанції.

36. Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, розгляд справи 05 липня 2023 року відбувався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

37. Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 05 травня 2023 року вирішено відкласти розгляд справи до 14:10 год 26 липня 2023 року. Визнано явку позивача ОСОБА_1 обов`язковою. Копія ухвали направлена позивачу засобами поштового зв`язку.

38. 17 липня 2023 року на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. з аналогічних підстав, викладеним у попередніх заявах про постановлення окремих ухвал, а також не розгляду його заяв про постановлення окремих ухвал, про направлення справи для визначення підсудності, порушення норм процесуального права при постановленні ухвали від 05 липня 2023 року.

39. 20 липня 2023 року головою Миколаївського районного суду Львівської області було повідомлено ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для винесення розпорядження про передачу справи до суду вищої інстанції та про приєднання заяви про постановлення окремої ухвали до матеріалів справи для розгляду її Львівським апеляційним судом при перегляді справи в суді апеляційної інстанції.

40. Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, розгляд справи 26 липня 2023 року відбувався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі. Розгляд справи відкладено на 28 серпня 2023 року о 10:20 год., про що повідомлено сторін засобами поштового зв`язку.

41. 16 серпня 2023 року на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. з аналогічних підстав порушення суддею норм процесуального права при відкритті провадження у справі, проведенні підготовчого судового засідання, виклику сторін у справі та розгляду поданих ним заяв.

42. Листом від 17 серпня 2023 року суд повідомив ОСОБА_1 про визнання його явки у судове засідання обов`язковою з метою отримання відповідних обгрунтувань заявлених ним позовних вимог. Констатовано наявність у матеріалах справи його заяви про проведення лише одного судового засідання за його відсутності, що позбавляє суд можливості розглянути справу без його участі. Роз`яснено положення частини п`ятої статті 223 ЦПК України та повідомлено про порядок розгляду його заяв про постановлення окремих ухвал.

43. Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, розгляд справи 28 серпня 2023 року відбувався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі. Розгляд справи відкладено на

19 вересня 2023 року о 11:40 год., про що повідомлено сторін засобами поштового зв`язку.

44. 13 вересня 2023 року на адресу Миколаївського районного суду Львівської області надійшла заява ОСОБА_1 про постановлення окремої ухвали щодо судді Миколаївського районного суду Львівської області Павліва В. Р. з аналогічних підстав порушення суддею норм процесуального права при відкритті провадження у справі, проведенні підготовчого судового засідання, виклику сторін у справі та розгляду поданих ним заяв.

45. 19 вересня 2023 року головою Миколаївського районного суду Львівської області було повідомлено ОСОБА_1 про відсутність правових підстав для винесення розпорядження про передачу справи до суду вищої інстанції та приєднання заяви про постановлення окремої ухвали до матеріалів справи для розгляду її Львівським апеляційним судом при перегляді справи в суді апеляційної інстанції.

46. Згідно з довідкою, складеною секретарем судового засідання, розгляд справи 19 вересня 2023 року відбувався без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу у зв`язку з неявкою у судове засідання осіб, які беруть участь у справі.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

47. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга до задоволення не підлягає.

48. Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

49. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

50. Згідно зі статтею 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

51. Частиною першою статті 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

52. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України, яким встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантії їх реалізації.

53. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

54. Згідно із частиною першою статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.

55. Відповідно до частин першої та другої статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

56. Згідно з частиною третьою статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки в судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

57. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

58. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

59. Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу; заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі

№ 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).

60. Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

61. Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

62. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

63. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

64. Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

65. Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду

від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі

№ 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня

2024 року у справі № 686/15042/20,від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі

№ 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.

66. Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримуєтьмя правил судового провадження. Так, частина п`ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов`язані з неявкою на засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).

67. Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача на судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі

№ 756/7038/15-ц).

68. Встановивши, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час та місце проведення судових засідань у справі, що переглядається, про обізнаність останнього про дату, час та місце проведення усіх судових засідань у справі свідчить також зміст поданих ним заяв про постановлення окремих ухвал, однак у судові засідання, які були призначені на 26 липня 2023 року, 28 серпня 2023 року, 19 вересня 2023 року не з`явився, ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 05 травня 2023 року, якою було визнано його явку в судове засідання обов`язковою, не виконав, заяв про проведення розгляду справи по суті за його відсутності не подавав, суд першої інстанції, з висновками якого погодився і суд апеляційної інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для залишення позову без розгляду.

69. Колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що процесуальна поведінка ОСОБА_1 не свідчить про добросовісність реалізації ним своїх процесуальних прав. Неодноразово подаючи заяви про постановлення окремих ухвал відносно судді Миколаївського районного суду Львівської області з клопотанням про передачу справи для визначення підсудності в порядку частини шостої статті 31 ЦПК України, отримуючи відповідні роз`яснення щодо порядку постановлення окремих ухвал та підстав для застосування частини шостої статті 31 ЦПК України, ОСОБА_1 не з`являвся у судові засідання для надання пояснень по суті справи, не надав такі пояснення і в письмовій формі, не повідомляв суд про причини неявки у судове засідання та про причини неможливості виконання ухвали Миколаївського районного суду Львівської області від 05 травня 2023 року, якою було визнано його явку в судове засідання обов`язковою для надання відповідних пояснень щодо спірних правовідносин. Більш того, після письмових роз`яснень суду першої інстанції щодо підстав для визнання його явки обов`язковою, відсутності в матеріалах справи заяви про розгляд справи по суті за його відсутності, наслідків повторної неявки позивача у судове засідання ОСОБА_1 не подав відповідне клопотання про розгляд справи за його відсутності, про неможливість його явки у конкретне судове засідання чи участь у судовому засіданні в порядку відеоконференції.

70. Колегія суддів зауважує, що дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

71. Для приватного права є притаманною така засада як розумність. Розумність характерна та властива як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і тлумачення процесуальних норм (постанова Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 16 червня 2021 року в справі № 554/4741/19, постанова Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 18 квітня 2022 року в справі № 520/1185/16-ц).

72. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився і апеляційний суд, належним чином виконав вимоги процесуального закону щодо надання

ОСОБА_1 доступу до правосуддя та з огляду на процесуальну поведінку позивача, керуючись завданнями цивільного судочинства та його основними засадами (стаття 2 ЦПК України), які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, дійшов правильного висновку про залишення позову ОСОБА_1 без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України

73. Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини другої статті 257 ЦПК України особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення такої заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

74. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів заявника по суті спору та їх відображення в оскаржених судових рішеннях, питання вмотивованості висновків судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд виходить з того, що у справі, яка розглядається сторонам надано мотивовану відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин, а доводи, викладені у касаційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правильних висновків судів попередніх інстанцій.

75. Висновки суду апеляційної інстанції, з урахуванням встановлених у справі обставин, не суперечать висновкам Верховного Суду, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

76. В частині доводів ОСОБА_1 про непроведення розгляду судами його заяв про постановлення окремих ухвал та передачу справи для визначення підсудності в порядку частини шостої статті 31 ЦПК України, колегія суддів зауважує, що позивачу судами попередніх інстанцій неодноразово було ґрунтовно роз`яснено порядок постановлення окремих ухвал у справі, а також правових підстав для передачі справи для визначення підсудності на підставі частини шостої статті 31 ЦПК України.

77. Колегія зауважує, що доводи касаційної скарги у цій частині, як і доводи відповідних заяв, поданих до суду першої інстанції, не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зводяться до власного некоректного тлумачення заявником положень ЦПК України.

78. Посилання касаційної скарги на порушення норм процесуального права при визнанні його явки до суду першої інстанції обов`язковою, розгляду справи в суді апеляційної інстанції без його участі та відсутність підпису суддів оскарженого судового рішення апеляційного суду, колегія суддів відхиляє.

79. З огляду на відсутність в матеріалах справи жодних пояснень позивача щодо суті заявлених ним позовних вимог, викладення обґрунтування позовних вимог про відшкодування моральної (немайнової) шкоди на півтори друковані сторінки, ухилення позивача від явки у судові засідання і водночас подання ним заяв, у яких зазначено про неправильно визначений судом зміст поданого ним позову, висновок суду першої інстанції про необхідність явки позивача у судове засідання для надання відповідних пояснень по суті заявлених вимог є цілком законним та обґрунтованим.

80. Про розгляд справи в суді апеляційної інстанції Паньків В. Р. був повідомлений належним чином, про що свідчить зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 82). У судове засідання суду апеляційної інстанції він також не з`явився та не повідомив причини такої неявки. Висновки суду апеляційної інстанції щодо можливості здійснення розгляду справи за відсутності позивача відповідають положенням частини другої статті 372 ЦПК України.

81. Доводи касаційної скарги щодо не підписання суддями апеляційного суду оскаржуваної постанови спростовуються матеріалами справи.

Щодо постановлення окремої ухвали

82. Заявник у касаційній скарзі також просить постановити окрему ухвалу відповідно до частини десятої статті 262 ЦПК України.

83. Відповідно до частин першої, десятої статті 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу. Суд вищої інстанції може постановити окрему ухвалу в разі допущення судом нижчої інстанції порушення норм матеріального або процесуального права, незалежно від того, чи є такі порушення підставою для скасування або зміни судового рішення. Такі самі повноваження має Велика Палата Верховного Суду щодо питань передачі справ на розгляд Великої Палати Верховного Суду.

84. Окрема ухвала суду є процесуальним засобом судового впливу на виявлені під час судового розгляду грубі порушення законності, а також причини та умови, що цьому сприяли. Правовими підставами постановлення окремої ухвали є виявлені під час розгляду справи порушення матеріального або процесуального права, встановлення причин та умов, що сприяли вчиненню таких порушень. Вирішення питання щодо постановлення окремої ухвали є правом, а не обов`язком суду.

85. Колегія суддів не встановила грубих порушень судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, які б давали підстави для постановлення окремої ухвали у цій справі. Як суд першої інстанції, так і суд апеляційної інстанції виклали мотиви і висновки щодо застосування норм процесуального права у цій справі, сприяли забезпеченню права особи на доступ до правосуддя, роз`яснювали порядок реалізації процесуальних прав та обов`язків сторони, а також неприпустимість зловживання процесуальними правами.

86. Крім того, колегія суддів наголошує, що Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін. Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

87. Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

88. З урахуванням доводів касаційної скарги ОСОБА_1 , які стали підставою для відкриття касаційного провадження у справі, меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 400 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для скасування оскаржених судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Миколаївського районного суду Львівської області від 19 вересня 2023 року та постанову Львівського апеляційного суду від 30 січня 2024 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді Є. В. Синельников

О. М. Осіян

В. В. Шипович