Рішення

від 10.07.2024 по справі 200/1097/24

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 липня 2024 року Справа№200/1097/24

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (юридична адреса: 85302, Донецька область, .м Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82, код ЄДРПОУ 43866127); Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82) про визнання протиправною та скасування постанови № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.10.2020 року,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (далі відповідач 1) про визнання протиправною та скасування постанови № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.10.2020 року.

Позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, яка прийнята Головним управлінням Держпраці у Донецькій області 15.10.2020 року.

В обґрунтування позову зазначив, що 15.10.2020 року Головним управлінням Держпраці у Донецькій області прийнято постанову № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 50000 грн.

Позивач зазначає, що про існування вказаної постанови він дізнався лише 02 січня 2024 року, перевіряючи відносно себе дані в Єдиному реєстрі боржників. За цими даними, Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), постановою від 11.11.2020 року було відкрито виконавче провадження 63504728, постановою від 28.09.2021 виконавчий документ: Постанова № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, видана 15.10.2020 ГУ Держпраці у Донецькій області, повернутий стягувачу без виконання.

Позивач вважає, що контролюючим органом допущено порушення порядку проведення інспекційного відвідування, і наявність таких порушень тягне за собою протиправність постанови.

01 березня 2024 року відкрито провадження по справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження. В ухвалі було запропоновано відповідачам у п`ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Ухвалою від 29 квітня 2024 року залучено до участі у справі у якості другого відповідача Головне управління Держпраці у Донецькій області (далі також відповідач 2).

Представник Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці надав суду відзив на позовну заяву, в якому просив відмовити ОСОБА_1 у задоволенні його позовних вимог, мотивуючи це тим, що Головним управлінням Держпраці у Донецькій області у період з 10.09.2020 року по 16.09.2020 року року на підставі пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань проведено інспекційне відвідування Фізичної особи підприємця ОСОБА_1 , під час якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущено до роботи працівника ОСОБА_2 без укладання трудового договору та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу за адресою розташування в АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Відповідач вказує на те, що підставою для закриття справи стало лише формальні порушення при складанні Протоколу про адміністративне правопорушення відносно ФОП ОСОБА_1 , а саме в Постанові зазначено: «Викладене свідчить, що матеріали справи про адміністративне правопорушення справи є неналежно оформленими, та в них відсутні достатні та допустимі докази вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності.».

Таким чином вищевикладеним, на думку представника відповідача, повністю спростовується твердження позивача щодо законності та фактичного здійснення Головним управлінням Держпраці у Донецькій області перевірки ФОП ОСОБА_1 у період з 10.09.2020 року по 16.09.2020 року.

Представник Головного управління Держпраці у Донецькій області надав відзив на позовну заяву, в якій зазначив, що Головним управлінням держпраці у Донецькій області винесено рішення про накладання штрафу на ФОП ОСОБА_1 у розмірі: 50000,0 грн. за фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), (десятикратний розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення) у повній відповідності до Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509, та на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Ухвалою суду від 27 червня 2024 року, було зупинено провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці; Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.10.2020 року, до надання спірної постанови або пояснення ОСОБА_1 та Краматорського міського відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), щодо неможливості надання спірної постанови № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.10.2020 року.

Ухвалою від 09 липня 2024 року поновлено провадження в адміністративній справі № 200/1097/24 за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці; Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.10.2020 року.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач є фізичною особо підприємцем, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 . Як вбачається зі Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 , вид діяльності ФОП ОСОБА_1 - 95.23 Ремонт взуття та шкіряних виробів, місце провадження господарської діяльності за КВЕД - м. Краматорськ, вуд. Шкадінова, 14.

Головним управлінням Держпраці у Донецькій області у період з 10.09.2020 року по 16.09.2020 року на підставі пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю» за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань проведено інспекційне відвідування фізичної особи підприємця ОСОБА_1

15.10.2020 року Головним управління Держпраці у Донецькій області прийнято постанову № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 50000 грн.

Як вбачається із вказаної постанови, на момент проведення інспекційного відвідування 10 вересня 2020 року об 13 годині 52 хвилин в магазині за адресою: АДРЕСА_4 , було встановлено виконавця трудових функцій за посадою «Продавця продовольчих товарів» ОСОБА_2 , яка знаходилась за торгівельним прилавком та виконувала обов`язки продавця.

Факт допуску ОСОБА_2 до роботи підтверджується засобами відеотехніки та поясненнями ОСОБА_2 , які також підтверджуються засобами відеотехніки.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 була допущена до роботи ОСОБА_2 без укладання трудового договору, оформленого наказом власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому КМУ, що є порушенням ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, ПКМУ № 413.

За матеріалами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 продавець ОСОБА_2 надала пояснення, що знаходиться на стажуванні 4 дні без оформлення трудового договору.

ФОП ОСОБА_1 не надав в ході інспекційного відвідування договору про професійне навчання найманого працівника між роботодавцем, державним центром зайнятості і майбутнім працівником, що має статус безробітного, наказ про організацію стажування, програму стажування, будь-які інші документи, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем та стажистом згідно з вимогами Закону України № 5067.

Отже, враховуючи викладене, на ФОП ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 50000 грн на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Доказів отримання вказаної постанови позивачем у матеріалах справи відсутні.

Як зазначає позивач, про існування вказаної постанови він дізнався 02 січня 2024 року, перевіряючи відносно себе дані в Єдиному реєстрі боржників. За цими даними, Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), постановою від 11.11.2020 року було відкрито виконавче провадження 63504728, постановою від 28.09.2021 року виконавчий документ: Постанова № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, видана 15.10.2020 року ГУ Держпраці у Донецькій області, повернутий стягувачу без виконання.

14 грудня 2020 року Краматорським міським судом Донецької області розглянуто матеріали, які надійшли від Головного управління Держапраці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як вбачається зі змісту постанови Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2020 року по справі 234/13513/20, Головним управлінням Держпраці у Донецькій області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 у період з 10.09.2020 по 16.09.2020 з питань додержання вимог законодавства про працю, під час якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущено до роботи працівника ОСОБА_2 без укладання трудового договору та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу за адресою розташування в АДРЕСА_2 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Зазначеною постановою, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 41 КУпАПзакрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАПза відсутності складу адміністративного правопорушення.

Дана постанова набрала законної сили 28 грудня 2020 року.

Отже, дізнавшись про наявність Постанови № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС ГУ Держпраці у Донецькій області та постанови Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2020 року по справі 234/13513/20, позивач 05 січня 2024 року звернувся до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці з заявою про надання копій документів, які стосуються проведеної органом Держпраці перевірки.

12 січня 2024 року Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці надало ОСОБА_1 відповідь на його заяву, в якій зазначило, що фахівці Міжрегіонального управління та члени ліквідаційної комісії ГУ Держпраці у Донецькій області не мають можливості надати запрошену інформацію та копії матеріалів в зв`язку з відсутністю безпечного для життя та здоров`я доступу до приміщень в яких ці матеріали знаходяться. Запитані матеріали можуть бути надані після нормалізації ситуації в країні та відновлення безпечного доступу працівників та членів ліквідаційної комісії до службових приміщень, де зберігаються документи

Вважаючи постанову № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, яка винесена Головним управлінням Держпраці у Донецькій області 15.10.2020 року протиправною, позивач звернувся до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Згідно зст. 19 Конституції Україниоргани державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаєЗакон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V(далі - Закон № 877-V).

Згідно зст. 1 Закону № 877-Vдержавний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбаченихзаконом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Частиною 5ст. 2 Закону № 877-Vвизначено, що заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цимЗакономпорядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Згідно з ч. 1ст. 259 КЗпП Українидержавний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Відтак, спеціальною нормоюКЗпП Українипередбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п.1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженогопостановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 96(далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як передбачено пп. 5 п. 6 Положення № 96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимогзаконубез попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до п. 7 цього ж Положення Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 «Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю»затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема,Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

Згідно п.14 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбаченихпунктом 10цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначенихпунктом 9цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Відповідно до п.п. 16, 17 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

Відповідно до п. 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленоїзакономвідповідальності.

Заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування (п. 25 Порядку № 823).

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення. За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис. Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Разом з тим, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженийпостановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 року № 509(далі - Порядок № 509).

Згідно з п. 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками. Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

За змістом п. 3, п. 4 Порядку № 509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Відповідно до ч. 3ст. 24 КЗпП УкраїниКабінет Міністрів України прийнявпостанову «Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу» № 413 від 17.06.2015 року(далі - Постанова № 413).

За правилом, визначеним Постановою № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно доЗакону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування».

Посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством (ч.1ст. 265 КЗпП).

Відповідно до абз. 2 ч. 2ст. 265 КЗпП України(у редакції на дату застосування штрафу) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Відповідно до абз. 7 та абз 8 ч. 2ст. 265 КЗпП України(у редакції на дату застосування штрафу) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбаченихабзацом сьомимцієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених вабзаці другомуцієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленоїзакономна момент виявлення порушення.

Згідно з ч. 2ст. 2 КЗпП Українипрацівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

За визначенням, наведеним у ч. 1ст. 21 КЗпП України, трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Згідно з ч. 1ст. 23 КЗпП Українитрудовий договір може бути: 1) безстроковим, що укладається на невизначений строк; 2) на визначений строк, встановлений за погодженням сторін; 3) таким, що укладається на час виконання певної роботи.

Строковий трудовий договір укладається у випадках, коли трудові відносини не можуть бути встановлені на невизначений строк з урахуванням характеру наступної роботи, або умов її виконання, або інтересів працівника та в інших випадках, передбачених законодавчими актами.

Частиною 1ст. 24 КЗпП Українивстановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 4ст. 24 КЗпП України).

Згідно матеріалів справи підставою для прийняття постанови від 15.10.2020 № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС було встановлене в ході інспекційного відвідування порушення позивачем вимог законодавства про працюдопуск до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_2 , яка за твердженням інспекторів працює у відповідача на посаді продавець продовольчих товарів.

Суд встановив, що інспекційне відвідування проводилось за адресою АДРЕСА_1 . Позивач стверджує, що не здійснює господарську діяльність за вказаною адресою.

Позивач вказує на те, що відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 , вид діяльності ФОП ОСОБА_1 - 95.23 Ремонт взуття та шкіряних виробів, місце провадження господарської діяльності - АДРЕСА_5 .

Більш того, позивач вказує на те, що він у 2015 році змінив фактичне місце проживання на м. Миколаїв. У м. Миколаєві, 11.10.2019 року ОСОБА_1 виступив як учасник новоствореного товариства з обмеженою відповідальністю «ПОТОКИ ПІВДЕНЬ» та очолив це товариство з 11.10.2019 року. На підтвердження даного факт позивач надав протокол загальних зборів учасників; копію наказу № 1 та виписку з ЄДРПОУ.

Отже, позивач вказує на той факт, що інспекційне відвідування проведено за адресою, за якою ФОП ОСОБА_1 ніколи господарську діяльність не здійснював, у період проведення інспекційного відвідування взагалі тривалий час проживав не у АДРЕСА_6 .

Правовою підставою для винесенняпостановипро накладення штрафу є, зокрема, встановлення факту допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору. При цьому, такий факт допуску повинен бути належним чином зафіксований у складеному посадовою особою Держпраці чи її територіального органу акті перевірки та доведений належними доказами. Водночас, при накладенні штрафу слід виходити із загальних норм права відносно відповідальності за порушення та встановлення в діях підприємства складу правопорушення з метою застосування юридичної відповідальності у вигляді штрафу. Необхідно враховувати, що елементами правопорушення є вина та наявність причинного зв`язку між самим порушенням та його наслідками.

Згідно проаналізованих доказів, висновки відповідача про порушення позивачем законодавства про працю, яке полягає у фактичному допуску до роботи працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору, належним чином не обґрунтовані.

Відповідачем не подано суду належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_2 у фактичних трудових відносинах без укладення трудового договору саме з позивачем

Як встановлено судом за результатами перевірки працівниками Управління Держпраці в Донецькій області складено протокол від 16.09.2020 року про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме: за фактом допуску працівника ОСОБА_2 без укладення трудового договору, який скеровано для розгляду по суті до Краматорського міського суду Донецької області.

Постановою Краматорського міського суду від 14 грудня 2020 року у справі № 234/13513/20, провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч.3 ст. 41 КУпАПзакрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст.247 КУпАПза відсутності складу адміністративного правопорушення.

Отже, висновки відповідача про порушення позивачем вимог Кодексу законів про працю та наявність підстав для притягнення роботодавця до відповідальності, передбаченої абз. 2 ч. 2ст. 265 КЗпПУ, абз. 8 ч. 2ст. 265 КЗпПУє документально необґрунтовані, а інспекційне відвідування проведено працівниками відповідача неповно та необ`єктивно.

Крім того, відповідно до ч. 11 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Плановий чи позаплановий захід щодо суб`єкта господарювання - юридичної особи має здійснюватися у присутності керівника або особи, уповноваженої керівником. Плановий чи позаплановий захід щодо фізичної особи - підприємця має здійснюватися за його присутності або за присутності уповноваженої ним особи.

Проте, в супереч вказаної норми, під час проведення інспекційного відвідування, ОСОБА_1 не був присутній.

Іншого відповідачем під час розгляду справи не доведено.

Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 року у справі № 805/430/18-а дійшла висновку, що спеціальним законом, який відповідно до частини четвертої статті 2 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» повинен враховуватися органами Державної служби України з питань праці при проведенні заходів державного нагляду (контролю), є КЗпП України, зокрема, Глава XVIII «Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю». У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у постанові від 24.06.2021 року у справі № 200/5877/19-а та колегія суддів не вбачає підстав для відступу від нього.

Як вже було зазначено, механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначається Порядком про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року № 509.

Згідно з п. 6 Порядку № 509 про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Отже, на державний орган покладено обов`язок повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

При цьому, з положення п. 6 Порядку № 509 вбачається, що зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без доказів його отримання, не свідчить про поінформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Множинність способів повідомлення про час та місце розгляду справи (рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам) дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Представником відповідача не надано суду доказів про повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а отже ОСОБА_1 не був повідомлений, що унеможливило надання ним своїх зауважень/заперечень щодо справи.

Верховний Суд розглянувши аналогічну справу № 400/296/19 від 23.10.2019 року підтримав позицію роботодавця, адже порушення відповідачем порядку перевірки є достатньою підставою для скасування її наслідків. Верховний Суд вважає: «що зважаючи на суттєвість для суб`єкта господарювання наслідків державного контролю, Управління Держпраці мало забезпечити неухильне дотримання вимог законодавства при проведення перевірки, складанні акта про порушення, припису та постанови про накладення штрафу, чого в цьому випадку дотримано не було і порушення відповідачем порядку перевірки є достатньою підставою для скасування її наслідків». Таким чином, Верховний Суд, дійшов до тотожного із позивачем висновку, щодо необхідності неухильного дотримання вимог законодавства при проведенні заходів перевірки, зокрема інспекційного відвідування.

У постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного суду від 09.06.2021 року у справі № 815/6704/17 суд вказує на недотримання державним органом законодавства у сфері праці та рішення про накладення штрафу таким, що порушує права суб`єкта господарювання. Відповідач на запит позивача не зміг надати жодного документа на підтвердження того, що про час розгляду справи про накладення штрафу позивач був поінформований належним чином. За таких обставин, постанова про накладення штрафу є протиправною

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, у постанові від 10.12.2021 року по справі № 1.380.2019.002007 (адміністративне провадження № К/9901/400/20) зауважив - особі, до якої застосовуються такі санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.06.2019 року у справі № 813/3415/18.

Відповідно до п. 7 Порядку № 509 справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду. Отже, саме на уповноважену посадову особу покладається також обов`язок з`ясувати чи поінформовано особу. У разі неналежного поінформування особи, яка притягується до відповідальності, уповноважена особа не може розпочинати розгляд справи.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Верховного Суду наголошує на тому, що обов`язок уповноваженої посадової особи письмово повідомляти суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду справи про накладення штрафу вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за п`ять днів до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Таке тлумачення п. 6 Порядку № 509 відповідає завданням адміністративного судочинства та принципу верховенства права, оскільки має наслідком більш ефективний захист права та інтереси фізичних та юридичних осіб.

Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що посадовими особами відповідача не тільки документально не доведено порушення ОСОБА_1 ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП, а й взагалі не дотримано порядок проведення інспекційного відвідування, так і порядок притягнення позивача до відповідальності за наслідками перевірки.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що постанова № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС прийнята Головним управлінням Держпраці у Донецькій області 15.10.2020 року є такою, що підлягає скасуванню.

Згідно з ч.1ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленихстаттею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 2ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства Україниу справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначеніКонституцієюта законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності передзаконом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно дост.90 Кодексу адміністративного судочинства Українисуд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб`єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій, суд приходить до переконання, що позовна заява ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці; Головного управління Держпраці у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.10.2020 року, є такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Як вбачається з матеріалів справи позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 969,96 грн. (квитанція № 1957-9248-8557-3658 від 25.02.2024 року).

Як вбачається з характеру позовних вимог ОСОБА_1 при зверненні до суду із даним позовом повинен був сплатити судовий збір у розмірі 968,96 грн. (позов був поданий через систему «Електронний суд»).

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з Головного управління Держпраці у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору у розмірі 968,96 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 72-77, 139, 241-246, 255, 263, 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці (юридична адреса: 85302, Донецька область, .м Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82, код ЄДРПОУ 43866127); Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82) про визнання протиправною та скасування постанови № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС від 15.10.2020 року задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати постанову № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, яка винесена Головним управлінням Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82) 15.10.2020 року.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Донецькій області (код ЄДРПОУ 39790445, юридична адреса: 85302, Донецька область, м. Покровськ, вул. Прокоф`єва, 82) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.М. Тарасенко