Постанова

від 14.10.2024 по справі 200/1097/24

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2024 року справа №200/1097/24

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Компанієць І.Д., суддів: Гайдара А.В., Казначеєва Е.Г.,

розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 200/1097/24 (головуючий І інстанції Тарасенко І.М.) за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови від 15.10.2020, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, яка прийнята Головним управлінням Держпраці у Донецькій області 15.10.2020.

В обґрунтування позову зазначив, що зазначеною постановою з позивача стягнуто штраф в розмірі 50 000 грн.

Про наявність постанови дізнався лише 02 січня 2024 року, перевіряючи дані в Єдиному реєстрі боржників.

Позивач вважає, що контролюючим органом допущено порушення порядку проведення інспекційного відвідування, і наявність таких порушень тягне за собою протиправність постанови.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року позов задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, яка винесена Головним управлінням Держпраці у Донецькій області від 15.10.2020.

Стягнуто з Головного управління Держпраці у Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 968,96 грн.

Не погодившись з рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову у повному обсязі.

Обґрунтування апеляційної скарги.

Належними доказами правомірності прийняття відносно позивача постанови про стягнення штрафу є наказ про проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , направлення на проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 , акт інспекційного відвідування від 16.09.2020.

Також суд першої інстанції безпідставно дійшов висновку про порушення відповідачем ч. 11 ст. 4 Закону України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності щодо відсутності позивача під час проведення інспекційного відвідування, оскільки заходи з питань виявлення неоформленних трудових відносин регулюються виключно Порядком № 823, а не Законом № 877.

Позивачем порушено шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом, встановлений, ст. 122 КАС України.

Враховуючи режим роботи суддів та працівників апарату Першого апеляційного адміністративного суду з часу введення на території України правового режиму воєнного стану, з метою збереження життя та здоров`я, а також забезпечення безпеки суддів та працівників апарату суду, дана постанова прийнята колегією суддів за умови наявної можливості доступу колегії суддів до матеріалів адміністративної справи.

Апеляційним судом витребувано у Донецького окружного адміністративного суду справу, однак суд першої інстанції листом повідомив, що всі документи у цій справі сформовано в електронному вигляді та експортовано в КП Діловодство спеціалізованого суду.

Верховний Суд листом від 19.08.2022 № 2097/0/2-22 на лист вх. № 1730/0/1-22 щодо надання Науково-консультативною радою при Верховному Суді висновку з питань, пов`язаних з електронним адміністративним судочинством повідомив, що підстав для звернення до НКР щодо надання вченими-членами НКР наукових висновків немає. Суд проводить розгляд справи за матеріалами судової справи у паперовій або електронній формі в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 9 ст. 18 КАС України).

Відповідно до листів Державної судової адміністрації України від 01.08.2018 № 15-14040/18, від 13.09.2018 № 15-17388/18 судами забезпечено сканування та експортування в підсистему Електронний суд матеріалів всіх судових справ, як перебували в провадженні суддів станом на 01.08.2018. Тобто вказана підсистема містить усі матеріали судової справи.

Отже, враховуючи зазначені листи, апеляційний суд вважає за можливе здійснити апеляційний перегляд за документами, наявними в підсистемі Електронний суд.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу у порядку письмового провадження.

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, розглядаючи апеляційну скаргу в межах викладених доводів, встановив наступне.

Встановлені обставини справи.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Позивач є фізичною особо підприємцем, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно зі свідоцтвом платника єдиного податку серії НОМЕР_2 , вид діяльності ФОП ОСОБА_1 - 95.23 Ремонт взуття та шкіряних виробів, місце провадження господарської діяльності за КВЕД - м. Краматорськ, вуд. Шкадінова, 14.

Головним управлінням Держпраці у Донецькій області у період з 10.09.2020 року по 16.09.2020 на підставі пп. 3 п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінет Міністрів України від 21.08.2019 року № 823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань проведено інспекційне відвідування фізичної особи підприємця ОСОБА_1 .

15.10.2020 Головним управління Держпраці у Донецькій області прийнято постанову № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у сумі 50 000 грн.

В постанові вказано, що на момент проведення інспекційного відвідування 10 вересня 2020 року об 13 годині 52 хвилин в магазині за адресою: АДРЕСА_2 , було встановлено виконавця трудових функцій за посадою Продавця продовольчих товарів ОСОБА_2 , яка знаходилась за торгівельним прилавком та виконувала обов`язки продавця.

Факт допуску ОСОБА_2 до роботи підтверджується засобами відеотехніки та поясненнями ОСОБА_2 , які також підтверджуються засобами відеотехніки.

Таким чином, ФОП ОСОБА_1 була допущена до роботи ОСОБА_2 без укладання трудового договору, оформленого наказом власника, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку встановленому про прийняття працівника на роботу, в порядку встановленому КМУ, що є порушенням ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП України, ПКМУ № 413.

За матеріалами інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 продавець ОСОБА_2 надала пояснення, що знаходиться на стажуванні 4 дні без оформлення трудового договору.

ФОП ОСОБА_1 не надав в ході інспекційного відвідування договору про професійне навчання найманого працівника між роботодавцем, державним центром зайнятості і майбутнім працівником, що має статус безробітного, наказ про організацію стажування, програму стажування, будь-які інші документи, що підтверджують врегулювання відносин між роботодавцем та стажистом згідно з вимогами Закону України № 5067.

Отже, враховуючи викладене, на ФОП ОСОБА_1 було накладено штраф у розмірі 50 000 грн на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 Кодексу законів про працю України.

Доказів отримання вказаної постанови позивачем у матеріалах справи відсутні.

Як зазначає позивач, про існування вказаної постанови він дізнався 02 січня 2024 року, перевіряючи відносно себе дані в Єдиному реєстрі боржників. За цими даними, Краматорським міським відділом державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), постановою від 11.11.2020 було відкрито виконавче провадження 63504728, постановою від 28.09.2021 виконавчий документ: Постанова № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС, видана 15.10.2020 ГУ Держпраці у Донецькій області, повернутий стягувачу без виконання.

14 грудня 2020 року Краматорським міським судом Донецької області розглянуто матеріали, які надійшли від Головного управління Держапраці у Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Як свідчить зміст постанови Краматорського міського суду Донецької області від 14 грудня 2020 року по справі № 234/13513/20, Головним управлінням Держпраці у Донецькій області проведено інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 у період з 10.09.2020 по 16.09.2020 з питань додержання вимог законодавства про працю, під час якого встановлено, що ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги ч. 3 ст. 24 КЗпП України, а саме допущено до роботи працівника ОСОБА_2 без укладання трудового договору та повідомлення Державної податкової служби про прийняття працівника на роботу за адресою розташування в АДРЕСА_3 , де здійснює діяльність ФОП ОСОБА_1 .

Зазначеною постановою провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за ч. 3 ст. 41 КУпАП закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

Дана постанова набрала законної сили 28 грудня 2020 року.

Позивач 05 січня 2024 року звернувся до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці з заявою про надання копій документів, які стосуються проведеної органом Держпраці перевірки.

12 січня 2024 року Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці надало ОСОБА_1 відповідь на його заяву, в якій зазначило, що фахівці Міжрегіонального управління та члени ліквідаційної комісії ГУ Держпраці у Донецькій області не мають можливості надати запрошену інформацію та копії матеріалів в зв`язку з відсутністю безпечного для життя та здоров`я доступу до приміщень в яких ці матеріали знаходяться. Запитані матеріали можуть бути надані після нормалізації ситуації в країні та відновлення безпечного доступу працівників та членів ліквідаційної комісії до службових приміщень, де зберігаються документи.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовну заяву, виходив з того, що посадовими особами відповідача не тільки документально не доведено порушення ОСОБА_1 ч.ч. 1, 3 ст. 24 КЗпП, а й взагалі не дотримано як порядок проведення інспекційного відвідування, так і порядок притягнення позивача до відповідальності за наслідками перевірки.

Оцінка суду.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності від 05.04.2007 року № 877-V (далі - Закон № 877).

Згідно зі статтею 1 Закону № 877 державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю)) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб`єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

На підставі частини п`ятої статті 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються, зокрема, органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами.

Відповідно до частини першої статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Як передбачено підпунктом 5 пункту 6 Положення № 96 Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право: безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Відповідно до пункту 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823 Деякі питання здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю (далі - Порядок № 823), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, Законом України Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Відповідно до підпункту 6 пункту 10 Порядку № 823 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки.

Згідно з пунктом 14 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Відповідно до пунктів 16, 17 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування (далі - акт) і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю.

Акт складається в останній день інспекційного відвідування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою.

На підставі пункту 24 Порядку № 823 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом, після розгляду зауважень об`єкта відвідування до нього (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування, за результатами якого вносить припис та вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

Як визначено пунктом 25 Порядку № 823 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування.

Аналіз наведених положень свідчить, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача та яке проводиться на підставі наказу та направлення.

За результатами інспекційного відвідування складається акт і в разі виявлення порушень - виноситься припис.

Якщо під час інспекційного відвідування встановлено факти використання праці неоформлених працівників, то вживаються заходи щодо притягнення об`єкта відвідування до відповідальності незалежно від усунення виявлених порушень.

Механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення визначає Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі - Порядок № 509).

Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками. Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Відповідно до пунктів 3, 4 Порядку № 509 справа про накладення штрафу розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку.

Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу.

За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу.

Згідно з частиною третьою статті 24 КЗпП України Кабінет Міністрів України прийняв постанову Про порядок повідомлення Державній податковій службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу № 413 від 17.06.2015 (далі - Постанова № 413).

За правилом, визначеним Постановою № 413 повідомлення про прийняття працівника на роботу подається власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом (особою) чи фізичною особою (крім повідомлення про прийняття на роботу члена виконавчого органу господарського товариства, керівника підприємства, установи, організації) до територіальних органів Державної податкової служби за місцем обліку їх як платника єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за формою згідно з додатком до початку роботи працівника за укладеним трудовим договором.

Інформація, що міститься у повідомленні про прийняття працівника на роботу, вноситься до реєстру страхувальників та реєстру застрахованих осіб відповідно до Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Як визначено частиною першою статті 265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 265 КЗпП України (у редакції на дату застосування штрафу) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, стосовно якого скоєно порушення, а до юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю та є платниками єдиного податку першої - третьої груп, застосовується попередження.

Як визначено абзацами 7, 8 частини другої статті 265 КЗпП України (у редакції на дату застосування штрафу) юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення;

вчинення дій, передбачених абзацом сьомим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у шістнадцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Згідно з частиною другою статті 2 КЗпП України працівники реалізують право на працю шляхом укладення трудового договору про роботу на підприємстві, в установі, організації або з фізичною особою.

Відповідно до частини першої статті 21 КЗпП України трудовий договір - це угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Частиною першою статті 24 КЗпП України встановлено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (стаття 187 цього Кодексу); 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно з частиною четвертою статті 23 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Як свідчать матеріали справи підставою для прийняття постанови від 15.10.2020 № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС зазначено встановлення в ході інспекційного відвідування порушення позивачем вимог законодавства про працю, а саме - допуск до роботи без укладення трудового договору ОСОБА_2 , яка за твердженням інспекторів працює у відповідача на посаді продавець продовольчих товарів.

При цьому інспекційне відвідування проводилось за адресою: АДРЕСА_3 , проте позивач заперечує здійснення господарської діяльності за вказаною адресою.

Відповідно до Свідоцтва платника єдиного податку серії НОМЕР_2 , вид діяльності ФОП ОСОБА_1 - 95.23 Ремонт взуття та шкіряних виробів, місце провадження господарської діяльності - АДРЕСА_4 , податкова адреса АДРЕСА_5 .

Проте, відповідачем не надано жодного належного доказу в підтвердження, що ФОП ОСОБА_1 здійснював господарською діяльністю саме за адресою: АДРЕСА_3 (договору оренди приміщення, свідоцтва про право власності приміщення тощо)

Отже, не можна стверджувати що продавець ОСОБА_2 працює у ФОП ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин виключно з огляду на її пояснення.

Таким чином, відповідачем не надано належних та допустимих доказів перебування ОСОБА_2 у фактичних трудових відносинах без укладення трудового договору саме з ФОП ОСОБА_1 .

Крім того, на відповідача покладено обов`язок повідомляти особу, яка притягується до відповідальності, про час та місце розгляду справи, а також правові наслідки неповідомлення.

При цьому, зміст цього обов`язку не вичерпується надсиланням тексту відповідного повідомлення, оскільки саме лише надсилання, без доказів його отримання, не свідчить про інформованість особи про час та місце розгляду справи, а отже робить це право недієвим.

Множинність способів повідомлення про час та місце розгляду справи (рекомендований лист, телеграма, телефакс, телефонограма, особисте вручення повідомлення представникам) дозволяє уповноваженій посадовій особі обрати один або декілька способів, які забезпечують поінформованість особи.

Відповідачем в підтвердження повідомлення позивача про дату та час розгляду справи надано опис вкладення до листа на ім`я ОСОБА_1 від 17.09.2020, в якому зазначено про направлення: повідомлення № 04.2/6261/20; акта від 16.09.2020, протоколу про адмінправопорушення від 16.09.2020.

Однак, цей опис не містить доказу направлення саме повідомлення позивача про дату та місце розгляду справи.

Також відповідачем надано опис листа на ім`я ОСОБА_1 про направлення постанови про накладення штрафу від 16.10.2020 та поштову накладну від 16.10.2020, однак ці документи є доказами направлення позивачу постанови про накладення на нього штрафу за наслідками розгляду справи за фактом встановлення у позивача порушень законодавства про працю.

Отже, відповідачем не надано доказів про повідомлення позивача про час та місце розгляду справи, а отже ОСОБА_1 не був повідомлений належним чином про накладення на нього штрафу, що унеможливило надання ним своїх зауважень/заперечень щодо справи.

При цьому особі, до якої застосовуються такі санкції відповідальності, повинно бути забезпечено право завчасно знати про час та місце розгляду справи. Це право є гарантією реалізації інших прав - на участь в засіданні, висловлення заперечень, надання доказів, захист тощо.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не дотримання відповідачем порядку притягнення позивача до відповідальності за наслідками перевірки, що свідчить про протиправність постанови № ДЦ26413/2079/АВ/П/ПТ/ТД-ФС прийнята Головним управлінням Держпраці у Донецькій області 15.10.2020 та наявність підстав для її скасування.

З огляду на відсутність позивача під час інспекційного відвідування, відсутність доказів повідомлення позивача про час та місце слухання справи за наслідками перевірки, наявності постанови державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 28.09.2021, заяви позивача від 05 січня 2024 року про надання копій документів, які стосуються проведеної перевірки, відповідь на заяву відповідача від 12.01.2024, дату звернення позивача до суду з цим позовом (25.02.2024), суд вважає безпідставними доводи апелянта про пропущення позивачем шестимісячного строку звернення до суду з цим позовом.

Статтею 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвали судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 327, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 200/1097/24 залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2024 року у справі № 200/1097/24 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 14 жовтня 2024 року.

Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів до Верховного Суду з дня складання повного судового рішення в порядку, визначеному ст. 328 КАС України.

Повне судове рішення складено 14 жовтня 2024 року.

Головуючий суддяІ.Д. Компанієць

СуддіА.В. Гайдар

Е.Г. Казначеєв