Ухвала

від 15.07.2024 по справі 560/9342/23

СЬОМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Справа № 560/9342/23

15 липня 2024 року

м. Вінниця

Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Граб Л.С.

суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С.

розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо відмови у прийнятті до виконання довідки про розмір грошового забезпечення №159 від 12.04.2023 року, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі №560/945/23, яке набрало законної сили 13 квітня 2023 року, та на підставі цієї довідки здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 з 01 лютого 2023 року відповідно, визначене пенсійне забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (зі змінами та доповненнями), та здійснити виплату донарахованої пенсії з 01 лютого 2023 року відповідно по теперішній час, з урахуванням раніше виплачених пенсій;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області прийняти до виконання довідки про розмір грошового забезпечення №159 від 12.04.2023 року, яка надійшла до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від Головного управлінням Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 13 березня 2023 року у справі № 560/945/23, яке набрало законної сили 13 квітня 2023 року, та на підставі цієї довідки здійснити перерахунок та виплату з 01 лютого 2023 року, визначене пенсійне забезпечення відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ (зі змінами та доповненнями), та здійснити виплату донарахованої пенсії з 01 лютого 2020, 01 лютого 2021, 01 лютого 2022 року відповідно до по теперішній час з проведенням індексації перерахованої пенсії за вказаний період) з урахуванням раніше виплачених пенсій.

Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року позов задоволено частково:

-визнано протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо перерахунку пенсії ОСОБА_1 за оновленою довідкою про грошове забезпечення від 12 квітня 2023 року № 159;

-зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за 2023 рік з 01.02.2023 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про грошове забезпечення від 12 квітня 2023 року №159, виданої станом на 01.01.2023, із врахуванням раніше виплачених сум.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 19 червня 2023 року скасовано в частині зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за 2023 рік з 01.02.2023 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про грошове забезпечення від 12 квітня 2023 року №159, виданої станом на 01.01.2023, із врахуванням раніше виплачених сум.

Прийнято в цій частині нову постанову, якою позов задоволено частково:

-зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за 2023 рік з 01.02.2023 року на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області про грошове забезпечення від 12 квітня 2023 року №159, виданої станом на 01.01.2023, за виключенням надбавки за особливості проходження служби-45% та премії-10%, з урахуванням виплачених сум та висновків, вказаних у цьому судовому рішенні.

В решті позову в цій частині відмовлено.

В іншій частині рішення суду залишено без змін.

24.05.2024 позивачем подано заяву про встановлення судового контролю за виконанням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024.

Розгляд заяви колегією суддів здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Відповідно дост.129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з ч.2ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування зобов`язані діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч. 2, 3 ст.14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Ст.370 КАС України унормовано, що судове рішення, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності,-за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу N 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року N 11-рп/2012).

За приписами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі "Горнсбі проти Греції" вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін.

Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі "Піалопулос та інші проти Греції", пункт 68).

В рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20.07.2004 року Європейський Суд з прав людини вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43).

У справі "Сорінг проти Об`єднаного Королівства" від 07.07.1989 Європейський суд визначив, що на державі лежить прямий обов`язок дотримуватися громадянських прав осіб і забезпечувати належне та своєчасне виконання рішення суду, що набрало законної сили. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам ст. 6 Конвенції. Поза сумнівом, вирішення справи в суді без невиправданого і необґрунтованого зволікання є запорукою ефективного захисту особою своїх прав. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не може вважатися дієвим, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням, зазначено в Концепції Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обов`язків цивільного характеру.

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень-складовою права на справедливий судовий захист.

Таким чином, обов`язок виконати судове рішення виникає з моменту набрання ним законної сили.

Ч.1 ст.255 КАС України врегульовано, що рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Положеннями частини першої та другої статті 382 КАС України визначено, що суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб`єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснюється також у порядку, встановленому статтею 287 цього Кодексу (ч.8 ст.382 КАС України).

Крім того, відповідно до ч.1 ст.383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень-відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже,КАС Українипередбачено спеціальні норми, спрямовані на забезпечення належного виконання судового рішення. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому статтями 382, 383 КАС України.

Зазначені правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Колегія суддів звертає увагу, що положення КАС України не містять обмежень щодо застосування заходів судового контролю, а відтак встановлення такого контролю можливе як одночасно із задоволенням відповідного позову, так і шляхом постановлення окремої ухвали із вказаного питання.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою в ухвалі від 20 червня 2018 року у справі № 800/592/17.

Зазначені вище правові норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

При цьому, колегія суддів звертає увагу, що положення КАС України не містять обмежень щодо застосування заходів судового контролю, а відтак встановлення такого контролю можливе як одночасно із задоволенням відповідного позову, так і шляхом постановлення окремої ухвали із вказаного питання.

Вказане узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду висловленою в ухвалі від 20 червня 2018 року у справі № 800/592/17.

Поряд з цим, ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Слід зазначити, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Така позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути "ефективним" як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Афанасьєв проти України" від 5 квітня 2005 року (заява № 38722/02)).

Отже, "ефективний засіб правого захисту" в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Як зазначено ОСОБА_1 у заяві від 24.05.2024, відповідач, виконуючи постанову суду у даній справі не врахував висновків суду в тій частині, де судом вказано, що позивач не позбавлений права на врахування надбавки за особливості проходження служби у розмірі 15% та премії у розмірі 40 %, згідно грошового атестата, які враховані при призначенні пенсії останнього.

З метою з`ясування всіх обставин у справі, колегією суддів ухвалою від 30.05.2024 зобов`язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області надати суду матеріали пенсійної справи, що стосуються перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення суду у справі №560/9342/23, а також письмові пояснення щодо здійсненого перерахунку.

На виконання вказаної ухвали, відповідачем направлено до суду письмові пояснення, зі змісту яких слідує, що на виконання судового рішення у справі №560/9342/23 Управлінням проведено перерахунок пенсії з урахуванням перерахованих та виплачених сум пенсій на виконання судового рішення у справі №№560/7703/23 з 01.02.2023 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення на підставі довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області від 12 квітня 2023 року №159, про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, за виключенням надбавки за особливості проходження служби 45% та премії 10%.

В той же час, відповідач вважає, що при перерахунку пенсії не підлягає врахуванню надбавка за особливості проходження служби у розмірі 15% та премії у розмірі 40% згідно грошового атестату та у розмірах, які враховані при призначенні пенсії, оскільки постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду не встановлено вищезазначених зобов`язань.

В свою чергу, колегія суддів зазначає, що в мотивувальній частині постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 у даній справі, судом апеляційної інстанції звернуто увагу ГУ ПФУ в Хмельницькій області, що неврахування при перерахунку пенсії позивачу надбавки за особливості проходження служби у розмірі 45% та премії у розмірі 10%, які зазначені у довідці №159, не виключає права останнього на врахування надбавки за особливості проходження служби у розмірі 15% та премії у розмірі 40 %, згідно грошового атестата, які враховані при призначенні пенсії позивача.

При цьому, в ухвалі від 23.05.2024, яка постановлена у даній справі за результатами розгляду заяви позивача про роз`яснення судового рішення, де останній просив роз`яснити щодо зазначення у резолютивній частині постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 560/9342/23 слів «та висновків, вказаних у цьому судовому рішенні», а саме-чи підлягає врахування надбавки за особливості проходження служби у розмірі-15% та премії у розмірі-40%, згідно грошового атестата, які враховані при призначенні ОСОБА_1 , під час перерахунку пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки про розмір грошового забезпечення № 159 від 12.04.2023, у якій виключено надбавки за особливості проходження служби-45% та премії-10%, згідно постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у справі № 560/9342/23, колегією суддів зокрема зазначалося, що рішення судів усіх інстанцій, незалежно від виду провадження, повинно обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну і резолютивну частини з додержанням зазначеної послідовності. У мотивувальній частині зазначаються обставини, встановлені судом із посиланням на докази, мотиви неврахування окремих доказів, а також мотиви, з яких суд виходив при ухваленні рішення, тоді як резолютивна частина рішення є завершальною і відображає результат вирішення справи адміністративної юрисдикції.

Тобто висновки, викладені в мотивувальній частині судового рішення мають бути обов`язково враховані при виконанні судового рішення, про що, окрім іншого, зазначено і в резолютивній частині постанови від 22 лютого 2024 року у справі № 560/9342/23.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає, що постанова Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22.02.2024 виконана відповідачем не в повному обсязі, без врахуванням висновків, викладених у ній, а відтак наявні достатні та необхідні правові підстави для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення в цій справі.

Керуючись ст.ст. 14, 252, 255, 287, 328, 329, 370, 382, 383 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про встановлення контролю за виконанням судового рішення,- задовольнити.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області подати у місячний строк з дати прийняття даної ухвали звіт про виконання постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2024 року у адміністративній справі № 560/9342/23.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.