Постанова

від 15.07.2024 по справі 380/13921/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2024 рокуЛьвівСправа № 380/13921/23 пров. № А/857/10613/24

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:

судді-доповідачаІщук Л. П.,

суддівОбрізка І.М., Шинкар Т.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року (головуючий суддя Потабенко В.А., м. Львів) у справі № 380/13921/23 за позовом ОСОБА_1 до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Обласне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "Тютюнників 47 " про визнання дій та бездіяльності протиправним,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Львівської міської ради, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Обласне комунальне підприємство "Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки", ОСББ "Тютюнників 47", в якому просив визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради 14-тої сесії 8-го скликання Про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Тютюнників, 49 від 09.03.2023 № 3052; визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради 10-тої сесії 8-го скликання Про надання ОСББ Тютюнників 47 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Тютюнників, 47 від 30.09.2022 № 2561; визнати протиправною та скасувати ухвалу Львівської міської ради 16-тої сесії 8-го скликання Про затвердження ОСББ "Тютюнників 47" проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування на АДРЕСА_1 від 26.05.2023 № 3330; зобов`язати Львівську міську раду повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.12.2020 про надання дозволу ОСОБА_1 на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража, у межах норм безоплатної приватизації, орієнтовною площею 0,0056 га.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року закрито провадження в частині визнання протиправною та скасування ухвали Львівської міської ради № 3330 від 26.05.2023 Про затвердження ОСББ Тютюнників 47 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування на АДРЕСА_1 .

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 15 липня 2024 року ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 380/13921/23 залишено без змін.

Не погодившись з рішенням суду від 19 березня 2024 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій покликається на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції неправильно проаналізовано положення Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» № 2145-IX від 24.03.2022, яким доповнено розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України п. 27, що містить заборону надання дозволів на розробку документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земель під час дії воєнного стану, оскільки відповідач повинен був розглянути клопотання позивача від 03.12.2020 з дотриманням строків та порядку, визначеного ст. 118 ЗК України. Зазначає, що чинність ухвали Львівської міської ради Про надання ОСББ Тютюнників 47 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Тютюнників, 47 від 30.09.2022 № 2561 (у тому числі площею 0.0822 га з обмеженнями без права капітального будівництва) для обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови може призвести в подальшому до повторного порушення прав позивача, що призведе до неефективного способу захисту. Також апелянт вказує, що при винесенні ухвали ЛМР №2561 від 30.09.2022, яка стала підставою для винесення в подальшому ЛМР ухвали № 3330 від 26.05.2023, було грубо порушено норми чинного законодавства в частині черговості розгляду звернень, порядку відведення земельних ділянок, обов`язковості виконання судових рішень, що тягне за собою незаконність винесеної відповідачем 26.05.2023 ухвали №3330.

Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Апеляційний суд відповідно до вимог пункту 1 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України розглядає справу в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, ухвалою ЛМР 10-тої сесії 8-го скликання № 2561 від 30.09.2022 Про надання ОСББ Тютюнників 47 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 , за наслідками розгляду звернення ОСББ Тютюнників 47 від 06.10.2021 (зареєстроване у Львівській міській раді 06.10.2021 за № 2-102295/АП-24), керуючись ст. 144 Конституції України, пп. 34 п. 1 ст. 26 Закону України Про місцеве самоврядування в Україні, ст. ст. 12, 42, 123 Земельного кодексу України, ухвалою міської ради від 13.07.2018 № 3772 Про затвердження Тимчасового порядку надання об`єднанням співвласників багатоквартирних будинків земельних ділянок у постійне користування, було надано ОСББ Тютюнників 47 дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,1320 га (у тому числі площею 0,0822 га з обмеженнями без права капітального будівництва) на АДРЕСА_1 для обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови. Зобов`язано ОСББ Тютюнників 47 у встановленому порядку подати міській раді на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

09.03.2023 ЛМР прийняла ухвалу № 3052 Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 , якою було відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0056 га на АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування індивідуального гаража за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим їх переведенням до земель житлової та громадської забудови у зв`язку з тим, що земельна ділянка орієнтовною площею 0,0056 га на АДРЕСА_2 входить до меж земельної ділянки площею 0,1320 га на АДРЕСА_1 (кадастровий номер 4610136600:07:005:0049); формування земельної ділянки площею 0,0056 га на АДРЕСА_2 має здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки відповідно до ст. 791 Земельного кодексу України, а не на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; відповідно до п.п. 5 п. 27 розділу X Перехідні положення Земельного кодексу України під час дії воєнного стану безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється. Положення цього підпункту не поширюються на безоплатну передачу земельних ділянок у приватну власність власникам розташованих на таких земельних ділянках об`єктів нерухомого майна (будівель, споруд), а також на безоплатну передачу у приватну власність громадянам України земельних ділянок, переданих у користування до набрання чинності цим Кодексом.

Зі змісту вказаної ухвали вбачається, що на підставі ухвали ЛМР 10-тої сесії 8-го скликання Про надання ОСББ Тютюнників 47 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1 від 30.09.2022 № 2561 та ухвали Львівської міської ради 16-тої сесії 8-го скликання Про затвердження ОСББ Тютюнників 47 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання земельної ділянки у постійне користування на АДРЕСА_1 від 26.05.2023 № 3330, ОСББ Тютюнників 47 було отримало у постійне користування земельну ділянку на АДРЕСА_1 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку (кадастровий номер 4610136600:07:005:0049).

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 23.02.2024 № 367060553 земельна ділянка з кадастровим номером 4610136600:07:005:0049 площею 0,132 га перебуває у власності Львівської міської ради.

16.02.2024 зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою за ОСББ Тютюнників 47 на підставі ухвали ЛМР № 3330 від 26.05.2023.

Вважаючи ухвали ЛМР № 3052 від 09.03.2023, № 2561 від 30.09.2022 та від 26.05.2023 № 3330 протиправними, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Згідно статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Правовідносини щодо володіння, користування і розпорядження землею регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України), а також прийнятими відповідно до нього нормативно-правовими актами.

Статтею 12 ЗК України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить: а) розпорядження землями територіальних громад; б) передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Статтею 122 ЗК України передбачено, що вирішення питань стосовно передачі земельних ділянок у власність або у користування із земель державної чи комунальної власності належить до компетенції відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування. Зокрема, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Частинами першою, другою статті 116 ЗК України врегульовано, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Пунктом в частини третьої статті 116 ЗК України визначено, що безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 6 ст. 118 ЗК України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Частиною сьомою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об`єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб`єктами господарювання, які є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Загальновідомою є обставина введення Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією російської федерації. Воєнний стан триває і станом на час апеляційного перегляду.

Законом України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до деяких законодавчих актів України, зокрема, до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням особливостей, визначених, зокрема, у підпункті 5 пункту 27, де вказано, що безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації під час дії воєнного стану забороняється.

Отже, до припинення (скасування) воєнного стану в Україні діє встановлена законом заборона на безоплатну передачу у приватну власність земель державної та комунальної власності та надання уповноваженим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою безоплатної передачі земель.

Колегія суддів констатує, що ухвала Львівської міської ради 14-тої сесії 8-го скликання Про відмову в наданні ОСОБА_1 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Тютюнників, 49 від 09.03.2023 № 3052 прийнята 09.03.2023 після набрання чинності Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-XI "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану", відтак апеляційний суд погоджується з судом першої інстанції, що відповідач мав окрему достатню підставу для відмови у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 у власність.

Крім того, як встановив суд першої інстанції, станом на момент прийняття ЛМР ухвали № 3052 від 09.03.2023 земельна ділянка орієнтовною площею 0,0056 га на АДРЕСА_2 , на частину якої претендував позивач, вже входила до меж земельної ділянки площею 0,1320 га на АДРЕСА_1 , якій вже був присвоєний кадастровий номер 4610136600:07:005:0049. Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ТОВ Гід-Проектбуд у 2022 році, такий будо виготовлено на підставі договору про виконання робіт від 19.10.2022 № 77/22. Межові знаки земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:07:005:0049 прийняті на збереження ОСББ Тютюнників 47 та проведено обстеження та показ меж земельної ділянки у АДРЕСА_1 відповідно до актів від 24.10.2022.

Статтею 79-1 ЗК України визначено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об`єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; шляхом інвентаризації земель у випадках, передбачених законом; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв); за затвердженими комплексними планами просторового розвитку території територіальних громад, генеральними планами населених пунктів, детальними планами території.

Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій - сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок.

Формування земельних ділянок шляхом поділу та об`єднання раніше сформованих земельних ділянок, які перебувають у власності або користуванні, без зміни їх цільового призначення здійснюються за технічною документацією із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок.

Земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.

Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Згідно ч. 13 ст. 79-1 ЗК України земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі: поділу або об`єднання земельних ділянок; скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації; якщо речове право на земельну ділянку, зареєстровану в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр, не було зареєстровано протягом року з вини заявника.

Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Аналізуючи наведені норми та обставини даної справи, а також враховуючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 4610136600:07:005:0049 вже сформована станом на 09.03.2023, суд першої інстанції вірно встановив, що формування земельної ділянки площею 0,0056 га на АДРЕСА_2 має здійснюватися на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки відповідно до ст. 791 ЗК України, а не на підставі проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідачем правомірно прийнято ухвалу Про відмову гр. ОСОБА_1 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_2 від 09.03.2023 № 3052, оскільки ще однією самостійною підставою для відмови у наданні такого дозволу є невідповідність місця розташування бажаної земельної ділянки площею 0,0056 га містобудівній документації, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів.

Стосовно правомірності прийнятої ухвали Львівської міської ради Про надання ОСББ Тютюнників 47 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Тютюнників, 47 від 30.09.2022 № 2561.

Як визначено ст. 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання).

Надання у користування земельної ділянки, зареєстрованої в Державному земельному кадастрі відповідно до Закону України Про Державний земельний кадастр, право власності на яку зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, без зміни її меж та цільового призначення здійснюється без складення документації із землеустрою.

Надання у користування земельної ділянки в інших випадках здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості). У такому разі розроблення такої документації здійснюється на підставі дозволу, наданого Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування, відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, крім випадків, коли особа, зацікавлена в одержанні земельної ділянки у користування, набуває право замовити розроблення такої документації без надання такого дозволу.

Земельні ділянки державної та комунальної власності, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна, що перебувають у державній чи комунальній власності, передаються особам, зазначеним у пункті "а" частини другої статті 92 цього Кодексу, лише на праві постійного користування.

Як вже було встановлено, вказаною ухвалою надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1320 га на АДРЕСА_1 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

Земельна ділянка площею 0,1320 га на АДРЕСА_1 була сформована і їй присвоєно кадастровий номер 4610136600:07:005:0049. Відповідно до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розробленого ТОВ Гід-Проектбуд у 2022 році, такий було виготовлено на підставі договору про виконання робіт від 19.10.2022 № 77/22.

Межові знаки земельної ділянки з кадастровим номером 4610136600:07:005:0049 прийняті на збереження ОСББ Тютюнників, 47 та проведено обстеження та показ меж земельної ділянки у АДРЕСА_1 відповідно до актів від 24.10.2022.

За наслідками формування земельної ділянки і виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1320 га на АДРЕСА_1 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку, ухвалою Львівської міської ради від 26.05.2023 № 3330 ОСББ Тютюнників 47 відповідачем було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у постійне користування на АДРЕСА_1 .

Доводи апелянта про те, що станом на момент прийняття ухвали ЛМР № 2561 від 30.09.2022 була вже чинною норма п.п. 5 п. 27 розділу X Перехідні положення ЗК України, апеляційним судом не приймаються, оскільки вказана норма стосується безоплатної передачі земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.

Водночас, положення цього підпункту не поширюються на передачу земельних ділянок у постійне користування.

Судом першої інстанції також слушно зауважено, що позивач не обґрунтував, як саме прийняття відповідачем ухвали від 30.09.2022 № 2561 про надання ОСББ Тютюнників 47 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Тютюнників, 47 орієнтовною площею 0,1320 га (у тому числі площею 0,0822 га з обмеженнями без права капітального будівництва) на АДРЕСА_1 , для обслуговування багатоквартирного будинку за рахунок земель, що не надані у власність або користування, з подальшим переведенням їх до земель житлової та громадської забудови, впливає на його права чи охоронювані законом інтереси.

За встановлених обставин, надаючи правову оцінку аргументам сторін, суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про законність ухвал ЛМР № 2561 від 30.09.2022 та № 3052 від 09.03.2023 та, як наслідок, про відмову у задоволенні похідної вимоги позивача про зобов`язання відповідача повторно розглянути заяву від 03.12.2020 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва індивідуального гаража, у межах норм безоплатної приватизації, орієнтовною площею 0,0056 га.

Інші доводи та аргументи скаржника, наведені ним у апеляційній скарзі, не спростовують висновків суду першої інстанції і свідчать про незгоду із правовою оцінкою судом обставин справи, встановлених у процесі її розгляду.

При обгрунтуванні цієї постанови суд апеляційної інстанції враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява № 65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги докази, наявні в матеріалах справи, колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги, наведені на спростування висновків суду першої інстанції, не містять належного обґрунтування чи нових переконливих доказів, які б були безпідставно залишені без уваги судом першої інстанції.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Щодо розподілу судових витрат, то такий відповідно до ст. 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325, ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 19 березня 2024 року у справі № 380/13921/23 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя Л. П. Іщук судді І. М. Обрізко Т. І. Шинкар