Рішення

від 15.07.2024 по справі 139/296/24

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/296/24

Провадження № 2/139/102/24

РІШЕННЯ

іменем України

(заочне)

15 липня 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючого - судді Тучинської Н.В.,

з участю:

позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача адвоката Ткача Ю.А.,

представника третьої особи ОСОБА_2 ,

секретаря судового засідання Хонькович Л.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці справу за позовом ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог до предмету спору, на стороні позивача - орган опіки та піклування в особі Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області, до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки,

у с т а н о в и в:

Відповідачі у справі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 є батьками малолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Починаючи з лютого 2022 року ОСОБА_5 проживає в сім`ї ОСОБА_1 , перебуває на його повному утриманні. Батьки дитини фактично самоусунулися від вихованням та утриманням дочки, не здійснюють догляду за нею, не піклується про її фізичний та духовний розвиток, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, успіхів у навчанні, не проявляють жодного бажання до спілкування з дитиною.

Представник позивача адвокат Ткач Юрій Анатолійович через систему "Електронний суд" 17 квітня 2024 року звернувся до суду із позовом про позбавлення ОСОБА_4 та ОСОБА_3 батьківських прав відносно їх малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та встановлення опіки і призначення опікуном ОСОБА_1 .

На відповідні запити від 19 квітня 2024 року (а.с. 35, 36), 25 квітня 2024 року отримано інформацію (а.с. 37) з підтвердженням зареєстрованого місця проживання відповідача ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 . 01 травня 2024 року судом отримано відповідь (а.с. 39, оригінал на а.с. 43), що інформація про відповідача ОСОБА_4 та його реєстрацію місця проживання на території Новоград-Волинської ТГ Житомирської області (адреса проживання, зазначена у позові від 17.04.2024) відсутня.

Ухвалою суду від 01 травня 2024 року (а.с. 40-41) позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про позбавлення батьківських прав та встановлення опіки залишено без руху.

09 травня 2024 року представник позивача подав заяву про усунення недоліків (а.с. 45), в якій просив про витребування доказів, а також окремим документом подав позовну заяву в новій редакції (а.с. 49-52).

В період з 06 до 17 травня 2024 року головуюча у справі перебувала у частині щорічної відпустки (а.с. 54).

21 травня 2024 року із Єдиного державного демографічного реєстру отримано відповідь про зареєстроване місце проживання відповідача ОСОБА_4 на тимчасово окупованій території України (а.с. 55). Крім того, того ж числа зроблено запит на підставі ч. 6 ст. 187 ЦПК України до відповідного органу місцевого самоврядування (а.с. 56). 29 травня 2024 року з виконкому Ірпінської міської ради Київської області отримано відповідь, що за обліками реєстру ТГ та адресно-реєстраційної картотеки м. Ірпінь місце реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання ОСОБА_4 не значиться (а.с. 58).

Ухвалою суду 03 червня 2024 року (а.с. 60-61) відкрито провадження у справі і призначено підготовче провадження.

Ухвалу про відкриття провадження та судову повістку направлено відповідачам 05 червня 2024 року, однак поштові відправлення повернулися без вручення у зв`язку з відсутністю адресатів за вказаними адресами (а.с. 70-71, 103-104). Крім того, на офіційному веб-сайті судової влади України було розміщено повідомлення про виклик ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до суду (а.с. 66, 67).

Відзиву на позов відповідачі не подали.

Ухвалою суду від 27 червня 2024 року (а.с. 97) підготовче провадження закрито та призначено справу до розгляду по суті.

Відповідачі до суду не з`явилися. 27.06.2024на офіційномувеб-сайтісудової владиУкраїни булорозміщено повідомленняпро викликвідповідачів досуду (а.с.100,101),крім того,на вказанийу позовнийзаяві номертелефону відповідача ОСОБА_4 у застосункуviberнаправлено судовуповістку (а.с.105).

Учасники справи, які приймають участь в судовому засіданні висловили позицію, що справу можна розглядати за відсутності відповідачів і не заперечили щодо ухвалення у справі заочного рішення.

З урахуванням положень ч. 11 ст. 128 та п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України суд на місці постановив ухвалу про розгляд справи за відсутності відповідачів, а також, оскільки наявні всі умови, встановлені ч. 1 ст. 280 ЦПК України, - про ухвалення заочного рішення у справі.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги і пояснив: ОСОБА_3 з 2017 року почала проживати однією сім`єю з його сином ОСОБА_6 . Оскільки молода сім`я не мала свого окремого житла, всі вони, в тому числі дочка ОСОБА_3 від першого шлюбу ОСОБА_5 , жили в його з дружиною будинку разом з ними. ІНФОРМАЦІЯ_2 у ОСОБА_7 та ОСОБА_8 народився син ОСОБА_9 . Через деякий час у родині було вирішено, що ОСОБА_10 та ОСОБА_11 будуть періодично виїжджати на роботу за кордон, а він з дружиною будуть доглядати дітей. Останній раз подружжя виїхало на роботу до Німеччини 12 лютого 2022 року, а вже 03 червня 2022 року ОСОБА_3 покинула ОСОБА_8 , почала співмешкати з іншим чоловіком, тому той повернувся до України. Наразі ОСОБА_11 призваний до ЗСУ за загальною мобілізацією. Таким чином фактично з лютого 2022 року дочка ОСОБА_3 і ОСОБА_4 покинута своїми батьками і проживає разом з ним і його дружиною, своїм братиком ОСОБА_9 і його батьком. ОСОБА_3 ніяким чином не підтримує навіть спілкування з ним чи з дитиною, відомий їм номер її телефону не відповідає, вона не приймає участі в утриманні дитини. ОСОБА_4 за весь цей час у відповідь на телефонні прохання вислав як сплату аліментів всього 7 тисяч гривень. Уже майже рік він не відповідає на телефонні дзвінки. Вважає, що є всі підстави для позбавлення відповідачів, які самоусунулися від виховання і утримання дитини, батьківських прав щодо їх доньки ОСОБА_5 , а, оскільки ОСОБА_12 проживає в його сім`ї тривалий час, з ними ж проживає і її братик, а їх ОСОБА_13 , ОСОБА_9 , між ним і ОСОБА_12 склалися теплі родинні стосунки як між дідусем і внучкою, просить призначити саме його опікуном над нею.

Представник позивача адвокат Ткач Юрій Анатолійович (повноваження на а.с. 29) також підтримав заявлений позов і надав правове обґрунтування позовним вимогам.

Представник органу опіки та піклування Вендичанської селищної ради Могилів-Подільського району Вінницької області Гаврищук Тетяна Олександрівна (повноваження на а.с. 87) в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, суду пояснила: У 2022 році від педагогічних працівників Лучинецького ліцею їй як начальнику служби у справах дітей Вендичанської селищної ради стало відомо, що в сім`ї ОСОБА_1 проживає малолітня ОСОБА_5 , яка залишилася без батьківської опіки. При відвідуванні ліцею та сім`ї ОСОБА_1 було встановлено, що ОСОБА_5 з 2017 року живе в їх сім`ї як донька колишньої співмешканки їх сина ОСОБА_8 , однак з лютого 2022 року мати дитини самоусунулася від виховання та утримання дитини, від спілкування з нею, а її біологічний батько ОСОБА_14 з 2017 року не піклується про дочку. З тих пір ця родина перебуває на контролі опікунської ради. Сам перед було вирішено прийняти офіційне рішення про влаштування дитини під опіку до родини ОСОБА_1 . У грудні 2022 року було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав щодо їх дочки ОСОБА_5 . У 2023 році уже порушувалося питання в суді про позбавлення ОСОБА_3 батьківських прав щодо дочки, ОСОБА_3 тоді приїжджала у село і була присутня в одному із засідань суду, однак, тоді було прийнято рішення про залишення позову без розгляду, оскільки була надія, що ОСОБА_3 виправить своє відношення до дочки. З тих пір служба у справах дітей щомісячно обстежує умови проживання малолітньої ОСОБА_5 і переконується, що для неї в родині ОСОБА_1 створено якнайкращі умови для її розвитку, навчання, відпочинку і т.п., але це виключно заслуга ОСОБА_1 та його дружини, а ось біологічні батьки ОСОБА_12 ніяким чином не приймають участі в житті дитини. Просила суд призначити ОСОБА_1 опікуном над неповнолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавивши її біологічних батьків батьківських прав щодо неї.

За приписами ч. 2 ст. 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками спору про позбавлення батьківських прав.

Дитина, щодо якої вирішується питання про позбавлення її батьків батьківських прав, досягла 11 років, зі слів позивача та представника органу опіки та піклування знає про порушення у суді цього позову, була неодноразово вислухана комісією з питань захисту прав дитини при виконкомі Вендичанської селищної ради і здатна висловити свою думку, а тому судом в ухвалі про закриття підготовчого провадження було вирішено, що вона має бути вислухана і судом під час розгляду справи по суті.

Малолітня ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , була заслухана судом у присутності шкільного психолого ОСОБА_15 (а.с. 111). Дитина суду пояснила: З батьком і матір`ю вони разом жили до її чотирьох років. Останнє місце проживання їх сім`ї вона пам`ятає в м. Ірпінь. Потім її мама з нею приїхала у с. Лучинець, вони разом почали проживати у сім`ї ОСОБА_8 . Мама і ОСОБА_6 виїжджали на роботу за кордон, а вона залишалася з дідусем ОСОБА_16 і бабусею ОСОБА_17 . Від лютого 2022 року мама фактично припинила з нею спілкуватися, не дзвонить до неї, не приїжджає. Всі особисті питання, питання навчання і т.п. вона вирішує лише з бабусею і дідусем. За весь цей час до неї двічі чи тричі дзвонив батько, що повідомити, що він перевів кошти дідусеві. Ніхто з батьків не цікавиться її навчанням, здоров`ям. Вона розуміє, яке питання зараз вирішується в суді, не заперечує, щоб її батьків залишили батьківських прав, просить, щоб саме дідуся призначили опікуном над нею.

Розглянувши справу, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи з наступного:

Статтею 150 Сімейного Кодексу України передбачено, що батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину.

Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 від 19 лютого 2013 року народження (а.с. 10), рішенням Мурованокуриловецького районного суду від 14 вересня 2017 року (а.с. 69) стверджується, що ОСОБА_4 є батьком, а ОСОБА_3 матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Мурованокуриловецького районного суду від 14 вересня 2017 року, яке набрало законної сили 26.09.2017 (а.с. 69), розірвано шлюб між ОСОБА_4 та ОСОБА_18 , а останній відновлено дошлюбне прізвище ОСОБА_19 .

Довідкою старости Вендичанської селищної ради № 25 від 18.01.2024 (а.с. 11) стверджується, що зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_1 мають і ОСОБА_1 як голова двору, і, зокрема, ОСОБА_5 як дочка співмешканки їх сина.

Відповідно до довідки старости Лучинецького старостинського округу № 300 від 21 грудня 2023 року (зворот а.с. 11), зареєстрована за цією ж адресою ОСОБА_3 не проживає разом з дочкою з червня 2023 року.

Наказом начальника Служби у справах дітей, сім`ї та молоді Вендичанської селищної ради № 18 від 02 грудня 2022 року (а.с. 15) ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительки с. Лучинець, у зв`язку з ухиленням батьками від виконання своїх обов`язків виховання дитини, тимчасово влаштовано в сім`ю родича ОСОБА_1 .

Зібраними позивачем і дослідженими судом доказами встановлено, що мати й батько не приймають участі у вихованні та утриманні своєї дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з лютого 2022 року: проживають окремо від дочки, фактичне місце проживання їх не відоме, вони не здійснюють догляд за дочкою, не піклуються про здоров`я, фізичний, духовний розвиток доньки, ніяким чином не забезпечують її матеріально, не турбуються про її майбутнє, не ведуть жодних комунікацій з дитиною.

Таке, зокрема, стверджується: довідкою Вендичанської селищної ради № 300 від 21.12.2023 (зворот а.с. 11), відповідно до якої ОСОБА_3 за місцем реєстрації в АДРЕСА_1 не проживає, і місце її перебування не відоме; актами обстеження умов проживанняза період з липня 2023 року до червня 2024 року (а.с. 19-26, 90-93), в яких зафіксовано, що в сім`ї позивача створені хороші (задовільні) умови для проживання, розвитку і виховання дитини, але мати і батько з нею не проживають впродовж цього періоду; довідкою Лучинецького ліцею Вендичанської селищної ради № 53 від 14.03.2024 (а.с. 12), відповідно до якої саме позивач приділяє необхідну і належну увагу вихованню, навчанню ОСОБА_12 , постійно відвідує заклад освіти, цікавиться шкільним життям дівчинки, сприяє її позакласній роботі, а також турбується про її здоров`я, харчування.

Комісія з питань захисту дитини при Вендичанській селищній раді ще 23 листопада 2022 року прийняла рішення за № 55 про доцільність позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно їх малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зворот а.с. 12), а виконком Вендичанської селищної ради рішенням № 175 від 02 грудня 2022 року затвердив такий висновок Комісії (а.с. 13).

Крім того 21 лютого 2024 року орган опіки та піклування Вендичанської селищної ради під час повторного розгляду питання щодо малолітньої ОСОБА_5 знову дійшов висновку (а.с. 27) про доцільність позбавлення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 батьківських прав відносно їх малолітньої доньки ОСОБА_5 .

Таким чином,вищенаведеними доказамистверджено,що відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 свідомо тривалий час (понад два роки) ухиляються від виконання обов`язків щодо піклування, виховання та утримання своєї дочки ОСОБА_5 , не цікавляться її особистим та шкільним життям, в результаті чого вона позбавлена їх опіки, любові і турботи.

У п. 6 Декларації прав дитини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН20 листопада 1959 року проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові і розуміння, вона повинна, коли це можливо, рости під опікою і відповідальністю своїх батьків і в усякому випадку в атмосфері любові і моральної та матеріальної забезпеченості.

Відповідно до ч. 8 ст. 7 СК України, передбачено, що регулювання сімейних відносин має здійснюватись з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

При вирішенні позову в частині вимоги про позбавлення батьківських прав, суд враховує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага, що розрив сімейних зв`язків повинен бути пропорційним до ризиків збереження таких зв`язків, що у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі.

Верховний Суд у своїй постанові від 14 травня 2020 року у справі № 420/1753/18 зазначив, що позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

До матеріалів справи долучено копію рішення Мурованокуриловецького районного суду від 06 червня 2023 року у справі № 139/71/23, в якому вирішено відмовити ОСОБА_20 в позові до ОСОБА_3 про позбавлення її батьківських прав щодо їх спільного сина ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 16-18), та попереджено ОСОБА_3 про необхідність зміни ставлення до виховання сина.

Однак, як слідує із доданих до матеріалів справи актів обстеження умов проживання за період з липня 2023 року до червня 2024 року (а.с. 19-26, 90-93) та пояснень учасників справи в суді, ОСОБА_3 ще до ухвалення такого рішення виїхала за межі України, уникає контактів зі Службою у справах дітей, ніяким чином не приймає участі в утриманні та вихованні свого сина ОСОБА_9 .

У цій конкретній справі суд переконаний, що дитина не має батьківської турботи з боку її біологічних батьків, що вонафактично злютого 2022року такутурботу отримувалалише відпозивача тайого дружини,яких називаєдідусем табабусею,що між дитиною та її матір`ю і батьком не існує ніяких сімейних зв`язків, а тому від їх офіційного розриву не може настати якихось негативних наслідків для інтересів дитини.

Тому, з врахуванням права дитини на належне батьківське виховання, її інтересів та на підставі п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мають бути позбавлені батьківських прав щодо їх малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Щодо вирішення питання про встановлення опіки та призначення опікуном малолітньої ОСОБА_5 саме ОСОБА_1 . судом встановлено таке:

Малолітня ОСОБА_22 з 2017 року проживає в сім`ї батьків колишнього співмешканця її матері в с. Лучинець. Головою родини є позивач ОСОБА_1 . Поданими до суду доказами, які перераховані вище, доведено, що саме ОСОБА_1 з лютого 2022 року разом зі своєю дружиною займається піклуванням, вихованням та утриманням ОСОБА_5 . Відповідно до згаданої вище довідки директора Лучинецького ліцею (а.с. 12) та характеристик на ОСОБА_1 та його дружину (а.с. 28), позивач зарекомендував себе з виключно позитивної сторони, за характером спокійний та врівноважений, користується авторитетом і повагою серед жителів села, доброзичливий, не має шкідливих звичок, фактично виконує обов`язки і батька, і діда щодо малолітньої ОСОБА_5 .

Відповідно до висновку опікунської ради при Вендичанській селищній раді від 05.07.2024 (а.с. 108-109), вона вважає за доцільне призначити саме ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Такий висновок затверджено рішення № 80 виконкому Вендичанської селищної ради від 12 липня 2024 року (а.с. 110). Орган опіки та піклування Вендичанської селищної ради подав до суду клопотання про призначення ОСОБА_1 опікуном над малолітньою ОСОБА_23 (а.с. 88).

Опіка і піклування є особливою формою державної турботи про малолітніх (до 14 років) та неповнолітніх дітей (з 14 до 18 років), що встановлюється над дітьми-сиротами і дітьми, позбавленими батьківського піклування (ст. 243 СК України).

Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки (ст. 55 ЦК України).

Відповідно до ст. 58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, позбавленими батьківського піклування, і фізичними особами, визнаними недієздатними.

Суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування (ч. 3 ст. 60 ЦК України).

Пунктом 42 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов`язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 визначено, що опіка, піклування над дитиною встановлюється рішенням районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради, сільської, селищної ради об`єднаної територіальної громади за наявності документів, зазначених у пункті 40 цього Порядку, або судом. Опікуном, піклувальником призначається переважно особа, яка перебуває у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Оскільки з ухваленням рішення про позбавленням батьківських прав матері ОСОБА_3 та батька ОСОБА_4 відносно їх дитина ОСОБА_5 , остання залишилась без батьківського піклування, суд вважає за правильне та необхідне встановити над нею опіку.

Позивач відповідає критеріям опікуна дитини, встановленим частинами 1 і 2 ст. 244 СК України, він не належить до осіб, зазначених у ст. 212 СК України, створив усі умови для повноцінного фізичного і духовного розвитку дитини, підготовки до самостійного життя, зокрема, приділяє належну увагу вихованню та навчанню, турбується про її здоров`я, харчуванням, спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, а тому може бути призначений опікуном дитини.

Крім того, суд при оцінці особи позивача як опікуна малолітньої ОСОБА_5 , приймає до уваги, що ОСОБА_12 в його сім`ї і за його участі виховується з чотирьох років, а також в цій сім`ї виховується її рідний брат по матері ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

За таких обставин суд переконаний, що саме позивач ОСОБА_1 має бути призначений опікуном над малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 6 ч. 1 ст. 266 ЦПК України встановлено, що, крім іншого, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Сторона позивача у позовній заяві зазначила, що судові витрати ОСОБА_1 складаються лише із суми сплаченого судового збору.

При зверненні до суду з цим позовом позивачем було сплачено 1211 гривень 20 копійок судового збору (а.с. 33).

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Суд у цьому рішенні прийшов до висновку про повне задоволення позовних вимог. Таким чином, судові витрати підлягають компенсації позивачу у розмірі 100%.

Керуючись ст.ст. 150, 152, 164, 180, 182, 183 СК України, ст.ст. 12,13,76-81,264,265,280-282, 354ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 , позбавити батьківських прав відносно його малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , позбавити батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити опіку над малолітньою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_2 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_3 , у рівних частках на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП НОМЕР_4 , судові витрати в сумі 1211 (тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Відповідач 1: ОСОБА_4 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач 2: ОСОБА_3 , зареєстрована адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Суддя: