Ухвала

від 15.07.2024 по справі 915/815/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

УХВАЛА

15 липня 2024 року м. Миколаїв Справа № 915/815/24

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л. М., розглянувши матеріали позовної заяви (вх. № 8216/24 від 09.07.2024) ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_1 , еmail: ІНФОРМАЦІЯ_2 , код ЄДРПОУ 08029523) до Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-Південь (54001, м.Миколаїв, вул.Спаська, 75А/1, офіс 105; код ЄДРПОУ 41014051) про стягнення заборгованості в сумі 327762,16 грн. та розірвання договору, -

ВСТАНОВИВ:

ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-Південь, в якій просить суд:

-стягнути з відповідача заборгованість з дострокового розподілу прибутку за березень-червень 2024 року за договором № 15 від 05.10.2017 в розмірі 268354,54 грн.;

-стягнути з відповідача заборгованість з компенсації податку на землю за грудень 2023 року травень 2024 року за договором № 15 від 05.10.2017 в розмірі 59407,62 грн.;

- розірвати договір про спільний обробіток землі № 15 від 05.10.2017, укладений між сторонами.

В обґрунтування позову заявник посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору від 05.10.2017 № 15 в частині здійснення розрахунків відповідно до п. 7.2., 7.4. договору.

Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити:

1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява;

2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), якщо такі відомості відомі позивачу, вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), відомі номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;

3) зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються;

4) зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;

5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову;

6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору;

7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;

8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;

9) попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи;

10) підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 162 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.

Згідно з ч. 5 ст. 164 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Вказану позовну заяву від імені ІНФОРМАЦІЯ_1 підписано представником ОСОБА_1 та подано через підсистему Електронний суд. При цьому на підтвердження повноважень вказаного представника суду було надано «Довіреність на ОСОБА_1 », сформовану засобами підсистеми Електронний суд. Проте, за змістом вказаного документа останній є витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому вказано, що ОСОБА_1 є особою, яка може вчиняти дії від імені юридичної особи, у т.ч. підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації, тощо.

Разом з тим, як вбачається з відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно ІНФОРМАЦІЯ_1 , керівником та представником останнього є ОСОБА_2 .

Згідно ч. 1, 3 ст. 56 ГПК України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Однак, доказів наявності у ОСОБА_1 повноважень діяти від імені позивача в порядку самопредставництва до матеріалів позову не надано.

Наразі документи, що підтверджують повноваження представників, визначені ст. 60 ГПК України. Крім того, вимоги до довіреностей, визначені Цивільним кодексом України.

Згідно з п. 1 ч. 1, ч. 3 ст. 60 ГПК України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені, зокрема, довіреністю фізичної або юридичної особи. Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

В ч. 8 ст. 60 ГПК України визначено, у разі подання представником заяви по суті справи в електронній формі, він може додати до неї довіреність або ордер в електронній формі, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог закону та Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положень, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

З викладених обставин, господарський суд доходить висновку, що наданий до суду разом із позовом документ як «Довіреність на ОСОБА_1 », за змістом якого це витяг з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань не є довіреністю на підтвердження наявності у представника повноважень на подання та підписання позовної заяви згідно з вимогами процесуального закону.

Відтак, заявником не виконано у встановленому законом порядку обов`язок щодо надання до позовної заяви довіреності або іншого документу, що підтверджує повноваження представника позивача.

Наразі суд звертає увагу, що згідно з ч. 2 ст. 58 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справ у малозначних спорах (малозначні справи) представником може бути особа, яка досягла вісімнадцяти років, має цивільну процесуальну дієздатність, за винятком осіб, визначених статтею 59 цього Кодексу.

Дана справа не є малозначною, а отже інтереси позивача в даній справи не може представляти особа виключно на підставі довіреності.

Поряд з цим в силу приписів ч. 2 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Згідно положень ч. 1, 2, 3 ст. 91 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Учасники справи мають право подавати письмові докази у вигляді документів, на які накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Електронна копія письмового доказу не вважається електронним доказом.

Відповідно до частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення (ч. 5 ст. 91 ГПК України).

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, додатки до позову зроблені у фотокопіях, при цьому деякі з них, зокрема: додаткова угода № 1 від 21.11.2017 р., акт № 1 обміру земельної ділянки зроблені в неналежній якості (текст нечитабельний).

Відтак, заявником не виконано у встановленому законом порядку обов`язок щодо надання до позовної заяви засвідчених належним чином доказів.

Також відповідно до ч. 1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують:

1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів;

2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Так, порядок сплати та розмір судового збору визначені Законом України Про судовий збір від 08.07.2011 р. (зі змінами і доповненнями). В силу приписів ч.1 ст. 4 вказаного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Також згідно підпунктів 1, 2 пункту 2 ч. 2 ст. 4 цього Закону ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у 2024 році - 3028 грн.

В силу приписів ч. 1 ст. 163 Господарського процесуального кодексу України ціна позову визначається:

1) у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку;

2) у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

3) у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, - загальною сумою всіх вимог.

Згідно положень ч. 3 ст. 6 Закону України Про судовий збір за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Частиною третьою статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи те, що заявником у позові заявлено дві вимоги, що мають одночасно майновий (стягнення заборгованості за договором 327762,16 грн.) і немайновий характер (розірвання договору), відповідно судовий збір за поданий позов має бути сплачено як за вимогу майнового характеру (1,5% від суми позову), так і немайнового характеру (3028 грн.) з урахуванням коефіцієнту 0,8.

Однак, позивачем на підтвердження сплати судового збору копію платіжної інструкції від 13.05.2024 №3456043116 на суму 2422,40 грн., тобто лише за одну вимогу немайнового характеру. Доказів сплати судового збору за позовну вимогу майнового характеру позивачем не надано.

За таких обставин, суд доходить висновку про відсутність належних доказів сплати заявником судового збору за поданий позов у встановленому законом розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З врахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що ІНФОРМАЦІЯ_1 при зверненні до господарського суду з поданою позовною заявою не виконано вимоги ст. 162, 164 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ІНФОРМАЦІЯ_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Прогрес-Південь про стягнення заборгованості в сумі 327762,16 грн. та розірвання договору залишити без руху.

2. Встановити ІНФОРМАЦІЯ_1 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

3. Роз`яснити ІНФОРМАЦІЯ_1 , що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Ухвала набирає законної сили 15.07.2024 року та оскарженню не підлягає.

Суддя Ільєва Л.М.