Рішення

від 05.07.2024 по справі 495/7240/23

БІЛГОРОД-ДНІСТРОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 495/7240/23

Номер провадження 2/495/1032/2024

05 липня 2024 рокум. Білгород-Дністровський

Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:

головуючого судді - Савицького С.І.,

за участю секретаря судового засідання - Гасанзаде М.Р.,

за участю позивача - ОСОБА_1

за участю представника позивача - адвоката Халдай І.В.,

за участю представника відповідача - адвоката Царенко О.О.,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в м. Білгород-Дністровський цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах якої діє на підставі ордеру ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 в інтересах якої діє на підставі ордеру ОСОБА_2 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння, відповідно до якого просить суд: витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 транспортний засіб марки SUBARU, рік випуску: 2017, комерційний опис: FORESTER, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 , та стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору в розмірі 5920,00 грн..

Короткий зміст та обґрунтування позову

Свої позовні вимоги позивачка ОСОБА_1 обґрунтовує тим, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, вона виїхала за кордон з метою збереження свого життя та здоров`я. Перед від?їздом позивачка попросила свого давнього друга ОСОБА_4 доглядати за її будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , та за прибудинковою територією, охороняти її майно, в тому числі транспортний засіб марки SUBARU, рік випуску: 2017, комерційний опис: FORESTER, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

В обмін позивачка дозволила ОСОБА_4 проживати в її будинку. 24 лютого 2022 року позивачка передала ОСОБА_4 ключі від будинку та від автомобіля.

Слід зазначити, що будинок позивачки підключений до пункту централізованого спостереження (пультова охорона) в охоронному агентстві «Охорона сервіс» (код ЄДРПОУ: 32145711).

У зв?язку з цим позивачка подзвонила до охоронного агентства і ОСОБА_4 було внесено до переліку осіб, які мають право користуватися будинком та прибудинковою територією, в тому числі транспортним засобом марки SUBARU, рік випуску: 2017, комерційний опис: FORESTER, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 .

Однак, позивачка не наділяла ОСОБА_4 правом користуватися та розпоряджатися її особистим майном.

Повернувшись до України 01.02.2023 року позивачка поїхала до себе додому та побачила, що в її будинку відсутня велика кількість її особистого майна, в тому числі зазначений вище автомобіль.

З застосунку «Дія» позивачці стало відомо, що 22.11.2022 року її транспортний засіб було перереєстровано на іншу невідому їй особу та присвоєно новий державний номер ВН 2133 ТЕ.

31 січня 2023 року позивачка подала до Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Одеській області заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 162, частиною четвертою статті 191, частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України.

За заявою позивачки було зареєстровано кримінальне провадження № 12023162160000060 від 02 лютого 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 185, частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України.

Станом на теперішній час ОСОБА_4 перебуває в статусі підозрюваного і знаходиться під вартою.

В межах зазначеного вище кримінального провадження позивачка дізналася про підробку документів на продаж належного їй автомобіля.

Зокрема, позивачці стало відомо, що 16 листопада 2022 року невідома особа підписала від її імені із Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОКУМЕНТАВТО» договір комісії № 8096/22/1/010280, за яким Комісіонер зобов?язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один/ або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель SUBARU FORESTER 2017 року випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 зареєстрований за Власником (Комітентом за Договором комісії) транспортного засобу 07.09.2021 року (надалі - Транспортний засіб або ТЗ) за ціною, не нижче узгодженою Сторонами, а саме: 80000,00 грн. (Вісімдесят тисяч гривень 00 копійок).

Також, цього ж дня невідома особа від імені позивачки підписала: акт приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб?єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером № 010280 від 16 листопада 2022 року, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 8096/22/1/010280 від 16 листопада 2022 року.

Таким чином, невідомими особами було підроблено документи, на підставі яких в подальшому відчужено належний позивачці автомобіль.

Так, 17 листопада 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОКУМЕНТАВТО» на підставі підробленого договору комісії № 8096/22/1/010280 уклало із невідомою позивачці ОСОБА_3 договір купівлі-продажу транспортного засобу, на умовах якого Продавець зобов?язався передати у власність Покупцеві транспортний засіб (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель SUBARU FORESTER 2017 року випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 зареєстрований за Власником (Комітентом за Договором комісії) транспортного засобу 07.09.2021 року (надалі - Транспортний засіб або ТЗ).

За вищезгаданим договором автомобіль позивачки було продано за 80000,00 гривень, тобто набагато нижче його ринкової вартості.

Таким чином, зазначений вище транспортний засіб вибув з володіння позивачки не з її волі іншим шляхом, а саме шляхом підробки невідомими особами підпису позивачки на документах, на підставі яких було відчужено автомобіль.

Рух справи у суді

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 17.07.2023 року було відкрито провадження по даній справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.07.2023 року було відмовлено у задоволенні заяви позивачки ОСОБА_1 про забезпечення позову по даній справі.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 14.05.2024 року було відмовлено у задоволенні заяви адвоката Царенко О.О., який діє в інтересах відповідачки ОСОБА_3 про зупинення провадження по даній справі.

Короткий виклад позицій сторін по справі

В судове засідання адвокат Халдай І.В., який діє в інтересах ОСОБА_1 , в судовому засіданні не з`явився, однак надав до суду засіву згідно якої позовні вимоги вони підтримують у повному обсязі, просили їх задовольнити. Однак раніше в судовому засіданні позивачка ОСОБА_1 надала наступні пояснення, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, вона виїхала за кордон. Перед від?їздом вона попросила свого давнього друга ОСОБА_4 доглядати за її будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , та за прибудинковою територією, в тому числі за автомобілем марки SUBARU. В обмін вона дозволила ОСОБА_4 проживати в її будинку. 24 лютого 2022 року вона передала ОСОБА_4 ключі від будинку та автомобіля, оригінал технічного паспорту на автомобіль був у неї. Однак, вона не наділяла ОСОБА_4 правом користуватися та розпоряджатися її особистим майном. Повернувшись до України 01.02.2023 року вона поїхала до себе додому та побачила, що в її будинку відсутня велика кількість її особистого майна, в тому числі і автомобіль. З застосунку «Дія» їй стало відомо, що 22.11.2022 року її транспортний засіб було перереєстровано на іншу невідому їй особу та присвоєно новий державний номер НОМЕР_6 . Далі по даному факту вона звернулася до правоохоронних органів. Зазначила, що коли вона перебувала за кордоном їй ОСОБА_4 пропонував, щоб вона продала автомобіль, однак вона відмовилась.

В судове засідання відповідачка ОСОБА_3 не з`явилась, проте адвокат Царенко О.О., який діє в її інтересах, в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування

Заслухавши пояснення сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджується, що у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, позивачка ОСОБА_1 виїхала за кордон з метою збереження свого життя та здоров`я. Перед від?їздом позивачка попросила свого давнього друга ОСОБА_4 доглядати за її будинком, розташованим за адресою: АДРЕСА_1 , та за прибудинковою територією, охороняти її майно, в тому числі транспортний засіб марки SUBARU, рік випуску: 2017, комерційний опис: FORESTER, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

В обмін позивачка дозволила ОСОБА_4 проживати в її будинку. 24 лютого 2022 року позивачка передала ОСОБА_4 ключі від будинку та від автомобіля.

Слід зазначити, що будинок позивачки підключений до пункту централізованого спостереження (пультова охорона) в охоронному агентстві «Охорона сервіс» (код ЄДРПОУ: 32145711).

У зв?язку з цим позивачка подзвонила до охоронного агентства і ОСОБА_4 було внесено до переліку осіб, які мають право користуватися будинком, прибудинковою територією, та майном, в тому числі транспортним засобом марки SUBARU, рік випуску: 2017, комерційний опис: FORESTER, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_3 .

Однак, позивачка не наділяла ОСОБА_4 правом користуватися та розпоряджатися її особистим майном.

Повернувшись до України 01.02.2023 року позивачка поїхала до себе додому та побачила, що в її будинку відсутня велика кількість її особистого майна, в тому числі зазначений вище автомобіль.

З застосунку «Дія» позивачці стало відомо, що 22.11.2022 року її транспортний засіб було перереєстровано на іншу невідому їй особу та присвоєно новий державний номер ВН 2133 ТЕ.

31 січня 2023 року позивачка подала до Відділу поліції № 2 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління національної поліції в Одеській області заяву про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 162, частиною четвертою статті 191, частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України.

За заявою позивачки було зареєстровано кримінальне провадження № 12023162160000060 від 02 лютого 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 185, частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України.

Станом на теперішній час ОСОБА_4 перебуває в статусі підозрюваного і знаходиться під вартою.

В межах зазначеного вище кримінального провадження стало відомо, що 16 листопада 2022 року невідома особа підписала від її імені із Товариством з обмеженою відповідальністю «ДОКУМЕНТАВТО» договір комісії № 8096/22/1/010280, за яким Комісіонер зобов?язується за дорученням Комітента за комісійну плату вчинити за рахунок Комітента від свого імені один/ або декілька правочинів щодо продажу транспортного засобу (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель SUBARU FORESTER 2017 року випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 зареєстрований за Власником (Комітентом за Договором комісії) транспортного засобу 07.09.2021 року (надалі - Транспортний засіб або ТЗ) за ціною, не нижче узгодженою Сторонами, а саме: 80000,00 грн. (Вісімдесят тисяч гривень 00 копійок).

Також, цього ж дня невідома особа від імені позивачки підписала: акт приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб?єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером № 010280 від 16 листопада 2022 року, акт технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 8096/22/1/010280 від 16 листопада 2022 року.

Таким чином, невідомими особами було підроблено документи, на підставі яких в подальшому відчужено належний позивачці автомобіль.

Так, 17 листопада 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ДОКУМЕНТАВТО» на підставі підробленого договору комісії № 8096/22/1/010280 уклало із відповідачкою ОСОБА_3 договір купівлі-продажу транспортного засобу, на умовах якого Продавець зобов?язався передати у власність Покупцеві транспортний засіб (який підпадає під визначення вживаного транспортного засобу відповідно до пункту 189.3 статті 189 Податкового кодексу України): марка, модель SUBARU FORESTER 2017 року випуску, колір сірий, VIN, № кузова (шасі, рами) НОМЕР_1 , свідоцтво про реєстрацію НОМЕР_4 , номерний знак НОМЕР_5 зареєстрований за Власником (Комітентом за Договором комісії) транспортного засобу 07.09.2021 року (надалі - Транспортний засіб або ТЗ).

За вищезгаданим договором автомобіль позивачки було продано за 80000,00 гривень, тобто набагато нижче його ринкової вартості.

Згідно висновку експерта № 23-1906 судово-почеркознавчої експертизи від 15 травня 2023 року, складеного судовим експертом Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз (ОНДІСЕ) на виконання постанови слідчого слідчого відділення відділу поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 2 Головного управління Національної поліції в Одеській області Кривошеїної О.О. про призначення судової почеркознавчої експертизи від 12 квітня 2023 року за матеріалами кримінального провадження № 12023162160000060 від 02 лютого 2023 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною першою статті 185, частиною третьою статті 289 Кримінального кодексу України:

1. Підпис від імені ОСОБА_1 в Акті приймання-передачі транспортних засобів та їх складових частин, що мають ідентифікаційні номери, між суб?єктом господарювання (його філією) та уповноваженим дилером № 010280 від 16.11.2022, розміщений в графі «Передав», виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

2. Підпис від імені ОСОБА_1 в Акті технічного стану транспортного засобу або його складової частини, що має ідентифікаційний номер № 8096/22/1/010280 від 16.11.2022, розміщений в розділі «Комітент (довірена особа) праворуч від друкованого запису « ОСОБА_5 », виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

3. Підпис від імені ОСОБА_1 в Договорі комісії № 8096/22/1/010280 від 16.11.2022, укладеного між ТОВ «ДОКУМЕНТАВТО», в особі ОСОБА_6 («Комісіонер») та ОСОБА_1 («Комітент»), розміщений в розділі «КОМІТЕНТ» у графі «(прізвище, ініціали, підпис уповноваженої особи)», виконаний не самою ОСОБА_1 , а іншою особою.

Таким чином, судом достеменно встановлено, що зазначений вище транспортний засіб вибув з володіння позивачки ОСОБА_1 не з її волі іншим шляхом, а саме шляхом підробки невідомими особами підпису позивачки на документах, на підставі яких було відчужено автомобіль.

Згідност. 41 Конституції Україникожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1ст. 316 ЦК Українивизначено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до ч.ч. 1, 2ст. 319 ЦК Українивизначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Відповідно дост. 321 ЦК Українивизначено, що право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст.13, ч. 1 ст.14 ЦК України, цивільні права особа здійснює в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства; цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1ст. 12 ЦК Українивизначено, що особа здійснює свої права вільно, на власний розсуд.

Відповідно до ст.1 Протоколу доКонвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Статтями15,16 ЦК Українивизначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК Українисуд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.ч. 1, 3, 4ст. 12 ЦПК Україницивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Пунктом 23 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» встановлено, що відповідно дост. 387 ЦКта ч. 3 ст. 12 ЦПКособа, яка звернулася до суду з позовом про витребування майна із чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що знаходиться у володінні відповідача.

Відповідно до статей12,81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістомст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Згідно із ч. 3ст. 102 ЦПК Українивисновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали про призначення експертизи.

Стороною позивачки ОСОБА_1 в обґрунтування позовних вимог було надано висновок експерта, який складено відповідно до вимог чинного законодавства в рамках кримінального провадження. При цьому, експерта попереджено про відповідальність за завідомо неправдивий висновок та відмову без поважних причин від виконання покладених обов`язків за статтею384,385 КК України.

За таких обставин, суд вважає, що позивачка ОСОБА_1 надала належні, достовірні та допустимі докази на підтвердження того, що нею не підписувались зазначені вище документи.

При цьому, суд звертає увагу сторін, що стороною відповідачки ОСОБА_3 не надано до суду жодних належних та допустимих доказів на спростування зазначених вище обставин.

За положеннямистатті 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Разом з тим відповідно до положеньстатті 330 ЦК України, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо згідно зстаттею 388 цього кодексумайно не може бути витребуване в нього.

Згідно з положеннямистатті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Згідно п. 26 Постанови Пленуму ВССУ № 5 відповідно до положень ч. 1ст. 388 ЦКвласник має право витребувати своє майно із чужого незаконного володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з його волі. Недійсність правочину, на виконання якого передано майно, сама по собі не свідчить про його вибуття із володіння особи, яка передала це майно, не з її волі. При цьому суд має встановити, чи була воля власника на передачу права володіння іншій особі.

Нормаст. 388 ЦК Україниможе застосовуватись як підстава позову про повернення майна від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом, яке було відчужене третій особі, якщо між власником та володільцем майна не існує жодних юридичних відносин (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 02.03.2016 року у справі № 6-3090цс15).

Відповідно достатті 387 ЦК Українивласник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до частини четвертоїстатті 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Власник може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, котра є останнім набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене, та без визнання попередніх угод недійсними (Постанова Верховного суду від 17.12.2014 року у справі № 6-140цс).

У пунктах 142, 146, 147 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 року у справі № 183/1617/16-ц (провадження № 14-208цс18) зроблено висновок, що «метою віндикаційного позову є забезпечення введення власника у володіння майном, якого він був незаконно позбавлений, У випадку позбавлення власника володіння нерухомим майном означене введення полягає у внесенні запису про державну реєстрацію за власником права власності на нерухоме майно (принцип реєстраційного підтвердження володіння нерухомістю). Задоволення вимоги про витребування нерухомого майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. У тих випадках, коли має бути застосована вимога про витребування майна з чужого незаконного володіння, вимога власника про визнання права власності чи інші його вимоги, спрямовані на уникнення застосування приписів ст.ст.387,388 ЦК України, є неефективними. Власник з дотриманням вимог ст.ст.387,388ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування оспорювання наступних рішень органів державної влади чи місцевого самоврядування, договорів, інших правочинів щодо спірного майна і документів, що посвідчують відповідне право, не є ефективним способом захисту права власника».

У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-2407цс15 зроблено висновок, що "витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, - з підстав, передбачених частиною першоюстатті 388 ЦК України. До того ж одна з умов застосування віндикаційного позову - відсутність між позивачем і відповідачем договірних відносин, оскільки в такому разі здійснюється захист порушеного права власності за допомогою зобов`язально-правових способів".

У пунктах 37 - 39 постанови Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 653/1096/16-ц (провадження № 14-181цс18) зроблено висновок, що "предметом віндикаційного позову є вимога власника, який не є фактичним володільцем індивідуально-визначеного майна, до особи, яка незаконно фактично володіє цим майном, про повернення його з чужого незаконного володіння. Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов`язані з позбавленням його володіння майном. Визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є наявність або відсутність в особи права володіння майном на момент звернення з позовом до суду".

Постановою Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі №6-2407цс15 визначено, що витребування майна шляхом віндикації застосовується до відносин речово-правового характеру, зокрема, якщо між власником і володільцем майна немає договірних відносин і майно перебуває у володільця не на підставі укладеного з власником договору. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача, з підстав, передбачених частиною першоюстатті 388 ЦК України.

Верховний суд в постанові від 08 вересня 2021 року у справі № 757/40111/19-ц вказав, що розглядаючи спори щодо витребування такого майна, суди повинні мати на увазі, що у позові про витребування майна може бути відмовлено лише з підстав, зазначених устатті 388 ЦК України, а також під час розгляду спорів про витребування майна мають установити всі юридичні факти, визначені статями387та388 ЦК, зокрема чи набуто майно з відповідних правових підстав, чи є підстави набуття майна законними, чи є набувач майна добросовісним набувачем тощо.

У разі встановлення, що відповідач є добросовісним набувачем, суд повинен установити, чи вибуло майно з володіння власника поза його волею, внаслідок злочинних дій.

Задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, відповідає речово-правовому характеру віндикаційного позову та призводить до ефективного захисту прав власника. Власник з дотриманням вимог статей387і388 ЦК Україниможе витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача.

У своїй діяльності Європейський суд з прав людини керується принципом пропорційності, тобто дотримання "справедливого балансу" між потребами загальної суспільної ваги та потребами збереження фундаментальних прав особи, враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та надмірний тягар. Конкретному приватному інтересу повинен протиставлятися інший інтерес, який може бути не лише публічним (суспільним, державним), але й іншим приватним інтересом, тобто повинен існувати спір між двома юридично рівними суб`єктами, кожен з яких має свій приватний інтерес, перебуваючи в цивільно-правовому полі.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка ОСОБА_1 вказувала, що спірний автомобіль вибув з її володіння поза її волею на підставі підроблених документів. Жодних правочинів щодо розпорядження та відчуження належного їй вказаного транспортного засобу вона не вчиняла та не підписувала.

Встановивши, що спірний автомобіль вибув із володіння його власника ОСОБА_1 поза волею останньої на підставі підроблених документів, суд дійшов висновку про витребування цього транспортного засобу з чужого незаконного володіння ОСОБА_3 ..

Враховуючи інтереси позивача як власника спірного транспортного засобу, який здійснює захист порушеного права власності, надаючи їм оцінку з точки зору балансу з правами та інтересами добросовісного набувача, суд вважає, що права та інтереси власника ОСОБА_1 , яка позбулась володіння автомобілем внаслідок протиправних дій, за обставин цієї справи, перевищують інтереси добросовісного набувача, який набуває право власності на майно, якщо згідно зістаттею 388 ЦК Українимайно не може бути витребуване в нього.

Відповідно до ст.ст.76, 77 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

На підставіст. 89 ЦПК Українисуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.

Згідност. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Висновки за результатами розгляду справи та розподіл судових витрат

Враховуючи вищезазначене, аналізуючи зібрані по справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та їх відповідне задоволення.

Відповідно дост. 264 ЦПК Українипід час ухвалення рішення суд також вирішує питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з ч. 2ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судовий збір у справі складає 5920,00 грн. грн., який був сплачений позивачкою ОСОБА_1 при зверненні до суду. Оскільки позов задоволений, то сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 ..

Керуючись ст. ст.15,16, 319, 321, 386, 387 ЦК України, ст. ст. 12, 13, 81, 259,264, 268, 273,

280-289,354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах якої діє на підставі ордеру ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про витребування майна із чужого незаконного володіння задовольнити.

Витребувати із чужого незаконного володіння ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , транспортний засіб марки SUBARU, рік випуску: 2017, комерційний опис: FORESTER, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 , реєстраційний номер: НОМЕР_2 .

Стягнути з ОСОБА_3 , РНОКПП: НОМЕР_7 , на користь ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_8 , витрати зі сплати судового збору в розмірі 5920,00 грн.

Повний текст рішення буде складено 16.07.2024 року.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення, (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Савицький С.І.