Ухвала

від 16.07.2024 по справі 331/5957/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 16.07.2024 Справа № 331/5957/23

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Єдиний унікальний № 331/5957/23

Провадження №22-ц/807/1653/24

Головуючий в 1-й інстанції Яцун О.О.

УХВАЛА

16 липня 2024 р. місто Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі судді-доповідача Кухаря С.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2024 року у цивільній справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФОРТ-1А» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за внесками на витрати на утримання багатоквартирного будинку,-

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Жовтневого районногосуду м.Запоріжжя від 31травня 2024рокузадоволено позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ФОРТ-1А» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за внесками на витрати на утримання багатоквартирного будинку.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали 09 липня 2024 року апеляційну скаргу..

Між тим, апеляційне провадження у справі не може бути відкрито виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 354 ч. 1 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.354 ЦПК України, учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його оголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відповідно до ч.3 ст.354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Оскаржуване рішення ухвалено 31 травня 2024 року. Повний текст рішення складено 04 червня 2024 року. Скаржники отримали копію оскаржуваного рішення 16 червня 2024 року (а.с.138,139).

Скаржники у своїй апеляційній скарзі не порушують питання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції у цій справі.

Згідно із ст. 357 ч. 3 ЦПК України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, на підставі ст. 357 ч. 4 ЦПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 ЦПК України.

У зв`язку із наведеним відповідно до вимог ст. 357 ЦПК апеляційну скаргу належить залишити без руху.

Крім того, відповідно до п. 3 ч.4 ст.356 ЦПК України, до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.

Згідно п.6 ч 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду сплачується, виходячи зі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

За подання вказаної апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 4026,00 грн. (2684,00*150%).

Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг з 01 січня 2021 року є: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України); Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101; Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Відомча ознака: «80» Апеляційні суди.

Також, відповідно до ч. 2 ст. 356 ЦПК України в апеляційній скарзі мають бути зазначені: 1) найменування суду, до якого подається скарга; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає апеляційну скаргу, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адреса електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); 4) рішення або ухвала, що оскаржуються; 5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); 6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; 7) клопотання особи, яка подала скаргу; 8) дата отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується; 9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих письмових матеріалів відповідно до кількості учасників справи (п. 2 ч.4 ст. 356 ЦПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; 2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення; 3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; 4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; 5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції; 7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; 8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.

В порушення вказаних вимог в апеляційній скарзі не зазначено повне ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) осіб, які подають апеляційну скаргу, поштовий індекс, реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серія паспорта, номери засобів зв`язку та електронної пошти, офіційна електронна адреса, за наявності, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; повне найменування позивача у справі, його місцезнаходження; апеляційна скарга не містить прохальної частини оформленої у відповідності до ст. 374 ЦПК України, так скаржники просять переглянути рішення суду, між тим не пишуть, яке саме рішення вони вважають необхідно прийняти в результаті перегляду. Крім того, до матеріалів апеляційної скарги не додано її копії відповідно до кількості учасників справи з доданими письмовими матеріалами.

Крім того, апеляційна скарга подана російською мовою.

Частиною 1 статті 10 Конституції України встановлено, що державною мовою в Україні є українська мова.

Відповідно до ч. ч. 1,4 ст. 1 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови, як державної», єдиною державною (офіційною) мовою в Україні є українська мова. Статус української мови як єдиної державної мови в Україні визначається виключно Конституцією України.

У рішенні КонституційногоСудуУкраїнивід 14грудня1999року (справа №10-рп/99) зазначено, що українська мова, як державна, є обов`язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (частина п`ята статті 10 Конституції України).

Згідно із ч. ч. 1, 4 статті 9 ЦПК України цивільне судочинство в судах проводиться державною мовою. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача, в порядку, встановленому цим Кодексом.

Суд також зазначає, що Європейський суд з прав людини у рішенні "Менцен проти Латвії (заява № 71074/01) зазначив: "... що свобода використання мови як така не є однією з прав і свобод, які регулюються Конвенцією. Загальновизнаним є те, що не існує жорсткої лінії розмежування мовної політики від сфери, охопленої Конвенцією, а захід, вжитий в рамках такої політики, може стосуватися одного або декількох положень Конвенції. Разом з тим, фактом залишається те, що, за винятком конкретних прав, передбачених статтями 5 § 2 та 6 § 3 (а), (е), Конвенція сама по собі не гарантує права на використання певної мови при комунікації з органами державної влади або право отримувати інформацію вільно обраною мовою. Отже, за умови поваги до прав, захищених Конвенцією, кожна Висока Договірна Сторона має право регулювати та встановлювати зобов`язання щодо використання своєї офіційної мови або мов у документах, що посвідчують особу та інших офіційних документах.

Водночас, більшість Високих Договірних Сторін вирішили надати одній або декільком мовам статус офіційної або державної мови та закріпити їх як такі у своїх відповідних конституціях. Таким чином, Суд визнає, що державна мова для цих держав є однією з фундаментальних конституційних цінностей, подібних до території, державного устрою та національного прапору. Мова жодним чином не є абстрактним поняттям. Вона нерозривно пов`язана з тим, як її фактично використовують носії. Отже, зробивши мову своєю офіційною, держава принципово зобов`язується гарантувати своїм громадянам право використовувати цю мову як для передачі, так і для отримання інформації без перешкод не лише в особистому житті, але й у спілкуванні з органами влади. На думку Суду, насамперед, з цієї точки зору слід враховувати заходи, спрямовані на захист певної мови. Іншими словами, уявлення про державну мову - це наявність певних суб`єктивних прав для носіїв цієї мови".

З огляду на викладене, скаржникам, необхідно подати апеляційну скаргу, викладену державною мовою, а в разі неможливості її викладення державною мовою, то тією мовою, якою вони володіють з перекладом на державну.

Відповідно до ч.2 ст.357 ЦПК України, до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 356 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1,2,3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

У зв`язку із наведеним відповідно до вимог ст. 185, ч. 2,3,4 ст. 357 ЦПК апеляційну скаргу належить залишити без руху.

Керуючись ст. 185, ч. 2, 3,4 ст. 357 ЦПК України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 залишити без руху.

Надати скаржникам строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали, для направлення до Запорізького апеляційного суду заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 31 травня 2024 року у цій справі із зазначенням підстав для такого поновлення.

Роз`яснити, що у випадку неподання вказаної заяви у встановлений строк будуть застосовані наслідки, передбачені ст. 357 ч. 4 ЦПК України.

Надати скаржникам строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали для направлення до Запорізького апеляційного суду оновленої редакції апеляційної скарги складеної у відповідності до ст. ст. 356, 374 ЦПК України та її копій відповідно до кількості учасників справи, оригіналу квитанції про сплату судового збору в сумі 4026,00 грн.

Роз`яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута скаржнику відповідно до вимог ст. 185, ч. 2 ст. 357 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя: С.В. Кухар