Ухвала

від 15.07.2024 по справі 947/14643/24

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/14643/24

Провадження № 1-кс/947/8240/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.07.2024 року слідчий суддяКиївського районногосуду м.Одеси ОСОБА_1 ,при секретарісудового засідання ОСОБА_2 ,за участюдетектива ОСОБА_3 ,власника майна ОСОБА_4 ,представника власникамайна адвоката ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022150000000273 від 01.11.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з клопотання про арешт майна, підрозділом Територіального управління БЕБ в Одеській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 12022150000000273 від 01.11.2022 року за підозрою, зокрема, ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону.

Детектив у клопотанні посилається на те, що в період часу з 22.01.2021 року по 31.12.2022 року службові особи Державного підприємства «Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП» (надалі ДП «НАРП»), діючи за попередньою змовою з службовими особами Товариства з обмеженою відповідальністю «Югпромтехмонтаж» (далі ТОВ «Югпромтехмонтаж»), заволоділи коштами державного бюджету в сумі 2064948 грн., за наступних обставин.

Так, між ДП «НАРП» (код ЄДРПОУ 09794409) та ТОВ «Югпромтехмонтаж» (код ЄДРПОУ 36671356) був укладений договір №24А-21 від 22.01.2021 року, де ТОВ «Югпромтехмонтаж» (Виконавець) зобов`язується згідно заявки та технічного завдання ДП «НАРП» (Замовник) надати послуги з модернізації стендів Т6950-000, НОМЕР_1 , НОМЕР_2 для контрольних і здавальних випробувань двигунів Д-ЗОКП/КП2, ТА-6А, ТА-8В, турбогенератора ТГ-16М (код за ДК 021:2015:51100000-3 Послуги із встановлення електромеханічного та механічного обладнання, а Замовник оплатити і прийняти послуги за ціною, у кількості й в асортименті, зазначених у даному договорі.

Зазначені послуги виконуються згідно технічного завдання (додаток №2), який є невід`ємною частиною договору. Сума за договором становить 8450000 грн. з ПДВ.

В ході службового розслідування, проведеного службою безпеки

ДП «НАРП» на підставі наказу «209-ОД від 16.08.2022 року встановлено, що товарно-матеріальні цінності, які використовувались ТОВ «Югпромтехмонтаж» для модернізації стендів, частково не відповідають типу, серії, маркуванню, назві та кількості того обладнання, яке повинно було бути встановлено згідно акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №Ю-024 від 27.09.2021.

Додатковою перевіркою зафіксовано відсутність обладнання, яке за фактом до стендів взагалі не встановлювалось.

Відповідно до висновків експертів Київського науково-дослідного інституту судових експертиз за результатами проведеної комплексної товарознавчої, авіаційно-технічної та економічної експертизи від 12.02.2024 року №2011/23-54/2012/23-52/2013/23-72:

-фактичні обсяги та вартість робіт з модернізації стендів Т6950-000, Т6951-000, Т6968-000 для контрольних і здавальних випробувань двигунів Д-ЗОКП/КП2, ТА-6А, ТА-8В, турбогенератора ТГ-16М переліку встановленого обладнання та об`єму робіт зазначених в акті приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) №Ю-024 від 27.09.2021 року за договором №24А-21 від 22.01.2021року не відповідають;

-невідповідність фактичних обсягів та вартості робіт з модернізації стендів Т6950-000, Т6951-000, НОМЕР_2 для контрольних і здавальних випробувань двигунів Д-ЗОКП/КП2, ТА-6А, ТА-8В, турбогенератора ТГ-16М по договору №24А-21 від 22.01.2021 року полягає у відсутності обладнання, яке за фактом до стендів не встановлювалось, а саме: силова шафа (6951) 1 одиниця, датчики вібрації 2 одиниці, датчики термоопір типу TR 10-D 7 одиниць, датчики струму 6 одиниць, перетворювачі аналогових сигналів 18 одиниць, вимірювачі напруги 10 одиниць;

-розмір втрачених активів ДП «НАРП» внаслідок не встановлення (відсутності) обладнання за Договором №24А-21 від 22.01.2021 року становить 2064948 грн.

Враховуючи зазначене, детектив зазначає про те, що в діях службових осіб ДП «НАРП» (код ЄДРПОУ 09794409) та ТОВ «Югпромтехмонтаж» (код ЄДРПОУ 36671356), вбачаються ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 191 КК України.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

21.05.2024 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти, а саме: 65 купюр номіналом 200 гривень кожна, 57 купюр номіналом по 500 гривень, 25 купюр по 1000 гривень кожна, одна купюра номіналом 50 доларів США та 5 купюр номіналом по 20 доларів США кожна, а всього 66500 гривень та 150 доларів США, які поміщено в сейф-пакет №500538257, та банківську картку АТ «Приватбанк» золота для виплат № НОМЕР_3 , яку поміщено в сейф-пакет № 100259144.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.05.2024 року було задоволено клопотання детектива, погоджене прокурором та накладено арешт на вищевказане майно.

В подальшому, 17.06.2024 року ухвалою Одеського апеляційного суду було скасовано ухвалу слідчого судді про арешт вилученого під час обшуку майна та клопотання детектива було повернуто для усунення недоліків протягом 72 годин.

Детектив за погодженням з прокурором повторно звертається з клопотанням про арешт майна, зазначаючи про те, що вилучені під час обшуку грошові кошти було виявлено та вилучено в шафі приміщення спальної кімнати ОСОБА_4 , а банківську карту у його при ліжковій тумбочці. При цьому, твердження підозрюваного ОСОБА_4 про належність вказаного майна його дружині не знаходять свого підтвердження, оскільки суперечать його словам про те, що його дружина тривалий час постійно проживає на території Республіки Молдова, і тільки сам ОСОБА_4 приїжджає до м. Миколаєва. На запитання, у зв`язку з чим його дружина, яка з початку повномасштабного вторгнення проживає у іншій країні зберігає свої заощадження у місті до якого не приїжджає та яке систематично піддається ворожим обстрілам, ОСОБА_4 не зміг відповісти.

Враховуючи, що санкція інкримінованої ОСОБА_4 статті передбачає конфіскацію майна, а майно вилучене під час обшуку за місцем його мешкання було виявлено у приміщенні його спальної кімнати, на нього слід накласти арешт, на думку детектива.

У судовому засіданні

Старший детектив Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 вимоги поданого клопотання підтримав в повному обсязі та просив накласти арешт на вилучене майно, зазначивши про те, що обшук був проведений за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_4 , вилучені грошові кошти належать останньому та в подальшому можуть бути використані для забезпечення покарання у вигляді конфіскації майна.

Представник власникамайна ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечував проти накладення арешту, посилаючись на те, що попередню ухвалу слідчого судді про арешт майна було скасовано Одеським апеляційним судом, наразі детективом не зазначено законних підстав для накладення арешту на майно. Вилучені під час обшуку грошові кошти належать ОСОБА_4 та його дружині і є спільною власністю подружжя. Просив відмовити у задоволенні клопотання.

Власник майна ОСОБА_4 підтримав думку свого представника. Зазначив, що з початку воєнних дій його дружина виїхала за межі України та він з того часу проживає сам.

Прокурор Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 у судове засідання не з`явився, проте від прокурора Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_7 надійшла до суду заява, в якій він зазначив, що подане клопотання підтримує в повному обсязі та просив розглянути клопотання про арешт майна без участі прокурора.

Заслухавши думку учасників процесу, приймаючи до уваги заяву прокурора, дослідивши клопотання та матеріали додані в його обґрунтування, слідчий суддя прийшов до наступного.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 132 КПК України - застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст.170КПКУкраїни - арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

При цьому, у відповідності до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбаченихКримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.

Згідно ч. 10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Слідчим суддею встановлено, що ТУ БЕБ в Одеській області на теперішній час обґрунтовано здійснюється досудове розслідування в рамках кримінального провадження № 12022150000000273 від 01.11.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України за фактом незаконного заволодіння коштами державного бюджету в сумі 2064948 грн.

В ході досудового розслідування встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований та мешкаючий за адресою: АДРЕСА_1 .

З інформаційного витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за № 376560304 вбачається, що квартира АДРЕСА_2 на праві приватної власності належить ОСОБА_4 .

Так, 21.05.2024 року за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 було проведено обшук, в ході якого було виявлено та вилучено: грошові кошти, а саме: 65 купюр номіналом 200 гривень кожна, 57 купюр номіналом по 500 гривень, 25 купюр по 1000 гривень кожна, одна купюра номіналом 50 доларів США та 5 купюр номіналом по 20 доларів США кожна, а всього 66500 гривень та 150 доларів США, які поміщено в сейф-пакет №500538257, та банківську картку АТ «Приватбанк» золота для виплат № НОМЕР_3 , яку поміщено в сейф-пакет № 100259144.

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 29.05.2024 року було задоволено клопотання детектива, погоджене прокурором та накладено арешт на вищевказане майно.

В подальшому, 17.06.2024 року ухвалою Одеського апеляційного суду було скасовано ухвалу слідчого судді про арешт вилученого під час обшуку майна та клопотання детектива було повернуто для усунення недоліків протягом 72 годин.

Детектив за погодженням з прокурором, усунувши недоліки клопотання, повторно звертається з клопотанням про арешт майна, зазначаючи про те, що вилучені під час обшуку грошові кошти та банківська картка можуть бути використані для забезпечення покарання у вигляді конфіскації майна, яке може бути застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , а тому вони підлягають арешту з метою забезпечення їх збереження.

Слідчим суддею встановлено, що в рамках кримінального провадження № 12022150000000273 від 01.11.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України 21.05.2024 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.

Санкцією ч. 5 ст. 191 КК України, передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Наразі існують підстави вважати, що грошові кошти та банківська картка, які були вилучені під час обшуку за місцем мешкання підозрюваного ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 належать саме йому, оскільки квартира у якій було проведено обшук на праві приватної власності належить ОСОБА_4 та, як повідомив сам підозрюваний у судовому засіданні, його дружина з початку воєнних дій виїхала за межі України та наразі проживає за кордоном, а він проживає сам.

Відповідно до чого, слідчий суддя прийшов до висновку, що вилучені під час обшуку грошові кошти та банківська картка є майном підозрюваної в рамках кримінального провадження особи ОСОБА_4 , відносно якого, у випадку визнання його судом винним у вчиненні інкримінованого йому злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України у випадку направлення обвинувального акту до суду, може бути застосоване покарання у виді конфіскації майна, а тому слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання сторони обвинувачення про арешт майна з метою забезпечення покарання у вигляді конфіскації майна є наразі обґрунтованим.

Доводи представника власника майна про те, що вилучені грошові кошти є спільною власністю подружжя ОСОБА_8 не знайшли свого підтвердження в ході розгляду клопотання, оскільки будь-яких матеріалів в підтвердження вказаних доводів слідчому судді надано не було.

Отже, слідчим суддею на підставі долучених до клопотання матеріалів встановлено, що вилучені під час обшуку грошові кошти та банківська карта можуть бути використані для забезпечення покарання у вигляді конфіскації майна, яке може бути застосовано в подальшому до підозрюваного ОСОБА_4 .

У зв`язку з викладеним, слідчий суддя приходить до переконання про наявність правових підстав для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна з метою його збереження, адже таке майно може бути використане в подальшому для забезпечення покарання у вигляді конфіскації майна.

Відповідно до практики Європейського суду, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі "АГОСІ" проти Сполученого Королівства" (AGOSI v. TheUnitedKingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Слідчим суддею встановлено, що за обставинами даного кримінального провадження втручання у право власності ОСОБА_4 пов`язано із здійсненням кримінального провадження, необхідністю забезпечити можливе покарання у вигляді конфіскації майна, а отже, обмеження не є свавільним та відповідає вимогам законності. При цьому дотримано справедливий баланс між вимогами загального суспільного інтересу (у вигляді досягнення завдань кримінального провадження) та вимогами захисту права власності особи, адже досягнення мети забезпечення збереження майна, яке може бути використане для виконання покарання, неможливо досягти в інший спосіб, ніж арешт майна.

При цьому, слідчий суддя акцентує увагу, що у випадку, якщо в рамках даного кримінального провадження буде спростовано можливість використання майна для забезпечення покарання у вигляді конфіскації майна, зацікавлена особа в порядку ст. 174 КПК України має процесуальне право на звернення до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.

На підставі викладеного, враховуючи наявність правових підстав для накладення арешту на вилучене майно, оскільки існує необхідність в забезпеченні його збереження з метою забезпечення імовірного покарання у вигляді конфіскації майна, слідчий суддя приходить до переконання, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права та інтереси власника майна ОСОБА_4 , про які йдеться в клопотанні, та якого така особа зазнає внаслідок застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна, а тому клопотання сторони обвинувачення підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Миколаївської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_6 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 12022150000000273 від 01.11.2022 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України - задовольнити.

Накласти арешт із забороною розпорядження та користування на майно, яке було виявлено та вилучено 21.05.2024 року під час проведення обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на:

-65 купюр номіналом 200 гривень кожна, 57 купюр номіналом по 500 гривень, 25 купюр по 1000 гривень кожна, одна купюра номіналом 50 доларів США та 5 купюр номіналом по 20 доларів США кожна, а всього 66500 гривень та 150 доларів США, які поміщено в сейф-пакет №500538257;

-банківську картку АТ «Приватбанк» золота для виплат № НОМЕР_3 , яку поміщено в сейф-пакет № 100259144.

Виконання ухвалипокласти на старшого детектива Підрозділу Територіального управління БЕБ в Одеській області ОСОБА_3 .

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Одеського апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1