Постанова

від 16.07.2024 по справі 2-909/10

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2024 року

м. Харків

справа № 2-909/10

провадження № 22-ц/818/1529/24

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: Маміної О.В.,

суддів: Мальованого Ю.М., Яцини В.Б.,

за участю секретаря: Сізонової О.О.

розглянув у відкритому судовому засіданні у цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства „Альфа - Банк в особі товариства з обмеженою відповідальністю „Еколл до ОСОБА_1 правонаступником якого є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором за апеляційною скаргою представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 на заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2010 року, постановлене суддею Григор`євою А. О.,-

в с т а н о в и в:

У червні2009року позивачзвернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просило стягнути з відповідачів на свою користь заборгованість за кредитним договором у розмірі 572 293,10 грн, судові витрати у справі, в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет іпотеки - ізольовану квартиру АДРЕСА_1 , що належить відповідачам, висилити власника та всіх мешканців із зазначеної квартири.

Заочним рішенням Дзержинського районногосуду м.Харкова від16вересня 2010року позовнівимоги ЗАТАльфа -Банк задоволеночастково.Стягнуто солідарноз ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користьЗАТ Альфа-Банк 574243,10грн.Звернуто стягненняна предметіпотеки заіпотечним договором№8000038227-Ивід 14травня 2008року,посвідченого приватнимнотаріусом Харківськогоміського нотаріальногоокругу МаслакН.В.,реєстровий №1561,-ізольовану квартиру АДРЕСА_2 ,що належитьвідповідачам наступнимчином:3/5частини - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 -на підставісвідоцтва проправо власностіна житло,виданого Харківськимміським центромприватизації державногожитлового фонду10.01.1994року,реєстровий №1-94-0063.зареєстрованого Харківськимміським бюротехнічної інвентаризації17.01.1994року реєстровий№ П-1-6956;1/5частина - ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право не спадщину за законом, виданого Шостою Харківською державною нотаріальною конторою 25.05.2005 року, реєстровий №2-635, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 25.05.2005 року, номер витягу 7341535. зареєстрованих в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємств, Харківське міське бюро технічної інвентаризації 25.05.2005 року, номер запису П-1 - 6956 в реєстровій книзі 1. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 20листопада 2023рокувідновлено втрачене судове провадження по цивільній справі 2-909/10 за позовом Закритого акціонерного товариства «Альфа-Банк» в особі товариства з обмеженою відповідальністю «Еколл» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині наявних процесуальних документів по справі, а саме в частині заочного рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16.09.2010 року №2-909/10, кредитного договору №800003827 від 14.05.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 та іпотечного договору №800003827-И від 14.05.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 .

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 січня 2024 року заяву представника ОСОБА_4 ОСОБА_5 проперегляд заочногорішення Дзержинськогорайонного судум.Харкова від16вересня 2010року усправі запозовом Закритогоакціонерного товариства«Альфа-Банк»в особіТовариства зобмеженою відповідальністю«Еколл» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 простягнення заборгованості залишено без задоволення.

Не погодившисьз рішеннямсуду представник ОСОБА_4 - ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позову. Застосувати строки позовної давності. Вирішити питання щодо судових витрат.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, постановлене без повного з`ясування обставин справи. Відповідачка не була повідомлена про розгляд справи за позовною заявою ЗАТ «Альфа-Банк», відповідачі не отримували позовну заяву з додатками, ухвали суду, повістки, копію заочного рішення по справі. Згідно до п.2.1. іпотечного договору № 800003827-И від 14 травня 2008 року на ізольовану квартиру за адресою: АДРЕСА_3 боржник зобов`язався перед Іпотекодержателем повернути наданий йому кредит не пізніше 14.05.2023 року. Боржник за кредитним договором № 800003827 від 14.05.2008 року й одночасно один із іпотекодавців як співвласник квартири, а саме ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . В матеріалах справи немає доказів того, що позивачем направлялася вимога ОСОБА_1 за основним зобов`язанням щодо погашення заборгованості. ОСОБА_1 мав би змогу надати докази того, що розмір заборгованості зазначений ЗАТ «Альфа-Банк» не відповідає дійсним розрахункам. На час звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення всіх власників квартири було виписано з квартири без їх повідомлення, на сьогодні згідно до довідки з ЦНАП про зареєстрованих у житловому приміщені осіб від 07.09.2023 року жодна особа не прописана за адресою: АДРЕСА_3 . 08.09.2023 року ОСОБА_4 вперше ознайомилася із оригіналом рішення у справі № 2-909/10. Відповідачка не отримувала з 2008 року жодного документу з якого вона б могла дізнатися про те, що у позивача існують якісь претензії до відповідачки. На сьогодні не вбачається в матеріалах справи доказів, які б підтверджували що відповідачам було направлено позовну заяву, здійснювалися повідомлення про розгляд справи у суді, що такі повідомлення направлялися відповідачам. Крім того зазначає, що у матеріалах справи були тільки документи на підтвердження права власності на 4/5 часток права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_3 . Тобто суд не мав права звернути стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором № 800003827-И від 14 травня 2008 року на ізольовану квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, відповідно до вимог ст.367ЦПК України - в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.367ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Згідно ст. 263ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Задовольняючі частковопозовні вимоги,суд першоїінстанції виходивіз того,що відповідачембуло порушенозобов`язаннястосовно своєчасногоповернення сумотриманого кредитуі нарахованихна ньогоплатежів,а томує підставидля стягненнязаборгованості закредитним договоромна користьпозивача.Згідно ст.38Закону України„Про іпотекута п.6.2Іпотечного договорузвернення стягненняна предметіпотеки можебути здійсненона підставірішення судушляхом наданняправа продажуіпотекодержателем відсвого іменіпредмету іпотекибудь - якій особі за договором купівлі - продажу. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про задоволення позову закритого акціонерного товариства „Альфа - Банк в частині звернення стягнення на предмет іпотеки. Приймаючи до уваги, що договором іпотеки від 14.05.2008 року не передбачено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцями зобов`язання, останні підлягають виселенню, суд першої інстанції вважав, що вимога про виселення відповідачів з квартири, яка є предметом іпотеки, є передчасною. Таким чином, суд першої інстанції прийшов до висновку про відмову у задоволенні вимог Закритого акціонерного товариства „Альфа - Банк про виселення відповідачів з квартири, що є предметом застави.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Проте, зазначеним вимогам закону рішення суду відповідає не в повній мірі, з огляду на таке.

Судовим розглядомвстановлено,що відповіднодо кредитногодоговору №800003827від 14.05.2008року закритеакціонерне товариство„Альфа - Банк надало ОСОБА_1 грошові кошти в сумі 60 000,00 доларів США на власні потреби строком з 14.05.2008 року по 14.05.2023 року з встановленням плати за користування кредитом у розмірі 13,8% річних.

Крім того, 14.05.2008 року між закритим акціонерним товариством „Альфа - Банк та ОСОБА_4 , ОСОБА_3 було укладено договори поруки на забезпечення виконання зазначеного зобов`язання.

Також 14.05.2008року міжзакритим акціонернимтовариством „Альфа банк" та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір № 800003827- И, відповідно до якого предметом іпотеки є ізольована квартира АДРЕСА_1 , що належить відповідачам наступним чином: 3/5 частини - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 10.01.1994 року, реєстровий № 1-94-0063, зареєстрованого харківським міським бюро технічної інвентаризації 17.01.1994 року реєстровий № П-1-6956; 1/5 частина - ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Шостою Харківською державною нотаріальною конторою 14.02.1996 року, реєстровий № 6-499, зареєстрованого Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації 21.02.1996 року, номер запису П-1- 6956; 1/5 частина - ОСОБА_4 на підставі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Шостою Харківською державною нотаріальною конторою 25.05.2005 року, реєстровий № 2-635, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації 25.05.2005 року, номер витягу 7341535, зареєстрованих в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації 25.05.2005 року, номер запису П-1- 6956 в реєстровій книзі 1.

ІНФОРМАЦІЯ_2 відповідач ОСОБА_1 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть.

З довідки державного нотаріуса Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори від 12 вересня 2023 року убачається, що державним нотаріусом Шостої Харківської міської державної нотаріальної контори заведена спадкова справа №494/2017 стосовно майна ОСОБА_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З матеріалів спадкової справи вбачається: в матеріалах спадкової справи наявна заява сина спадкодавця ОСОБА_3 , про відмову від прийняття спадщини спадкодавця(заява про відмову від прийняття спадщини зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ 04.08.2017 року за № 1327);

в матеріалах спадкової справи наявна заява дружини спадкодавця ОСОБА_4 , про відмову від прийняття спадщини спадкодавця(заява про відмову від прийняття спадщини зареєстрована в Книзі обліку та реєстрації спадкових справ 04.08.2017 року за № 1326);

донька спадкодавця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 , спадщину прийняла, оскільки на час відкриття спадщини постійно проживала та була зареєстрована разом із спадкодавцем.

Встановивши, що спадкоємцем майна померлого ОСОБА_1 є його донька ОСОБА_2 , яка прийняла спадщину за померлим батьком, враховуючи, що спірні правовідносини допускають правонаступництво ухвалою суду апеляційної інстанції від 04.06.2024 року залучено до участі у справі правонаступника ОСОБА_1 ОСОБА_2 .

Звертаючись до суду із даним позовом Закрите акціонернетовариство „Альфа-Банк вособі товаристваз обмеженоювідповідальністю „Еколлпосилалось на те, що в порушення умов кредитного договору від 14.05.2008 року відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконав в результаті чого станом на 26.05.2009 року має прострочену заборгованість за кредитом 59 681,34 доларів США, що за курсом НБУ на 26.05.2009 року складає 454 521,15 грн, за відсотками 7 109,24 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 54 142,55 грн. На 26.05.2009 року розмір пені становить 8354,92 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 63 629,40 грн. Таким чином, загальна заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед товариством становить 572 293,10 грн.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 цього Кодексу).

Згідно зі статтею 526ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Згідно норм частин першої, другої статті 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з положеннями статей 608, 1218, 1219ЦК України у зв`язку зі смертю особи боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися у наслідок його смерті.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем було порушено зобов`язання стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту і нарахованих на нього платежів, тому є підстави для стягнення заборгованості за кредитним договором на користь позивача.

Щодо солідарногостягнення заборгованостіза данимкредитним договорому відповідностіукладених договорівпоруки зпоручителів судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно із частиною першою статті 526ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до частин першої та другої статті 1054ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

За частиною першою статті 1049ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Виконання зобов`язання може забезпечуватися порукою (частина перша статті 546 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 553ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником.

Частиною четвертою статті 559ЦК України передбачено, що порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов`язання не пред`явить вимоги до поручителя.

Оскільки матеріали справи не містять копій або оригіналів договорів поруки, то не вбачається і підстав для стягнення суми з інших осіб, крім боржника ОСОБА_1 .

Щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до іпотечного договору №800003827-И від 14.05.2008 року, укладеного між Закритим акціонерним товариством «Альфа-Банк» та ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Маслак Н.В., реєстровий № 1561, вбачається, що предметом іпотеки є вцілому - ізольована квартира АДРЕСА_4 , що належить відповідачам наступним чином: 3/5 частини - ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 - на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Харківським міським центром приватизації державного житлового фонду 10.01.1994 року, реєстровий № 1-94-0063, зареєстрованого харківським міським бюро технічної інвентаризації 17.01.1994 року реєстровий № П-1-6956; 1/5 частина - ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Шостою Харківською державною нотаріальною конторою 14.02.1996 року, реєстровий № 6-499, зареєстрованого Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації 21.02.1996 року, номер запису П-1- 6956; 1/5 частина - ОСОБА_4 на підставі на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого Шостою Харківською державною нотаріальною конторою 25.05.2005 року, реєстровий № 2-635, витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданого комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації 25.05.2005 року, номер витягу 7341535, зареєстрованих в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно Комунальним підприємством „Харківське міське бюро технічної інвентаризації 25.05.2005 року, номер запису П-1- 6956 в реєстровій книзі 1.

Відповідно до ч.1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Право позивача задовольнити свої вимоги за кредитним договором шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки передбачено відповідними нормами Закону України "Про іпотеку", ст. ст. 589, 590 ЦК України, а також договором іпотеки.

Згідно ст. 1, ч. 5 ст. 3 Закону України "Про іпотеку" іпотекою визнається вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Іпотекодавцем є особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання власного зобов`язання або зобов`язання іншої особи перед іпотекодержателем. Іпотекодавцем може бути боржник або майновий поручитель.

Майновий поручитель - це особа, яка передає в іпотеку нерухоме майно для забезпечення виконання зобов`язання іншої особи-боржника.

Майновий поручитель несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання виключно в межах вартості предмета іпотеки (частина перша статті 11 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про іпотеку" за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про іпотеку" у разі порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов`язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Стаття 17 Закону України «Про іпотеку» визначає підстави для припинення іпотеки, серед яких немає такої, як смерть іпотекодавця, оскільки за змістом частини першої статті 1282 ЦК України та частини першої статті 23 Закону України «Про іпотеку» у разі переходу права власності на предмет іпотеки в порядку спадкування іпотека є дійсною для набувача відповідного нерухомого майна, який як спадкоємець набуває статус іпотекодавця. Відтак, іпотека у зв`язку з фактом набуття її предмета у власність спадкоємцями боржника-іпотекодавця не припиняється.

Подібний правовий висновок міститься у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц, від 13 березня 2019 року у справі № 520/7281/15-ц.

Виходячи з вищевикладеного судова колегія приходить до висновку, що судом достовірно встановлено наявність заборгованості за кредитним договором, зобов`язання за яким забезпечено іпотекою, тому права іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки підлягають захисту. Договір іпотеки не розірваний, не визнаний недісним.

Апеляційна скарга не містить доводів, що дають підстави для висновку про неможливість звернення стягнення на предмет іпотеки.

Крім того колегія суддів зазначає, що предметом іпотеки є спірна квартира вцілому, тому наявність описки щодо власників часток у ній, не є підставою для скасування або зміни законного та обгрунтованого рішення суду.

Не зазначення в судовому рішення правової підстави належності ОСОБА_4 1/5 частини спірної квартири не спростовує висновків суду, щодо наявності підстав для звернення стягнення на предмет іпотеки.

Посилання представника апелянта на те, що ними були внесені суми в рахунок погашення боргу, але вони не враховані при постановленні судового рішення, судова колегія також вважає безпідставними.

Суми, сплачені відповідачами на виконання кредитного договору (а.с.10,11,14) були сплачені у 2008 році та враховані при визначенні розміру заборгованості Банком при зверненні до суду із позовом.

Іншого розрахунку представником апелянта надано не було.

Доводи апеляційної скарги частково спростовують висновки суду першої інстанції.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Враховуючи викладене, заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2010 року в частині солідарного стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ЗАТ Альфа - Банк 574 243,10 грн підлягає скасуванню, в іншій частині рішення суду рішення суду залишається без змін.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно пункту 4 частини 1 статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Керуючись ст.ст. 367, 374, 381-383 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів,-

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_4 - ОСОБА_5 задовольнити частково.

Заочне рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 16 вересня 2010 року в частині солідарногостягнення з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь Закритого акціонерного товариства „Альфа - Банк 574243,10 грн скасувати, в задоволенні позову в цій частині відмовити.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України.

Головуючий: О.В. Маміна

Судді: Ю.М. Мальований

В.Б. Яцина

Повне судове рішення виготовлено 17.07.2024 року.