Рішення

від 18.07.2024 по справі 466/5663/23

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 466/5663/23

Д О Д А Т К О В Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 року Шевченківський районний суд м. Львова

у складі:

головуючої судді Білінської Г.Б.

при секретарі Філевич У.І.

за участі: представника відповідача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву адвоката Кравчук П.І. про стягнення витрат на правову допомогу у цивільній справі запозовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Екскомбуд Інвест», ОСОБА_5 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги\ цесії\, визнання недійсним договору уступки майнових прав, визнання права власності, витребування частки квартири,

у с т а н о в и в :

Рішенням Шевченківського районного суду м.Львова від 02.07.2024 р. частково задоволено позовну заяву ОСОБА_2 у цивільній справі за її позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Екскомбуд Інвест», ОСОБА_5 про визнання недійсним договору відступлення права вимоги\ цесії\, визнання недійсним договору уступки майнових прав, визнання права власності , витребування частки квартир.

16.07.2024 р. адвокатом Кравчук П.І., який представляв інтереси ОСОБА_2 , подана заява про стягнення із позивачки ОСОБА_2 понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 65000 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що слід ухвалити додаткове рішення, у зв`язку з наступним.

За правилами п.3 ч.1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу представником позивача надано суду Договір про надання правової допомоги № від 02.05.2023 р., Акт виконаних робіт від 04.07.2025 р. та Рахунок ,виставлений Адвокатським об`єднанням «Мицик,Кравчук і партнери» Матвіїв М.Ю. про оплату 65000 грн.

Пунктом 1 частини 2 статті 141 ЦПК України встановлено, що судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/ третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).

Згідно із частиною 3 статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частини 3 статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необгрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності).

Відповідно до статті 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Частинами першою та другою статті ЗО Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті ЗО Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.

В той же час, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі №905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі №922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Також, Велика Палата Верховного Суду у додатковій постанові від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21).

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат , що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд оцінює рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи була їх сума обґрунтованою.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц та в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 міститься правовий висновок про те, що розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги у разі надання відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

У п. 1 ч. 1 ст. 137 ЦПК України зазначено, що розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Хоча адвокатом не додано до заяви детальний опис виконаних робіт , в якому би зазначалась вартість наданої послуги та кількість витраченого часу на надання правничої допомоги клієнту, суд, враховуючи доводи на обгрунтування розміру витрат на правову допомогу, складність справи, час, затрачений адвокатом, та обсягом наданих ним послуг, які сторона понесла у зв`язку з розглядом справи, приходить до висновку, що заяву представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення слід задовольнити частково, стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі по 3000 грн. з кожного .

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму суд вважає співмірними зі складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

ТзОВ «Фінансова компанія «Екскомбуд Інвест» суд вважає за можливе звільнити від сплати витрат на правничу допомогу, оскільки у ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 відсутні вимоги до вказаного відповідача, які б були задоволені судом, чи у задоволенні яких було б відмовлено.

Керуючись ст.ст. 133,137,141, 247, ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

ухвалити додаткове рішення.

Стягнути з ОСОБА_3 в користь ОСОБА_2 3000\три тисячі\ грн. витрат на правничу допомогу.

Стягнути з ОСОБА_4 в користь ОСОБА_2 3000\три тисячі\ грн. витрат на правничу допомогу.

Дане рішення є невід`ємною частиною рішення Шевченківського районного суду м. Львова від 02 липня 2024 року.

Рішення суду може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів.

Суддя Г. Б. Білінська