Постанова

від 17.07.2024 по справі 519/86/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/3495/24

Справа № 519/86/23

Головуючий у першій інстанції Барановська З.І.

Доповідач Погорєлова С. О.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.07.2024 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі:

головуючого судді: Погорєлової С.О.

суддів: Таварткіладзе О.М., Заїкіна А.П.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, на ухвалу Южного міського суду Одеської області, постановлену під головуванням судді Барановської З.І. 29 листопада 2023 року у м. Южне Одеської області, -

встановила:

У провадженні Южного міського суду Одеської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна.

У жовтні 2023 від представника позивача ОСОБА_1 до суду першої інстанції надійшли заява про збільшення позовних вимог в порядку ст. 49 ЦПК України та клопотання про залучення співвідповідача і третьої особи.

Із змісту вказаної заяви вбачається, що збільшені позовні вимоги полягають в тому, що заявлені додаткові вимоги про визнання недійсним договору відступлення прав покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру та акту прийому-передачі квартири, скасування державної реєстрації права власності, витребування на користь позивача квартири.

Ухвалою Южного міського суду Одеської області від 29 листопада 2023 року було відмовлено у прийнятті заяви ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог; відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про залучення співвідповідача та третьої особи; відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог, та направити справу для продовження розгляду в цій частині до суду першої інстанції.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що збільшені позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання недійсним договору про відступлення майнових прав між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ТОВ «Арт Хаус Южний» і витребування майна пов`язані з первісними позовними вимогами, оскільки правовідносини за зобов`язаннями, якщо вони виникли в інтересах сім`ї, враховуються при поділі майна подружжя.

Заслухавши суддю-доповідача, здійснивши розгляд апеляційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ОСОБА_1 підлягає залишенню без задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України,апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в п. 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 ч. 1 ст. 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Відповідно до ч.1, 2 ст.367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З матеріалів справи вбачається, що в провадженні Южного міського суду Одеської області знаходилась цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, а саме, розділити наступне майно, яке перебуває у спільній сумісній власності ОСОБА_1 до ОСОБА_2 : квартиру АДРЕСА_1 ; автомобіль марки «Chevrolet» модель «Aveo», 2008 року випуску; майстерні по сервісному обслуговуванню побутової техніки, розташованої по АДРЕСА_2 .

Згідно заяви про уточнення позовних вимог від 12.09.2023 року, вимоги, що стосуються поділу квартири АДРЕСА_1 , були виключені позивачем ОСОБА_1 .

У жовтні 2023 від представника позивача ОСОБА_1 до суду першої інстанції надійшла заява про збільшення позовних вимог в порядку ст. 49 ЦПК України, а саме вимог про: визнання недійсним трьохстороннього договору про відступлення прав покупця за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 24.11.2021 року; визнання недійсним акту прийому-передачі, складеного ОСОБА_3 та ТОВ «Арт Хаус Южний» від 29.11.2021 року; скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_3 від 13.12.2021 року; визнання спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 ; припинити право спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_1 ; витребувати на користь ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно з принципом диспозитивності цивільного судочинства, закріпленим у ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Згідно ч. 1 ст. 175 ЦПК України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п. 4 і 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

З огляду на викладене, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається з двох елементів - предмета і підстави позову.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, яка опосередковується відповідним способом захисту прав або інтересів.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов`язків, визначених у ст. 43 цього Кодексу, позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п`ять днів до початку першого судового засідання у справі.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що процесуальним законом не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про «доповнення» або «уточнення» позовних вимог. Тому в разі надходження до суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об`єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову. При цьому при поданні вказаних заяв (клопотань) позивач має дотримуватися правил вчинення відповідної процесуальної дії, недодержання яких тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ЦПК України.

Аналогічні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 01.11.2021 року у справі № 405/3360/17 (провадження № 61-9545сво21).

Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета і підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.

Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема, у ст. 16 ЦК України, а тому зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.

Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не повною мірою забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.

Зміна предмета позову можлива, зокрема, у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред`явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.

При цьому збільшити або зменшити розмір позовних вимог можна лише тоді, коли вони виражені у певному цифровому еквіваленті, наприклад, у грошовому розмірі. Доповнення позовних вимог новими відбувається шляхом зміни предмета позову, а не через збільшення розміру позовних вимог.

Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 року в справі № 924/1473/15 та у постановах Верховного Суду від 15.10.2020 року у справі № 922/2575/19, від 31.01.2024 року у справі № 201/4160/19.

Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що подана до суду представником ОСОБА_1 заява про збільшення позовних вимог за своєю правовою природою не може розцінюватися як така, оскільки містить самостійні позовні вимоги, а не збільшення вимог за уже прийнятим судом позовом.

На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог необхідно відмовити, оскільки в ній, по суті, позивачем змінено предмет та підстави позову одночасно.

Доводи апеляційної скарги представника ОСОБА_1 вищевказані висновки суду не спростовують.

Інші докази та обставини, на які посилається заявник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановлені судом дотримані норми матеріального і процесуального права.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення.

При зазначених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно й всебічно дослідив та надав оцінку обставинам по справі, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, що їх регулює. Ухвалу Южного міського суду Одеської області в частині, що переглядається, постановлено з додержанням норм процесуального права, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. 367, 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 375, 381-384, 390 ЦПК України, колегія суддів, -

постановила:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Южного міського суду Одеської області в частині, що переглядається, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню у касаційному порядку не підлягає за винятками, передбаченими п. 2 «а» - 2 «г» ч. 3 ст. 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складено 17 липня 2024 року.

Судді Одеського

апеляційного суду С.О. Погорєлова

А.П. Заїкін

О.М. Таварткіладзе