Постанова

від 20.06.2024 по справі 521/9615/22

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 22-ц/813/4848/24

Справа № 521/9615/22

Головуючий у першій інстанції Науменко А.В.

Доповідач Заїкін А. П.

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.06.2024 року м.Одеса

Єдиний унікальний номер судової справи: 521/9615/22

Номер провадження: 22-ц/813/4848/24

Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді Заїкіна А.П. (суддя доповідач),

- суддів Погорєлової С.О., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря судового засідання Губара Д.В.,

учасники справи:

- позивач - Акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

- відповідачі 1) ОСОБА_1 , 2) ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерноготовариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, за апеляційною скаргою Акціонерного товариства«УкрСиббанк» надодаткове рішення Приморськогорайонного судум.Одеси, ухвалене у складі судді Науменка А.В. об 11 годині 54 хвилині 22 лютого 2024року,

встановив:

2. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

03 листопада 2023 рокуадвокат Андрєєв І.П., діючий від імені ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в якій просив стягнути з АТ «УкрСиббанк» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 56250 грн.

Заява обґрунтована тим, що питання про розподіл судових витрат, а саме - витрат, які пов`язані із наданням правової допомоги не вирішено судом (Т. 2, а. с. 98 105).

Короткий зміст заяви про зменшення витрат на правничу допомогу

АТ «УкрСиббанк» у заяві про зменшення розміру витрат на правничу допомогу просить залишити її без розгляду.

Представник Банку вказує на те, що адвокатом не надано детального опису робіт по даній справі, відсутні докази фактичних витрат на правничу допомогу. Адвокатом не зроблено до закінчення судових дебатів заяву про розподіл судових витрат, не надано доказів їх понесення, доказів фактичного перерахування коштів, що позбавляє встановити реальний розмір наданих послуг адвокатом, час їх виконання та суму сплачених відповідачем коштів. Адвокатом штучно збільшено розмір витрат на правничу допомогу (Т. 2, а. с. 133 137).

Короткий зміст додаткового рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків

Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2024 року задоволено частково вищевказану заяву адвоката Андрєєва І.П., діючого від імені ОСОБА_1 , про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнутона користь ОСОБА_1 з Акціонерного товариства «УкрСиббанк» судові витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн..

Додаткове рішення мотивовано тим, що розмір заявлених позивачем витрат на правову допомогу в розмірі 56 250,00 грн. є неспівмірними витратами, з огляду на складність вказаної справи та обсягу виконаних робіт. Тому суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви, стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн. (Т. 2, а. с. 148 150).

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

В апеляційній скарзі АТ «УкрСиббанк» просить скасувати додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2024 року. Ухвалити нове судове рішення, яким залишити заяву про стягнення витрат на правничу допомогу без задоволення.

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, з порушенням норм процесуального права та неправильному застосуванні норм матеріального права.

Апелянт зазначає, що: 1) розмір витрат на правову допомогу повинен мати розумний розмір; 2) матеріали справи не містять документального підтвердження витрат на правову допомогу (Т. 2, а. с. 187 190).

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.04.2024 рокувідкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ «УкрСиббанк» на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 22.02.2024 року (Т. 2, а. с. 202 - 202 зворотна сторона).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 03.04.2024 року закінчено підготовку справи до апеляційного розгляду (Т. 2, а. с. 203).

16.05.2024 року на адресу Одеського апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від адвоката Андрєєва Ігоря Петровича, діючого від імені ОСОБА_1 (Т. 2, а. с. 227 - 230).

Ухвалою Одеського апеляційного суду від 20.05.2024 року задоволено клопотання адвоката Андрєєва І.П., діючого від імені ОСОБА_1 , про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції (Т. 2, а. с. 235 236).

Представник АТ «УкрСиббанк» - Безушко В.В. у судовому засіданні просила апеляційну скаргу задовольнити, додаткове рішення суду першої інстанції скасувати.

У судовому засіданні в режимі відеоконференції адвокат Андрєєв І.П., діючий від імені ОСОБА_1 , заперечував проти апеляційної скарги, просив залишити її без задоволення, додаткове рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Інші учасники справи у судове засідання не з`явилися. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщені належним чином.

Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними.

Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін,а неможливістьвирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

Виходячи звищевказаного,враховуючи передбаченідіючим процесуальнимзаконодавством строкирозгляду справи,баланс інтересівучасників справиу якнайшвидшомуїї розгляді,освідомленість учасниківсправи проїї розгляд,створення апеляційнимсудом підчас розглядуданої справиумов дляреалізації їїучасниками принципузмагальності сторін,відсутність клопотаньпро відкладеннярозгляду справи,достатню наявністьу справіматеріалів дляїї розгляду,думку учасниківсправи,які прийнялиучасть усудовому засіданні,про можливістьрозгляду справиза відсутностіінших учасників, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності її інших учасників.

3. Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні додаткового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга АТ «УкрСиббанк» підлягає задоволенню.

Доводи, за якими суд апеляційної інстанції не погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 12 ЦПК України).

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Встановивши обставини справи, дослідивши та оцінивши усі надані сторонами письмові докази й наведені доводи за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про необхідність стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, однак враховуючи скасування рішення суду, додаткове рішення підлягає скасуванню.

Мотиви прийняття/відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі

За правилами, передбаченими ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до п.3 ч.1ст. 270ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи за власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з положеннямист. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 3 ст. 133 ЦПК України закріплено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, експертів та проведенням експертизи.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове рішення ухвалюється в тому ж самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Також варто зауважити, що відповідно до ч. 1 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Зазначені положення кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема,пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Постановою Одеського апеляційного суду від 20.06.2024 року скасовано рішення Приморського районного суду від 19.04.2024 року про відмову у задоволенні позову про стягнення заборгованості за кредитним договором. Ухвалено нове судове рішення, яким задоволено позовні вимоги.

Отже, з огляду на те, що постановою апеляційного суду задоволено позовні вимоги Банку, тому відсутні підстави для покладення на позивача витрат на правничу допомогу понесених відповідачем.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми права, якими керувався суд апеляційної інстанції

Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги Акціонерного товариства«УкрСиббанк» є доведеними, а тому її треба задовольнити.

Слід також зазначити, що Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

При цьому, колегією суддів ураховано усталену практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїз Торія проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain, п. п. 29 - 30).

Право на обґрунтоване рішення дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії», п. 32.) Пункт 1 ст. 6 Конвенції не вимагає більш детальної аргументації від апеляційного суду, якщо він лише застосовує положення для відхилення апеляції відповідно до норм закону, як такої, що не має шансів на успіх, без подальших пояснень (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бюрг та інші проти Франції» (Burg and others v. France), (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Гору проти Греції» №2) [ВП], § 41» (Gorou v. Greece no.2).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки апеляційним судом ухвалено нову постанову про задоволення позову про стягнення кредитної заборгованості, колегія суддів вважає, що додаткове рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову в ухваленні додаткового судового рішення.

Порядок та строк касаційного оскарження

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Підстави касаційного оскарження передбачені частиною 2 статті 389 ЦПК України.

Частиною першою статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції (ст. 391 ЦПК України).

4. Резолютивна частина

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 389, 390 ЦПК України, Одеський

апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства«УкрСиббанк» задовольнити.

Додаткове рішення Приморськогорайонного судум.Одеси від 22 лютого 2024 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні заяви адвоката Андрєєва Ігоря Петровича, діючого від імені ОСОБА_1 , про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом Акціонерноготовариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у випадках, передбачених частиною другою статті 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складений 17 липня 2024 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: С. О. Погорєлова

О. М. Таварткіладзе