Постанова

від 18.07.2024 по справі 924/1351/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 липня 2024 року Справа № 924/1351/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Розізнана І.В. , суддя Грязнов В.В.

без виклику учасників справи

розглянувши апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі №924/1351/23 (ухвалене суддею Гладюк Ю.В., повний текст складений 15.04.2024)

за позовом Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області

до Товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж - 466"

про стягнення матеріальної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі №924/1351/23 у позові стягнення матеріальної шкоди у розмірі 99 224,81 грн відмовлено.

Вказане рішення мотивоване тим, що матеріальна шкода в сумі 99224,81 грн, яка завдана позивачу через недостовірність сум заробітної плати згідно довідки відповідача, є обґрунтованою. Водночас, суд першої інстанції дійшов висновку, що заява відповідача про застосування строків позовної давності є підставною, а тому у зв`язку зі спливом позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, у задоволенні позову слід відмовити.

Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Головне управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області звернулося 06.05.2024 до суду із апеляційною скаргою, в якій просить відстрочити сплату судового збору до ухвалення рішення у справі, скасувати рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі №924/1351/23. Та ухвалити нове рішення, яким задоволити позов. Провести справу в судовому засіданні з викликом (повідомленням) сторін в режимі відеоконференції.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:

- за період з 20.04.2005 до 31.08.2019 у пенсійній справі ОСОБА_1 через недостовірність сум заробітної плати у довідці №21 від 31.03.2005 утворилася переплата пенсії в сумі 99 224,81 грн, а Головному управлінню Пенсійного фонду України завдано матеріальну шкоду в сумі 99 224,81 грн;

- достовірність даних про заробіток, зазначених у довідці, можливо встановити при проведенні документальної перевірки, яка була проведена у 2019 році;

- строк позовної давності необхідно відраховувати з дати проведення перевірки 10.07.2019;

- оскільки на момент початку дії воєнного стану строк позовної давності не сплив, то і нас час подання позову він також не сплив, а отже підстав для відмови в задоволенні позову через сплив позовної давності в суду першої інстанції не було.

08.05.2024 на адресу суду від Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач просить долучити до матеріалів справи докази зі сплати судового збору, клопотання про відстрочення сплати судового збору, яке заявлене в апеляційній скарзі, не розглядати.

Матеріали справи №924/1351/23 надійшли до суду апеляційної інстанції 16.05.2024.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.05.2024 відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі №924/1351/23. Роз`яснено, що розгляд апеляційної скарги Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі №924/1351/23 без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

17.06.2024 на адресу суду від Товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж - 466" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при постановлені оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.

Судом встановлено, що 12.04.2005 ОСОБА_1 звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Хмельницькому (правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області) із заявою про призначення пенсії за віком.

При зверненні за призначенням пенсії ОСОБА_1 надав довідку про заробіток для обчислення пенсії №21 від 31.03.2005, яка видана ЗАТ "Електромонтаж - 466" за період роботи з січня 1988 року по грудень 1992 року. На підставі вказаної довідки відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 позивачем обчислено пенсію за віком з 20.04.2005.

Згідно витягу з Єдиного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 09.11.2023 правонаступником Закритого акціонерного товариства "Електромонтаж-466" є Товариство з додатковою відповідальністю "Електромонтаж-466".

10.07.2019 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Хмельницькій області проведено перевірку відповідності даних про стаж та/або заробітну плату первинним документам, що надані для підтвердження факту роботи для призначення пенсії на загальних підставах. За результатами проведеної перевірки працівником головного управління оформлено Довідку №2369, згідно якої встановлено, що суми заробітної плати гр. ОСОБА_1 з 01.01.1988 по 31.12.1992 вказані в довідці від 31.03.2005 №21 відповідають даним, зазначеним в особових рахунках за цей період, за винятком сум заробітної плати, вказаних в довідці за період з травня 1991 року по грудень 1992 року. Зазначено, що довідка від 31.03.2005 вважається недійсною.

В пояснювальній записці до акту від 10.07.2019 директором Б. Ахалай зазначено, що з січня 1992 року по грудень 1992 року попереднім бухгалтером в довідку включено незрозумілі суми заробітної плати, нарахована заробітна плата згідно особового рахунку за 1992 рік відображена згідно акту звірки, в результаті чого видано нову довідку, а довідку №21 від 31.03.2005 просить вважати недійсною. Крім того, видано нову довідку про заробітну плату для обчислення пенсії від 11.07.2019 № 8.

27.07.2021 за №2200-0801-8/38570 позивачем на адресу відповідача направлено претензію з вимогою про повернення суми надміру виплаченої пенсії у зв`язку з наданням відповідачем недостовірних сум заробітної плати в довідці № 21 від 31.03.2005, на підставі якої управлінням виплачувалась пенсія ОСОБА_1 за період з 20.04.2005 по 31.08.2019.

02.08.2023 №2200-0901-8/70756 позивачем повторно на адресу відповідача направлено претензію.

Матеріали справи містять відповідь на претензію від 07.08.2023 №23573/8, в якій підприємство не визнає вимоги позивача та зазначено, що в даному випадку є вина Пенсійного фонду України, який перед призначенням пенсії не провів перевірку достовірності довідок виданих на виявлення помилок.

У зв`язку із викладеним, Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області звернулось до Господарського суду Хмельницької області з позовом в якому просить стягнути з товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж 466 матеріальну шкоду у вигляді надмірно виплаченої пенсії в розмірі 99 224,81 грн.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відповідно до ст. ст. 22, 1166 Цивільного кодексу України для застосування такої міри відповідальності як відшкодування збитків потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та збитками, вини. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача збитків/шкоди є причиною, а збитки/шкода, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки. Тобто, протиправна дія є причиною, а шкода - наслідком протиправної дії. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов`язку з відшкодування збитків.

На позивача покладається обов`язок довести наявність збитків (шкоди), протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків. При цьому, важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдано особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

Крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв`язку між неправомірними діями особи, яка завдала шкоду, і самою шкодою. Встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою потерпілої сторони є важливим елементом доказування наявності шкоди. При цьому, доведенню підлягає те, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а шкода, яка завдана особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправною поведінка вважається тоді, коли суб`єкт права свідомо порушує норму права.

Згідно зі ст. 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Як встановлено ч. 1 ст. 50 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області як отримувач пенсії.

З матеріалів справи вбачається, що ЗАТ „Електромонтаж - 466 видано довідку про заробіток для обчислення пенсії №21 від 31.03.2005.

Як стверджує позивач через недостовірність сум заробітної плати, які зазначену у вказаній довідці, ГУ ПФУ в Хмельницькій області завдано матеріальну шкоду в сумі 99 224,81 грн.

Заперечуючи проти наявності шкоди, яка є предметом спору, відповідач не надав будь-яких своїх розрахунків та доказів, тому доводи відповідача в цій частині не приймаються.

Отже, колегія суддів вважає, що заявлена до стягнення позивачем з відповідача матеріальна шкода в сумі 99 224,81 грн є підставною.

Разом з цим у матеріалах справи міститься заява відповідача про застосування строку позовної давності.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно зі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

У відповідності до ч. ч. 1, 5 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання. Якщо боржникові надається пільговий строк для виконання такої вимоги, перебіг позовної давності починається зі спливом цього строку.

При цьому, перебіг позовної давності за вимогами про відшкодування шкоди починається від дня, коли у потерпілого виникло право пред`явити вимогу про виконання зобов`язання, тобто з моменту завдання шкоди.

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до прийняття ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. ч. 3 та 4 ст. 267 ЦК України).

Таким чином, при застосуванні позовної давності та наслідків її спливу (ст. 267 ЦК України) необхідно досліджувати та встановлювати насамперед обставини про те, чи порушено право особи, про захист якого вона просить, і лише після цього - у випадку встановленого порушення, і наявності заяви сторони про застосування позовної давності - застосовувати позовну давність та наслідки її спливу.

Згідно з п. 32 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затверджений Міністерством праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №224/30 від 30.04.2002, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 26.06.2002 за № 536/6824, який діяв на момент звернення та призначення пенсії гр. ОСОБА_1 , при прийманні документів орган, що призначає пенсію:

а) перевіряє правильність оформлення заяви і подання, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж;

б) здійснює попередню правову експертизу змісту і належного оформлення представлених документів;

в) перевіряє правильність копій з відповідних документів, фіксує і засвідчує виявлені розходження.

Орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в

необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Таким чином, орган, що призначає пенсію, контролює і перевіряє правильність всіх документів, що подаються та відповідно у разі обґрунтованих сумнівів має право вимагати як від підприємств, установ та організацій, так і від фізичних осіб дооформлення прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі. Остаточне рішення щодо відповідності поданих документів для призначення та нарахування пенсії вимогам Закону приймається саме органами Пенсійного фонду. При цьому працівники цих органів Законом зобов`язані перевірити такі документів та нарахувати і призначити пенсію у відповідному розмірі.

Отже, саме ГУ ПФУ в Хмельницькій області як орган, який призначав пенсію, здійснював контрольні функції за дотриманням чинного законодавства при здійсненні її розрахунку, а його посадові особи, не були позбавлені можливості перевірити обґрунтованість поданих документів, необхідних для обчислення пенсії, у тому числі довідок про розміри грошового забезпечення пенсіонерів. Такі дії вчинені не були, що призвело до призначення та виплаті пенсій у безпідставно завищеному розмірі.

Аналогічна правова позиція міститься також у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі №917/1860/17 та враховується колегією суддів відповідно до ч. 6 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів", ч. 4 ст. 236 ГПК України.

Крім того, згідно п. 33 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", затверджений Міністерством праці та соціальної політики України та Пенсійного фонду України №224/30 від 30.04.2002 не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних для призначення пенсії документів орган, що призначає пенсію, повинен розглянути подані документи та прийняти рішення.

За таких обставин при належній перевірці долучених до заяви документів, на підставі яких призначено пенсію, позивач ще в момент призначення пенсії, але не пізніше 10 днів після надходження всіх необхідних для призначення пенсії документів, міг дізнатися про хибність даних, внесених в довідку про заробіток для обчислення пенсії №21 від 31.03.2005.

Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області звернулось до Господарського суду Хмельницької області 29.12.2023, тобто станом на день звернення позивача з даним позовом до суду строк позовної давності сплинув.

При цьому, у матеріалах справи відсутні належні докази на підтвердження поважності причин пропуску вказаного строку.

Також колегія суддів вважає, що судом першої інстанції доцільно зауважено, що при належній організації роботи позивач міг виявити усі порушення зі сторони відповідача в межах встановленого три річного строку позовної давності встановленого ст. 257 ЦК України.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача переплати у розмірі 99 224,81 грн не підлягає задоволенню, у зв`язку з тим, що строк позовної давності за вказаною вимогою станом на день звернення позивача з даним позовом до суду сплинув.

Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказі.

В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі №924/1351/23 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області - без задоволення.

Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі №924/1351/23 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 у справі №924/1351/23 - без змін.

2. Справу №924/1351/23 повернути до Господарського суду Хмельницької області.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Повний текст постанови складений "18" липня 2024 р.

Головуючий суддя Павлюк І.Ю.

Суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.