Ухвала

від 26.08.2024 по справі 924/1351/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

26 серпня 2024 року

м. Київ

cправа № 924/1351/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Кібенко О.Р. - головуючий, Кролевець О.А., Мамалуй О.О.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області

на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 (суддя Гладюк Ю.В.)

та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024 (колегія суддів: Павлюк І.Ю., Розізнана І.В., Грязнов В.В.)

у справі за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (далі - ГУ ПФУ у Хмельницькій області)

до Товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж - 466"

про стягнення матеріальної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

1. ГУ ПФУ у Хмельницькій області звернулося до Господарського суду Хмельницької області з позовом до Товариства з додатковою відповідальністю "Електромонтаж - 466" про стягнення матеріальної шкоди у розмірі 99 224,81 грн.

2. Господарський суд Хмельницької області рішенням від 10.04.2024, залишеним без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024, відмовив ГУ ПФУ у Хмельницькій у задоволенні позову.

3. 07.08.2024 ГУ ПФУ у Хмельницькій області через систему Електронний суд звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Господарського суду Хмельницької області від 10.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024, в якій просить їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ГУ ПФУ у Хмельницькій області в повному обсязі.

4. Дослідивши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

5. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

6. Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), одним з основних засад (принципів) господарського судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження у визначених законом випадках.

7. Згідно із п.2 ч.3 ст.287 ГПК не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п`ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.

8. У позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (п.1 ч.1 ст.163 ГПК).

9. Згідно з ч.7 ст.12 ГПК для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.

10. Скаржник оскаржує судові рішення, яким вирішено спір про стягнення 99 224,81 грн, а тому вони не підлягають касаційному оскарженню.

11. Водночас касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли би бути визнані такими, що підпадають під дію пунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК.

12. Скаржник зазначає, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника (підпункти "а", "в" п.2 ч.3 ст.287 ГПК).

13. Фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики може мати спірне правове питання, яке тривалий час неоднаково вирішується судами. При цьому, скаржник не наводить жодних аргументів, які б свідчили про неоднозначність правозастосовчої практики саме у питанні застосування норм, зазначених ним у касаційній скарзі нормативних актів. У поданій касаційній скарзі відсутні посилання на конкретні справи або їх кількісні показники, які б свідчили про те, що судами сформульовано різну правову позицію при вирішенні справ з аналогічними обставинами справи.

14. Скаржник у касаційній скарзі не наводить доводи, а зі змісту оскаржених судових рішень у цій справі не вбачається підстав для висновку про те, що справа має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики .

15. ГУ ПФУ у Хмельницькій області вказує, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для нього, оскільки, зокрема, за рахунок цих коштів (матеріальної шкоди, заявленої до стягнення) можливо профінансувати виплату мінімальної пенсії 42 особам.

16. Касаційна скарга фактично зводиться до спроби переконати суд у необхідності переглянути зміст рішення, ухваленого судами попередніх інстанції, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішення суду тільки через те, що таке рішення скаржник вважає незаконним. Незгода із судовим рішенням не свідчить про винятковість справи, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для скаржника внаслідок прийняття цього рішення, оскільки настання відповідних наслідків у випадку прийняття судового рішення не на користь позивача/відповідача є звичайним передбачуваним процесом.

17. Саме лише посилання скаржника на випадок, зазначений у пп."в" п.2 ч.3 ст.287 ГПК, не свідчать про наявність належних обґрунтувань, за яких судові рішення у цій справі підлягають касаційному оскарженню.

18. З урахуванням цього, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, що справа становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.

19. Верховний Суд дослідив та оцінив ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства. З урахуванням цього, Верховний Суд вважає необґрунтованими доводи касаційної скарги, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, та/або становить значний суспільний інтерес та має виняткове значення для скаржника.

20. Рекомендацією №R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07.02.1995 державам-членам рекомендовано вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до ч."с" ст.7 Рекомендації, скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу.

21. Таким чином, законодавець цілком свідомо надав Верховному Суду право використовувати процесуальний фільтр, закріплений у п.1 ч.1 ст.293 ГПК, і це повністю узгоджується з положеннями ст.129 Конституції України, завданнями та принципами господарського судочинства.

22. При цьому використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи", тощо не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".

23. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд виконує функцію "суду права", що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення для суспільства та держави, та не є "судом фактів".

24. Учасники судового процесу повинні розуміти, що визначені п.2 ч.3 ст.287 ГПК випадки є винятком із загального правила і необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, як від заінтересованих осіб, так і від суду, оскільки в іншому випадку принцип "правової визначеності" буде порушено.

25. Згідно з п.1 ч.1 ст.293 ГПК суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

26. Оскільки касаційна скарга не містить належних обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів а), б), в), г) п.2 ч.3 ст.287 ГПК, Верховний Суд вважає, що скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного оскарження.

27. З урахуванням викладеного, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ГУ ПФУ у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області рішенням від 10.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024, оскільки касаційна скарга подана на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

28. Касаційна скарга містить клопотання скаржника про звільнення від сплати судового збору та про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін, які залишаються без розгляду, оскільки Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 234, 235, 287, 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Відмовити у відкритті касаційного провадження у справі №924/1351/23 за касаційною скаргою Головного управління пенсійного фонду України у Хмельницькій області на рішення Господарського суду Хмельницької області рішенням від 10.04.2024 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.07.2024.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя О. Кібенко

Судді О. Кролевець

О. Мамалуй