Ухвала

від 11.07.2024 по справі 910/4323/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

11.07.2024Справа № 910/4323/24

Суддя Привалов А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, за участю секретаря судового засідання Мазура В.М.,

справу № 910/4323/24

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД"

про стягнення 2 381 696,00 грн.

За участю представники сторін:

від позивача: Стецьків Л.В.;

від відповідача: представник видалений з зали суду

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЦЕНТРОМІСТОБУД" звернулося через систему «Електронний суд» до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД" про стягнення 2 381 696,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує на те, що з моменту розірвання укладеного між сторонами Договору будівельного підряду № 29-06/2021 від 29.06.2021, сплачені відповідачу кошти у вигляді авансу за невиконані підрядні роботи на суму 2 381 696,29 грн. є грошовими коштами, збереженими відповідачем без достатньої правової підстави, які підлягають стягненню з останнього на користь позивача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2024 прийнято справу №910/4323/24 до провадження та ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання у справі призначено на 16.05.2024. При цьому, суд зобов`язав відповідача у строк протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження подати до суду відзив на позов у порядку, передбаченому статтею 178 Господарського процесуального кодексу України, з викладенням мотивів повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на діюче законодавство; письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позов.

Відповідно до частини 11 статті 242 Господарського процесуального кодексу України якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Як встановлено судом, позивач і відповідач мають зареєстровані електронні кабінети у Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі відповідно ухвала суду від 01.03.2024 про відкриття провадження у справі в електронному вигляді була доставлена до електронних кабінетів сторін, що підтверджується повідомленнями про доставку електронного листа, залученими до матеріалів справи.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи вважається днем вручення судового рішення. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

З огляду на приписи ч. 6 ст. 242 ГПК України, вважається, що відповідач отримав 17.04.2024 ухвалу про відкриття провадження у справі від 15.04.2024.

Відповідач правом на подання відзиву у строк, встановлений судом, тобто до 02.05.2024, не скористався.

Представник відповідача у підготовче засідання 16.05.2024 не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не подавав.

Враховуючи відсутність будь-яких заяв і клопотань представників сторін, суд без виходу до нарадчої кімнати постановив ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті на 20.06.2024.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.05.2024 відповідача повідомлено про призначення справи до судового розгляду по суті на 20.06.2024.

Відповідач отримав ухвалу суду від 16.05.2024 за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 21.05.2024.

Відповідно до ст. 194 ГПК України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 201 Господарського процесуального кодексу України, у призначений для розгляду справи час головуючий відкриває судове засідання та оголошує, яка справа розглядатиметься.

Секретар судового засідання доповідає суду, хто з учасників судового процесу з`явився в судове засідання, хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, чи повідомлено тих учасників судового процесу, хто не з`явився, про дату, час і місце судового засідання в порядку, передбаченому цим Кодексом.

З оголошення головуючим судового засідання відкритим розпочинається розгляд справи по суті.

Частинами 3 та 4 статті 198 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом - ГПК України) закріплено, що головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.

Головуючий вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку з дотриманням прав учасників судового процесу.

У судовому засіданні 20.06.2024 після відкриття судового засідання, з`ясування хто з учасників судового процесу братиме участь у судовому засіданні та перевірки їх повноважень, суд надав слово представнику позивача, який підтримав заявлені позовні та стисло виклав зміст і підстави заявленого позову.

Надалі, суд надав слово представнику відповідача, який у судовому засіданні оголосив і подав заяву про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача, суд залишив вказану заяву без розгляду на підставі ч. 2 ст. 207 ГПК України.

У подальшому представником відповідача були оголошені та подані заява про встановлення судом строку для усунення недоліків позовної заяви позивача та заява про залишення позовної заяви позивача без руху.

Суд визнав дії представника щодо подачі фактично подібних заяв про залишення позовної заяви позивача без руху зловживанням процесуальними правами.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб.

Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право (вказана позиція викладена Верховним Судом у постанові від 08.05.2018 р. у справі № 910/1873/17).

Відповідно до частини 4 ст. 43 ГПК України, суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

З метою спонукання представника відповідача щодо добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами для визначення заходу процесуального примусу, суд оголосив про вихід суду до нарадчої кімнати та попросив усіх присутніх у залі судових засідань № 17 його залишити, оскільки в Господарському суді міста Києва відсутні спеціально обладнані приміщення для ухвалення судових рішень, у зв`язку з чим для таких цілей використовуються зали судових засідань.

Однак, представник відповідача відмовився залишити залу судових засідань № 17 та своїми діями перешкодив подальшому розгляду справи.

Враховуючи недобросовісну поведінку представника відповідача, яка призвела до порушення графіку судових засідань та негативно вплинула на права представників сторін в інших судових справах, призначених у цей день, суд дійшов висновку про відкладення розгляду справи № 910/4323/24 на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.06.2024 судове засідання призначено на 11.07.2024.

10.07.2024 року через загальний відділ діловодства суду (канцелярію) від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.07.2024, яка занесена до протоколу судового засідання, залишено відзив на позовну заяву без розгляду на підставі ст.118, 207 ГПК України.

У судовому засіданні 11.07.2024 представник позивача підтримав доводи позовної заяви.

Представник відповідача виклав свої заперечення проти задоволення позовних вимог.

Після закінчення з`ясування обставин та перевірки їх доказами, а також проведення судових дебатів, суд оголосив про вихід до нарадчої кімнати для ухвалення рішення та попросив усіх присутніх у залі судових засідань № 17 його залишити, оскільки в Господарському суді міста Києва відсутні спеціально обладнані приміщення для ухвалення судових рішень, у зв`язку з чим для таких цілей використовуються зали судових засідань.

Однак, представник відповідача повторно відмовився залишити залу судових засідань № 17, що є порушенням прав позивача на вирішення його справи судом та перешкоджанням у здійсненні судочинства.

Приписами ст. 131 ГПК України визначено, що заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.

Відповідно до ст. 132 ГПК України, видами заходів процесуального примусу, є: 1) попередження; 2) видалення із залу судового засідання; 3) тимчасове вилучення доказів для дослідження судом; 4) штраф.

Застосування до особи заходів процесуального примусу не звільняє її від виконання обов`язків, встановлених цим Кодексом.

Оскільки представник відповідача - Марченко Д.В. відмовився припинити чинити перешкод у здійсненні судочинства, суд на місці постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про застосування заходів процесуального примусу до представника відповідача у вигляді видалення його з зали судового засідання.

Відповідно до частини 3 статті 131-2 Конституції України виключно адвокат здійснює представництво іншої особи в суді, а також захист від кримінального обвинувачення.

Згідно з частиною 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 18.12.2019 №390-IX), юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

У порядку самопредставництва юридичну особу незалежно від порядку її створення відповідно до її компетенції може представляти за посадою її керівник або інша уповноважена особа, повноваження якої підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 вказаного Кодексу.

За змістом частини 1 статті 58 ГПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина 2 статті 16 ГПК України).

Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так і іншими особами, як представниками юридичної особи.

В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких визначені законодавством чи установчими документами.

Разом з тим, положеннями статті 56 ГПК України розмежовано такі юридичні категорії, як "самопредставництво" і "представництво".

За загальним правилом цивільного законодавства, самопредставництво - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.

Як свідчать надані до матеріалів справи документи, ТОВ "ВАВИЛОН БУД" уповноважило представляти в суді в порядку самопредставництва головного юрисконсульта Товариства Марченка Д.В.

Отже, Марченко Д.В. не є адвокатом, у розумінні Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», що виключає можливість притягнення такої особи до дисциплінарної відповідальності.

Водночас, Марченко Д.В. діє від імені юридичної особи в порядку самопредставницитва без довіреності, представляючи інтереси в силу закону, а відтак, зловживання процесуальними правами під час розгляду справи здійснено ТОВ "ВАВИЛОН БУД", яке на власний розсуд визначила порядок представництва своїх інтересів в господарському суді.

Як зазначено судом вище, під час розгляду справи № 910/4323/24 відповідачем у встановлений судом строк не було подано відзиву на позовну заяву.

В подальшому, намагаючись затягнути розгляд справи, у судовому засіданні 20.06.2024 представником ТОВ "ВАВИЛОН БУД" були подані заяви про залишення позовної заяви без руху, які залишені судом без розгляду та наголошено представнику, що це є зловживанням процесуальними правами.

Надалі, 10.07.2024 через канцелярію суду відповідачем подано відзив на позовну заяву, незважаючи на те, що судом у попередньому засіданні було роз`яснення, що на стадії розгляду справи по суті суд не розглядає заяви, клопотання та інші документи, які не були подані на стадії підготовчого провадження без зазначення поважності пропуску строку на їх подання.

Суд наголошує, що відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, під час розгляду справи Марченко Д.В. , який діяв від імені ТОВ "ВАВИЛОН БУД", у своїх виступах з неповагою ставився до представника позивача та суду, а також на вимогу головуючого відмовлявся залишати залу судового засідання чим вчинив перешкоди у здійсненні правосуддя.

Відповідно до ч. 2 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи зобов`язані: виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 135 Господарського процесуального кодексу України, суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про необхідність застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД" заходів процесуального примусу у вигляді штрафу у розмірі 30 280,00 гривень (десять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб), оскільки представником відповідача під час розгляду справи вчинялися дії, які свідчать про явну неповагу до суду та встановлених у суді правил, що на переконання суду свідчить про зловживання процесуальними правами з наміром затягнути вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 5 ст. 135 ГПК України, ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом та має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України.

Керуючись статтями 42, 43, 131, 132, 135, 200, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Застосувати до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАВИЛОН БУД" захід процесуального примусу у вигляді штрафу.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАВИЛОН БУД» (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, оф. LL2-B; код ЄДРПОУ 43369663) в дохід державного бюджету України штраф у розмірі 30 280,00 грн.

Стягувач: Державна судова адміністрація України (01601, м. Київ, вул. Липська, 18/5, ідентифікаційний код 26255795);

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «ВАВИЛОН БУД» (01024, м. Київ, вул. Шовковична, буд. 42/44, оф. LL2-B; код ЄДРПОУ 43369663).

Ухвала підлягає виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, може бути пред`явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку.

Строк пред`явлення даної ухвали до виконання до 11.10.2024 (включно).

4. Згідно ч. 1 ст.235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення - 11.07.2024 та може бути оскаржена в частині залишення позову без розгляду у порядку, встановленому статтею 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано: 18.07.2024.

Суддя Артем Ігорович Привалов