Постанова

від 18.07.2024 по справі 522/10339/19

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2024 р. Категорія 109020000м. ОдесаСправа № 522/10339/19Перша інстанція: суддя Донцов Д.Ю.,

час і місце ухвалення: не зазначено, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача Семенюка Г.В.,

суддів Осіпова Ю.В., Скрипченка В.О.,

розглянувши у письмовому провадженні у приміщенні П`ятого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою директора ТОВ «Дрім Тім Компані» ОСОБА_1 на додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 травня 2024 року по справі за позовом директора ТОВ «Дрім Тім Компані» ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

встановиВ:

Позивач, звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 квітня 2024 року у задоволенні позову директора ТОВ «Дрім Тім Компані» ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_2 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення відмовлено.

До Приморського районного суду м. Одеси від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 - адвоката Орез В.П. до суду надійшло клопотання про стягнення з позивача на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.

Додатковим рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 07 травня 2024 року заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 - адвоката Орез В.П. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу задоволено. Постановлено у справі №522/10339/19 додаткове рішення, яким стягнуто з директора ТОВ «Дрім Тім Компані» ОСОБА_1 на користь третьої особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, директор ТОВ «Дрім Тім Компані» ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати додаткове рішення суду.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що приймаючи додаткове рішення, суд першої інстанції зазначив, що заперечення від позивача щодо розміру заявлених до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відсутні. Однак, апелянт зазначає, що не міг подати відповідні заперечення через те, що йому не було відомо про відповідну заяву представника третьої особи.

На підставі ст. 311 КАС України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

Задовольняючи заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 - адвоката Орез В.П., суд зазначив, що дослідивши надані позивачем документи, зважаючи на відсутність заперечень від позивача, оцінивши розмір заявлених до відшкодування витрат третьої особи на правничу допомогу під час розгляду справи, з урахуванням того, що такі витрати понесені фактично, враховуючи складність справи, характер спірних правовідносин, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності послуг категорії складності справи та пропорційності наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, їх необхідності, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення клопотання представника ОСОБА_2 про стягнення з позивача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 гривень.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Згідно із частинами першою, другою, четвертою статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з частиною 11 статті 139 КАС України судові витрати третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, стягуються на її користь зі сторони, визначеної відповідно до вимог цієї статті, залежно від того, заперечувала чи підтримувала така особа заявлені позовні вимоги.

Зміст наведеної норми дає підстави для висновку, що право на відшкодування судових витрат, понесених третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, реалізується нею за правилами розподілу судових витрат, які встановлені для тієї сторони у справі, на боці якої виступала ця третя особа та залежно від того, заперечувала чи підтримувала така третя особа заявлені позовні вимоги.

За загальним правилом при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень; при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Положення статті 139 КАС України дають підстави вважати, що зі сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, підлягають стягненню лише судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Аналогічний висновок зроблений Верховним Судом в постановах від 27 травня 2019 року у справі №821/410/17, від 22 січня 2020 року у справі №808/2832/17 та постановах від 27 травня 2021 року у справі №480/6187/20, від 19 жовтня 2021 року у справі №520/13581/2020, від 01 лютого 2022 року справа № 320/6751/18, від 28 вересня 2023 року справа №640/17408/19, від 29 листопада 2023 року справа № 815/1477/18.

У справі, що розглядається, заявник брав участь у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, виступав у справі на стороні відповідача та заперечував проти задоволення позову.

Таким чином, судові витрати, понесені заявником, відшкодовуються у тому ж порядку, у якому відшкодовувались би судові витрати відповідача, тобто в порядку частини 10 статті 139 КАС України, положення якої передбачають відшкодування відповідачу - суб`єкту владних повноважень документально підтверджених витрат, пов`язаних лише із залученням свідків та проведенням судових експертиз, та не встановлюють стягнення в порядку розподілу судових витрат на правничу допомогу і додаткових судових витрат, пов`язаних з прибуттям представників до приміщення суду, нотаріальних послуг, судового збору за отримання технічних записів судових засідань, послуг з перекладу, сплачених суб`єктом владних повноважень.

Суд першої інстанції не звернув належної уваги на вказані вище обставини, не дав їм відповідної правової оцінки, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для задоволення заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи вище викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного додаткового рішенням було неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, а відтак, відповідно до ст.ст. 315, ст. 317 КАС України, - оскаржуване додаткове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення у справі.

Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Дрім Тім Компані» ОСОБА_1 , - задовольнити.

Додаткове рішення Приморського районного суду м. Одеси від 07 травня 2024 року по справі № 522/10339/19, - скасувати з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_2 - адвоката Орез В.П. про ухвалення додаткового рішення та стягнення з позивача витрат на професійну правову допомогу.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Суддя-доповідач Г.В. СеменюкСудді Ю.В. Осіпов В.О. Скрипченко