Ухвала

від 18.06.2024 по справі 372/4148/23

ОБУХІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 372/4148/23

Провадження 2-др/372/28/24

ухвала

Іменем України

18 червня 2024 року Обухівський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Кравченка М.В.

при секретарі Сікорській М.А.,

за участю представника позивачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у приміщенні Обухівського районного суду Київської області у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення,

В С Т А Н О В И В :

У провадженніОбухівського районногосуду Київськоїобласті перебувалацивільна справаза позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 14» про відшкодування майнової шкоди.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 21 грудня 2023 року було прийнято рішення у цивільній справі № 372/4148/23 (провадження № 2-1539/23), яким В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 14», про відшкодування майнової шкоди відмовлено повністю.

25 грудня 2023року представник відповідача - адвокат Білецька Н.С. звернулась до судуіз заявою проухвалення додатковогорішення,в якомупросила ухвалити додаткове рішення щодо стягнення судових витрат на правничі послуги в розмірі 20000 грн.

08 січня 2024 року представником позивача ОСОБА_3 , адвокатом Токарем А.В. подано заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2024 року у прийнятті додаткового рішення за заявою представника ОСОБА_2 ОСОБА_4 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу по цивільній справі № 372/4148/23 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 14» про відшкодування майнової шкоди відмовлено.

Постановою Київського апеляційного суду від 05 березня 2024 року апеляційну скаргу адвоката біленької Наталії Степанівни, яка діє від імені та в інтересах ОСОБА_2 , задоволено частково. Ухвалу Обухівського районного суду Київської області від 12 січня 2024 року скасовано, а справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 14», про відшкодування майнової шкоди направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви представника ОСОБА_2 про ухвалення додаткового рішення.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 просив відмовити у задоволенні заяви, оскільки в рішенні суду зазначено про відсутність підстав для стягнення з позивача витрат на правничу допомогу відповідачу. Зазначає, що сам договір про правову допомогу, дадаток до нього та інші докази зазначені відповідачем не окреслюють вид та обсяг послуг адвоката, розмір витрат є неспівмірним з складністю розглянутої справи, відсутні докази про фактичну оплату таких витрат.

Представник відповідача ОСОБА_4 подала до суду заяву про прискорення розгляду справи, в якій також просила проводити розгляд справи у її відсутність та відсутність відповідача.

Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суду не повідомив, хоч про день, час та місце слухання справи повідомлявся належним чином. Заяв, клопотань суду не подав.

Суд, вислухавши представника позивачки, перевіривши та дослідивши матеріали справи, вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Представниця відповідача просить стягнути з позивача на користь відповідача 20000, 00 грн. судові витрати на правничі послуги, понесених ним у зв`язку з розглядом цивільної справи № 372/4148/23 в Обухівському районному суді Київської області.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд повинен урахувати наступні обставини, а саме: 1) складність справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та/або значенням справи для сторони, в т.ч. впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад тарозмір витрат,пов`язанихз оплатоюправової допомоги,входить допредмета доказуванняу справі.На підтвердженняцих обставинсуду повиннібути наданідоговір пронадання правовоїдопомоги (договірдоручення,договір пронадання юридичнихпослуг таінше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такий висновок відповідає правовим позиціям, викладеним у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 04 березня 2021 року по справі № 280/429/19.

Крім того, відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 вересня 2023 року по справі № 686/31892/19 провадження № 61-4683св23, в якій колегія суддів КЦС нагадала критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Згідно з вимогами ст. 137 ЦПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 141 ЦПК передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про наданні правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Отже, якщо сторона належними і допустимими доказами доведе, що вона понесла витрати на правову допомогу, а саме: буде надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні цих витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Такий же правовий висновок зробила Велика Палата ВС у справі № 755/9215/15-ц(постанова від 19.02.2020).

Також, слід звернути увагу суду на те, що адвокат, який надає квитанцію про оплату послуг адвокатського об`єднання, зобов`язаний долучити звіти бухгалтерського обліку свого адвокатського об`єднання. В звітах бухгалтерського обліку, зокрема, має бути чітко вказано, які саме кошти були отримані та як вони були розподілені, зазначаючи, що кошти відповідача були спрямовані на рахунок адвокатського об`єднання. Відсутність цієї інформації у звітах може підштовхувати до сумнівів щодо прозорості та легітимності фінансових операцій.

Так, до заяви про винесення додаткового рішення адвокатом долучено: ордер від 07.09.2023 року.

Інших доказів на підтвердження понесених витрат заявник не додає, що підтверджується копією заяви про винесення додаткового рішення та описом вкладення у цінний лист.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 83 ЦПК України, Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у - зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі доданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Варто зауважити, що представниця відповідача не надала будь-яких доказів, що підтверджують факт оплати послуг, таких як: квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо, а отже фактично не підтвердила Факт оплати коштів, тобто факт понесення нею судових витрат. Крім того суду не подано будь-яких інших належних та допустимих на підтвердження обставин викладених в заяві про ухвалення додаткового рішення.

Велика Палата Верховного суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 визначила докази, які необхідні для компенсації витрат на правничу допомогу: «На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги,(договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін..) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку(квитанція до прибуткового касового ордера,платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Європейський суд з прав людини, вирішуючи питання про відшкодування витрат на розгляд справи за статтею 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зазначає, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим: рішення у справах «Двойних проти України» (пункт 80) від 12 жовтня 2006 року. «Гімайдуліна і інші проти України» (пункт 34-36) від 10 грудня 2009 року, «East/West Alliance Limited» проти України» (пункт 268) від 23 січня 2014 року та інші. У рішенні «Лавентс проти Латвії» (пункт 154) від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір і супроводжуються необхідними документами на їх підтвердження.

Згідно п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Таким чином підстав для ухвалення додаткового рішення за заявою представниці відповідача суд не вбачає, оскільки представниця відповідача не надала достатні докази на підтвердження оплати юридичних послуг, не підтверджено факт здійснення оплати витрат на правничу допомогу, немає підстав для компенсації грошових коштів.

За таких обставин в задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 133, 141, 270, 352, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Відмовити в ухваленні додаткового рішення уцивільній справі запозовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа - об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Будівельників 14», про відшкодування майнової шкоди.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Обухівський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 261 ЦПК України.

Суддя М.В.Кравченко