Рішення

від 05.07.2024 по справі 297/1252/24

БЕРЕГІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 297/1252/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 липня 2024 року м. Берегове

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., представника позивача адвоката Колотуха О.М., представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Петрунько І.А., представника третіх осіб ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 , в особі представника адвоката Колотуха Олексія Михайловича до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРД», про встановлення факту проживання однією сім`єю, встановлення факту спільно набутого майна подружжя, визнання права власності на частину спільного сумісного майна,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 в особі представника адвоката Колотуха О.М. звернуласься до Берегівського районного суду Закарпатської області із позовною заявою до ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА», ТОВ «ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО», ТОВ «ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС», ТОВ «ВЕРД» про встановлення факту проживання однією сім`єю, встановлення факту спільно набутого майна подружжя, визнання права власності на частину спільного сумісного майна.

Позовна заява мотивована тим, що позивачка ОСОБА_3 з 1996 року проживала разом із ОСОБА_5 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу. На початок спільного проживання вони не перебували в інших зареєстрованих шлюбах. Від проживання однією сім`єю ОСОБА_3 і ОСОБА_5 мають спільну доньку ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , та яку вони спільно ростили та виховували в сім`ї. Так, з 01 січня 1996 року і до 2001 року фактичне подружжя проживати за адресою: АДРЕСА_1 та з січня 2001 року сім`я переїхала до м. Берегова і з того часу всі троє стали проживати по АДРЕСА_2 . За час спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 працювали, тобто мали доходи. За спільні кошти фактичне подружжя завершили будівництво будинку, в якому проживали разом ОСОБА_6 , ОСОБА_5 і ОСОБА_4 , здали його в експлуатацію, оформивши право власності на нього на спільну доньку ОСОБА_4 .

Також, за час проживання однією сім`єю, як чоловіка та дружини, обоє були зареєстровані за однією адресою, безперервно проживали разом, вели спільне господарство, мали спільний сімейний бюджет, займалися благоустроєм житла, спільно утримували будинок, в якому проживали, разом сплачували комунальні платежі, робили ремонти, купували предмети домашнього побуту, мали спільних друзів, підтримували родинні зв`язки з родичами один одного, завжди разом їздили відпочивати.

01 жовтня 2023 року після тяжкої хвороби ОСОБА_5 помер. При цьому, догляд за ним від першого до останнього дня захворювання здійснювався його фактичною дружиною ОСОБА_7 ..

Після смерті ОСОБА_5 стало відомо, що він залишив заповідальне розпорядження на користь сина від першого шлюбу ОСОБА_1 та спільної з ОСОБА_3 доньки ОСОБА_4 , яке викладене у заповіті, що був складений та підписаний ОСОБА_5 23 червня 2023 року і зареєстрований приватним нотаріусом Берегівського РНО Гарапко Х.М. за реєстром № 1438.

До оформлення спадщини за спадкоємцями за заповітом ОСОБА_6 вважає за необхідне встановити факт їх із ОСОБА_5 спільного проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу та визнати, що все майно, яке було придбане протягом спільного проживання ОСОБА_3 з ОСОБА_5 є їх спільною сумісною власністю та визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину у спільному сумісному майні, тим самим виключити належну їй частку у майні із спадкової маси.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 12.03.2024 року провадження у зазначеній справі було відкрито та призначено справу до підготовчого засідання.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.04.2024 року клопотання представника позивачки ОСОБА_3 адвоката Колотуха Олексія Михайловича про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору та збільшення розміру позовних вимог задоволено.

Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області від 19.04.2024 року підготовче засідання закрито та справу призначено до розгляду по суті.

03 червня 2024 року Берегівським районним судом Закарпатської області отримано клопотання відповідача ОСОБА_1 про приєднання до справи письмових пояснень, де зазначено прохання врахувати суд при розгляді даної справи правові позиції Верховного суду України та Верховного Суду, наведені у даних поясненнях щодо поділу спільного сумісного майна подружжя, до якого входить частка у статутному капіталі товариства, а саме виникнення права вимоги в іншого з подружжя виплати компенсації вартості 1/2 від вартості частки другого з подружжя в статутному фонді.

07 червня 2024 року представником позивачки ОСОБА_3 адвокатом Колотуха О.М. було подано до суду заяву, в якій останній вважав подані відповідачем ОСОБА_1 письмові пояснення такими, що є відзивом на позовну заяву та містять за своїм змістом заперечення щодо наведених позивачем обставин та підстав позову, з якими відповідач не погоджується. Враховуючи те, що вказані пояснення подані з порушенням процесуальних строків просив суд не приймати до уваги. При цьому, у заяві зазначив наступне.

Щодо суті письмових пояснень, які викладені відповідачем у клопотанні, то такі не заслуговують на увагу, оскільки правові судові позиції, наведені у «письмових поясненнях» стосуються перш за все поділу майна дружини і чоловіка за умови, що обоє із подружжя є живими, у спорі між собою виступають як позивач і відповідач, і вимога щодо долі частки в товаристві з обмеженою відповідальністю ставиться одним із подружжя до іншого. Вказаною добіркою судових рішень, відповідач наголошує на той факт, що майно або гроші, передані до статутного капіталу товариства стають власністю самого товариства, що в принципі позивачем не заперечується. При цьому, позивач у даній справі вимоги до майна товариств не заявляє, на майно, включаючи гроші, що були передані ОСОБА_5 у статутний капітал товариств під час спільного проживання з позивачем, не претендує.

Так, ОСОБА_5 і ОСОБА_3 проживаючи однією сім`єю без укладення шлюбу, вклали спільні сумісні кошти в товариства з обмеженою відповідальністю «Жайворонок-Пачірта», «Галактика-Берегово», «Жайворонок-Плюс», «Верд», які з моменту їх внесення до статутного капіталу зазначених товариств стали коштами цього товариства, однак взамін ОСОБА_5 і ОСОБА_3 набули права спільної сумісної власності на частки у статутних капіталах цих товариств. При цьому, корпоративні права були оформлені на одного із них і учасником зазначених товариств став ОСОБА_8 .. Факт того, що правові позиції вищих судів надають іншому з подружжя, який не є учасником товариства, права на виплату частки у статутному капіталі товариства, свідчить про те, що така частка є спільним сумісним майном, інакше інший із подружжя не мав би права на таку виплату.

Представник позивачки ОСОБА_3 адвокат Колотуха О.М. в судовому засіданні позовну заяву підтримав в повному обсязі, пояснивши, при цьому, що будинок зареєстрований на доньку ОСОБА_4 та інформація щодо часу його реєстрації не має значення у даній справі. Також, зазначив, що місце реєстрації ОСОБА_4 станом на 2003 рік невідоме, стосовно статутного капіталу ОСОБА_3 до товариств не зверталися. Крім цього, пояснив, що акт спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 не укладався, однак у позові зазначені свідки, які б могли підтвердити факт спільного проживання позивачки із ОСОБА_5 .. З поміж цього, представник пояснив, що походження коштів щодо вкладу до статутного капіталу ОСОБА_3 є сімейною таємницею.

Представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Петрунько І.А. в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позовних вимог. При цьому, пояснила, що позивачка ОСОБА_3 в позовній заяві об`єднала вимогу про встановлення факту проживання однією сім`єю, яка розглядається в порядку окремого провадження, до вимог позовного провадження. Щодо встановлення факту проживання однією сім`єю заперечила, оскільки відсутній акт спільного проживання, в якому би підписались сусіди, органи місцевого самоврядування. Позивачкою в позові не зазначено, які саме ремонтні роботи проводились в будинку проживання сторін. Крім цього, зазначила, що на сьогоднішній день невідомо про наявність частки статутного капіталу в товариствах.

Представник третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВ «ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА», ТОВ «ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО», ТОВ «ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС», ТОВ «ВЕРД» ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що документи, наявні в матеріалах справи, що стосуються товариств відповідають дійсності, а також розмір зазначених земельних ділянок. Крім цього, зазначив, що померлий ОСОБА_5 володів 25 % часток в статутному капіталі товариств, тому вважав за можливе залишити за собою право залишатись в нейтральному статусі.

Позивачка ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась, про місце, дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином.

Відповідачка ОСОБА_4 та її представник адвокат Колотуха І.О. в судове засідання не з`явились. Про місце, дату і час розгляду справи були повідомлені належним чином. Відзив на позовну заяву не подали. При цьому, представником відповідачки ОСОБА_4 адвокатом Колотуха І.О. було подано заяву про визнання позовних вимог та проведення розгляду справи без їх участі. Крім цього, адвокатом Колотуха І.О. було подано заяву, в якій заперечив проти клопотання відповідача ОСОБА_9 , оскільки вважає його відзивом на позов та поданим з порушенням процесуальних строків.

Відповідач ОСОБА_9 в судове засідання не з`явився. Про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому, подав заяву, в якій заперечив проти позовних вимог та просив відмовити у їх задоволенні за безпідставністю та недоведеністю. Також, заперечив проти стягнення з нього будь-яких судових витрат та витрат на правничу допомогу.

Заслухавши пояснення учасників справи та дослідивши матеріали, суд приходить до наступного висновку.

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених ЦПК України. Докази не можуть ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій, другій та п`ятій статті 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування усіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язків, відносин і залежностей. Усебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У відповідності до п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Частиною 2 цієї ж статті передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також і інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України, сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Тобто, виходячи з аналізу вказаної норми Сімейного кодексу України, сім`єю є соціальна група, яка складається з людей, які зазвичай перебувають у шлюбі, їхніх дітей (власних або прийомних) та інших осіб, поєднаних родинними зв`язками з подружжям, кровних родичів, і здійснює свою життєдіяльність на основі спільного економічного, побутового, морально-психологічного укладу, взаємної відповідальності, виховання дітей.

Законодавство не передбачає вичерпного переліку членів сім`ї та визначає критерії, за наявності яких особи складають сім`ю. Такими критеріями віднесення до кола членів однієї сім`ї є спільне проживання (за винятком можливості роздільного проживання подружжя з поважним причин і дитини з батьками), спільний побут і взаємні права й обов`язки осіб, які об`єдналися для спільного проживання. Відповідне положення міститься у постанові КЦС ВС від 23 квітня 2020 року по справі № 686/8440/16-й.

Конституційний Суд України в рішенні від 03 червня 1999 року у справі № 1-8/99 (№ 5-рп/99) роз`яснив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто наявність спільних витрат; спільний бюджет: спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; наявність усних чи письмових домовленостей про порядок користування житловим приміщенням; інші обставини, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 31 березня 2020 року у справі № 205/4245/17 (провадження № 61-17628св19).

Вирішуючи питання про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, суд має установити такі факти: спільне проживання однією сім`єю; спільний побут; взаємні права та обов`язки (постанова Великої Палати Верховного Суду від 3 липня 2019 року № 554/8023/15-ц).

Судом встановлено, що згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 02.10.2023 року ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Так, відповідно до довідок про реєстрацію місця проживання особи № 2593 від 27.06.2019 року та від 09.04.2019 року №1072 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 з 22.05.2003 року та відповідно 19.02.2003 року по дату видачі довідок були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 . Зазначений факт узгоджується і з копією будинкової книги, наявної в матеріалах даної цивільної справи.

Крім цього, довідкою про зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб №1997 від 18.12.2023 року встановлено, що ОСОБА_5 на день смерті був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 . На момент смерті ОСОБА_5 за вказаною адресою також були зареєстровані ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Факт ведення спільного господарства та здійснення комунальних та інших платежів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 підтверджено наданими позивачкою документами, які суд визнав належними та допустимим доказами. Зокрема:

- договорами укладеними ОСОБА_5 з відповідними постачальниками послуг на утримання будинку АДРЕСА_2 про надання послуг по вивезенню твердих побутових відходів, про користування електричною енергією, про надання населенню послуг з газопостачання, а також технічна документація на проведення водопостачання в будинку,

- договором укладеним ОСОБА_3 24 вересня 2005 року з ТОВ «ТЦ Телевідеотехніка-Телесервіс» про підключення будинку АДРЕСА_2 до кабельної мережі та кабельного телебачення,

- договором укладеним ОСОБА_3 11 лютого 2013 року на централізовану охорону майна в житлових приміщеннях громадян підрозділом Державної служби охорони при МВС України на об`єкті АДРЕСА_2 , в якому в п. 5.2.1. ОСОБА_5 зазначений серед довірених осіб - членів сім?ї,

- договором укладеним ОСОБА_3 11 лютого 2013 року на надання послуг спостереження сигналізації термінового виклику наряду охорони на об`єкті АДРЕСА_2 ,

- договором укладеним ОСОБА_3 08 липня 2019 року про централізовану охорону майна фізичних осіб засобами сигналізації з реагування наряду поліції охорони на об`єкті АДРЕСА_2 , в додатку 3 до якого ОСОБА_10 зазначений уповноваженою особою замовника,

- випискою з відділення № НОМЕР_2 АТ «Укрсиббанк» від 24 листопада 2023 року про сплату комунальних платежів: за газ, доставку газу, електроенергію, воду, вивезення ТПВ, з яких видно, що оплату здійснювали і ОСОБА_3 і ОСОБА_5 ..

Крім цього, факт спільного проживання однією сім`єю ОСОБА_3 і ОСОБА_5 підтверджено наданими роздруківками заявок на бронювання та рахунки відпочинку в 2013 році на Кіпрі, в 2014 році Фуджейра, ОАЕ, в 2016 році в Єгипті, в 2018 році в Туреччині, в 2019 році в Греції.

Також, 26 серпня 2023 року ОСОБА_6 і ОСОБА_5 разом здійснили авіапереліт рейсом Базель-Будапешт, про що свідчить інформація з Інтернет сайту Booking.

Факт про встановлення якого просить позивачка має для неї юридичне значення, оскільки необхідне їй для можливості визнання права власності на спільне майно подружжя.

Відповідно до частини першої статті 293 ЦПК України окреме провадження це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Пунктом 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що суди розглядають справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений або знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно із пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Тобто, встановлення факту проживання однією сім`єю у разі існування спору про право вирішується у позовному провадженні.

Вказаний висновок узгоджується і з позицією Верховного Суду у постанові від 08 травня 2019 року по справі № 454/1106/17, провадження № 61-17353св18.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 23 січня 2024 року у справі № 523/14489/15-ц, провадження № 14-22цс20 зазначила, що вимога про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу може бути вирішена в порядку окремого судового непозовного цивільного судочинства, що передбачено розділом IV ЦПК України, у випадку, якщо між сторонами не існує спору. Якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.

Крім цього, Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2024 року у справі №760/20948/16-ц дійшов аналогічного висновку.

Зокрема, суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу (пункт 5 частини першоїстатті 256 ЦПК Українив редакції, чинній на час подання позову до суду та розгляду справи в судах першої й апеляційної інстанцій; пункт 5 частини першоїстатті 315 цього Кодексув редакції, чинній на час розгляду справи Великою Палатою Верховного Суду).

У справах позовного провадження факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, як і інші юридичні факти, належить до предмета доказування і підлягає встановленню при ухваленні судового рішення, якщо цей факт пов`язаний з будь-якими заявленими позовними вимогами. Суд зобов`язаний встановити наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК).

Отже, враховуючи вищенаведене суд приходить до висновку, що заявлення позивачкою ОСОБА_3 вимоги щодо встановлення факту проживання однією сім`єю із ОСОБА_5 як чоловік та дружина без реєстрації шлюбу разом із вимогами про встановлення факту спільно набутого майна подружжя, визнання права власності на частину спільного сумісного майна в порядку позовного провадження є законним та підставним. Позаяк, судом встановлено наявність спору між сторонами щодо заявлених позовних вимог.

Тому, посилання представника відповідача ОСОБА_1 про безпідставність звернення із вимогою, що має розглядатися в порядку окремого провадження є неаргументованим.

Враховуючи вищенаведене та надані позивачкою докази у підтвердження заявлених вимог, судом встановлено факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстровані разом в АДРЕСА_2 , у період з 01 січня 2004 року (врахувавши положення СК України, якими врегульовано відносини між особами, які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що набрав чинності 01 січня 2004 року) до 01 жовтня 2023 року проживали однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу. Тому, позовну вимогу в цій частині слід задовольнити.

Позаяк, ознаками фактичної сім`ї, що складає фактичний шлюб між чоловіком та жінкою є: спільне проживання чоловіка і жінки; спільний побут; взаємні права і обов`язки.

Конституційний суд України у своєму рішенні від 3 червня 1999 року у справі № 1-8/99 зазначив, що обов`язковою умовою для визнання осіб членами сім`ї, крім власне факту спільного проживання, є ведення спільного господарства, тобто: наявність спільних витрат; спільний бюджет; спільне харчування; купівля майна для спільного користування; участі у витратах на утримання житла, його ремонт; надання взаємної допомоги; інші обставин, які засвідчують реальність сімейних відносин.

Доказами встановлення спільного проживання однією сім`єю можуть бути: показання свідків про спільне проживання фактичного подружжя та ведення ними спільного побуту; документи щодо місця реєстрації (фактичного проживання) чоловіка та жінки; фотографії певних подій; документи, що підтверджують придбання майна на користь сім`ї, витрачання коштів на спільні цілі (фіскальні чеки, договори купівлі-продажу, договори про відкриття банківського рахунку, депозитні договори та інші письмові докази) тощо.

Враховуючи наведене, законодавством України не визначено чіткого переліку документів та інших доказів необхідних для звернення до суду із заявою про встановлення факту проживання для однією сім`єю без реєстрації шлюбу.

Отже, посилання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Петрунько І.А. щодо необхідності надання позивачем акта спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , з підписами сусідів та представників органів місцевого самоврядування не є передбаченою законом вимогою. Тому, учасники справи самостійні у виборі доказів, які будуть подані ними до суду та на їх думку достатніми для прийняття рішення у справі.

Щодо позовних вимог про встановлення факту спільно набутого майна подружжя та визнання права власності на частину спільного сумісного майна, суд констатує наступне.

Згідно зі статтею 74 СК України, якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Отже, проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу є спеціальною (визначеною законом, законною) підставою для виникнення у них деяких прав та обов`язків, зокрема права спільної сумісної власності на майно.

Визнання майна таким, що належить на праві спільної сумісної власності жінці та чоловікові, які проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, відбувається шляхом встановлення факту проживання однією сім`єю, ведення спільного побуту, виконання взаємних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 статті 61 СК України визначено, що об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Так, дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування та розпорядження майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними (стаття 63 СК України).

Згідно із частиною четвертою статті 368 ЦК України майно, набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти членів сім`ї, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором, укладеним у письмовій формі.

Ураховуючи викладене, особам, які проживають однією сім`єю без реєстрації шлюбу, на праві спільної сумісної власності належить майно, набуте ними за час спільного проживання або набуте в результаті спільної праці та за спільні грошові кошти.

У статті 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Такого ж правового висновку дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 17 квітня 2019 року у справі №490/6060/15-ц, провадження №61-28343св18.

Так, судом встановлено, що Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 21.12.2023 року підтверджено право спільної часткової власності за ОСОБА_5 в розмірі частки по 1/4 на кожну земельну ділянку за кадастровими номерами: 2110200000:01:026:0011, площею 0,0796 га, розташованої в АДРЕСА_3 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 30 червня 2015 року); 2110200000:03:003:0039, площею 0,1131 га, розташованої в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року); 2110200000:03:003:0006, площею 0,12 га, розташованої в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року); 2110200000:03:003:0005, площею 0,1 га, розташованої в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року); 2110200000:01:016:0058, площею 0,099 га, розташованої в АДРЕСА_5 (право власності на 1/4 частину 13 квітня 2021 року на підставі зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Мацола I.В.); 2110200000:01:016:0127, площею 0,0967 га, розташованої в АДРЕСА_5 (право власності на 1/4 частину 13 квітня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, нотаріального округу Мацола I.В.), а також готельний комплекс, розташований за адресою: АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину 04.12.2009 року).

За приписами ст. 190 ЦК України, майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки.

Статтею 369ЦК України передбачено, що співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1 ст.91ЦК України юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.

Частинами 1 3 ст.96ЦК України передбачено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями. Юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за зобов`язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за зобов`язаннями її учасника (засновника), крім випадків, встановлених установчими документами та законом.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 115 ЦК України, господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками товариства у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 29.06.2021 у справі № 916/2813/18 зазначила, що право власності на майно, передане учасниками господарського товариства як вклад, належить товариству, а не його учасникам (засновникам). Тому, майно господарського товариства належить йому на праві власності і не може належати на праві власності іншим особам. Зокрема, таке майно не може належати на праві спільної власності учаснику (засновнику) товариства та його подружжю (колишньому подружжю).

Таким чином, з моменту внесення грошових коштів чи іншого майна як вкладу, таке майно, належить на праві власності самому товариству і воно втрачає ознаки об`єкта права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто, в разі передання подружжям свого майна як вкладу, для участі одного з них у товаристві, зазначене майно стає власністю такого товариства, а подружжя набуває право на частку в статутному капіталі такого товариства.

Подружжя розпоряджається майном, що знаходиться у спільній сумісній власності подружжя, зокрема, часткою в статутному капіталі товариства, за взаємною згодою, наявність якої презюмується.

Такого правовоговисновку дійшовВерховний Суду постановівід 16березня 2023року усправі № 911/2780/20.

Аналогічний правовий висновок висловив і Верховний Суд у постанові від 10 квітня 2024 року у справі №760/20948/16-ц.

Отже, судом встановлено, що статутний внесок ОСОБА_5 у розмірі по 25% кожний до ТОВ «ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА» (зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 09 березня 2011 року), ТОВ «ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО» (зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 25 травня 2012 року), ТОВ «ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС» (зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 04 березня 2015 року), ТОВ «ВЕРД» (зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 20 липня 2023 року) підтверджено Витягами з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тобто, набуття у власність вищевказаного майна було здійснено в період фактичного проживання ОСОБА_5 однією сім`єю із позивачкою ОСОБА_3 , а саме у період з 01 січня 2004 року (врахувавши положення СК України, якими врегульовано відносини між особами, які проживали однією сім`єю без реєстрації шлюбу, що набрав чинності 01 січня 2004 року) до 01 жовтня 2023 року.

Відповідно до пункту 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», при застосуванні статті 74 СК України, що регулює поділ майна осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, судам необхідно враховувати, що правило зазначеної норми поширюється на випадки, коли чоловік та жінка не перебувають у будь-якому іншому шлюбі і між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю.

Частиною першою статті 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦК України, у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Враховуючи вищенаведене, керуючись чинними положеннями процесуального законодавства, з метою встановлення балансу та ефективного захисту прав та інтересів сторін, в контексті встановлених обставин справи, приймаючи до уваги неспростування презумпції спільної сумісної власності осіб, які проживають у фактичних шлюбних відносинах, що встановлено судом, зважаючи на те, що позивачкою доведено належними та допустимими доказами факт набуття у власність ОСОБА_5 оспорюваного майна, а відповідачами не спростовано зазначене, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог і в цій частині.

Зокрема, слід встановити, що майно, набуте у період спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу, а саме:

1). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:026:0011, площею 0,0796 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої в АДРЕСА_3 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 30 червня 2015 року № 11924), вартістю 970670,48 гривень;

2). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0039, площею 0,1131 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташована в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 213696, виданого 29 березня 2010 року), вартістю 1379181, 30 гривень;

3). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0006, площею 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, розташована в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 540765, виданого 22 грудня 2007 року), вартістю 1463322, 34 гривень;

4). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0005, площею 0,1 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, розташована в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 540756, виданого 22 грудня 2007 року), вартістю 383482, 92 гривень;

5). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0058, площею 0,099 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, розташована в АДРЕСА_5 (право власності на 1/4 частину 100 квітня 2021 року на підставі зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Мацола I.В. посвідченого 13 квітня 2021 року № 532), вартістю 1207240,93 гривень;

6). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0127, площею 0,0967 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, розташована в АДРЕСА_5 (право власності на 1/4 частину квітня 2021 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, нотаріального округу Мацола I.В. посвідченого 13 квітня 2021 року № 533), вартістю 1179193,92 гривень;

7). частка розміром 25 % номінальною вартістю 5 059 029,5 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА", код 37391036, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 09 березня 2011 року;

8). частка розміром 25 % номінальною вартістю 386 567, 5 гривень в статутному капіталі ТОВ „ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО", код 38068657, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 25 травня 2012 року;

9). частка розміром 25 % номінальною вартістю 3 612 830,00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС", код 39676099, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 04 березня 2015 року;

10). частка розміром 25 % номінальною вартістю 1000, 00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ВЕРД", код 45289873, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 20 липня 2023 року,

належить ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Враховуючи встановлення судом права спільної сумісної власності вищевказаного майна та норми закону, слід визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна з ОСОБА_5 , а саме на:

1). 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:026:0011, площею 0,0796 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована в АДРЕСА_3 , вартістю 485 335,24 гривень;

2). 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0039, площею 0,1131 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована в АДРЕСА_4 , вартістю 689 590,65 гривень;

3). 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0006, площею 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, що розташована в АДРЕСА_4 , вартістю 731 661,17 гривень;

4). 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0005, площею 0,1 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, що розташована в АДРЕСА_4 , вартістю 191741,46 гривень;

5). 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0058, площею 0,099 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована в АДРЕСА_5 , вартістю 603 620,46 гривень;

6). 1/8 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0127, площею 0,0967 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована в АДРЕСА_5 , вартістю 589 596,96 гривень;

7). частку розміром 12,5 % вартістю 2 529 514,75 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА", код 37391036, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 09 березня 2011 року;

8). частку розміром 12,5 % вартістю 386 567,50 гривень в статутному капіталі ТОВ „ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО", код 38068657, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 25 травня 2012 року;

9). частку розміром 12,5 % вартістю 1 806 415,00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС", код 39676099, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 04 березня 2015 року,

10). частку розміром 12,5 % вартістю 500, 00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ВЕРД", код 45289873, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 20 липня 2023 року.

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. (ст. 141 ЦПК).

Стаття 133 ЦПК України визначає, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Отже, враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про солідарне стягнення з відповідачів понесених позивачкою за даною позовною заявою за сплату судового збору.

Керуючись ст.ст. 16, 368, 372 ЦК України, ст. 74 СК України, ст.ст. 141, 263, 264, 265, 354, 355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_3 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), в особі представника адвоката Колотуха Олексія Михайловича (м. Ужгород, пл. Корятовича, 17/8, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 ) до ОСОБА_4 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА» (м. Берегове, вул. Шевченка, 121, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 37391036), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО» (м. Берегове, вул. Мужайська, 101, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 38068657), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС» (м. Берегове, вул. Шевченка, 112, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 39676099), ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ВЕРД» (м. Берегове, вул. Мужайська, 101, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 45289873), про встановлення факту проживання однією сім`єю, встановлення факту спільно набутого майна подружжя, визнання права власності на частину спільного сумісного майна задовольнити.

Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстровані разом в АДРЕСА_2 , у період з 01 січня 2004 року до 01 жовтня 2023 року проживали однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу.

Встановити, що майно, набуте у період спільного проживання ОСОБА_3 та ОСОБА_5 однією сім?єю чоловіка та жінки без шлюбу, а саме:

1). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:026:0011, площею 0,0796 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташованої в АДРЕСА_3 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, посвідченого 30 червня 2015 року № 11924), вартістю 970670,48 гривень;

2). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0039, площею 0,1131 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, розташована в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯИ № 213696, виданого 29 березня 2010 року), вартістю 1379181, 30 гривень;

3). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0006, площею 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, розташована в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 540765, виданого 22 грудня 2007 року), вартістю 1463322, 34 гривень;

4). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0005, площею 0,1 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, розташована в АДРЕСА_4 (право власності на 1/4 частину зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Гарапко Х.М. 30 червня 2015 року на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 540756, виданого 22 грудня 2007 року), вартістю 383482, 92 гривень;

5). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0058, площею 0,099 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, розташована в АДРЕСА_5 (право власності на 1/4 частину на підставі зареєстроване за ОСОБА_5 . приватним нотаріусом Берегівського районного нотаріального округу Мацола I.В. посвідченого 13 квітня 2021 року № 532), вартістю 1207240,93 гривень;

6). 1/4 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0127, площею 0,0967 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, розташована в АДРЕСА_5 (право власності на 1/4 частину на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки, нотаріального округу Мацола I.В. посвідченого 13 квітня 2021 року № 533), вартістю 1179193,92 гривень;

7). частка розміром 25 % номінальною вартістю 5 059 029,5 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА", код 37391036, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 09 березня 2011 року;

8). частка розміром 25 % номінальною вартістю 386 567, 5 гривень в статутному капіталі ТОВ „ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО", код 38068657, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 25 травня 2012 року;

9). частка розміром 25 % номінальною вартістю 3 612 830,00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС", код 39676099, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 04 березня 2015 року;

10). частка розміром 25 % номінальною вартістю 1000, 00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ВЕРД", код 45289873, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 20 липня 2023 року,

належить ОСОБА_5 і ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності.

Визнати за ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків

НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , право власності на 1/2 частину спільного сумісного майна з ОСОБА_5 , а саме на:

1). 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:026:0011, площею 0,0796 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована в АДРЕСА_3 , вартістю 485 335,24 гривень;

2). 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0039, площею 0,1131 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування будівель торгівлі, що розташована в АДРЕСА_4 , вартістю 689 590,65 гривень;

3). 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0006, площею 0,12 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, що розташована в АДРЕСА_4 , вартістю 731 661,17 гривень;

4). 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:03:003:0005, площею 0,1 га, цільове призначення для індивідуального садівництва, що розташована в АДРЕСА_4 , вартістю 191741,46 гривень;

5). 1/8 частину земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0058, площею 0,099 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована в АДРЕСА_5 , вартістю 603 620,46 гривень;

6). 1/8 частина земельної ділянки, кадастровий номер 2110200000:01:016:0127, площею 0,0967 га, цільове призначення для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування, що розташована в АДРЕСА_5 , вартістю 589 596,96 гривень;

7). частку розміром 12,5 % вартістю 2 529 514,75 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПАЧІРТА", код 37391036, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 09 березня 2011 року;

8). частку розміром 12,5 % вартістю 386 567,50 гривень в статутному капіталі ТОВ „ГАЛАКТИКА-БЕРЕГОВО", код 38068657, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 25 травня 2012 року;

9). частку розміром 12,5 % вартістю 1 806 415,00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ЖАЙВОРОНОК-ПЛЮС", код 39676099, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 04 березня 2015 року,

10). частку розміром 12,5 % вартістю 500, 00 гривень в статутному капіталі ТОВ „ВЕРД", код 45289873, зареєстрованого в ЄДР юридичних осіб 20 липня 2023 року.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 судовий збір в розмірі 17362 гривні (сімнадцять тисяч триста шістдесят дві) гривні 40 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН